Постанова

від 22.06.2022 по справі 372/948/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/100/2022

справа № 372/948/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року , постановлене суддею Кравченко М.В. по цивільній справі за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И Л А :

Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовною заявою до Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, в якому просить суд: визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право. Визнати недійсними рішення 15 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 року «Про приватизацію земельних ділянок» та рішення 18 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 549 від 19.01.2006 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян на території Нещерівської сільської ради». Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ДП «Київське лісове господарства» земельну ділянку, площею 0,2879 га з кадастровим номером 3223186200:03:012:0001, а також просить стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 3 842 грн., обґрунтовуючи тим, що рішенням 15 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 «Про приватизацію земельних ділянок» передано ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, загальною площе 0,2876 га для ведення селянського господарства на території АДРЕСА_1 . У подальшому, рішенням 18 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 549 від 19.01.2006 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян на території Нещерівської сільської ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянки ОСОБА_3 на території Нещерівської сільської ради по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,287 га. На підставі вказаного рішення, ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 647317, виданий 01.02.2007 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1106, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223186200:03:012:0001. Надалі, ОСОБА_3 відчужила право власності на земельну ділянку на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 3709 від 15.03.2007 року. ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:03:012:0001серії ЯЕ № 611239 від 23.05.2007 року. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру ОСОБА_2 надалі є власником земельної ділянки. Таким чином встановлено, що земельну ділянку відведено у приватну власність з порушенням земельного та лісового законодавства, а тому прокурор вимушений звернутися до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року позов задоволено.

Визнано поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновлено прокурору строки позовної давності.

Визнано недійсним рішення 15 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 року «Про приватизацію земельних ділянок» та рішення 18 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 549 від 19.01.2006 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян на території Нещерівської сільської ради».

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь державного підприємства «Київське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,2879 га з кадастровим номером 3223186200:03:012:0001, яка розташована в селі Нещерів Обухівського району Київської області.

Стягнуто з Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь прокуратури Київської області судові витрати в розмірі по 1 280 грн. 67 коп. з кожного.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповного з`ясування всіх обставин справи, за відсутності підстав для задоволення позову, судом не було досліджено, чи мав прокурор здійснювати представництво державних інтересів, у суду першої інстанції не було підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом та поновлення прокурору строку позовної давності, вказує, що апелянт є добросовісним набувачем земельної ділянки, втручання у її право власності є неприпустимим.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник прокуратури, відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що прокуратурою надані належні докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка належать до земель лісового фонду та перебувала у користуванні Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство», була неправомірно вилучена із користування та розподілена фізичним особам, без зміни цільового призначення в установленому законом порядку.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується не в повній мірі, виходячи з наступного.

Рішенням 15 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 «Про приватизацію земельних ділянок» передано ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, загальною площе 0,2876 га, для ведення селянського господарства на території АДРЕСА_1 .

Рішенням 18 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 549 від 19.01.2006 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян на території Нещерівської сільської ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянки ОСОБА_3 на території Нещерівської сільської ради по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2876 га.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 647317, виданий 01.02.2007 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1106, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223186200:03:012:0001.

На підставі договору купівлі-продажу № 3709 від 15.03.2007 року ОСОБА_3 відчужила право власності на земельну ділянку на користь ОСОБА_2

ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:03:012:0001серії ЯЕ № 611239 від 23.05.2007 року.

Відповідно до листа Державного підприємства «Київське лісове господарство» №02-02/9 від 08.01.2019 року встановлено, що земельна ділянка з кадастром номером 3223186200:03:012:0001 відведена у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення (квартал 57 виділи 9, 19, 28 Обухівського лісництва). Вказана земельна ділянка обліковується за ДП «Київське лісове господарство» із 2003 року, що підтверджується Планшетом лісовпорядкування № 3, витягом з плану лісонасаджень Обухівського лісництва Виробничої частини ДЛОГ «Київліс» (лісовпорядкування 2003 року) та витягом з Проекту організації та розвитку лісового господарства Виробничої частини ДЛГо «Київліс», проектом другої лісовпорядної наради від 14.04.2005 року.

Відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» № 96 від 19.02.2018 року земельна ділянка з кадастром номером 3223186200:03:012:0001 накладається на квартал 57 виділ 9, 28 Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство», що підтверджується фрагментом з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталу № 57 Обухівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2003 року.

Отже, на момент винесення рішень 15 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 року та рішення 18 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 549 від 19.01.2006 року цільове призначення земельної ділянки було визначено як землі лісового фонду.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:03:012:0001 перебувала у державній власності що підтверджується Планшетом лісовпорядкування № 3, витягом з плану лісонасаджень Обухівського лісництва Виробничої частини ДЛОГ «Київліс» (лісовпорядкування 2003 року) та витягом з Проекту організації та розвитку лісового господарства Виробничої частини ДЛГо «Київліс», проектом другої лісовпорядної наради від 14.04.2005 року.

Згідно листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства № 04-48/1277 від 30.05.2018 року управління не надавало взагалі погодження на вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:03:012:0001.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу (далі - ЗК) України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

Як вбачається із позовної заяви Перший заступник прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства « Київське лісове господарство».

Відповідно до ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як вбачається із матеріалів справи прокуратурою Київської області було встановлено порушення прав та законних інтересів держави щодо використання ділянки лісу, наданої відповідачу у власність.

Відповідно до позиції Великої палати Верховного суду , викладеної в постанові від 23 листопада 2021 року у справі за № 359/3373/16-ц позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині із підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання недійсним рішень Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 «Про приватизацію земельних ділянок» та № 549 від 19.01.2006 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян на території Нещерівської сільської ради», а позовні вимоги повинні бути залишені без розгляду, так як позов від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Щодо позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння, колегія суддів прийшла до наступного.

Як встановлено місцевим судом, ДП «Київське лісове господарство» згоди на вилучення у нього земельної ділянки з кадастром номером 3223186200:03:012:0001, 0,2876 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , які перебувають у його користуванні, не надавало.

Відповідно до ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Згідно з ч.ч.1,2 та 4 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Статтею 6 ЛК України визначено, що всі ліси в Україні є власністю держави. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному земельним та цим кодексами, а частиною 1 статті 57 даного Кодексу, визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Інших випадків, які б передбачали можливість передачі земель лісогосподарського призначення у власність громадянам та юридичним особам законодавство не містить.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно зі ст.149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до листів Державного підприємства «Київське лісове господарство» №02-02/9 від 08.01.2019 року та 02-02/143 від 18.02.2019 року встановлено, що земельна ділянка з кадастровим № 3223186200:03:012:0001 відведена у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення ( квартал 57 виділи 9,19,28 Обухівського лісництва) Вказана земельна ділянка обліковується за ДП «Київське лісове господарство».

В силу п.4 та п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.. 122 ЗК України ( в редакції чинній на час приватизації земельної ділянки) сільські, селищні, міські ради мали повноваження передавати земельні ділянки у власність або у користування лише із земель комунальної власності відповідних територіальних громад, а не із земель державної власності.

Крім того, відповідно до частини першої статті 57 ЛК України (в редакції, чинній на час приватизації) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України. Згідно з частиною третьою зазначеної статті зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Суду не надано доказів того, що Київське обласне управління лісового та мисливського господарства надавало згоду на переведення спірної земельної ділянки з лісових земель на землі для будівництва жилих будинків та ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, Нещерівська сільська рада Обухівського району Київської області відчужила державне майно, не маючи на це права, а крім того, протиправно змінила цільове призначення земельних ділянок.

При цьому відповідно до частини першої статті 58 ЛК України (в редакції, чинній на час приватизації) у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини. Зазначене питання вирішене не було, про що не могли не знати особи, на чию користь відчужені земельні ділянки.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що особа, якій була відчужена земельна ділянка Рішенням 15 сесії 4 скликання Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 «Про приватизацію земельних ділянок» , проявивши розумну обачність, не могла не знати про незаконність набуття нею цієї земельної ділянки, яка була заліснена. Тому ОСОБА_3 не може вважатися такою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі N 200/606/18 (провадження N 14-125цс20, пункт 61)).

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Статтею 388 ЦК України встановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача. Водночас з огляду на висновок про відсутність добросовісного набуття права власності на спірне майно відповідачами зазначені норми не підлягають застосуванню в частині вимог до цих відповідачів. Отже, зазначені відповідачі не набули права власності на спірні земельні ділянки, які перебувають у державній власності.

Тому підлягає застосуванню стаття 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів вважає, що до вимог про віндикацію земельних ділянок до відповідачів не підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 267 ЦК України, відповідно до якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тому, що судами не встановлені обставини, які свідчать про сплив позовної давності.

Крім того, позивач просив в позовній заяві поновити строк позовної давності. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав причини пропуску строку позовної давності поважними та поновив строк.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про витребування у відповідача ОСОБА_2 земельної ділянки, яка вибула із законного володіння держави неправомірним шляхом.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376 , 257 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року в частині визнання незаконними рішень Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області № 464 від 05.12.2005 року та № 549 від19.01.2006 року скасувати , позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

В решті Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2022 року.

Суддя - доповідач:

Судді: