Постанова

від 28.06.2022 по справі 935/59/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №935/59/21 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 101 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Миніч Т.І.

суддів: Коломієць О.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

з участю представника заявника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Василенко Р.О.

у цивільній справі №935/59/21 за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа Старосілецька територіальна громада у особі Старосілецької сільської ради про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, -

в с т а н о в и в:

У січні2021року ОСОБА_3 звернувся досуду іззаявою.Просив встановити факт родинних відносин. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що він єспадкоємцем післясвого двоюрідногобрата ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Заявник доглядавза своїмбратом домоменту смерті,організовував таздійснював поховання,інших спадкоємцівпісля йогосмерті небуло.Він звернувсядо нотаріальноїконтори іззаявою проприйняття спадщини,однак нотаріуспостановою від10.09.2020року відмовивзаявнику увидачі свідоцтвапро правона спадщинуу зв`язкуз відсутністюдокументів,що підтверджуютьродинні стосунки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .Також увказаній постановізазначено,що заявникє єдинимспадкоємцем післяпомерлого.Підтвердити свійродинний зв`язокз померлим ОСОБА_4 заявникне можеу зв`язкуз відсутністюдоказів того,що йогомати ОСОБА_5 та матипомерлого ОСОБА_4 ОСОБА_6 були ріднимисестрами.Хоча проїх спорідненістьсвідчать спільнепрізвище,по батькові,місце народженнятощо.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2021 року заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) задоволено.

Встановлено факт родинних відносин про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що отримавши постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через непідтвердження родинних відносин, в якій зазначено, що спадщину після спадкодавця прийняв заявник, ОСОБА_1 звернулася досуду іззаявою провстановлення відповідногофакту.Заявник вцій заявівказаний заінтересованоюособою (справа№935/3335/21). Звертаючись до суду, ОСОБА_3 мотивував свою заяву тим, що встановлення даного факту необхідно йому для належного оформлення права на спадщину, про що суд зазначив у своєму рішенні. Однак, суд першої інстанції не з`ясував, чи заведена спадкова справа після смерті спадкодавця, не встановив коло спадкоємців померлого та не залучив до розгляду заяви ОСОБА_1 .

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалівсправи вбачається,що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.03.2019 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, розташованої за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, Старосілецька сільська рада, площею 2.5149 га, кадастровий номер 1822586700:03:000:0260.

З копії довідки №119 від 05.06.2019 р., виданої виконкомом Минійківської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований та проживав на день смерті в АДРЕСА_2 . На день його смерті за цією адресою проживали і були зареєстровані його двоюрідна сестра ОСОБА_1 та двоюрідній племінник ОСОБА_7 (а.с.44).

Відповідно до положень частини першої та другої статті 19ЦПКУкраїни суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Відповідно до статті 293ЦПКУкраїни окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

-заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18.

Згідно роз`яснень, які містять у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, поняття "спір про право" пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

За приписами ч. 4 ст.315ЦПКУкраїни суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

В даному випадку як на підставу вимог заяви, ОСОБА_3 посилався на те, що встановлення юридичного факту необхідно йому для оформлення спадщини.

Отже, зі змісту наданих матеріалів вбачається, що встановлення факту безпосередньо пов`язане з вирішенням питання про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 ..

Крім того, ОСОБА_3 звернувся суду із заявою, що є предметом цього судового розгляду 12 січня 2021 року. А ОСОБА_1 29 грудня 2020 року звернулася до Коростишівського міськрайонного суду Житомирської області із заявою про встановлення факту родинних відносин з померлим ОСОБА_4 .

Якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, спір вирішується в позовному провадженні. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

В даному випадку суд не встановив, чи є інші, окрім заявника, особи, заінтересовані у вирішенні цієї справи, та не перевірив, чи впливатиме встановлений факт на спадкові права та обов`язки цих осіб.

Крім того, із змісту довідки з місця проживання померлого спадкодавця вбачається, що на день смерті з ним була зареєстрована ОСОБА_1 . Наведене дає підстави вважати про прийняття останньою спадщини.

Зазначені обставини свідчать про наявність спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 ..

Таким чином, встановлення зазначеного факту впливатиме також на права й обов`язки інших спадкоємців, і такий спір може вирішуватися лише в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилалася на те, що рішенням в цій справі порушені її права. Такі доводи заслуговують на увагу, оскільки вирішуючи спір, суд першої інстанції не з`ясував коло заінтересованих осіб.

Тому, зважаючи на наведені вище обставини судовим рішенням у даній справі зачіпаються права апелянта, яка не була залучена до участі у справі.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а заява - залишенню без розгляду.

Суд роз`яснює заявнику його право на звернення до суду із позовом в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,377,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2021 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 681 грн. понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього дня протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: