Ухвала

від 27.06.2022 по справі 640/21042/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/21042/19

адміністративне провадження № К/990/14968/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі 640/21042/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семитрелер» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2022 до суду всьоме надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 13.06.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 15.07.2021, повний його текст складено 20.07.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 19.08.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 13.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася в межах строку на касаційне оскарження, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та належного обґрунтування підстави на якій подається касаційна скарга, вона була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 11.10.2021 була повернута. Наступні касаційні скарги були повернуті Верховним Судом з мотивів відсутності викладення у них підстав для касаційного оскарження судових рішень, а також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Зазначає, що ним вживались всі заходи для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Звертає увагу, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними. Оскільки ГУ ДПС приведено касаційну скаргу у відповідність до вимог КАС України, скаржник просить поновити пропущений строк.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 16.08.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 01.09.2021 її залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення встановлених судом недоліків, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору; надати уточнену касаційну скаргу, у якій зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень. Ухвалою від 11.10.2021 Верховний Суд у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовив, а касаційну скаргу повернув, у зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 01.11.2021.

Вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 12.11.2021, однак, ухвалою від 23.11.2021 Верховний Суд повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також суд роз`яснював, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 29.11.2021.

Втретє касаційну скаргу у цій справі було подано 10.12.2021, однак, Верховний Суд ухвалою від 20.12.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Верховний Суд, аналогічно попереднім касаційним скаргам, визнав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Також суд зазначив, що скаржник формально зазначаючи що судові рішення оскаржуються з підстав передбачених частиною другої статті 353 КАС України, не розкриває зміст, в чому саме він вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Суд повторно роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 28.12.2021.

Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 12.01.2022, 21.02.2022, 25.05.2022 які Верховний Суд повернув ухвалами 31.01.2022, 22.04.2022, 31.05.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України, оскільки скаржник так і не врахував роз`яснень, наданих йому Верховним Судом. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 08.02.2022, 10.05.2022, 06.06.2022 відповідно.

Всьоме касаційну скаргу подано 13.06.2022, однак, її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, тобто так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Тому доводи скаржника про те, що враховано усі зауваження Верховного Суду не відповідають дійсності.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги і до моменту повторного звернення сплинуло більше 7 місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на повторне звернення скаржник не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє, вчетверте, вп`яте, вшосте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник до касаційної скарги додав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 28815 грн, що не відповідає розміру, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 1483849 грн відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром 19210 грн (1483849 грн * 1,5 % > 10 РПМПО).

Отже, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 38420 гривень (19210 грн * 200%).

З урахуванням сплаченого судового збору в сумі 28 815 грн, скаржник має доплатити 9605 грн (38420 грн - 28815 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з тим, Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарг неодноразово роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Однак, таких роз`яснень скаржник не врахував.

Так, аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам скаржник формально посилається на постанови Верховного Суду в частині того, які обставини можуть свідчити про необґрунтованість податкової вигоди або щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, що не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Крім того, формально посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень, передбачених частиною другої статті 353 КАС України. Разом з тим, у касаційній скарзі відсутнє посилання на жодний з пунктів частин другої та/або третьої статті 353 КАС України, а вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасуванням судових рішень і ухвалення нового рішення про відмову в позові, що передбачено статтею 351 КАС України.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі 640/21042/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко