Рішення

від 22.06.2022 по справі п/857/5/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 рокуЛьвівСправа № П/857/5/22 пров. № П/857/5/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.,

представника позивачаРосохи С.В.

представника третьої особиСучкової А.М.

представника відповідачане з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові адміністративну справу №П/857/5/22 за позовною заявою Міністерства юстиції України до Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба безпеки України, про заборону політичної партії та за зустрічною позовною заявою Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» до Міністерства юстиції України, третя особа - Служба безпеки України, про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2022 року Міністерство юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби безпеки України, звернулося в суд з позовом до Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», в якому просить:

-заборонити діяльність політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 00013497);

-призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи;

-передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Позовні вимоги мотивує тим, що діяльність вказаної політичної партії суперечить Конституції України й законам України, та може бути заборонена лише за рішенням суду за допущені порушення, передбачені статтею 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» (надалі - Закон №2365-ІІІ).

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Виявлення порушень Конституції та законів України у діяльності політичних партій здійснюється відповідними правоохоронними органами.

Указом Президента України від 19.03.2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій».

Вказане рішення прийняте в умовах прямої військової агресії з боку Російської Федерації, з урахуванням антиукраїнської політичної та організаційної діяльності, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України окремими політичними партіями.

Також зазначеним рішенням доручено Міністерству юстиції України вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зокрема, Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», а відповідно до статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України вказане міністерство є належним позивачем у справі про заборону політичної партії.

На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 року № 5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» .

З наведених у вказаному вище листі відомостей позивач дійшов висновку, що діяльність Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» спрямована, серед іншого, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Наведені обставини стали приводом для звернення Міністерства юстиції України до суду з даним позовом.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року задоволено заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони політичній партії «Прогресивна соціалістична партія України» (код ЄДРПОУ 00013497, вул. Панаса Мирного, буд. 27, кв. 51, м. Київ, 01011) та її регіональним організаціям вчиняти дії, спрямовані на проведення видаткових операцій за рахунком НОМЕР_1 , відкритим у ПАТ АБ «УКРАГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) - до вирішення справи по суті; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ АБ «УКРАГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) вчиняти дії за рахунком №UА333204780000000026006311987, спрямовані на проведення видаткових операцій за будь-якими платіжними інструментами - до вирішення справи по суті; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкту нерухомого майна, належного політичній партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 00013497, вул. Панаса Мирного, буд. 27, кв.51, м. Київ, 01011), а саме: нежитлового приміщення загальною площею 73,20 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 42 (літера А), оф. 13, м. Київ, реєстраційний номер майна № 3397К - до вирішення справи по суті.

Ухвалою від 23.05.2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропонував відповідачу до 10 червня 2022 року надати (надіслати) суду відзив на позов, а третій особі пояснення щодо позову.

Ухвалою суду від 31.05.2022 року справу призначено до судового розгляду, про що повідомлено позивача та зобов`язано його опублікувати оголошення про призначення судового засідання в адміністративній справі в порядку, передбаченому ч.5 ст.289-3 КАС України.

13 червня 2022 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» до Міністерства юстиції України, третя особа Служба безпеки України, в якому позивач у ній просить:

-визнати протиправною діяльність Міністерства юстиції щодо викривлення діяльності ПСПУ, приписування їй неіснуючих правопорушень з метою заборони партії.

-відмовити у задоволенні первісного позову Міністерства юстиції України про заборону політичної партії.

Позивач за зустрічним позовом покликається на те, що позивач за первісним позовом протиправно наповнив позов інформацією, яка ніякого відношення до діяльності ПСПУ, її політичної програми чи політичним оцінкам партії не має. Ані програмні чи статутні засади партії, ані беззаперечні факти діяльності ПСПУ по захисту демократії в Україні, незалежності, суверенітету, територіальної цілісності, міжетнічного та міжконфесійного миру, прав і свобод людини в Україні, що підтверджуються всією діяльністю партії, ані гарантії діяльності опозиційної партії, які повинна надавати держава, не стали підставою для висновків Мінюсту про можливість заборони партії і Мінюст знехтував гарантіями діяльності політичної партії відповідно до ст. ст. 3,22, 34, 36, Конституції України, ст. ст. 9, 10, 11, 14 Європейської Конвенції з прав людини, ст.ст. 19, 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, «Керівними принципами правового регулювання діяльності політичних партій», прийнятими Венеціанською комісією на 84 пленарному засіданні 15-16 жовтня 2010 року, практикою Європейського суду з прав людини.

Також, 13.06.2022 року від Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.06.2022 року досуду надійшли пояснення від Служби безпеки України з додатками. Служба безпеки України підтримала доводи сторони позивача та долучила додаткові докази протиправної діяльності партії.

Протокольною ухвалою від 14.06.2022 року розгляд справи відкладено на 23.06.2022 року о 11:30 год.

Ухвалою суду від 14.06.2022 року об`єднано зустрічну позовну заяву Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ" до Міністерства юстиції України, третя особа - Служба безпеки України, про визнання дій протиправними в одне провадження з первісною позовної заявою Міністерства юстиції України до Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба безпеки України, про заборону політичної партії.

Суд протокольною ухвалою від 14 червня 2022 року відповідно до вимог ч.2 ст. 167 КАС України повернув без розгляду клопотання ОСОБА_1 про проведення трансляції судових засідань з тих підстав, що зазначена особа не є учасником справи.

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив Міністерству юстиції України у клопотанні щодо вжиття заходів для забезпечення трансляції судового розгляду.

Суд ухвалою від 16 червня 2022 року задовольнив клопотання представника Служби безпеки України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20 червня 2022 року на адресу суду надійшов відзив Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ" на позовну заяву Міністерства юстиції України про заборону політичної партії, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви Міністерства юстиції України в повному обсязі.

Поданий відзив обґрунтований тим, що в позовній заяві не наведено жодного рішення ПСПУ, яке б пропагувало проросійську позицію та виправдовувало дії російської федерації. Так само не названо жодного прізвища членів партії, які б це робили. Вважає, що наведені обставини партії в поданій позовній заяві є штучно надуманими.

Також, 22 червня 2022 року на адресу суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на зустрічну позовну заяву, в якій останнє просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви, первісну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Вказаний відзив обґрунтований тим, що відповідачем не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу, який стосується предмета доказування у справі за зустрічним позовом. Натомість, предмет та обґрунтування зустрічного позову партії зводиться до незгоди із первісним позовом. Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності порушеного права та не зазначено, яке саме право політичної партії порушено.

22 червня 2022 року Міністерство юстиції України подало відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначило, що позовні вимоги політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» за зустрічним позовом до Міністерства юстиції України задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині вимог щодо призначення комісії з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, та закриття провадження в адміністративній справі в цій частині. Інші позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у заяві по суті справи. Проти зустрічної позовної заяви заперечив. Позов просив задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Представник третьої особи Служби безпеки України підтримав доводи сторони позивача.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд протокольною ухвалою від 23 червня 2022 року вирішив розглянути справу за відсутності представника відповідача у відповідності до ч.5 ст.289-3 КАС України.

Ухвалою від 23 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив заяву Міністерства юстиції України про відмову від позову в частині вимог та провадження в адміністративній справі № П/857/5/22 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба безпеки України, про заборону політичної партії закрив у частині позовної вимоги про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру громадських формувань політична партія «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» зареєстрована Міністерством юстиції України 09.07.1996 року, свідоцтво № 753, місцезнаходження: вул. Панаса Мирного, 27, кв. 51, м. Київ, 01011, Співголови Партії - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Із загальнодоступних джерел та аналізу діяльності Відповідача відомо, що політична партія «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» це проросійська політична партія в Україні.

Партія протестує проти вступу України в НАТО та ЄС, проти реабілітації воїнів -УПА, декларує прихильність до східнослов`янської культури й канонічного православ`я, Україну бачить в міждержавному союзі з росією й білоруссю.

У 2019 році лідер ОСОБА_4 в ефірі телеканалу «112 Україна» виступила з різкою критикою діючої української влади, назвала російську мову рідною для України та заявила, що ніколи не вважала росію країною-окупантом.

Крім того, на сайті головного опозиційного проекту України «Голос Правды» (режим доступу: https://golospravdy.eu/category/blogs/vitrenko/) лідер партії ОСОБА_5 разом з першим заступником Голови Партії Володимиром Марченком неодноразово звертаються із закликами до України виконати Мінські домовленості та змінити курс як внутрішньої так і зовнішньої політики, наголошуючи на тому, що для подолання соціально-економічної та політичної катастрофи України має увійти до союзу держав росії та білорусії.

Держфінмоніторингом України спільно із Службою безпеки України відстежено перерахування грошей з фонду Представництва ВАТ «Головне управління і військ» м. Севастополя (структура Міноборони рф) на фірму в Донецьку, а також з рахунку «Фонду поддержки и защиты прав соотечественников проживающих за рубежом» (російська федерація) на рахунок Всеукраїнської громадської жіночої організації «Дар життя».

До «Фонда поддержки и защиты прав соотечественников проживающих за рубежом» прямий стосунок мають міністр закордонних справ росії сергій лавров, його заступник григорій карасін, депутат держдуми аршба й інші російські. Водночас керівником ВГЖО «Дар життя» є Наталія Вітренко лідер Прогресивної соціалістичної партії України, яка, до того ж, відразу після переказу коштів зробила декілька гучних заяв на підтримку сепаратистів.

У 2017 році щодо ВГЖО «Дар життя» було розпочато досудове розслідування за підозрою у веденні сепаратистської діяльності, адже за даними СБУ, перераховані російським фондом «Дар життя» кілька мільйонів гривень використовувалися для підтримки терористів «Л/ДНР».

Постановою Верховної Ради України «,Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 року № 129-VIII Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором. Підстава - збройна агресія та окупація частини території України, зокрема АР Крим та частини Луганської і Донецької областей.

21.02.2022 року президент країни-агресора ОСОБА_6 підписав укази про визнання незалежності та суверенітету створених Росією маріонеткових терористичних псевдо угрупувань «Л/ДНР».

Згідно із текстом указів, Росія офіційно направила свої війська на окуповану територію України 24.02.2022 року.

Напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації 22.02.2022 року на сторінці свого YоuТube каналу (режим доступу: https://youtu.be/ujr8HHaHrKI) лідер Партії ОСОБА_5 звинуватила офіційну владу України у невиконанні Мінських домовленостей, виправдовувала визнання ОСОБА_7 так званих «Л/ДНР» та пропагандувала російську мову. «Війна, смерть, кров - ось, що потрібно цій владі України», - зазначила ОСОБА_5 .

24.02.2022 року, після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_5 дала 45-хвилинне відео інтерв`ю російському виданню ІНФОРМАЦІЯ_1 ( режим доступу: https://youtu.be/8xeNrXwoia4), в якому остання звинувачує у війні США та Британію, прямо виправдовуючи при цьому російську агресію: «А последняя выходка Зеленского, когда он уже заявив о ядерном оружии [...] Это что должна Москва ждать, моя сестра родная должна сидеть в Москве и ждать, когда в Киеве появится атомная, и пять минут долета и она будет сброшена на Москву?». Вітренко стверджувала, що кремль не мав виконувати жодні Мінські угоди, мовляв, «сторонами-подписантами была Украина, ДНР и ЛНР», що не відповідає дійсності.

Крім цього, у перший день війни ОСОБА_8 засуджувала людей, які покидають рідні міста, та стверджувала, що радить усім знайомим цього не робити, зауважуючи при цьому: «Есть официальная информация Министерства обороны Российской Федерации, что гражданское население не пострадает. А из-за того, что власть Украины довела ситуацию до такой трагедии, военная инфраструктура будет уничтожена».

Беручи до уваги наведені вище обставини, враховуючи пряму військову агресію з боку російської федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, Міністерство юстиції України звернулося до суду з даним позовом з метою заборони діяльності Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ».

Проаналізувавши наведені у позовній заяві доводи та матеріали справи, встановивши обставини справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» із змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/202 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу Президента у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема, можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Водночас пунктом 9 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі також - Закон №2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно зі статтею 3 Закону №2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій визначені статтею 5 Закону №2365-ІІІ, згідно з якою утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров`я населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 10) виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону №2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

- порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

- поширення відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Крім того, відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999 року, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Указом Президента України від 19.03.2022 року №153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій».

Вказане рішення прийняте в умовах прямої військової агресії з боку російської федерації, з урахуванням антиукраїнської політичної та організаційної діяльності, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України окремими політичними партіями.

Так, пунктом 2 вказаного рішення Міністерству юстиції доручено вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення, зокрема, Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ».

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228 (далі - Положення), встановлено, що Міністерство юстиції України, зокрема, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №2365-ІІІ у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Аналогічні норми передбачено пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України яким встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Виявлення порушень Конституції та законів України у діяльності політичних партій здійснюється відповідними правоохоронними органами.

На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 року №5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ».

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомими є обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об`єктивність їх існування очевидна.

Керуючись вказаними вище правовими нормами, Суд ухвалив визнати загальновідомими обставини, встановлені з інформації, розміщеної за посиланнями: https://golospravdy.eu/category/blogs/vitrenko/; https://youtu.be/8xeNrXwoia4; fb.watch/bVc8IHoHL8/; https://youtu.be/ujr8HHaHrKI; www.facebook.com/groups/620796574786628/; https://youtu.be/VNCUwa-P17k; www.facebook.com/profile.php?id=100003385520571; www.facebook.com/larisa.shesler.

Очевидно, що визнання рф «незалежності» самопроголошених «днр» та «лнр», і як наслідок, - повномасштабне вторгнення на територію України, порушує суверенітет і територіальну цілісність України.

Разом з тим, політична партія «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» та її члени продовжують пропагувати проросійську позицію та поширюють відомості про виправдовування дій російської федерації.

Вказані обставини свідчать про діяльність як партії, так і її представників та керівників, яка заборонена, згідно із ст. 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», оскільки вона спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

У контексті спірних правовідносин Суд вважає за необхідне також зазначити, що Україна є стороною як Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція» надалі), яка була ратифікована у 1997 році, так і інших основних міжнародних договорів з прав людини. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) передбачає, зокрема, що «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини визначив умови, дотримання яких (згідно з Конвенцією) надає захист політичним партіям:

«…захист політичним партіям надається їм за дотримання двох умов: 1) засоби, що використовуються партіями з метою зміни законодавства чи конституційного ладу, є законними і демократичними з усіх точок зору і 2) пропоновані зміни мають узгоджуватися із фундаментальними демократичними принципами.

Отже, політичні партії, лідери та члени яких закликають до застосування насильства чи вимагають змін, котрі насправді не сумісні з однією чи декількома засадами демократії або мають на меті знищити демократію чи обмежити права інших, не можуть посилатися на ст. 11 Конвенції як засіб захисту права на свободу об`єднання».

Однією із правомірних підстав для заборони політичної партії, на думку ЄСПЛ, є те, що остання здійснює діяльність або просуває цілі, несумісні з фундаментальними демократичним принципами (справу Refah Partisi (The Welfare Party) and Others v. Turkey, 2003). Таким чином, концепція демократії, що здатна сама себе захистити полягає в тому, що демократія толерантна до усіх політичних ідей, окрім однієї коли демократія має бути скасована. Одним із підтверджень імплементації концепції у практику ЄСПЛ є позиція Суду у відомій справі «Зданока проти Латвії»:

«…для того, щоб забезпечити стабільність і ефективність демократичного ладу, держава може вживати конкретні заходи для його захисту… Європейський суд визнав правомірність думки «демократії, яка здатна сама себе захистити» [у справі Vogt v. Germany (1995)]… Європейський суд також заявив, що плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає деяких поступок з боку громадян, які мають у деяких випадках сприймати обмеження деяких наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому… Завдання в цьому випадку полягає в тому, щоб існувала точна рівновага між вимогами захисту демократичного суспільства з одного боку і вимогами охорони особистих прав з іншого…».

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що заборона політичних партій є найрадикальнішим заходом з-поміж інших, не може вважатися правомірною, наприклад, коли підставою заборони виступають виключно формальні або процедурні підстави. Цим висновкам повністю відповідає позиція Венеціанської комісії, яка зазначає, що заборона чи розпуск політичної партії у демократичному суспільстві є винятковим заходом. Якщо належні державні органи приймають рішення звернутися до суду з позовом щодо заборони політичної партії, вони повинні мати достатні докази існування реальної загрози конституційному ладу чи основним правам і свободам громадян.

З огляду на викладене, ураховуючи пряму військову агресію з боку російської федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, діяльність відповідача, на переконання Суду, повинна бути заборонена.

Також Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, аналіз яких проведено вище, що вказують на існування реальної загрози зі сторони політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України.

