Рішення

від 29.06.2022 по справі 918/7/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022м. ДніпроСправа № 918/7/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури (33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гарна, 29, ідентифікаційний код 02910077) в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради (33028, Рівненська область, м. Рівне, майдан Просвіти, будинок 1, ідентифікаційний код 21085816) в особі Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради (35312, Рівненська область, Рівненськоий район, смт. Клевань, вул. Заводська, буд. 3, ідентифікаційний код 22568669) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) про стягнення 13 160,00 грн. коштів за товар неналежної якості

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради в особі Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою №50-7599вих-21 від 30.12.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" 13 160,00 грн. коштів за товар неналежної якості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №55 від 19.02.2021 в частині своєчасної та повної поставки товару належної якості, а саме на підставі видаткових накладних №0120/0000541 та №0120/0000543 від 19.02.2021 позивач отримав талони на придбання бензину автомобільного марки А-95 в кількості 1 150 літрів на суму 28 200,00 грн., проте скрет-картки поставлені відповідно до видаткової накладної №0120/0000541 від 19.02.2021 на загальну суму 13 160,00 грн. не були прийняті на АЗС у зв`язку із тим, що вони є недійсними.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області №918/7/22 від 10.01.2022 позовну заяву №50-7599вих-21 від 30.12.2021 Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради в особі Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення в сумі 13 160 грн. та додані до неї документи передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/7/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 11.04.2022 надійшли письмові пояснення Рівненської обласної ради в частині компетентних органів, які в спірних правовідносинах уповноважені державою здійснювати відповідні функції, якими просить суд змінити процесуальний статут Рівненської обласної ради як позивача у даній судовій справи на процесуальний статус - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Рівненська обласна рада зазначає, що вона не є органом, що здійснює контроль у сфері публічних закупівель, головним розпорядником бюджетних коштів комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І - II ступенів" Рівненської обласної ради, а також не є стороною договору, тому вважає, що заступником керівника Рівненської окружної прокуратури помилково визначено Рівненську обласну раду компетентним органом, який в спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Разом з тим, зважаючи на те, що Комунальний заклад "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області та утримується за рахунок коштів обласного бюджету, рішення в даній справі може вплинути на права, обов`язки та інтереси Рівненської обласної ради, тому, вважає, що обласна рада у згаданій справі повинна виступити в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - вказаного комунального закладу.

Таким чином, Рівненська обласна рада підтримує згадані позовні вимоги заступника керівника Рівненської окружної прокуратури, з урахуванням викладених письмових пояснень.

До суду 25.04.2022 надійшли відповідь заступника керівника Рівненської окружної прокуратури на письмові пояснення Рівненської обласної ради в якій зазначає, що відповідно до Статуту КЗ "Клеванська спеціальна школа № 2 І-ІІ ступенів" затвердженого Рішенням сесії Рівненської обласної ради №1390 від 19.06.2019 заклад є комунальним унітарним закладом освіти, створеним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України. Засновником та власником закладу є територіальна громада в особі Рівненської обласної ради (далі - власник). Контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна Спеціальної школи здійснює власник. Фінансування та діяльність закладу здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Органом управління Спеціальної школи є Рівненська обласна рада. Тому, в даному випадку органом, який зобов`язаний відстоювати інтереси держави є Рівненська обласна рада, яка є органом управління Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради та зазначений заклад освіти, який є стороною договору та мають право вимоги до відповідача щодо повернення сплачених коштів за договором про закупівлю. Також, повернення коштів за вказаною позовною заявою здійснюється саме на рахунки обласного бюджету, звідки відбувається фінансування комунального закладу.

Таким чином, заступник керівника Рівненської окружної прокуратури просить суд залишити процесуальний статус Рівненської обласної ради як позивача, у зв`язку із тим, що обласна рада є органом управління комунального закладу та фінансування відповідної закупівлі проводилося за рахунок коштів обласного бюджету, а тому повернення коштів буде здійснено саме до обласного бюджету.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №918/7/22 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним закладом "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - відповідач, постачальник) 19.02.2021 укладено договір поставки №55 (далі - договір) відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язався сплатити і прийняти вказаний товар.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування товару: бензин А-92, А-95, А-95 Евро, дизельне пальне, газ, Е-95S.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

Загальна сума договору складає 28 200 грн. (п.3.2 договору).

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів протягом трьох банківських днів з моменту виписки накладної на товар, за цінами, що діють на момент находження коштів, на вказані у накладній реквізити (п. 4.1- 4.2 договору).

Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п.5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що місце поставки (передачі) товарів:

- передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п.5.2.1 договору);

- скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаним, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п.5.2.2 договору).

Відповідно до п.6.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару покупцю, якість яких має відповідати дійсним на дату отримання товару стандартам ДСТУ, у строки встановлені договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором (п. 7.1 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п.10.1 договору).

Договір діє до 31.12.2021 (п.10.2 договору).

Відповідно до видаткових накладних №0120/0000543 від 19.02.2021 та №0120/0000541 від 19.02.2021 уповноваженою особою покупця отримано від постачальника талони на придбання бензину марки А-95 у кількості 1150 літрів за ціною 24,5217 грн. за один літр на загальну суму 28 200 грн.

Покупцем здійснено оплату товарів за договором у повному обсязі відповідно до платіжних доручень № 79 від 22.02.2021 на суму 14 100,00 грн. та № 81 від 22.02.2021 на суму 14 100,00 грн.

Однак, скретч-картки поставлені відповідно до видаткової накладної №0120/0000541 від 19.02.2021 на загальну суму 13 160 грн. не були прийняті на АЗС.

Комунальним закладом "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради 23.09.2021 на адресу відповідача направлено лист-претензію за №01-25/398 з вимогою заміни карток, які є недійсними.

Також 13.10.2021 Комунальним закладом "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради на адресу відповідача направлено лист-претензію за №01-25/448 з вимогою належного виконання договору та заміни заблокованих карток.

Крім того, 15.11.2021 Комунальним закладом "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради на адресу відповідача повторно направлено лист-претензію №01-25/486, яку особисто отримано представником відповідача Єлізаровою І.В. Також, 15.11.2021 представнику відповідача вручено акт №1 про звірку скетч-карток, яку представник відмовився підписувати.

Відповіді на вказані претензії-листи не отримано, товар належної якості не поставлений та не здійснено заміни неякісного товару.

Внаслідок невиконання відповідачем (постачальником) своїх зобов`язання за договором, у позивача залишилося 56 талонів, емітованих відповідачем, які надіслані відповідачем на виконання умов договору, від обслуговування яких відмовилися АЗС, у зв`язку із тим, що вони є недійсними, унаслідок чого ним позивачем не отримано 1 150 літрів пального А-95 за ціною 24,5217 грн. за один літр на загальну суму 13 160 грн., що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору, відповідність якості поставленого товару технічним та іншим умовам.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у суді у випадках, визначених законом.

За нормою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з повною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку органом, який зобов`язаний відстоювати інтереси держави є Рівненська обласна рада, яка є органом управління Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради та зазначений заклад освіти, який є стороною договору та мають право вимоги до відповідача щодо повернення сплачених коштів за договором про закупівлю.

01 грудня 2021 року Комунальний заклад "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради листом повідомив, що неодноразово направляв претензійні листи та запити щодо здійснення звірки взаєморозрахунків та звірки скреч-карток до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", проте, жодної відповіді позивач не отримав, а картки не було розблоковано чи замінено.

Відповідно до листа №09-3382/01 від 15.12.2021 Рівненської обласної ради вбачається, що заходів щодо поновлення порушених прав ними, як органом управління комунального закладу, не вживалося та не планується вживати.

Неспроможність вказаних органів самостійно здійснювати представництво в суді порушує економічні інтереси держави щодо належного використання коштів обласного бюджету. У зв`язку із відсутністю дій відповідних органів по повернення вищезазначених коштів через невиконанням відповідачем умов договору створюються умови щодо заволодіння бюджетними коштами.

Крім того, не виконання відповідачем умов договору та відсутність пального для автомобіля навчального закладу спричинює порушення роботи закладу. Зокрема, відсутня можливість довезення дітей до медичних закладів, закладів мистецького та фізичного розвитку, що передбачено програми роботи школи.

Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту інтересів держави або робить це неналежно. Наведена правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду від 06.2018 у справі № 687/379/17, від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17 від 07.2018 у справі №812/1689/16.

Крім того, у Постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі ^05/803/18 зазначено наступне.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, пункт 27).

Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженим можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави" .

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, звітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Згідно п.20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" до повноважень обласної ради належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчий апарат районної, обласної ради забезпечує здійснення радою повноважень, наданих їй Конституцією України, цим та іншими законами, а також здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв`язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради забезпечує виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих відповідною радою, якщо рішенням цієї ради повноваження щодо забезпечення виконання заходів з відстеження результативності цих регуляторних актів не делеговано відповідним місцевим державним адміністраціям.

Так, статтею 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів належить здійснення контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 78 Закону України "Про освіту" фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Також, ч. 6 ст. 78 Закону України "Про освіту" фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до Статуту Комунальний заклад "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради затвердженого Рішенням сесії Рівненської обласної ради №1390 від 19.06.2019 власником Спеціальної школи є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради (далі - власник). Органом управління Спеціальної школи є Рівненська обласна рада. Відповідно до п.8.2 Статуту до компетенції Рівненської обласної ради належить здійснення контролю за ефективністю використання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та ефективністю управління Спеціальної школи.

Проте, з листа Рівненської обласної ради вбачається, що заходи щодо відновлення порушених прав, повернення бюджетних коштів чи вжиття заходів до виконання належним чином договору відповідачем, Рівненською обласною радою не вжито.

Таким чином, оскільки Рівненська обласна рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та Комунальний заклад "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради, як сторона договору, не забезпечили захист інтересів держави щодо повернення коштів до бюджету, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави вказаним органом та наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, Рівненська окружна прокуратура звертається до суду з позовною заявою.

Вищевказане підтверджує виключність наявності підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальних характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органів прокуратури інтересів держави в особі Рівненської обласної ради.

Більше того, за таких обставин, підтримка прокурора не порушує справедливого балансу між сторонами, а прокурор, звертаючись до суду із зазначеним позовом на захист майнових інтересів держави, виконує та буде виконувати виключно субсидіарну роль.

Також, Рівненська окружна прокуратура, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Рівненську обласну раду та Комунальний заклад "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради про намір звернутися до суду в інтересах держави із указаною заявою, що підтверджується відповідними листами №50-7273вих-21 від 20.12.2021 та №50-7272вих-21 від 20.12.2021.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано умови договору у повному обсязі, а саме сплачено за товар, який відповідач мав поставити позивачу шляхом заправлення автомобіля позивача на АЗС, які належать відповідачу з використанням сркетч-карток.

Умови договорів, укладених між сторонами передбачають, що позивач (покупець) передплачує за товар, отримуючи після оплати товару (пального) від постачальника скретч картки, які є підставою для відвантаження пального (заправка автомобіля) на АЗС, які належать відповідачу.

Тобто фактично отримання товару покупцем відбувається не під час підписання видаткових накладних.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним зокрема у момент: 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Прокурором надані до матеріалів справи копії скретч-карток, які не були використані та зазначено, що під час заправлення автомобілю за допомогою скретч-карток, АЗС відпускає пальне в обмін на скретч-картку.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13 160,00 грн. є обґрунтованими. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури в розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради в особі Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної раддо Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення 13 160,00 грн. коштів за товар неналежної якості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь Комунального закладу "Клеванська спеціальна школа №2 І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради (35312, Рівненська область, Рівненськоий район, смт. Клевань, вул. Заводська, буд. 3, ідентифікаційний код 22568669) 13 160,00 грн. коштів за товар неналежної якості.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь Рівненської окружної прокуратури (33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гарна, 29, ідентифікаційний код 02910077) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв