Рішення

від 09.06.2022 по справі 183/5001/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5001/19

№ 2/183/1588/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,-

в с т а н о в и в:

14 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила:

-розірвати Договір оренди № 301 від 08 січня 2009 року земельної ділянки загальною площею 3,3100 га, кадастровий номер 1223286500:02:065:0001, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді від 09 липня 2012 року, зареєстрованої 31 травня 2014 року, індексний номер 13466735, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський», зареєстрований 17 вересня 2009 року у Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі за № 04-09-126-04516;

-зобов`язати Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Агропромисловийкомплекс «Спаський»повернути ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 3,3100га,кадастровий номер1223286500:02:065:0001,яка розташованана територіїСпаської сільськоїради Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті,передану укористування Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агропромисловийкомплекс «Спаський»за договороморенди земельноїділянки №301 від 08 січня 2009 року;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2016-2018 роки за користування земельною ділянкою загальною площею 3,3100 га, кадастровий номер 1223286500:02:065:0001 в сумі 13 971,78 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 088971, виданого 05 травня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:00890, є власником земельної ділянки площею 3,310 га кадастровий номер 1223286500:02:065:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

08 січня 2009 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та відповідачем ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки № 301 (далі -Договір оренди) з доповненнями, зареєстрований 17 вересня 2009 року у Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі за № 04-09-126-04516.

Після закінчення терміну дії Договору оренди землі № 301 від 08 січня 2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода б/н від 09 липня 2012 року, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення про державну реєстрацію від 31 травня 2014 року за № 13466735. Строк дії Договору оренди земельної ділянки продовжено на 10 років.

Відповідно до п. 4 Договору оренди землі та доповнень до нього, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить не менше 3,00% від нормативно-грошової оцінки, або у натуральній формі на зазначену суму. Обчислення розміру та виплата орендної плати на земельну ділянку здійснюється до 31 грудня поточного року.

В порушення істотних умов Договору оренди землі відповідачем взагалі не була виплачена позивачу ОСОБА_1 орендна плата за користування земельною ділянкою за 2016-2018 роки.

Згідно листа відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 травня 2019 року за вих.№ Д-191/0-0.23-216/140-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,3100 га кадастровий номер 1223286500:02:065:0001, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в період з 2016-2018 роки складала: у 2016 році - 155 242,00 грн., у 2017 році 155 242,00 грн., у 2018 році 155 242,00 грн.

За підрахунками позивача, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки в період дії спірного договору (2016-2018 роки), розмір орендної плати в грошовому виразі, який підлягав сплаті позивачу повинен був складати 13 971,78 грн. з яких: за 2016 рік 4 657,26 грн. (155 242,00 грн. : 100% х 3,00%); за 2017 рік - 4 657,26 грн. (155 242,00 грн. : 100% х 3,00%); за 2018 рік 4 657,26 грн. (155 242,00 грн. : 100% х 3,00%).

Водночас позивач вказує на те, що на момент звернення до суду відповідач взагалі не провів з нею розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки за період з 2016 по 2018 роки.

У зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, що порушує право позивача (Орендодавця) на своєчасне та належне отримання орендної плати за Договором оренди земельної ділянки, позивач вважає, що є достатні підстави для розірвання Договору оренди земельної ділянки, зокрема повернення позивачу земельної ділянки у її користування та стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою за період з 2016-2018 роки.

Ухвалою суду від 15 серпня 2019 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заочним рішенням від 04 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: розірвано Договір оренди № 301 від 08 січня 2009 року земельної ділянки загальною площею 3,3100 га, кадастровий номер 1223286500:02:065:0001, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді від 09 липня 2012 року, зареєстрованої 31 травня 2014 року, індексний номер 13466735, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський», зареєстрований 17 вересня 2009 року у Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі за № 04-09-126-04516; зобов`язано Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Агропромисловийкомплекс «Спаський»повернути ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 3,3100га,кадастровий номер1223286500:02:065:0001,яка розташованана територіїСпаської сільськоїради Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті,передану укористування Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агропромисловийкомплекс «Спаський»за договороморенди земельноїділянки №301 від 08 січня 2009 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2016-2018 роки за користування земельною ділянкою загальною площею 3,3100 га, кадастровий номер 1223286500:02:065:0001 в сумі 11 247,27 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 536,80 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

19 травня 2021 року представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, яку 27.09.2021 року уточнив. В обґрунтування уточненої заяви позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема зазначив, що ТОВ ПАК «Спаський» належним чином виконувало свої обов`язки, передбачені Договором оренди земельної ділянки, з урахуванням змін та доповнень, викладених в Додатковій угоді, заборгованість з орендної плати за спірні періоди (2016-2018 роки) відповідачем сплачена в повному обсязі 31.05.2021 року в розмірі 11 247,27 грн. Звернув увагу на те, що орендна плата сплачена 13.05.2021 року, в той же час, порушення строків виплати орендної плати сталося не з вини відповідача, оскільки ТОВ АПК «Спаський» неодноразово направляло повідомлення на адресу позивача ОСОБА_1 про нарахування їй орендної плати та запропоновано з`явитися для її тримання, а у разі неможливості з`явитись, просило останню повідомити орендаря про зручний для неї спосіб отримання орендної плати. Проте, позивач ОСОБА_1 не повідомила ТОВ АПК «Спаський» про спосіб отримання орендної плати, оскільки умовами договору передбачено декілька способів отримання орендної плати, а саме: грошова, відробіткова та у вигляді сільськогосподарської продукції. Крім того, про те, що відповідач добросовісно виконує свої обов`язки свідчить те, що останнім своєчасно сплачено до органів державної податкової служби суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб сум утриманого з них податку за 2017-2020 роки, зокрема позивачу вчасно та в повному обсязі виплачена орендна плата за 2019-2020 роки в розмірі 8 340,00 грн. (4 17,00 грн. х 2 роки). Враховуючи дані обставини, у своїй заяві представник відповідача просив: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення, а у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; заочне рішення суду від 04 січня 2021 року скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові та зазначила, що орендна плата за спірний період (2016-2018 роки) їй була виплачена відповідачем 13.05.2021 року в сумі 11 247,27 грн., тобто після скасування заочного рішення суду від 04.01.2021 року та наполягала на задоволенні вимог, у зв`язку з неявкою представника відповідача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

В той же час, враховуючи, що дана справа розглядається після скасування заочного рішення, новий судовий розгляд якої здійснюється в загальному позовному провадженні, представник відповідача ТОВ АПК «Спаський», будучи повідомленим про дату, місце та час слухання справи повторно без поважних причин до суду не з`явився, у зв`язку з чим право останнього на подання ним заяви про перегляд заочного рішення втрачається та повторне заочне рішення сторони згідно вимог ч. 3 ст. 288 ЦПК України можуть оскаржити в загальному порядку, а тому суд, з огляду на усталену практику Верховного Суду України, у даній справі повторне заочне рішення не ухвалює.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши надані сторонами письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 088971, виданого 05 травня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:00890, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,310 га кадастровий номер 1223286500:02:065:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

08 січня 2009 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та відповідачем ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки № 301 (далі -Договір оренди) з доповненнями, зареєстрований 17 вересня 2009 року у Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі за № 04-09-126-04516.

Згідно до п. 1, 2.1, 3.1 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва площею 3,310 га на строк до 31 грудня 2013 року, який діє з моменту його державної реєстрації.

На момент укладення Договору оренди, вартість земельної ділянки складала 45 440,00 грн. (п. 1.2 цього Договору).

В той же час, згідно з п. 1.2 Доповнень від 08.01.2009 року до Договору оренди вартість земельної ділянки на момент реєстрації договору з індексацією на 2009 рік складала 55 704,00 грн. Розмір орендної плати за оренду земельної ділянки становить не менше 3,00% від вартості земельної ділянки з урахуванням щорічної індексації та поступового збільшення розміру орендної плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану Орендаря, а саме 1 671,12 грн. (п. 4.2.1). Орендар несе відповідальність за заростання земельної ділянки бур`янами відповідно до КУпАП (п. 8.5).

Відповідно до п. 4 Договору оренди, орендна плата може сплачуватись у вигляді сільськогосподарської продукції, грошей або відробітковій формі (п.п. 4.1.). Розмір орендної плати є договірним, виплачується у вигляді сільськогосподарської продукції і складає: 1000 кг фуражного зерна, 200кг пшениці або 100 кг борошна, 100 кг насіння соняшника або 30 літрів олії, 50 кг цукру, оранка та культивація присадибних ділянок до 0,4 га (п.п. 4.2.). Орендар зобов`язується безкоштовно надати необхідну допомогу щодо організації ритуальних заходів у разі смерті Орендодавця. Порядок, строки та умови сплати орендної плати наступні: орендна плата сплачується Орендарем один раз на рік особисто Орендодавцю після збору врожаю в період до 31 грудня поточного року (п.п. 4.3).

У відповідності до п. 6.4.3 Договору оренди, Орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі, згідно до умов цього Договору, сплачувати орендну плату.

На виконання пп. 6.2.1 Договору оренди сторони в день підписання Договору оренди землі також підписали акт приймання-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ АПК «Спаський».

Судом встановлено, що після закінчення терміну дії Договору оренди землі № 301 від 08 січня 2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода б/н від 09 липня 2012 року, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення про державну реєстрацію від 31 травня 2014 року, індексний номер: 13466735, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 165080194 від 26 квітня 2019 року.

За змістом Додаткової угоди до Договору оренди землі сторони визначили вартість земельної ділянки на момент укладання цієї угоди з індексацією на 2012 рік, яка становила 103 574,00 грн.; продовжили строк дії Договору на 10 (десять) років, з моменту реєстрації даної Додаткової угоди, з правом пролонгації;збільшити розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі не менше 3,0 % від грошової оцінки землі, з урахуванням щорічної індексації та поступового збільшення розміру орендної плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану Орендаря, яка станом на 2021 рік що становить 3 107,00 грн. Всі інші умови Договору оренди, не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Згідно зазначеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що сторонами Додатковою угодою були внесені зміни до Договору оренди та погоджено новий термін дії Договору, який складає 10 (десять) років, з моменту реєстрації даної додаткової угоди, з правом пролонгації.

Таким чином, враховуючи, що Додаткова угода від 09 липня 2012 року, яким сторони погодили строк дії Договору оренди землі на 10 років, з моменту реєстрації даної угоди, тобто з 31 травня 2014 року, а тому строк Договору оренди земельної ділянки закінчиться 31 травня 2024 року.

Як зазначено вище, укладений між сторонами Договір, з урахуванням доповнень до нього та внесених змін Додатковою угодою, визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 3,00% від грошової оцінки землі; натуральна у вигляді сільськогосподарської продукції та відробіткова у вигляді оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Таким чином, сторони укладаючи спірний договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Відповідно до п.289.1ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із інформацією наданою Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі від 27 травня 2019 року за вих. № Д-191/0-0.23-216/140-19, нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки в період з 2016 по 2018роки становила: на 2016 рік 155 242,00 грн.; на 2017 рік 155 242,00 грн.; на 2018 рік155 242,00 грн.

Як зазначалося вище, позивач просила стягнути орендну плату за період 2016-2018 роки в розмірі 13 971,78 грн., з яких:

- за 2016 рік 4 657,26 грн. (155 242,00 грн. : 100% х 3,00%);

- за 2017 рік 4 657,26 грн. (155 242,00 грн. : 100% х 3,00%);

- за 2018 рік - 4 657,26 грн. (155 242,00 грн. : 100% х 3,00%).

Проте, суд не може погодитися з даним розрахунком позивача, так як він здійснений без врахування утримання податку та військового збору, що суперечить умовам Договору оренди, якими визначено, що орендна плата сплачується після утримання прибуткового податку.

Нормами п.170.1ст.170 ПК Українивизначено Особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Так, пп.170.1.1п.170.1 ПК Українивизначає, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі..

П.170.1.4п.170.1ст.170 ПК Українивказує, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом167.1статті167цьогоКодексу.

П.167.1ст.167 ПК Українивизначає, що Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом162.1статті162цьогоКодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначеністаттею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленомустаттею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, відповідачем з урахуванням нормПК України, під час нарахування орендної плати з суми нарахованої орендної плати, як податковим агентом платника податку повинно бути перераховано податок на прибуток фізичних осіб та утримано військовий збір.

Відтак, сума орендної плати, належна до виплати позивачу становить:

-за 2016 рік 3 749,09 грн. (4 657,26 грн.838,31 грн. (ПДФО 18%) 69,86 грн. (ВЗ 1,5%));

-за 2017 рік 3 749,09 грн. (4 657,26 грн.838,31 грн. (ПДФО 18%) 69,86 грн. (ВЗ 1,5%));

-за 2018 рік - 3 749,09 грн. (4 657,26 грн.838,31 грн. (ПДФО 18%) 69,86 грн. (ВЗ 1,5%)).

За таких обставин, за Договором оренди земельної ділянки за період 2016-2018 роки до стягнення підлягає орендна плата в сумі 11 247,27 грн.

В той же час, судом встановлено, що 31 травня 2021 року відповідачем ТОВ АПК «Спаський» заборгованість з орендної плати за спірний період 2016-2018 роки сплачена в повному обсязі в розмірі 11 247,27 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № б/н від 31 травня 2021 року.

Факт сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за спірний період, позивачем ОСОБА_1 не заперечується.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заборгованість по орендній платі за 2016-2018 роки відсутня, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог в частині розірвання Договору оренди землі, суд виходить з наступного.

Однією з підстав для розірвання Договору оренди земельної ділянки, позивач у позові визначає систематичне невиконання умов Договору в частині своєчасної сплати орендної плати у грошовій формі за 2016-2018 роки.

Згідно з ч. 1, 2ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України «Про оренду землі»відносить до істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлює, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст.21,22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5статті 24 Закону України «Про оренду землі»встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 7.4 Договору оренди землі передбачено, що у разі невиконання умов договору однією із сторін, потерпіла сторона може вимагати від винної сторони дострокового розірвання цього договору, з наступним відшкодуванням усіх понесених збитків та втраченої вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1ст. 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою єсистематичнанесплата орендної плати.

Отже, відповідач зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, утримувати з орендної плати прибутковий податок та вносити його до бюджету. Нести відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати.

Пункт 3 ч. 1ст.3 ЦК Українивизначає однією з загальних засада цивільного законодавствасвободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3ст.6 ЦК України).

Частина 1ст. 14 ЦК Українивизначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2ст. 651 ЦК Українипередбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями13, 15, 21Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17 Верховний Суд України зробив висновок про те, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до 6ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В судовому засіданні встановлено, що заборгованість з орендної плати за 2016-2018 роки відповідачем сплачена в повному обсязі 13 травня 2021 року, тобто з порушенням строків, встановлених Договором.

В обґрунтування порушення строків виплати орендної плати за спірні періоди, відповідач ТОВ АПК «Спаський» у своїй заяві про перегляд заочного рішення посилався на те, що орендна плата не була виплачена позивачу не з його вини, оскільки товариством було вжито всі можливі заходи для виконання своїх обов`язків за спірним договором в частині виплати позивачу орендної плати.

