Постанова

від 20.06.2022 по справі 420/21045/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21045/21Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2022р. по справі № 420/21045/21 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду його клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України (Далі - Дозвіл), за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 51.22983400:01:002:0276 - 34.4359 га, за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с.Качурівка, Подільського району Одеської області;

- зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983-400 01;002:0276 - 34.4359 га., за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га., за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка, Подільського району Одеської області.

Додатковою позовною вимогою позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору та на правничу допомогу на його користь 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 27.09.2021 року подав клопотання до Куяльницької сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0276 - 34.4359 га, за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га., за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка, Подільського району Одеської області.

В клопотання зазначив, якщо надати Дозвіл за рахунок вказаних земельних ділянок неможливо у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, або у зв`язку з тим, що вони внесені до переліку земельних ділянок та виставлені на земельні торги, або у зв`язку надання дозволу іншим громадянам, або в зв`язку з недоліками в графічних матеріалах, то він просить запросити його на розгляд клопотання та дати можливість усунути недоліки, або запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, яка була би придатна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), та за її рахунок надати Дозвіл.

23.10.2021 року Куяльницька сільська рада розглянула клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України за рахунок несформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради та прийняла загальне рішення №2733-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в якому п`ятим пунктом відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки (надано велика кількість картографічних матеріалів земельних ділянок) та неможливістю ідентифікувати бажану земельну ділянку, у тому числі йому - ОСОБА_1 (пп.5.22).

На думку ОСОБА_1 відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду його заяви та посилаючись на норми ЗК України просив задовольнити позовні вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання розглянути його клопотання

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що вважає поданий адміністративний позов не обґрунтованим.

Представник не заперечував, що відповідно до ч.1 ст.121 Земельного Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Представник вказує, що Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №2733-VIII від 23.10.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» позивачу було відмовлено у наданні дозволу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 8 лютого 2022 року у справі 420/21045/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовив у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подави апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції винесено рішення, яке суперечить нормам матеріального права просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі 420/21045/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі..

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію вказує, що суд першої інстанції під час перевірки правомірності винесення рішення органом місцевого самоврядування повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Одеський окружний адміністративний суд не взяв до уваги аргументи позивача про те, що зі змісту оскаржуваного рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області вбачається, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною прощею 2 га., проте апелянт прохав у своїй заяві надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною прощею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства.

Інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 27.09.2021 року подав заяву до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для. ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України (Далі - Дозвіл), за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0276 - 34.4359 га, за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка, Подільського району Одеської області.

Право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням позивачем не використано.

В заяві зазначено, якщо надати Дозвіл за рахунок вказаних земельних ділянок неможливо у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації , схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, або у зв`язку з тим, що вони внесені до переліку земельних ділянок та виставлені на земельні торги, або у зв`язку надання дозволу іншим громадянам, або в зв`язку з недоліками в графічних матеріалах, то прошу запросити мене на розгляд мого клопотання та дати можливість усунути недоліки, або запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, яка була би придатна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), та за її рахунок надати Дозвіл.

23.10.2021 року Куяльницька сільська рада прийняла рішення №2733-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

Згідно з п.5 рішення відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району. Одеської області, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки (надано велика кількість картографічних матеріалів земельних ділянок) та неможливістю ідентифікувати бажану земельну ділянку, у тому числі йому - ОСОБА_1 (пп.5.22).

Позивач вважаючи, що фактично не розглянута його заява від 27.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства звернувся до суду з позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 , Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що:

-залежно від того, яку земельну ділянку бажає отримати громадянин він повинен дотриматися відповідної процедури та надати відповідні заяви та документи;

-заява позивача не була чіткою та конкретизованою, оскільки стосувалась декількох земельних масивів;

-зазначення на карті бажаного місця розташування земельної ділянки має значення для надання об`єктивної оцінки та відповіді на клопотання заявника, оскільки пошук такої ділянки до повноважень ради не віднесено;

-враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення ч.6 ст.118 ЗКУ, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою;

-позивачем при зверненні до відповідача не дотримано вимог законодавства.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення зокрема особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених норм Земельного Кодексу України свідчить про те, що законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам зазначеним у ЗК України документів, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, ст.79-1 Земельного Кодексу визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з ч.6 ст.79-1 Земельного Кодексу формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Частиною 7 ст.79-1 Земельного Кодексу встановлено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Головне управління Держгеокадастру в Одеської області, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 року №45, та наказу Держгеокадастру в Одеської області від 11.12.2018 року №15-7954/13-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 року передало Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області у комунальну власність 1430 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 17826,5853 га згідно з актом приймання передачі із зазначенням кадастрових номерів. Таким чином, відповідачу були передані сформовані земельні ділянки.

Верховний Суд у своїх рішеннях від 03.10. 2019 року по справі №823/1172/17, від 21.08.2018 у справі №823/1179/17, від 12.03.2020 року дійшов висновку, що виходячи з аналізу положень ч.5-10 ст.79-1 Земельного Кодексу підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Таким чином, в залежності від того, яку земельну ділянку бажає отримати громадянин він повинен дотриматися відповідної процедури та надати відповідні заяви та документи.

По даній справі №420/21045/21 позивач посилається на те, що 27.09.2021 року подав заяву до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0276 - 34.4359 га, за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га., за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка, Подільського району Одеської області.

Тобто заява не була чіткою та конкретизованою, оскільки стосувалась декількох земельних масивів.

Між тим, наведені норми Земельного Кодексу встановлюють процедуру набуття громадянином права на земельну ділянку, яка включає у себе надання клопотання та додане до нього викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Таким чином, законом визначено, що позивач визначає місце розташування бажаної земельної ділянки. При цьому аналіз вказаної статті свідчить про те, що визначається саме одна бажана земельна ділянка, а не безмежна їх кількість. Відповідно саме за вказаною земельною ділянкою громадянином суб`єкт владних повноважень вирішує питання у відповідності до вимог законодавства.

Частиною 2 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає необхідним застосувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.12.2018 року по справі №509/4156/15 та від 23.01.2018 року по справі 369/3184/14а.

Так, Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 року по справі 369/3184/14а зазначив, що в ч.7 ст.118 Земельного Кодексу зазначено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи наведені норми права є підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст.118 ЗКУ органи приймають одне з відповідних рішень.

Разом з тим, з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення ч.6 ст.118 Земельного Кодексу, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Одеський окружний адміністративний суд у контексті спірних правовідносин правильно дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, Верховний Суд надавши аналіз правовим нормам ЗК України визначив взаємний обов`язок як громадянина, так і суб`єкта владних повноважень дотримуватись чітко норм законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано норми Земельного Кодексу України щодо змісту заяви та доданих до неї документів, оскільки заявник визначив декілька земельних ділянок. Сільська рада не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки для заявника.

Отже, враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що рішення Куяльницької сільської ради №2733-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає, а відтак суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги щодо винесення рішення судом першої інстанції, яке суперечить нормам матеріального права колегія суддів вважає безпідставними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем при зверненні до відповідача не дотримано вимог законодавства.

З приводу доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції під час перевірки правомірності винесення рішення органом місцевого самоврядування повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення, колегія судді в зазначає, що позивач звернувся до суду із визнанням протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду відповідної заяви, водночас суд першої інстанції встановив обставини щодо розгляду цієї заяви по суті та у відповідності до приписів статті 9 КАС України, надав правову оцінку рішенню Куяльницької сільської ради №2733-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

Аргументи апелянта про те, що зі змісту оскаржуваного рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області вбачається, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною прощею 2 га., хоча апелянт прохав у своїй заяві надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною прощею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, колегія суддів відхиляє, бо прийняття такого рішення, навіть за змістом якого позивач не погоджується виключає протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду вказаної заяви та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи, які стосуються судового рішення в частині розподілу судових витрат та фактично є похідними від первинних вимог, які не підлягають задоволенню у зв`язку із ухваленням правильного і обґрунтованого рішення Одеським окружним адміністративним судом, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 по справі № 420/21045/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.