Рішення

від 13.06.2022 по справі 911/2717/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2717/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком»

прo повернення безпідставно набутого майна

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Рябовол М.С.

відповідача: Сірик Ю.В.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» (надалі відповідач) прo повернення безпідставно набутого майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2021 року відкрито провадження у справі № 911/2717/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2021 року підготовче засідання відкладено на 16.11.2021 року. Витребувано у Державної податкової служби України відомості про подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля за період з 01.09.202 року по 31.10.2020 року та відомості про результати розгляду такої заяви; відомості про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» податку на додану вартість у сумі 1 591 666,20 грн. за операціями з постачання вугілля за Договором № 66-2020002 від 04.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 14.12.2021 року. Повторно витребувано у Державної податкової служби України відомості про подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля за період з 01.09.202 року по 31.10.2020 року та відомості про результати розгляду такої заяви; відомості про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» податку на додану вартість у сумі 1 591 666,20 грн. за операціями з постачання вугілля за Договором № 66-2020002 від 04.06.2020 року.

У підготовчому засіданні 14.12.2021 року оголошено перерву на 11.01.2022 року.

У підготовчому засіданні 11.01.2022 року оголошено перерву на 25.01.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 911/2717/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2022 року розгляд справи відкладено на 22.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2022 року оголошено про перехід до судових дебатів, судове засідання призначено на 24.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 24.03.2022 року, не відбулося. Розгляд справи № 911/2717/21 призначено на 24.05.2022 року.

У судовому засіданні 24.05.2022 року представники позивача позовні вимоги підтримали. Відповідач у судове засідання 24.05.2022 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 14.06.2022 року.

В судовому засіданні 14.06.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 14.06.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» (Постачальник, відповідач), як переможцем процедури публічної закупівлі, проведеної на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» за оголошенням № UА-2020-03-11-000403-b, було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 66-2020002 від 04.06.2020 року (далі - Договір).

Предметом Договору є поставка відповідачем на вугільний склад позивача, за адресою Соцмістечко ККЕУ, м. Бориспіль, Київська область товару, зазначеного у п.1.2. Договору та у специфікації (Додаток №1 до Договору), а саме: Тверде паливо (вугілля марок АС 6-13 та АКО 25-100) в кількості: вугілля марок АС 6-13 - 600 тон та АКО 25-100 - 700 тон. Зі свого боку позивач зобов`язувався здійснити прийняття та подальшу оплату вказаного товару.

Сторонами було погоджено у п. 3.1. Договору, що ціна Договору складає 9 550 000 грн. у тому числі податок на додану вартість, за основною ставкою 20% у сумі 1 591 666,67 грн.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2020 року до Договору Сторонами, у зв`язку із зменшенням суми Договору на 2,79 грн. було викладено п.3.1. Договору у наступній редакції: «Ціна Договору складає 9 549 997,21 грн., у тому числі податок на додану вартість за основною ставкою 20% у сумі 1 591 666,20 грн.».

Пунктом 4.4. Розділу 4 Договору передбачено, що підставою для оплати є рахунок (рахунок-фактура), видаткова накладна Постачальника, належним чином оформлений та підписаний уповноваженими представниками Сторін Акт прийому-передачі товару та якісне посвідчення виробника.

Фактичне здійснення поставки відповідачем товару та його прийняття позивачем затверджуються підписаними Сторонами видатковими накладними та актами прийому-передачі вугільної продукції, а проведена позивачем оплата підтверджуються платіжними дорученнями позивача.

Наявними у справі доказами підтверджується факт поставки відповідачем позивачу товару на загальну суму 9 549 997,21 грн., з яких 1 591 666,20 грн. податку на додану вартість в розмірі 20%.

На підставі та у порядку, визначених Договором, відповідачем було поставлено товар на вугільний склад, а позивачем було здійснено оплату у сумі 9 549 999,21 грн., з яких ПДВ - 1 591 666,20 грн. на розрахункові рахунки відповідача.

Як зазначає позивач, Головним управлінням ДПС у м.Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ позивача за жовтень 2020 року, результати якої оформлено Актом № 8861/ж5/26-15-04-14-20/22991617 від 07.12.2020 року, у розділі «Результати перевірки» якого встановлено наступне:

- позивачем у рядку 10.1. декларації з ПДВ за жовтень 2020 року сформовано податковий кредит, в т.ч. за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з товарною пропозицією 2701 (вугілля) на суму 1 591 666,20 грн., яка відображена в додатку 5 розділу II «податковий кредит» декларації позивача з ПДВ за жовтень 2020 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Бізнес-Інком» (відповідач).

- за даними ЄРПН відповідачем виписано та зареєстровано податкові накладні по взаємовідносинам з позивачем за товарною пропозицією 2701 (вугілля) на загальну суму ПДВ: 1 591 666,20 грн.

- згідно з даними інформаційних ресурсів ДПС України, відсутня інформація, що відповідачем подано заяву про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ з постачання на митній території України вугілля за жовтень 2020 року.

Таким чином, з Акту камеральної перевірки, проведеної ГУ ДПС у м. Києві, позивачу стало відомо що відповідача звільнено від сплати ПДВ за операціями з постачання на митній території України вугілля.

Позивач 09.07.2021 року за вих. № 517/3551 звернувся до відповідача із Претензією №419 про повернення безпідставно отриманих коштів, у якій виклав свою вмотивовану позицію та вимагав від відповідача повернення безпідставного отриманого майна сплачених у складі ціни Договору сум ПДВ 1 591 666,20 грн., щодо сплати яких у відповідача відсутній обов`язок.

Відповідачем 30.07.2021 року вих. №645 було надано відповідь на претензію №419, в якій відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача, посилаючись на формальні аргументи і не даючи обгрунтованих спростуань доводам позивача та відомостей про віднесення вказаної суми ПДВ до податкового зобов`язання та сплати до державного бюджету України 1 591 666,20 грн. ПДВ.

Позивачем було надіслано запит № 517/4746 від 07.09.2021 року відповідачу про надання інформації щодо подання відповідачем заяви про відмову або припинення використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товару за Договором за період: вересень-жовтень 2020 року та щодо сплати відповідачем ПДВ за Договором до державного бюджету України. Відповіді не було надано.

З метою уточнення отриманих даних, позивачем було подано запит до ДПС України від 21.07.2021 року № 517/3789 про надання інформації про подання відповідачем заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля за період: вересень-жовтень 2020 року.

Позивачем подано запит до ДПС України та ГУ ДПС України у Кіровоградській області від 07.09.2021 року № 517/4747 щодо інформації про подання відповідачем заяви про відмову або зупинення використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій за Договором та щодо сплати відповідачем ПДВ за Договором до державного бюджету, з наданням підтверджуючих документів. Відповіді не надано.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано правовідносини, що виникають у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно, в т.ч. і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Згідно із частинами 2, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення Глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, в т.ч. положення вказаної глави застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочиномувитребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, безпідставно набутим майном є майно особи (потерпілого), яке набуте, збережене іншою особою, за рахунок потерпілого, без достатньої правової підстави.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про поверення безпідставно набутого відповідачем майна у вигляді суми 1 591 666,20 грн., яка безпідставно була включена в ціну товару як податок на додану вартість, зобов?язання зі сплати якого у відповідача відсутні, оскільки відповідач на момент проведення розрахунків був звільнений від оподаткування ПДВ операцій з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 відповідно до УКТ ЗЕД (п. 45 підрозділу 2. розділу XX Податкового кодексу України.

В ході розгляду спорувідповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що вартість товару погоджена сторонами в Договорі, зобов?язання за яким виконані сторонами належно та у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідач зазначає, що під час укладення Договору сторони погодили ціну шляхом укладення Договору та відповідної додаткової угоди до даного Договору, та вона була визначена з урахуванням податку на додану вартість.

В той же час, ціна Договору є істотною умовою і не може бути змінена в односторонньому порядку.

При цьому, відповідач також зазначає, що питання, пов`язані з податковими правовідносинами (в даному випадку по сплаті ПДВ), що виникли між підприємством та державою в особі фіскальних органів, не входять до кола обставин, які підлягають дослідженню у даній господарській справі, оскільки регулюють інші правовідносини і підлягають вирішенню в іншому, передбаченому законом порядку.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що предмет спору грунтується на цивільних правовідносинах, які лише пов?язані зобставинами оподаткування. Тому, відповідні правовідносини у справі є господарськими як за змістом, так і за суб?єктним складом, і підлягають розгляду в господарському суді.

Позивач наголошує, що формування ціни Договору та оплата поставленого товару відбувались виходячи з наявності у відповідача зобов?язань зі сплати ПДВ, про що свічить виокремлення відповідної суми в розмірі 20% від бази оподаткування та заначення в договорі відповідної складової саме як ПДВ.

18.11.2021 року на адресу Господарського суду Київської області надійшов лист Державної податкової служби України вих. № 15829/5/99-00-20-01-01-05 від 15.11.2021 року, відповідно до якого згідно з інформацією, наданою ГУ ДПС у Кіровоградській області, за період з 01.09.2020 року по 30.10.2020 року ТОВ «Бізнес-Інком» (код ЄДРПОУ 42630206) не подавалась заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 року ТОВ «Бізнес-Інком» (код ЄДРПОУ 42630206) самостійно задекларовано суму податку на додану вартість операцій, що оподатковуються за основною ставкою та становить 1 830 948 грн.

Відповідно до додатку 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2020 року сума податку на додану вартість по операції з постачання вугілля за договором № 66-2020002 від 04.06.2020 року становить 1 591 666,20 грн. та самостійно задекларована платником, що оподатковується за основною ставкою.

Сума податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2020 року погашена платником в добровільному порядку.

На підставі вказаної відповіді, представник відповідача стверджував у судовому засіданні 14.12.2021 року про факт сплати ТОВ «Бізнес-Інком» суми податку на додану вартість у розмірі 1 591 666,20 грн. по операції з постачання вугілля за Договором № 66-2020002 від 04.06.2020 року.

Однак, як слушно зауважує позивач, за наявності факту звільнення ТОВ «Бізнес-Інком» від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля в період з 01.09.2020 року по 30.10.2020 року, сплата відповідачем до державного бюджету 591 666,20 грн. ПДВ також є безпідставною (помилковою).

З урахуванням вказаних обставин та положень податкового законодавства, ТОВ «Бізнес-Інком», як платник податку, який здійснював постачання товару, що був звільнений від оподаткування податком на додану вартість, повинен був забезпечити відповідно до вимог ст. 192 ПК України проведення коригування податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам з Київським КЕУ, які були здійснені за операціями з постачання вугілля за Договором № 66-2020002 від 04.06.2020 року.

Навіть, якщо відповідачем не проведнено коригування, за ним зберігається така можливість, і відповідач в будь-який момент може нею скористатись шляхом повернення відповідних сум чи їх зарахування в рахунок інших зобов?язань.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи надані відповідачем заперечення, судом встановлено, що як вбачається з умов укладеного між сторонами Договору, ціна Договору погоджена у п. 3.1. Договору і складає (з врахуванням Додаткової угоди № 2 від 28.12.2020 року до Договору) 9 549 997,21 грн., з яких 1 591 666,20 грн. визначено як податок на додану вартість за основною ставкою 20% у складі ціни Договору. Відповідно, база оподаткування, що і становить фактичну вартість товару, складає 7 958 331,01 грн.

Також, п. 3.2. Договору визначено, що ціна за одиницю товару зазначається у специфікації. Як вбачається з долученої до справи специфікації, вартість товару зазначена в сумі бази оподаткування та окремо визначено суму ПДВ.

Відповідач, у розумінні статті 180 Податкового кодексу України є платником ПДВ, операція з поставки вугілля за Договором відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України вважається об`єктом оподаткування ПДВ.

З урахуванням вимог ст.ст. 188. 193, 194 Податкового кодексу України база оподаткування ПДВ за Договором становить 7 958 331,01 грн., а розмір ПДВ за основною ставкою ПДВ 20 % від бази оподаткування, становить 1 591 666,20 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому, абзацом 3 вказаного пункту встановлено, що платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Отже, відповідач був звільнений від сплати ПДВ за операціями з поставки вугілля за Договором на підставі абз. 1 п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та при цьому не вжив заходів, передбачених абз.3 п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, для відмови чи зупинки використання пільги зі сплати ПДВ.

Відповідачем набуто 1 591 666,20 грн. ПДВ, як платником ПДВ, для виконання податкових зобов?язань зі сплати ПДВ до бюджету.

Однак, оскільки у відповідача були відсутні відповідні зобов`язання перед бюджетом, відповідачем безпідставно (помилково) включено в ціну Договору суми ПДВ, відповідно безпідставно набуто майно, а саме грошові кошти у сумі 1 591 666,20 грн., які були передані позивачем відповідачу як сума ПДВ в складі оплати за поставлений за Договором Товар (вугілля).

Про відповідні обставини стало відомо позивачу, зокрема в ході податкової перевірки та з інформаційних ресурсів ДПС України. При цьому, відповідні обставини стосуються податкових відносин саме відповідача, і він знав (зобов`язаний був знати) про звільнення від оподаткування ПДВ за операціями з поставки вугілля за Договором, однак не повідомив про це позивача, при цьому упродовж жовтня 2020 року набув кошти позивача без достатньої правової підстави.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V нього Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послут, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новостворєної вартості та сплачується покупцем/замовником послуг. Тобто сторони договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ. Втім, слід зазначити, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Наведеного правового висновку дійшов Верховий Суд у постанові від 01.06.2021 рокуу справі № 916/2478/20.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому, правова підстава для отримання від позивача сум ПДВ для відповідача не існувала і мала місце помилка відповідача щодо своїх податкових зобов`язань. Для позивача правова підстава вважається такою, що відпала з моменту встановлення факту безпідставності сплати суми ПДВ (відповідачем) в ході податкової камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ позивача за жовтень 2020 року, результати якої оформлено Актом № 8861/ж5/26-15-04-14-20/22991617 від 07.12.2020 року, в ході якої встановлено безпідставність віднесення позивачем до свого податкового кредиту податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з товарною пропозицією 2701 (вугілля) на суму 1 591 666,20 грн., яка відображена в додатку 5 розділу II «податковий кредит» декларації позивача з ПДВ за жовтень 2020 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Бізнес-Інком» (відповідач).

Якщо б на момент укладення Договору позивачу було б відомо, що операції відповідача звільнені від ПДВ і відповідач, в свою чергу, проявив би достатню обізнаність, Договір було б укладено на інших умовах і в ціну не включались би спірні суми ПДВ.

Натомість, сплата позивачем у складі ціни товару сум ПДВ, від обов`язку сплати яких до бюджету відповідач звільнений, свідчить про отримання відповідачем безпідставно і надлишково коштів від позивача.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» безпідставно набуло від позивача та утримує у себе грошові кошти в сумі 1 591 666,20 грн. ПДВ у складі ціни Договору, сформованої помилково. За тких обставин, відповідні кошти підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Київського квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» прo повернення безпідставно набутого майна задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» (26300, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н, м. Гайворон, вул. Автомобілістів, буд. 1, код ЄДРПОУ 42630206) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 30, код ЄДРПОУ 22991617) грошові кошти у сумі 1 591 666,20 грн. у порядку повернення безпідставно набутого та збереженого майна та 23 874,99 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 30.06.2022 року