Постанова

від 18.10.2022 по справі 911/2717/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. Справа№ 911/2717/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар судового

засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Рябовол М.С., Сажієнко І.О.

відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2022 р. (повний текст складено 30.06.2022 р.)

у справі № 911/2717/21 (суддя - Кошик А.Ю)

за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком"

про повернення безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Київське квартирно-експлуатаційного управління звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" про стягнення грошових коштів в сумі 1591666,20 грн у порядку повернення безпідставно набутого майна.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем було безпідставно набуто майно у вигляді суми 1591666,20 грн, яка була включена в ціну товару як податок на додану вартість, зобов`язання зі сплати якого у відповідача відсутні, оскільки останній на момент проведення розрахунків був звільнений від оподаткування ПДВ операцій з постачання вугілля.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.06.2022 р. у справі № 911/2717/21 позов Київського квартирно-експлуатаційного управління задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що ціна договору є істотною умовою і не може бути змінена в односторонньому порядку. При цьому, питання, пов`язані з податковими правовідносинами (в даному випадку по сплаті ПДВ), що виникли між підприємством та державою в особі фіскальних органів, не входять до кола обставин, які підлягають дослідженню у даній господарській справі, оскільки регулюють інші правовідносини і підлягають вирішенню в іншому, передбаченому законом, порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2717/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 р. витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2717/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/2717/21.

До суду 21.07.2022 р. надійшли матеріали справи № 911/2717/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2717/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2717/21 та призначено до розгляду на 20.09.2022 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 р. було відкладено розгляд справи до 04.10.2022 р.

У судовому засіданні 04.10.2022 р. сторони надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого було оголошено перерву до 18.10.2022 р.

У судовому засіданні 18.10.2022 р. представники позивача надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача у судове засідання не з`явились.

18.10.2022 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що повноважний представник приймає участь в іншій справі, яка призначена на цей же день.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.

Враховуючи те, що відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, у минулому судовому засіданні був присутній та надав свої усні пояснення по суті апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та розглядає скаргу на підставі наявних в справі документів, яких достатньо для її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

04.06.2020 р. між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" (далі - постачальник), як переможцем процедури публічної закупівлі, проведеної на підставі Закону України "Про публічні закупівлі" за оголошенням № UА-2020-03-11-000403-b, було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 66-2020002 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2020 році поставити замовнику товар, зазначений у п. 1.2 договору та специфікації (додаток № 1), відповідної якості, у обсягах, відповідно до графіку, що визначений договором на протягом строку дії договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором, в межах державного фінансування.

Згідно з п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: тверде паливо (вугілля марок АС 6-13 та АКО 25-100) в кількості: вугілля марок АС 6-13 - 600 тон та АКО 25-100 - 700 тон.

Як передбачено п. 3.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 28.12.2020 р., ціна договору складає 9549997,21 грн, у тому числі податок на додану вартість за основною ставкою 20% у сумі 1591666,20 грн.

У відповідності до п. 4.4 договору підставою для оплати є рахунок (рахунок-фактура), видаткова накладна постачальника, належним чином оформлений та підписаний уповноваженими представниками сторін акт прийому-передачі товару та якісне посвідчення виробника.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 20.12.2020 р., але в будь-якому разі не пізніше робочого дня, до якого органи державного казначейства України здійснюють прийняття платіжних документів для проведення відповідних оплат (п. 10.1 договору).

На виконання умов укладеного договору відповідач здійснив поставку товару позивачу на загальну суму 9549997,21 грн, з яких 1591666,20 грн податку на додану вартість в розмірі 20%, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними та актами прийому-передачі вугільної продукції.

Позивачем було здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі на суму 9549997,21 грн, з яких ПДВ - 1591666,20 грн, на розрахункові рахунки відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ позивача за жовтень 2020 року, результати якої оформлено актом № 8861/ж5/26-15-04-14-20/22991617 від 07.12.2020 р., у розділі "Результати перевірки" якого встановлено наступне:

- Київським квартирно-експлуатаційним управлінням у рядку 10.1 декларації з ПДВ за жовтень 2020 року сформовано податковий кредит, в т.ч. за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з товарною пропозицією 2701 (вугілля) на суму 1591666,20 грн, яка відображена в додатку 5 розділу II "податковий кредит" декларації позивача з ПДВ за жовтень 2020 року по контрагенту-постачальнику ТОВ "Бізнес-Інком";

- за даними ЄРПН ТОВ "Бізнес-Інком" виписано та зареєстровано податкові накладні по взаємовідносинам з Київським квартирно-експлуатаційним управлінням за товарною пропозицією 2701 (вугілля) на загальну суму ПДВ: 1591666,20 грн;

- згідно з даними інформаційних ресурсів ДПС України відсутня інформація, що ТОВ "Бізнес-Інком" подано заяву про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ з постачання на митній території України вугілля за жовтень 2020 року.

Отже з акту камеральної перевірки, проведеної ГУ ДПС у м. Києві, вбачається, що відповідача було звільнено від сплати ПДВ за операціями з постачання на митній території України вугілля.

09.07.2021 р. позивач направив на адресу відповідача претензією № 419 з вимогою повернути безпідставно отримані кошти, а саме: 1591666,20 грн ПДВ, щодо сплати якого у відповідача відсутній обов`язок.

У відповідь, 30.07.2021 р. відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 645 про відмову у задоволенні вимог позивача.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, сума ПДВ у розмірі 1591666,20 грн була безпідставно включена до видаткових накладних, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інком» звільнене від сплати ПДВ. Відтак, на думку скаржника, останнім було без достатніх правових підстав сплачено вказану суму на виконання умов укладеного договору.

Відповідач вважає, що під час укладення договору сторони погодили ціну шляхом укладення договору та відповідної додаткової угоди до даного договору, яка була визначена з урахуванням податку на додану вартість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до листа Державної податкової служби України вих. № 15829/5/99-00-20-01-01-05 від 15.11.2021 р. за період з 01.09.2020 р. по 30.10.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" не подавалась заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" було самостійно задекларовано суму податку на додану вартість операцій, що оподатковуються за основною ставкою та становить 1830948 грн.

Відповідно до додатку № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2020 року сума податку на додану вартість по операції з постачання вугілля за договором № 66-2020002 від 04.06.2020 р. становить 1591666,20 грн та самостійно задекларована платником, що оподатковується за основною ставкою. Сума податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2020 року погашена платником в добровільному порядку.

Таким чином, за наявності факту звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля в період з 01.09.2020 р. по 30.10.2020 р., сплата відповідачем до державного бюджету 1591666,20 грн ПДВ є безпідставною.

З урахуванням вказаних обставин та положень податкового законодавства, ТОВ "Бізнес-Інком", як платник податку, який здійснював постачання товару, що був звільнений від оподаткування податком на додану вартість, повинен був забезпечити відповідно до вимог ст. 192 ПК України проведення коригування податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам з Київським КЕУ, які були здійснені за операціями з постачання вугілля за договором № 66-2020002 від 04.06.2020 року.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Отже, відповідач був звільнений від сплати ПДВ за операціями з поставки вугілля за договором на підставі абз. 1 п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та не вжив заходів, передбачених абз. 3 п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, для відмови чи зупинки використання пільги зі сплати ПДВ.

Відповідачем було набуто 1591666,20 грн ПДВ, як платником ПДВ, для виконання податкових зобов?язань зі сплати ПДВ до бюджету.

Враховуючи те, що у відповідача були відсутні відповідні зобов`язання перед бюджетом, останнім безпідставно (помилково) включено в ціну договору суми ПДВ, відповідно безпідставно набуто майно, а саме грошові кошти у сумі 1591666,20 грн, які були передані позивачем відповідачу як сума ПДВ в складі оплати за поставлений за договором товар (вугілля).

Згідно з п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V нього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послут, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою природою ПДВ є часткою новостворєної вартості та сплачується покупцем/замовником послуг. Тобто сторони договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ. Проте, не зважаючи на те, що ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 916/2478/20.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому, правова підстава для отримання від позивача сум ПДВ для відповідача не існувала і мала місце помилка відповідача щодо своїх податкових зобов`язань. Для позивача правова підстава вважається такою, що відпала з моменту встановлення факту безпідставності сплати суми ПДВ (відповідачем) в ході податкової камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ позивача за жовтень 2020 року, результати якої оформлено актом № 8861/ж5/26-15-04-14-20/22991617 від 07.12.2020 р., де встановлено безпідставність віднесення позивачем до свого податкового кредиту податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з товарною пропозицією 2701 (вугілля) на суму 1591666,20 грн, яка відображена в додатку 5 розділу II "податковий кредит" декларації позивача з ПДВ за жовтень 2020 року по контрагенту-постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" .

Отже сплата позивачем у складі ціни товару сум ПДВ, від обов`язку сплати яких до бюджету відповідач звільнений, свідчить про отримання відповідачем безпідставних і надлишкових коштів від позивача.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" безпідставно набуло від позивача та утримує у себе грошові кошти в сумі 1591666,20 грн ПДВ у складі ціни договору. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплатив до бюджету зазначену суму ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1591666,20 грн у порядку повернення безпідставно набутого майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2022 р. у справі № 911/2717/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2022 р. у справі № 911/2717/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інком".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.10.2022 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко