УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/21045/21
адміністративне провадження № К/990/18286/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року (суддя Катаєва Е.В.) та
постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року (колегія у складі суддів Шляхтицького О.І., Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.)
у справі № 420/21045/21
за позовом ОСОБА_1
до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - Куяльницька сільська рада; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для передання у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 51.22983400:01:002:0276 - 34.4359 га, за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка Подільського району Одеської області;
- зобов`язати Куяльницьку сільську раду повторно розглянути його клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для передання у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 51.22983400:01:002:0276 - 34,4359 га, за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 - 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 - 32,3611 га за межами с. Качурівка Подільського району Одеської області;
- стягнути з відповідача відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.02.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022, відмовив у задоволенні позову.
13.07.2022 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 18.07.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, від 20.05.2021 у справі № 804/2631/17, від 03.04.2020 у справі № 120/4542/18-а, від 09.12.2020 у справі № 824/1276/18-а. Також покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо заборони заявнику подавати до клопотання різні варіанти земельних ділянок та бажати отримати одну з них.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Перелік таких справ міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України.
Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі оскаржується відмова органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Такий спір не відноситься до справ, визначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 13.12.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд зауважує, що оцінка «значного суспільного інтересу» та «винятковості» справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
ОСОБА_1 обґрунтовує виняткове значення для нього цієї справи тим, що оскаржуваним рішенням відповідача порушується його право на отримання земельної ділянки у власність, що є загальним формулюванням та не вирізняє цю справі з-поміж інших справ цієї категорії спорів.
Щодо покликання у касаційній скарзі на фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, ОСОБА_1 не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права, та, відповідно, не підтверджує потреби у викладенні судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин.
Таким чином, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 0640/4182/18 сформулював висновок щодо застосування норм земельного законодавства, який зводиться до того, що: «поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу».
У справі, що розглядається, суди встановивши, що ОСОБА_1 звернув до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації, у якій вказав три сформовані земельні ділянки (земельні масиви) з різними кадастровими номерами, дійшли висновку, що сільська рада не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки для заявника.
Тобто, відмова відповідача у цих правовідносинах була обґрунтована нечіткістю поданого позивачем клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації.
Щодо покликання ОСОБА_1 стосовно відсутності висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, Суд зазначає, що ст. 79-1 ЗК України та інші норми зазначеного Кодексу, що регулюють питання формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, є чіткими та зрозумілити, не потребують формулювання Верховним Судом нового висновку щодо переліку документів, необхідних для отримання дозволу на виготовлення технічної документів із землеустрою.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі покликається на висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, від 20.05.2021 у справі № 804/2631/17, від 03.04.2020 у справі № 120/4542/18-а щодо питання надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто, висновки щодо застосування норм права, які не є релевантними для цієї справи, оскільки проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою. Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 824/1276/18-а, стосується оскарження повідомлення-рішення фіскального органу в частині суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями по податку, тому також не підлягала застосуванню при вирішенні земельного спору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі № 420/21045/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2022 |
Оприлюднено | 02.08.2022 |
Номер документу | 105511583 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні