Постанова

від 15.07.2021 по справі 640/21042/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21042/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2021 року адміністративну справу позовом товариства з обмеженою відповідальністю Семитрелер до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Семитрелер (надалі за текстом - ТОВ Семитрелер ) звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009771412 від 24.02.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 1 483 849 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Медіа Продакшин суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову, з огляду на висновки акту перевірки.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.06.2019 р. по 21.06.2019 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Семитрелер .

Результати перевірки оформлено актом № 424/26-15-14-02-02/41483007 від 27.06.2019р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 187 079 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 1/10-19 від 10.01.2019 р. ТОВ Медіа Продакшин зобов`язалось надати позивачеві послуги, а останній - прийняти та оплатити їх.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що послуги включать, але не обмежуються, такими:

- послуги з розробки, реалізації та розміщення реклами замовника у мережі Інтернет;

- розміщення рекламних матеріалів на веб-сайтах;

- показ рекламних матеріалів на веб-сайтах: зйомка, монтаж відеороликів, тощо;

- розміщення рекламних матеріалів на веб-сайтах в якості реклами;

- адаптацію веб-сайту до пошукових машин у мережі Інтернет;

- послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення;

- послуги дизайну, виготовлення банерів, тощо;

- послуги з контентного наповнення та технічної підтримки сайтів;

- послуги з оновлення структури і функціональності байтів;

- послуги з розробки промо-сторінок для розміщення на сайтах;

- послуги з досліджень, моніторингу та виявлення суспільної думки;

- інші послуги, згідно з умовами даного договору та додатків до нього.

На підставі названого договору були складені акти виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 7 122 474 грн., у тому числі 1 187 079 грн. ПДВ. який був включений ТОВ Семитрелер до податкового кредиту у лютому 2019 р. та березні 2019 р.

Згідно платіжних доручень позивач сплатив контрагенту 4 029 419 грн. 89 коп.

Відповідно до бухгалтерських регістрів дебіторська заборгованість позивача за договором про надання послуг становить 3 093 054 грн.

Разом з тим, акти виконаних робіт не містять: інформації, що ідентифікує фахівців, які мають відповідну кваліфікацію та які надавали послуги; інформацію про кількість часу, необхідного для здійснення розробки, зйомки, монтажу відеороликів; інформації стосовно отримання виконавцем технічного завдання; деталізації стосовно результатів виконаних робіт; іншої інформації, яка дає можливість ідентифікувати та підтвердити фактичний обсяг здійснених робіт.

Також, до перевірки не надано: передбачені умовами договору замовлення, на підставі яких передбачалось виконання послуг; затверджених сторонами та/або виконавцем тарифів; додатків до договору, рахунків-фактур, ліцензій, дозволів.

У листі № 1 від 23.05.2019 р. ТОВ Медіа Продакшин зазначило, що воно не в змозі було надати ТОВ Семитрелер повний спектр рекламних послуг таких як: виготовлення, монтаж, зйомка, розробка макету та дизайн рекламного логотипу, розробка макету рекламного відеоролика, виготовлення рекламних логотипів, а тому звернулось до більш досвідченої компанії ТОВ Вінер Ком .

Водночас, проведеною у травні 2019 р. документальною перевіркою ТОВ Медіа Продакшин встановлено, що у період здійснення господарських операцій з позивачем це товариство формувало ПДВ за рахунок придбання у ТОВ Вінер Ком широкої номенклатури товарів, які знаходять в різних категоріях та сегментах ринку, у тому числі: пляшка 0,5 л, ремонтно-груповий комплект повітряного гвинта АВ-68И, трансформатор силовий, гідросистема автономна, послуги допоміжні щодо різних об`єктів, торфові субстрати, кока-кола, тощо.

При цьому, враховуючи основний вид діяльності (комплексне обслуговування об`єктів, оптова торгівля хімічними продуктами) та кількість трудових ресурсів (2 особи) ТОВ Вінер Ком не мало можливості самостійно надати послуги на користь ТОВ Медіа Продакшин .

Із наведеного відповідач дійшов висновку про те, що перевіркою не встановлено реального джерела походження послуг, отриманих ТОВ Семитрелер , а отже і про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Медіа Продакшин .

На підставі таких висновків Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009771412 від 24.02.2019 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 1 483 849 грн.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договору про надання послуг з додатками; завдань на розробку та дизайн рекламного логотипу; видаткових накладних; довіреностей; технічних завдань; актів здачі-прийняття робіт; податкових накладних; платіжних доручень; а також договорів, актів прийому-передачі про використання отриманих послуг у власній господарський діяльності, які свідчать, що зобов`язання між позивачем та його контрагентом виконувалось у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ Семитрелер наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Медіа Продакшин .

Помилковим є посилання Головного управління ДПС у м. Києві на те, що неможливо встановити походження придбаного позивачем товару х посиланням на акт позапланової перевірки ТОВ Медіа Продакшин .

Рішенням Окружного адміністративного суду від 15.10.2020 р. у справі № 640/19722/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 р., визнано протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки ТОВ Медіа Продакшин по взаємовідносинам з ТОВ Семитрелер .

Відповідно ж до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 20 липня 2021 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко