Ухвала

від 26.06.2022 по справі 320/5101/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 червня 2022 року м. Київ № 320/5101/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "БУДМАКС" до Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини про зобов`язання вчинити певні дії, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, акту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "БУДМАКС" з позовом до Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини, у якому просить суд:

- визнати дії Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини (ЄДРПОУ 23569335) щодо проведення перевірки 26.07.2019 за адресою: вул. Я.Мудрого, 25/2 в м. Біла Церква Київської області протиправними;

- визнати протиправним та скасувати припис №7/4-2-2/19 від 26.07.2019 Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини (ЄДРПОУ 23569335) виданий Приватному підприємству «Будмакс» (ЄДРПОУ 35964221);

- визнати протиправним та скасувати акт №9/2-2/19 від 26.07.2019 про встановлення факту правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини (ЄДРПОУ 23569335).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

За таких обставин, суд вважає, що акт №9/2-2/19 від 26.07.2019 та припис №7/4-2-2/19 від 26.07.2019 можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Водночас, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування акту №9/2-2/19 від 26.07.2019 та припису №7/4-2-2/19 від 26.07.2019 лише 20.06.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.

Позивач подав разом із позовом заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду. Поважність пропущення строку обґрунтовано тим, що підприємством не отримано відповідь на адвокатський запит 19.04.2020 від Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини. Також, зазначено про встановлення дії карантину на усій території України.

Щодо покликання позивача у на існування карантинних обмежень, суд виходить з такого.

Суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, відповідно до п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, встановлення в Україні карантинних обмежень:

- не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків;

- вимагає від особи, яка подає позов, апеляційну чи касаційну скаргу обґрунтувати, які конкретні обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином зумовили несвоєчасне подання позовної заяви (скарги).

За наведеного, суд відхиляє посилання позивача на карантин спричинений коронавірусною хворобою (COVID-19), оскільки самого лише посилання на існування карантину та запроваджених у зв`язку з цим обмежень, без аргументованих доводів та обґрунтованих доказів, не може вважатись, з огляду на зміни до законодавства, поважною причиною пропуску строку. При цьому суд також відзначає, що позивачем на підтвердження своїх доводів не надано належних доказів поважності причин такого пропуску.

Також, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на звернення до суду ненадання на адвокатський запит відповіді відповідачем, оскільки як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач почав звертатися із відповідними заяви більше ніж через рік після прийняття спірних рішень.

Будь-яких об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду із даною позовною заявою позивач у своїй заяві не вказав.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду (із зазначенням інших причин поважності пропуску строку) та докази поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного підприємства "БУДМАКС" до Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам`яток культурної спадщини про визнання дій протправними, визнання протиправними та скасування припису та акту, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.