Рішення

від 20.06.2022 по справі 380/955/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

справа №380/955/22

провадження № П/380/961/22

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Грабар В.Б.,

представника відповідача Коржевич У.Ф.,

розглянувши в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вірменська-17» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9) до Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №6771 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Вірменська 17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Львівською міською радою прийнято ухвалу №6771 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Вірменська 17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17», для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Відповідно до Генерального плану м. Львова, земельна ділянка орієнтованою площею 0,0224 га на вул. Вірменській, 17 знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова відповідно до рішення Львівської міської ради №1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова». Згідно списку пам`ятків архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого Постановою РМ УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» №970 від 24.08.1963 внесено житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Вірменська, 17 (охоронний номер 321). Крім цього, зазначена будівля розташована в межах історичного ареалу м. Львова, згідно з рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження меж історичного ареалу міста Львова» №924 від 22.10.2021, належить до пам`яток архітектури національного значення, а також входить в ансамбль історичного центру Львова, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зазначив, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Крім цього, на вказану пам`ятку архітектури національного значення не укладено охоронний договір, що дає змогу в подальшому власникам будинку та користувачам для неправомірного зловживання у процесі користування вищевказаним житловим будинком, та використання землі не за цільовим призначенням. Також, в оспорюваній ухвалі зазначено цільове призначення земельної ділянки, яка надаватиметься ОСББ «Вірменська 17» у постійне користування, а саме для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Проте в силу закону така земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини національного значення (багатоквартирний житловий будинок) і відповідно відсутнє право зміни цільового призначення земельної ділянки. За таких обставин, вважає, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради суперечить вимогам чинного земельного законодавства і підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19.01.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків.

03.02.2022 за вх. №9890 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання у справі. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вірменська-17» (79000, м. Львів, вул. Вірменська, 17; код ЄДРПОУ 43457602).

21.04.2022 за вх. №28726 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що згідно ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Земельна ділянка як об`єкт цивільних прав є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації права власності на неї. Зазначив, що відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №32-13-0.37-2443/169-20 від 18.03.2020 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області вказано, що земельна ділянка по вул. Вірменській, 17 у м. Львові відноситься до земель м. Львова, які не надані у власність або користування. В оскаржуваній ухвалі Львівської міської ради №6771 від 07.09.2020 також не вказано чіткого категорію земельної ділянки, а лише можливість переведення. Земельна ділянка по вул. Вірменській у м.Львові не є сформованою, їй не присвоєно кадастровий номер, відповідно не встановлена і категорія земельної ділянки. Вважає, що оскільки прокурор оскаржує підставу прийняття ухвали Львівської міської ради №6771 від 07.09.20202 з підстав не віднесення даної земельної ділянки по вул. Вірменській, 17 до земель історико-культурного призначення, то такий шлях захисту на думку відповідача не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів держави.

27.04.2022 за вх. №30037 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що будівля, яка знаходиться на земельній ділянці по вул. Вірменській, 17 належить до пам`яток архітектури національного значення. Частиною 1 статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Отже, умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статтями 53, 54 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до оскаржуваної ухвали Львівської міської ради, переведення земельної ділянки по вул. Вірменській, 17 до земель житлової та громадської забудови суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідно до яких, вказана земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. З огляду на наведене вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 31.05.2022 вирішено перейти до розгляду справи №380/955/22 за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вірменська-17» про визнання протиправним та скасування рішення за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи №380/955/22 по суті підготовчим засіданням.

13.06.2022 за вх. №7972ел від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових доказів. Долучено до матеріалів справи копію заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою з якою представник звертався до відповідача, копію плану земельної ділянки по вул. Вірменській.

Ухвалою суду від 16.06.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримала в повному обсязі, просила суд позовній вимоги задоволити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа письмових пояснень щодо позовних вимог не подала, була належним чином повідомлена про розгляд даної адміністративної справи, в засідання суду явки повноваженого представника не забезпечила, про причини такої неявки не повідомила.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6771 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Вірменська 17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17», для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до Генерального плану м.Львова земельна ділянка орієнтованою площею 0,0224 га на вул.Вірменській, 17 знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова.

Відповідно до даних відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка відноситься до земель, що не надані у власність або користування.

На земельній ділянці розташований багатоквартирний житловий будинок, який відповідно до розпорядження Галицької районної державної адміністрації від 15.09.2019 №14 та акту про списання багатоквартирного будинку з балансу від 13.11.2018 списаний з балансу ЛКП «Старий Львів» і знаходиться в управлінні ОСББ «Вірменська».

Рішенням Львівської міської ради №1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» визначено межі історичного ареалу м. Львова та межі території Історичної забудови, внесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, відповідно до якого, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Вірменська, 17 відноситься до меж історичного ареалу м. Львова.

Листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 10.122021 позивача повідомлено, що згідно Списку пам`ятків архітектури Української РСР, що перебувають рід охороною держави, затвердженого Постановою РМ УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» №970 від 24.08.1963, внесено жилий будинок за адресою: м.Львів, вул.Вірменська, 17 (охоронний номер 321).

Зазначена будівля розташована в межах історичного ареалу міста Львова, згідно з Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження меж історичного ареалу міста Львова» №924 від 22.10.2021, належить до пам`яток архітектури національного значення, а також входить в ансамбль історичного центру Львова, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Позивач не погодившись зі згаданою ухвалою Львівської міської ради № 6771 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Вірменська 17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17», звернувся з вказаним позовом до суду.

Cтаттею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, зокрема, вирішуються відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії.

Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Відповідно до ст. 53 та ст. 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Суд погоджується з доводами позивача, що спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення з огляду на таке.

Відповідно до даних відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Вірменська, 17, відноситься до земель, що не надані у власність або користування. На земельній ділянці розташований багатоквартирний житловий будинок, який відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації від 15.01.2019 №14 та акту про списання багатоквартирного будинку з балансу від 13.11.2018 списаний з балансу ЛКП «Старий Львів» і знаходиться в управлінні ОСББ «Вірменська 17».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено Список історичних населених місць України, серед яких є м. Львів.

Рішенням Львівської міської ради № 1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» визначено межі історичного ареалу міста, де в додатку до цього рішення графічно зображено межі історичного ареалу м. Львова та межі території Історичної забудови, внесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Згідно з цим рішенням земельна ділянка, що знаходиться за адресою: місто Львів, вул.Вірменська,17 входить у межі історичного ареалу міста Львова.

Згідно з інформацію Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 15.12.2021, жилий будинок за адресою: м. Львів, вул. Вірменська, 17 внесено до Списку пам`ятків архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого Постановою РМ УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» №970 від 24.08.1963 (охоронний номер 321).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 924 від 22.10.2021 «Про погодження меж історичного ареалу міста Львова» будівля, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Вірменська, 17, розташована в межах історичного ареалу міста Львова, належить до пам`яток архітектури національного значення, а також входить в ансамбль історичного центру Львова, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради №81 від 14.03.2014 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на розширення Спільним українсько бельгійським підприємством в формі ТОВ «Рейкарц і партнери Україна» існуючого готелю на вул. Друкарській,9 за рахунок реставрації з пристосуванням та розширенням квартир №6, 7, 7-а, 9, 10, 11 житлового будинку на вул. Вірменській, 17 (пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №321) за рахунок простора горища з відтворенням балконів вздовж дворових фасадів», видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Вірменська, 17 у м. Львові, а саме розширення існуючого готелю на вул. Друкарській, 9 за рахунок реставрації з пристосуванням та розширенням квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , 9, 10,11 житлового будинку на вул. Вірменській, 17.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Отже, умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статями 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; - пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Зважаючи на імперативність правової норми, передбаченої у ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах території, віднесеної до історичного ареалу м. Львова, на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення (готель), то така земельна ділянка в силу закону належить до земель історико-культурного призначення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 справа №813/4701/16 та від 21.10.2019 справа № 813/2371/16.

Отже, умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статями 53, 54 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

При цьому суд наголошує, що навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, пам`яток культурної спадщини встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, підлягають унесенню до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Проте в цьому випадку жодної документації щодо земельної ділянки із зазначенням відповідного правового режиму не було.

Отже, надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17 за викладених умов, не відповідає законодавчим приписам щодо охорони земель історико-культурного призначення.

Судом встановлено, що зазначивши в оскаржуваній ухвалі про надання ОСББ «Вірменська17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0224 га на вул.Вірменська, 17 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови допускає зміну цільового призначення земельної ділянки , не враховує розташування пам`ятки архітектури на земельній ділянці, яка підлягає захисту в силу Закону України «Про охорону культурної спадщини».

У зв`язку із викладеним суд дійшов висновку, що оскільки спірна земельна ділянка розташована на територіях, які віднесено до історичного ареалу міста Львова, на якій розташована пам`ятки архітектури, то зазначення цільового призначення вказаної земельної ділянки в оскаржуваній ухвалі про надання дозволу на розробку проекту землеустрою зумовить ситуацію, коли на таку земельну ділянку не поширюватиметься режим правової охорони, як на землі історико-культурного призначення. Дана обставина може спричинити можливості для потенційного землекористувача ОСББ «Вірменська-17» для зловживань при виготовленні проекту землеустрою щодо визначення цільового призначення такої земельної ділянки (так як зазначено з подальшим переведення їх до земель житлової та громадської забудови).

При розгляді даної справи судом враховуються норми закону, ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» і з огляду на такі позивач всупереч цих норм прийняв рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови, тобто рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям визначеним у ст.2 КАС України.

Положеннями ЗК України регламентовано, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом. Крім того, частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України зазначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами. Отже, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Тобто міська рада в межах наділених повноважень зобов`язана дотримуватись таких і з метою реалізації таких, вправі надавати дозволи, однак з врахуванням Земельного кодексу України, ЗУ «Про охорону культурної спадщини», так як земельна ділянка віднесена до земель історико-культурного призначення з огляду на розміщення на ній споруди, яка є пам`яткою архітектури.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість позовної заяви, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9) до Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вірменська-17» (79000, м. Львів, вул. Вірменська, 17; код ЄДРПОУ 43457602) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Ухвалу Львівської міської ради №6771 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Вірменська 17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17».

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.06.2022.

Суддя Сподарик Н.І.