При вирішенні спірних відносин також береться до уваги військовий стан у державі Україна та пряма військова агресія з боку Росії, тому в забороні діяльності вказаної Партії була об`єктивна соціальна потреба з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян. Вказане обмеження наявних у Партії свобод, націлене на забезпечення більшої стабільності країни в цілому, тому, на думку Суду, застосований крайній захід впливу щодо Партії є виправданим.

Пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 21 Закону №2365-ІІІ у разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.

У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги наведене та ухвалюючи рішення про заборону діяльності політична партія «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», підлягає задоволенню також як похідна вимога передача майна, коштів та інших активів даної Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Щодо доводів та матеріалів зустрічної позовної заяви, встановивши обставини справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

У зустрічній позовній заяві Партія зазначає, що діяльність ПСПУ є опозиційною, яка не заборонена статтями 10, 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), а відтак подання позову до опозиційної партії характеризує як політичне переслідування або політичний тиск.

Разом з тим, частиною другою статті 10 Конвенції (Свобода вираження поглядів) встановлено, що здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Відповідно до частини другої статті 11 Конвенції (Свобода зібрань та об`єднання) здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Крім того, відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999 року, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Згідно з частиною першою статті 37 Конституції України та частиною першою статті 5 Закону «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон) забороняються утворення і діяльність, зокрема, політичних партій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки.

Із наявної у матеріалах позовної заяви інформації видно, що члени політичної партії ПСПУ за безпосередньої участі свого лідера ( ОСОБА_2 ), висловлюють свої проросійські та антиукраїнські настрої, проводять проросійську пропаганду серед населення на шкоду національній безпеці України.

З огляду на викладене, діяльність Партії хоч і носить характер опозиційної, однак матеріалами справи підтверджено, що вона спрямована, зокрема, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, що є порушенням статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні».

За статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтями 75, 76 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Партією не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу, який стосується предмета доказування у справі за зустрічним позовом Партії до Міністерства юстиції України про визнання діяльності Мін`юсту протиправною.

Натомість, предмет та обґрунтування зустрічного позову партії зводиться до незгоди із первісним позовом про заборону діяльності партії, яка також викладена у відзиві на позовну заяву.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Такий підхід відповідає проявам верховенства права, що не обмежується лише законодавством, а містить і інші соціальні регулятори, норми моралі, традиції, звичаї тощо.

Всі ці елементи права відповідають ідеології справедливості, що значною мірою відображені у статтях 6, 8, 55 Конституції України.

При цьому, гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення.

Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності порушеного права з боку Мін`юсту та не зазначено, яке саме право політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» порушено Мін`юстом у зв`язку із зверненням до суду із позовом про заборону діяльності партії.

Відтак Суд вважає, що позовні вимоги політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» за зустрічним позовом до Міністерства юстиції України у справі за позовною заявою Мін`юсту про заборону діяльності партії до задоволення не підлягають.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовної заяви Міністерства юстиції України про заборону політичної партії та відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» про визнання дій протиправними.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оскільки пунктом 19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється, зокрема, за подання позовної заяви у справах про заборону політичної партії та частиною 8 статті 289-3 КАС України регламентовано, що за подання до адміністративного суду, зокрема, позовних заяв у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується, підстави для розподілу судових витрат у порядку, передбаченому ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статями 139, 241- 246, 255, 289-3, 295, пунктом 4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Восьмий апеляційний адміністративний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Міністерства юстиції України до Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба безпеки України, про заборону політичної партії задовольнити повністю.

Заборонити діяльність політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» (вул. Панаса Мирного, буд. 27, кв. 51, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи 00013497).

Передати майно, кошти та інші активи політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» (вул. Панаса Мирного, буд. 27, кв. 51, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи 00013497), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

В задоволенні зустрічної позовної заяви Політичної партії «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» до Міністерства юстиції України, третя особа - Служба безпеки України, про визнання дій протиправними відмовити.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Позивач - Міністерство юстиції України (місцезнаходження: вул. Городецького13, м. Київ, 01001; ЄДРПОУ 00015622).

Відповідач - Політична партія «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» (вул. Панаса Мирного, буд. 27, кв. 51, м. Київ, 01011; ЄДРПОУ 00013497)

Третя особа Служба безпеки України (вул. Володимирська 33, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ 00034074).

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Рішення в повному обсязі складене 29 червня 2022 року.