При цьому, позивач ОСОБА_1 все ж таки наполягала на тому, що з боку відповідача мала місце систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням ТОВ АПК «Спаський» свого обов`язку щодо виплати орендної плати на протязі 2016-2018 років.

В той же час, суд не може погодитися з такими твердженнями позивача, з огляду на нижченаведене.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ АПК «Спаський» на адресу позивача ОСОБА_1 було направлено лист від 08 листопада 2017 року за вих. № 08/11/17, зі змісту якого вбачається, що відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про нарахування їй орендної плати за 2016-2017 роки та було запропоновано з`явитися до ТОВ АПК «Спаський» отримати нараховану орендну плату, а у разі неможливості з`явитися, відповідач просив позивача повідомити його про зручний для Дубачинської спосіб отримання орендної плати. Зазначений лист було направлено 08.11.2017 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Також, ТОВ АПК «Спаський» було направлено позивачу лист від 07червня 2018 року за вих. № 07/06, згідно якого ОСОБА_1 повторно було повідомлено про нараховану орендну плату за 2016-2017 роки, яку остання не отримала, продубльовано зазначений вище лист, а також повідомлено про нарахування та можливість отримання орендної плати за 2018 рік у вигляді сільськогосподарської продукції або у грошовій формі. Зазначений лист було направлено 07.06.2018 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ АПК «Спаський» своєчасно було подано до органів державної податкової служби податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2017-2020 роки (Форма 1 ДФ), зокрема відносно позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Крім того встановлено, що 09 вересня 2021 року відповідачем ТОВ АПК «Спаський» було сплачено позивачу ОСОБА_1 орендну плату за 2019-2020 роки в сумі 8340,00 грн. (тобто 4 170,00 грн. х 2 роки), що підтверджується видатковими касовими ордерами № б/н від 09 вересня 2021 року.

Вказані вище фактичні обставини справи і надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень підлягають оцінці в їх сукупності з урахуванням вимог закону.

Так, згідно до приписів ч.3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18) зроблено висновок, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору.

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору вимагати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум. А тому не використання орендарем свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати.

Отже, судом встановлено, що відповідачем вживалися заходи для виконання своїх зобов`язань перед орендодавцем, а саме ТОВ АПК «Спаський» повідомляло останню про нарахування їй та можливість отримання орендної плати в зручний для неї спосіб, передбачений договором, однак ОСОБА_1 такою можливістю не скористалася.

За таких обставин суд вважає, що орендна плата за 2016-2018 рік позивачем не отримувалася, незважаючи на спроби відповідача виплатити останній орендну плату у зручний для неї спосіб, передбачений умовами договору.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що орендна плата за 2016-2018 роки сплачена відповідачем ТОВ АПК «Спаський» з порушенням строків не з вини останнього, оскільки орендарем вжито дії для виконання своїх зобов`язань перед орендодавцем, а тому підстав для розірвання договору оренди немає, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про повернення земельної ділянки,суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.4.5 Договору оренди землі Орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі Орендодавцеві після закінчення дії цього договору.

Згідно до приписівст.34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах,визначених договором. Орендар немає права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Як зазначалося вище, спірний Договір оренди чинний до 31 травня 2024 року.

В той же час, з огляду на те, що вимоги про повернення земельної ділянки є похідними від вимог про розірвання договору оренди землі, в задоволенні яких судом було відмовлено, а тому в цій частині у задоволенні позову належить відмовити.

Інші доводи сторін судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують наведених висновків суду.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином,аналізуючи вищевикладене,беручи доуваги всівстановлені судомфакти івідповідні їмправовідносин,належність,допустимість ідостовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язоку їхсукупності,суд приходитьдо висновкупро відмовув задоволенні позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні позову,судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -відмовити.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський», код ЄДРПОУ 31190269, місцезнаходження за адресою: 51263, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вул. Козинця, буд. 81.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10 червня 2022 року.

Суддя Д.І. Городецький