Рішення

від 27.06.2022 по справі 914/674/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2022р. Справа № 914/674/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Брошко І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, м.Стрий Львівської області в інтересах держави в особі позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ від імені якого виступає Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Львів

до відповідача: Фермерського господарства Місяйло Василя Лук`яновича, с.Жирівське Львівської області

про стягнення заборгованості. Ціна позову 207784,07грн.

За участю представників:

від прокурора: Панькевич Роман Васильович;

від позивача: Кульчицька Наталія Володимирівна представник;

від відповідача: не з`явився;

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від імені якого виступає Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства Місяйло Василя Лук`яновича про стягнення заборгованості в сумі 207784,07грн., з якої 158000,00грн. основний борг, 30115,37грн. пеня, 19668,70грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 04.05.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 24.05.2022р. Ухвалою суду від 24.05.2022р. відкладено розгляд справи на 14.06.2022р. Ухвалою суду від 14.06.22р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.06.22р.

В судове засідання 28.06.2022р. прокурор та позивач явку повноважних представників забезпечили, які надали пояснення по справі та позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Прокурором подано додаткові пояснення за вх.№12449/22 від 14.06.2022р.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та у позовній заяві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414547365, розміщенням оголошення від 26.05.2022р. про дату, час та місце судового розгляду на сайті Судової влади України, а також скеруванням ухвали суду на електронну адресу відповідача.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, а також розміщено оголошення від 26.05.2022р. про дату, час та місце судового розгляду на сайті Судової влади України, а також скеровано ухвалу суду на електронну адресу відповідача. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор покликається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в частині повернення фінансової допомоги у визначений договором графік, тому прокурор просить суд стягнути з відповідача 158000,00грн. заборгованості. Також прокурор у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. просить стягнути з відповідача 30115,37грн. пені, 19668,70грн. інфляційних втрат.

В заяві за вх.№8706/22 від 29.04.2022р. обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення прокурора до суду з даним позовом прокурор зазначає, що згідно нотаріально посвідченої довіреності від 28.10.2020р. (копію долучено до матеріалів справи), Український державний фонд підтримки фермерських господарств уповноважив директора Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств представляти інтереси Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в судах усіх рівнів (у тому числі в господарських та адміністративних судах) з усіма правами, наданими законом позивачеві, відповідачеві, третій особі. Прокурор вказує, що листом № 58 від 16.04.2021р. Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повідомило Львівську обласну прокуратуру про наявність заборгованості Фермерського господарства «Місяйло Василя Лук`яновича» та просило звернутися з позовом в Господарський суд Львівської області в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення заборгованості. В ході опрацювання вказаного листа Стрийською окружною прокуратурою скеровано запити № 14.57/05-42-1586вих-21 від 13.05.2021р., № 14.57/05-42-5353вих- 21 від 22.10.2021р., № 14.57/05-42-690вих-22 від 31.01.2022р. на адресу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств щодо надання засвідчених копій документів та інформації про причини невжиття заходів для стягнення заборгованості з Фермерського господарства «Місяйло Василя Лук`яновича». Прокурор зазначає, що на запити Стрийської окружної прокуратури отримано листи Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств №78 від 14.06.2021, № 185 від 20.12.2021, № 24 від 08.02.2022 з яких вбачається, що при наявності заборгованості Фермерського господарства «Місяйло Василя Лук`яновича» в сумі 207784,07грн. Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств не зверталося з позовом в Господарський суд Львівської області у зв`язку з відсутністю в кошторисі передбачених видатків на судові витрати; інформація з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на адресу Стрийської окружної прокуратури не надходила. Таким чином, як зазначає прокурор, Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств обмежилося лише скеруванням претензій та акту звіряння розрахунків відповідачу, які залишились без реагування та задоволення. При цьому упродовж періоду з часу скерування претензій відповідачу і до моменту пред`явлення вказаного позову прокурором Український державний фонд підтримки фермерських господарств та Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заходів до стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку не вжили та наміру вживати таких заходів не виявили. Більше того, як стверджує прокурор, Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у листах № 78 від 14.06.2021, № 24 від 08.02.2022 просило прокуратуру звернутися з позовом в Господарський суд Львівської області про стягнення заборгованості з Фермерського господарства «Місяйло Василя Лу`яновича» в сумі 207 784,07 грн. Наведене, на думку прокурора, свідчить про неналежне здійснення Українським державним фондом підтримки фермерських господарств захисту інтересів держави та є підставою для застосування прокурором положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва інтересів держави в суді в особі зазначеної державної бюджетної неприбуткової установи, із визначенням її в якості позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України Про прокуратуру).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021р. у справі №911/2169/20 звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 ст. 23 закону України Про прокуратуру).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже прокурор, вважаючи, що внаслідок невиконання умов договору порушуються інтереси держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України.

Пунктом 6.2. Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 01.04.2020р. №586 встановлено, що його майно є державною власністю і закріпляється за ним на праві оперативного управління. Згідно із п.п. 6.3., 7.2 Статуту, джерелами формування майна установи є зокрема бюджетні кошти. Установа утримується та здійснює фінансування заходів передбачених цим статутом, за рахунок коштів загального та спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Положення «Про Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств», затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 23.07.2020р. №58, майно регіонального відділення Укрдержфонду є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Органом управління є Укрдержфонд. Регіональне відділення Укрдержфонду не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди Укрдержфонду.

Враховуючи наведене, надана відповідачеві фінансова поворотна допомога є коштами державного бюджету України, що передбачені на фінансову підтримку фермерських господарств, неповернення цих коштів порушує інтереси та завдає шкоду державі, що є підставою для представлення органами прокуратури інтересів держави в особі позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від імені якого виступає Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернулося до Львівської обласної прокуратури із листом №58 від 16.04.2021р. про порушення Фермерським господарством Місяйло Василя Лук`яновича зобов`язань за договором №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в частині повернення фінансової допомоги у визначений договором графік та просило прокуратуру звернутись в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до суду про стягнення заборгованості перед бюджетом. У відповідь на вказаний лист Стрийська окружна прокуратура просила скерувати Український державний фонд підтримки фермерських господарств та Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств документи згідно переліку вказаному у даному листі.

Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств скерувало Стрийській окружній прокуратурі лист №78 від 14.06.2021р. про надіслання документів згідно додатків та просило прокуратуру звернутись в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Стрийська окружна прокуратура зверталась до Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із запитом №14.57/05-42-5353вих-21 від 22.10.2021р. про надання інформації. У відповідь на вказаний запит Львівське відділення Укрдержфонду скерувало Стрийській окружній прокуратурі лист №185 від 20.12.2021р. про надання інформації.

Стрийська окружна прокуратура зверталась до Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із листом №14.57/05-42-690вих-22 від 31.01.2022р. про надання інформації та матеріалів. У відповідь на вказаний лист Львівське відділення Укрдержфонду скерувало Стрийській окружній прокуратурі лист №24 від 08.02.2022р. про надання інформації та матеріалів згідно додатків вказаних у даному листі. Також у листі №24 від 08.02.2022р. Львівське відділення Укрдержфонду просило прокуратуру звернутись до суду в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з ФГ Місяйло Василя Лук`яновича заборгованості перед бюджетом та відповідних штрафних санкцій.

Прокурором на виконання ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» листами №14.57/05-42-1128вих-22 від 17.02.2022р., №14.57/05-42-1129вих-22 від 17.02.2022р., повідомлено Український державний фонд підтримки фермерських господарств та Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ від імені якого виступає Львівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства Місяйло Василя Лук`яновича заборгованості в сумі 207784,07грн., з якої 158000,00грн. основний борг, 30115,37грн. пеня, 19668,70грн. інфляційні втрати. З огляду на вищевикладене, надані письмові пояснення та докази в їх сукупності прокурором обгрунтовано підставність представництва прокуратурою інтересів держави в особі позивача у даній справі.

13.09.2019р. Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Місяйло Василя Лук`яновича укладено договір №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, згідно із розділом 1 якого, Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству Місяйло Василя Лук`яновича в сумі 400000гривень, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до розділу 2 договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р., на підставі довідки від 14 серпня 2019р. №275, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для закупівлі ВРХ, поновлення обігових коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. №1102.

За умовами п. 3.2.1. договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р., Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлену договором суму фінансової підтримки надається у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Згідно з п. 3.4.2. договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р., фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01 листопада 2020 року в сумі 80000 грн; до 01 листопада 2021 року в сумі 80000 грн; до 01 листопада 2022 року в сумі 80000 грн; до 01 листопада 2023 року в сумі 80000 грн; до 14 серпня 2024 року в сумі 80000 грн. Повернення коштів здійснюється на р/р 37115037115503 в Державній казначейській службі України м.Київ, МФО 820172.

Пунктом 4.1. договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. передбачено, що фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 14 серпня 2024 року та повертається останнім згідно з встановленим графіком (п.3.4.2. договору), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки. Доказів в підтвердження внесення змін до договору не подано.

Укрдержфондом на виконання умов договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р., у безготівковому порядку на поточний рахунок Фермерського господарства Місяйло Василя Лук`яновича перераховано 400000,00гривень, що підтверджується платіжним дорученням №275 від 11.10.2019р.

Відповідачем здійснено часткове повернення коштів фінансової підтримки на загальну суму 2000,00грн., що підтверджується випискою Державної казначейської служби України від 31.03.2021р. про оплату 30.03.2021р. 2000,00грн.

Відповідачем всупереч умовам договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. кошти Укрдержфонду у визначений договором строк не повернуті та станом на момент звернення з позовом до суду прострочена заборгованість з терміном повернення до 01.11.2021р. становить 158000,00грн. Заборгованість за договором №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р. з повернення коштів фінансової підтримки визнана відповідачем у акті звіряння розрахунків від 10.12.2021р., який підписано позивачем та відповідачем і скріплено печаткою останнього.

Прокурор зазначає, що Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств направлено на електронну адресу ФГ «Місяйло В.Л.» лист № 176/13/22 від 10.12.2021 та акт звіряння розрахунків № 13/36 від 10.12.2021 станом на 01.12.2021, який було підписано ФГ «Місяйло В.Л.». Доказів скерування вказаного листа не подано. Однак, до матеріалів справи долучено акт звіряння розрахунків від 10.12.2021р., який підписано позивачем та відповідачем. Також прокурор зазначає, що з метою погашення заборгованості Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств відповідачу направлено претензію № 182 від 17.12.2021 на суму 158000,00грн. Доказів надіслання вказаної претензії не подано.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» фермерським господарствам надається допомога за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на поворотній основі строком до п`яти років на такі цілі: придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових, закладення багаторічних насаджень, розвиток кредитної та сільськогосподарської кооперації, зрошення та меліорацію земель.

Відповідно до п. 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1102 фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі (далі - бюджетні кошти).

За умовами п. 6 Порядку, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: -новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; -іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів`я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати вкладів до статутних капіталів сільськогосподарських кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо повернення коштів фінансової підтримки в розмірі 158000,00грн. відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 158000,00грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п.5.2 договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р., за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Згідно із п.5.2 прокурором на суму неповернутих коштів фінансової підтримки нарахував відповідачу пеню у розмірі 30115,37грн. за період з 02.11.2020р. по 08.02.2022р. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 5.1 договору №275 ФГ-2019 від 13.09.2019р., відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Прокурор, нарахував відповідачу на загальну суму неповернутих коштів фінансової підтримки інфляційні втрати в розмірі 19668,70грн. за період з 02.11.2020р. по 08.02.2022р. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені розрахунки пені та інфляційних втрат, представлених прокурором, встановлено, що прокурор припустився помилки в нарахуванні пені та інфляційних втрат не врахувавши графіку та сум визначених п.3.4.2. договору для повернення коштів та провівши нарахування із загальної суми 158000,00грн. боргу починаючи розрахунок з дати прострочення першого платежу, відтак, в перерахунку, в межах визначеного прокурором періоду, розмір пені фактично становить 18872,12грн. та інфляційних втрат 12712,88грн.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених нарахувань пені та інфляційних втрат суду не надано, доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються в частині стягнення 158000,00грн. основного боргу, 18872,12грн. пені та 12712,88грн. інфляційних втрат, встановленими та позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити у зв"язку із безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Місяйло Василя Лук`яновича (81774, Львівська область, Жидачівський район, с.Жирівське, вул.Стрийська, буд.30; ідентифікаційний код 30999878) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м.Київ, вул.Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 20029342) (на рахунок НОМЕР_1 в Головному управлінню Державної казначейської служби Україниу місті Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 20029342) 158000,00грн. основного боргу, 18872,12грн. пені та 12712,88грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Фермерського господарства Місяйло Василя Лук`яновича (81774, Львівська область, Жидачівський район, с.Жирівське, вул.Стрийська, буд.30; ідентифікаційний код 30999878) на користь Львівської обласної прокуратури (79000, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17-19; ідентифікаційний код 02910031) 2843,77грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені та інфляційних втрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 30.06.2022р.

Суддя Іванчук С.В.