Рішення

від 22.06.2022 по справі 921/48/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/48/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Крутіна Ю.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Тернопільської окружної прокуратури, бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000, в інтересах держави в особі :

1. Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007

2. Тернопільської обласної ради, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

3.Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

4. Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради, вул. Клінічна, 8, м. Тернопіль, 46002

до відповідача: Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз", вул. Коллонтая, будинок 2, приміщення "А", м.Тернопіль, 46008

про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 49 943,03грн.

За участі представників:

Прокурора: Вигонни Ірини Валентинівни, посвідчення № 063714 від 23.04.2021 р., довіреність №15-5ВИХ-22 від 04.01.2022 р.

Позивача 1: Коваленко Ольги Ігорівни, посвідчення серія НОМЕР_1 від 01.12.2020 р., наказ № 11-о від 12.10.2016 р., витяг з ЄДРПОУ

Позивача 2: не прибув.

Позивача 3: Воркун Оксани Ігорівни, довіреність №874/15-01 від 120.03.2022 р.

Позивача 4: Заяць Зор`яни Іванівни, довіреність №176 від 02.06.2022 р., наказ (розпорядження) №36 від 31.03.2022 р.

Відповідача: Джердж Ігоря Володимировича, довіреність № 3 від 01.06.2022 р.

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) судом здійснювалося фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В судовому засіданні 23.06.2022 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

19.01.2022 керівник Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 49 943,03грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок укладення нікчемних Додаткових угод № 1 від 16.01.2019, №2 від 16.01.2019 та №5 від 25.01.2019 до договору №332 від 02.01.2018 про закупівлю та постачання природного газу Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради неправомірно сплачено ДП "Газпостач" грошові кошти в сумі 49 943,03грн за природний газ, який не був поставлений позивачу, проте повністю оплачений відповідачу.

Порушенням інтересів держави, на думку прокурора, є те, що укладення відповідачем нікчемних додаткових угод призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення цін за одиницю товару, використання надміру бюджетних коштів державного закладу, що в свою чергу є порушенням фінансово економічних інтересів держави. Зокрема, внаслідок неправомірного підвищення ціни на природній газ по укладених додаткових угодах надміру оплачено 49 943,03грн, внаслідок чого необґрунтовано зменшено обсяг придбання природного газу.

Ухвалою суду від 25.01.2022 відкрито провадження у справі №921/48/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.02.2022 на.

11.02.2022 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву №130 від 11.02.2022 (вх. № 1033 від 11.02.2022), в якому заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

22.02.2022 через канцелярію суду Тернопільською обласною прокуратурою подано відповідь на відзив №1571ВИХ-22 від 18.02.2022 (вх. №1368 від 22.02.2022), в якому заперечує проти доводів викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача 2 Тернопільської обласної ради в судове засідання 24.02.2022 не прибув, проте через канцелярію суду подав клопотання №07-115 від 07.02.2022 (вх. № 943 від 09.02.2022), в якому підтримує позовні вимоги прокуратури та просить розгляд справи здійснювати без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби 21.02.2022 через канцелярію суду подав правові позиції щодо позовних вимог у справі № 921/48/22 від 17.02.2022 (вх. № 1302 від 21.02.2022), в яких зазначив, що позовні вимоги обґрунтовано заявлені та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.02.2022 розгляд справи відкладено на 31.03.2022. Сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

30.03.2022 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання №204 від 30.03.2022 (вх. № 1984 від 30.03.2022), в якому просить поновити строк для подання заперечення на відповідь на відзив.

Також 30.03.2022 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив №203 від 29.03.2022 (вх. № 1985 від 30.03.2022), в якому заперечує проти аргументів та доводів зазначених прокурором у відповіді на відзив. До заперечення долучив докази надіслання його копії іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 31.03.2022 суд, розглянувши клопотання відповідача № 204 від 30.03.2022 (вх. № 1984 від 30.03.2022) про поновлення строку для подання заперечення, та заслухавши усіх представників сторін з цього приводу, задовольняє його та долучає заперечення відповідача № 203 від 29.03.2022 до матеріалів справи №921/48/22, закриває підготовче засідання у справі №921/48/22 та призначає до судового розгляду по суті на 05 травня 2022.

Ухвалою суду від 05.05.2022, заслухавши вступне слово представників прокуратури, позивача 1 та 3, а також відповідача, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2022 ,про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 05.05.2022. Сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2022, враховуючи усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, в судовому засіданні 02.06.2022 оголошена протокольна ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 16.06.2022.

Ухвалою суду від 16.06.2022, заслухавши вступне слово представників прокуратури, позивача 1,3 та 4, а також відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази наявні в матеріалах справи №921/48/22, в судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2022, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 16.06.2022.

У судове засідання 23.06.2022 представники прокуратури, позивача 1,3 та 4 з`явилися, підтримали позовні вимоги, просили позов задоволити, представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні, що відбулося 23 червня 2022 року судом проведено судові дебати, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 02009519) проводилась процедура відкритих торгів через електронну систему публічних закупівель "Прозорро" (ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-20-001912-с про закупівлю природного газу (ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо) в кількості 36 000 метрів кубічних.

Тернопільським обласним центром служби крові (надалі Замовник) в мережі інтернет на веб-сайті ""Прозорро публічні закупівлі" 20.11.2018 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за процедурою UA-2018-11-20-001912-с про закупівлю природного газу (ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо) в кількості 36 000 метрів кубічних. Строк поставки визначено з 01.01.2019 до 31.12.2019.

Як вбачається зі Звіту про результати проведення процедури UA-2018-11-20-001912-с, повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів за тендерною пропозицією 353 160,00 грн з ПДВ оприлюднено 13.12.2018.

За результатами торгів 02.01.2019 між Дочірнім підприємством "Газпостач" Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" в особі заступника директора з постачання та обліку газу Голоюхи Г.Б. (Постачальник) та Тернопільським обласним центром служби крові (далі Тернопільський обласний центр служби крові, Споживач), в особі головного лікаря Лучанка П.І., укладено Договір на закупівлю природного газу № 332 від 02.01.2019, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу протягом 2019 року 09120000-6-Газове паливо, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку, що визначені Договором.

Згідно з п.11.1 Договору договір набуває чинності з дати його підписання повноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками ( за наявності ) Сторін і діє в частині постачання газу 01.01.2019 по 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п.11.5 усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Поставки природного газу за договором згідно з п.1.1 Договору № 332 мали здійснюватися протягом періоду споживання у 2019 році в обсязі 36 000 куб, м, у тому числі виходячи із помісячного обсягу, а саме: січень - 9,000 тис.;куб. м; лютий - 7,000 тис. куб. м; березень - 5,000 тис. куб. м; квітень - 0.500 тис. куб. м; жовтень - 1,500 тис. куб. м; листопад-5,000 тис. куб. м; грудень - 8.000 тис. куб. м.

Пунктом 3.1 Договору №332 передбачено, що розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.

Згідно п. 3.2. Договору № 332 ціна газу становить 8175,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1635,00, всього з ПДВ 9810,00 грн.

Ціна, зазначена в п.3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору: порядку, встановленому діючим законодавством України. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п.3.3. Договору № 332).

Згідно з п.3.4 Договору №332 сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3. цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунками за цим Договором .

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором (п.3.6. Договору № 332).

Відповідно до п.1.3. Договору загальна сума договору на постачання природного газу на 2019 рік на момент його підписання складає 353 160,00 грн.

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 7.00 години першого дня місяця до 7.00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.1 Договору).

16.01.2019 ДП «Газпостач» та Тернопільський обласний центр служби крові уклали додаткову угоду № 1 до Договору від 02.01.2019 № 332, дію якої поширено на відносини сторін з 02.01.2019, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення), враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 02.01.2019. Цією додатковою угодою річний обсяг постачання газу зменшено, відповідно, до 32,736 тис.метрів кубічних (п.1.2.Договору №332), а ціну за 1 тис.метрів кубічних природного газу збільшено, відповідно, до 8 990,00 грн без ПДВ та 10 788,00 грн з ПДВ (п.3.2 Договору №332).

Вказана Додаткова угода поширює свою дію з 02.01.2019.

Поставки природного газу згідно з додатковою угодою № 1 до Договору №332 мали здійснюватися протягом періоду споживання у 2019 році в обсязі 32 736 тис. куб. м, у тому числі виходячи із помісячного обсягу, а саме: січень 9,000 тис. куб. м; лютий - 7,000 тис. куб. м; березень - 5,000 тис. куб. м; квітень - 0,500 тис. куб. м; жовтень - 1,236 тис. куб. м; листопад - 3,000 тис. куб. м; грудень - 7,000 тис. куб. м.

В той же день, 16.01.2019 ДП «Газпостач» та Тернопільський обласний центр служби крові уклали додаткову угоду № 2 до Договору від 02.01.2019 № 332, дію якої поширено на відносини сторін з 03.01.2019, на підставі п. 2 ч. 4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення), враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 03.01.2019. Цією додатковою угодою річний обсяг постачання газу зменшено, відповідно, до 29,772 тис.метрів кубічних (п.1.2 Договору №332), а ціну за 1 тис.мет рів кубічних природного газу збільшено, відповідно, до 9 885,00 грн без ПДВ та 11 862,00 грн з ПДВ (п.3.2 Договору №332).

Вказана Додаткова угода поширює свою дію з 03.01.2019.

Поставки природного газу з урахуванням умов додаткової угоди № 2 до Договору №332 мали здійснюватися протягом періоду споживання у 2019 році у обсязі 29772 тис. куб. м, у тому числі виходячи із помісячного обсягу, а саме: січень - 9,000 тис. куб. м; лютий - 7,000 тис. куб. м; березень - 5,000 тис. куб. м; квітень - 0,500 тис. куб. м; жовтень - 1,272 тис. куб. м; листопад - 2,000 тис. куб .м.; грудень - 5,000 тис. куб. м.

Крім того, між ДП «Газпостач» та Тернопільським обласним центром служби крові керуючись п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» Договору № 332 укладено Додаткову угоду № 5 від 25.09.2019, якою річний обсяг постачання газу визначено в кількості 30,908 тис.метрів кубічних (п.1.2 Договору №332), а ціну за 1 тис.метрів кубічних природного газу з 01.09.2019 - в сумі 8 975,00 грн без ПДВ (10 770,00 грн з ПДВ), а також Додаткові угоди № 9 від 17.01.2020 та № 10 від 29.01.2020, якими ціну за 1 тис.метрів кубічних природного газу визначено, відповідно, з 01.01.2020 - в сумі 8 080,00 грн без ПДВ (9 696,00 грн з ПДВ), та з 03.01.2020 - в сумі 7 272,50 грн без ПДВ (8 727,00 грн з ПДВ).

Вказана Додаткова угода поширює свою дію з 01.09.2019 .

Додатковою угодою № 7 від 24.12.2019 річний обсяг постачання газу визначено в кількості 30,908 тис.метрів кубічних(п.1.2 Договору № 332), а загальну суму Договору на постачання природного газу на 2019 рік - 353 150,51 грн (п.1.3. Договору №332).

У зв`язку із реорганізацією Тернопільського обласного центру служби крові в Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр служби крові», яке є правонаступником Тернопільського обласного центру служби крові, а також у зв`язку з державною реєстрацією зміни найменування ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» на ДП «Газпостач» ТОВ "Тернопільміськгаз», яке є правонаступником у повному обсязі всіх прав та обов`язків ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз», Додатковими угодами №3 від 07.06.2019, №4 від 01.07.2019 та №6 від 09.12.2019 до Договору №332 внесені відповідні зміни.

Додатковими угодами №8 від 31.12.2019, №11 від 30.01.2020 та №12 від 30.01.2020 керуючись ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» термін дії Договору №332 продовжено на строк до 31.01.2020.

Слід зазначити, що укладення вищевказаної Додаткової угоди №1 від 16.01.2019 відбулося на підставі звернення ДП «Газпостач» №5/1 від 03.01.2019 та доданого експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №O 1103 від 20.12.2018, а Додаткової угоди №2 від 16.01.2019 на підставі звернення ДП «Газпостач» №17 від 09.01.2019 та доданого експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № 0-15 від 09.01.2019 .

На підставі Договору №332 з врахуванням укладених додаткових угод ДП «Газпостач» відповідно до актів прийому-передачі природного газу поставило Тернопільському обласному центру служби крові природного газу в загальній кількості 30,908 тис.м.кубічних вартістю 353 150,51 грн (з ПДВ), зокрема:

- в січні 2019 року згідно акту № 332 від З 1.01.2019 - 0,284 тис.м.куб. по ціні 8 175,00 грн без ПДВ, 0,313 тис.м.куб. по ціні 8 990,00 грн без ПДВ, 7,977 тис.м.куб. по ціні 9 885,00 грн без ПДВ, загалом на суму 100 785,86 грн з ПДВ (платіжне доручення № 29 від 05.02.2019 на суму 100 785,86 грн);

- в лютому 2019 року згідно акту № 332 від 28.02.2019 - 5,714 тис.м.куб. по ціні 9 885,00 грн без ПДВ на суму 67 779,47 грн з ПДВ (платіжне доручення № 88 від 05.03.2019 на суму 67 779,47 грн);

- в березні 2019 року згідно акту № 332 від З 1.03.2019-4,437 тис.м.куб. по ціні 9 885,00 грн без ПДВ на суму 52 631,70 грн з ПДВ (платіжне доручення № 139 від 05.04.2019 на суму 52 631,70 грн);

- в квітні 2019 року згідно акту № 332 від 30.04.2019 - 0,68 тис.м.куб. по ціні 9 885,00 грн без ПДВ на суму 8 066, 16 грн з ПДВ (платіжне доручення №204 від 03.05.2019 на суму 8 066,16 грн);

- в жовтні 2019 року згідно акту № 820 від З 1.10.2019 - 0,481 тис.м.куб. по ціні 8 975,00 грн без ПДВ на суму 5 180,38 грн з ПДВ (платіжне доручення № 467 від 05.11.2019 на суму 5 180,38 грн);

- в листопаді 2019 року згідно акту № 332 від 30.11.2019 - 4,012 гис.м.куб. по ціні 8 975,00 грн без ПДВ на суму 43 209,24 грн з ПДВ (платіжне доручення № 515 від 02.12.2019 на суму 43 209,24 грн);

- в грудні 2019 року згідно акту № 332 від 21.12.2019 - 7,01 тис.м.куб. по ціні 8 975,00 грн без ПДВ на суму 75 497,70 грн з ПДВ (платіжне доручення № 573 від 23.12.2019 на суму 75 497,70 грн).

Таким чином, за поставлений природний газ в кількості 30,908 тис. куб.м. Споживачем проведено оплату на загальну суму 353 150,51 грн. (платіжні доручення№29 від 05.02.2019 на суму 100785,86 грн, №88 від 05.03.2019 на суму 67 779,47 грн, №139 від 05.04.2019 на суму 52 631,70 грн, №204 від 03.05.2019 на суму 8 066,16 грн, №467 від 05.11.2019 на суму 5 180,38 грн, №515 від 02.12.2019 на суму 43 209,24, №573 від 23.12.2019 на суму 75 497,70 грн).

З огляду на викладене, у позовній заяві ставиться вимога про стягнення з ДП "Газпостач" неправомірно отриманих грошових коштів сплачених на підставі нікчемних додаткових угод №1 від 16.01.2019, №2 від 16.01.2019 та №5 від 25.09.2019 до Договору про закупівлю та постачання природного газу №332 від 02.01.2019 грошових коштів у сумі 49 943,03 грн.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, на яку, крім іншого, покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2)вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, наведена вище норма закону передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема, така форма представництва як звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

При відкритті провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

В даному випадку порушення інтересів держави полягають у наступному.

Так, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткової угоди до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

При цьому, позивач стверджує, що порушення вимог законодавства при укладенні спірних правочинів, мають характер не формального недотримання таких вимог, а навпаки, шляхом укладення нікчемної додаткової угоди порушені вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів у сумі 49 943,03 гривень.

Так, ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" органи прокуратури віднесено до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За Конвенцією ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18.10.2006 № 251-V), зокрема, в частині забезпечення проведення ефективної скоординованої політики протидії корупції (ч. 1 ст. 5), надання такому органу (створеному з метою протидії корупції) можливості виконувати свої функції ефективно (ч. 2 ст. 6), запобігання зловживанню процедурами, які регулюють діяльність приватних юридичних осіб (п. d ч. 2 ст. 12), та попередження, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень в публічній і приватній сферах суспільних відносин є пріоритетним завданням держави України, а відтак наявність ознак такого правопорушення у відповідному правочині є порушенням інтересів держави.

Європейська комісія за демократію через право або ж Венеціанська комісія на 63-му пленарному засіданні 10-11.06.2005 дійшла висновку, що держави уповноважені наділяти прокурорів правом захисту державного інтересу (принцип захисту державного інтересу); прокурори можуть бути наділені правом порушення процедур, або вступу в існуючі процедури, чи застосування різних способів правового захисту для забезпечення законності (принцип законності).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель. Розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт та послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, у справі № 918/313/17 від 27.02.2018, у справі № 912/989/18 від 21.03.2019.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Щодо питання суб`єкта, який уповноважений здійснювати функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною 1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснює Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3,9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Водночас, положення вищевказаних нормативно-правових актів не визначають конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби №188 від 02.07.2018 року затверджено Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, згідно якого основним завданням управління є реалізація повноважень Західного офісу Держаудитслужби на території Тернопільської області. Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах на території Тернопільської області.

Таким чином, Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у п.81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора не обґрунтованим.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позапланова виїзна ревізія проводиться у разі реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи.

Рішенням десятої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 06.11.2018 №1251 «Про перетворення Тернопільського обласного центру служби крові в комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський центр служби крові» Тернопільської обласної ради» припинено юридичну особу - Тернопільський обласний центр служби крові шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради, якого вважати правонаступником прав, обов`язків і зобов`язань Тернопільського обласного центру служби крові.

Зазначені документи розміщено на веб-сайті Тернопільської обласної ради у вільному доступі.

Отже, КНП «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради як комунальна установа, що фінансувалася з обласного бюджету, була підконтрольною органам Держаудитслужби установою, яка підлягала позаплановій виїзній перевірці.

Проте, така перевірка у вставленому порядку не проведена.

Таким чином, можливість здійснення моніторингу, проведення позапланової чи планової перевірки підконтрольної органам Держаудитслужби установи не використано упродовж трьох років.

Про весь обсяг порушень Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області дізналося за результатами складання 22.12.2021 спеціалістом Управління довідки (висновку) відповідно до Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом 19.10.2006 №346/1025/685/53, та зареєстрованим Міністерством юстиції України 25 жовтня 2006 №1166/13040.

Тернопільською окружною прокуратурою у листі від 24.12.2021 №12482вих-21, адресованому начальнику Західного офісу Держаудитслужби та начальнику управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, наведено допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору про закупівлю та постачання природного газу №332 від 02.01.2019 та звернуто увагу керівництву Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західноrо офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на те, що ними не позапланового характеру та не вжито заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.

Листом від 30.12.2021 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що органом державного фінансового контролю заходи для усунення порушень, не вживались та через відсутність правових підстав позов про застосування наслідків нікчемних додаткових угод до Договору№332 від 02.01.2019 і стягнення коштів подаватись не буде.

Водночас, Західний офіс Держаудитслужби належних заходів до усунення виявлених порушень не вжив, з позовною заявою до суду щодо стягнення з ДП "Газпостач" неправомірно отриманих грошових коштів у сумі 49 943,03 грн не звертався.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 4.1, 4.2, 4.3. 4.6, 7.1 Статуту комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» "Тернопільської обласної ради, затвердженого рішенням одинадцятої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 04.06.2019 №1370 «Про затвердження статуту КНП «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради», комунальне некомерційне підприємство Тернопільський обласний цент служби крові» Тернопільської обласної ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що здійснює взяття. переробку, зберігання, реалізацію донорської крові та її компонентів та надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України і цим Статутом. Основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб закладів охорони здоров`я безпечними продуктами донорської крові та забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законодавством України.

Підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого Засновником, самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

Для закупівлі товарів, робіт чи послуг Підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», якщо інше не встановлено законодавством України.

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, територіальних органах Державної казначейської служби У країни, печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань припинення юридичної особи - Тернопільського обласного центру крові відбулося 10.06.2019, правонаступником зазначено комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 02009519, місцезнаходження: 46002, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Клінічна, будинок 8).

Підприємство утворене згідно з рішенням сесії Тернопільської обласної ради від 06.11.2018 №1251 шляхом перетворення Тернопільського обласного центру служби крові в комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради.

Підприємством є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Тернопільського обласного центру служби крові.

Власником, засновником та органом управління Підприємством є Тернопільська обласна рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику, а в галузевому відношенні підпорядковується управлінню охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації.

Положенням про департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 14.04.2021 №269/01.02-01, визначено, що департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником зобов`язань, прав та обов`язків управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації

Саме Тернопільська обласна рада та департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації наділені державно-владними повноваженнями та забезпечують фінансове функціонування лікарні.

Фінансування Тернопільського обласного центру служби крові у 2019 році здійснювалося на підставі рішення Тернопільської обласної ради від 20.12.2018 №1311 за кодом ТПКВМБ/ТККБМС 0712060 «Створення банків крові та її компонентів». Видатки на оплату спожитого газу за Договором № 332 від 02.01.2019 з ДП «Газпостач» ПрА Т «Тернопільміськгаз» здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, по статті кошторису 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку», та згідно з планом використання бюджетних кошпів «Оплата природного газу» за 2019 рік на суму 353 150,51 грн, що використано у 2019 році та 206132,87 - у 2020 році.

Згідно ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.2.4. Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №372 від 02.04.2014 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 426/25203, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.

Пунктом 38 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 визначено, що за певних обставин прокурор може, звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.

Виходячи зі змісту Постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі 927/491/19, прокурор правильно визначив позивача у цій справі, адже Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Опрацюванням відкритих джерел інформації з`ясовано, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 у справі №921/191/19 позовну заяву №1 від 13.03.2019 із доданими до неї матеріалами Тернопільського обласного центру служби крові до Дочірнього підприємства «Газпостач» Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» про 1) визнання укладених додаткових угод № 1 та № 2 від 16.01.2019 до договору на постачання природного газу №332 від 02.01.2019 недійсними; 2) зобов`язання здійснити перерахунок за надані послуги з постачання природного газу за ціною 981О грн. ОО коп. з ПДВ за 1 ООО тис. куб. м. відповідно до договору на постачання природного газу № 322 від 02.01.2019 (всього на 49 арк.) повернуто позивачу з підстав неусунення недоліків, визначених ухвалою від 19.03.2019, у т. ч. з підстав несплати судового збору. Вказані ухвали перебувають у вільному доступі.

Факт звернення до суду ще у березні 2019 року свідчить про час, коли позивач дізнався про порушення.

Тернопільською окружною прокуратурою у листі від 24.12.2021 № 12492 вих-21, адресованому виконувачу обов`язків Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради, наведено допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору про закупівлю та постачання природного газу №332 від 02.01.2019 та наголошено на необхідність вжиття заходів щодо їх усунення.

Згідно з інформацією Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради від 04.01.2022, вказаним закладом позовна заява щодо стягнення з ДП Газпостач неправомірно отриманих коштів в сумі 49 943,03 грн подаватися не буде. Будь-які заперечення щодо вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру з вказаних питань відсутні.

Місцеві державні адміністрації згідно з п.1 ч. 1 ст.25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» забезпечують виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; відповідно до п.1,2 ч. 1 ст.16 цього ж Закону в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Положенням про департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 14.04.2021 №269/01.02-01 визначено, що Департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації (надалі - департамент) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації, основним завданням якого є, зокрема, управління в галузевому відношенні закладами охорони здоров`я. Одним із таких закладів є Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради.

Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки (п.17 Положення).

В силу положень ст. 22 Бюджетного кодексу України департамент щодо Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня (головним розпорядником бюджетних коштів), який здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, виконує інші повноваження.

Однак, у відповіді від №5579/16-01 від 30.12.2021 на запит окружної прокуратури від 24.12.2021 №12474 вих-21, у якому було наведено допущені порушення та вказано на необхідність захисту інтересів держави в судовому порядку, Департаментом зазначено, що самостійно вживати заходи цивільно -правового характеру вживатися не будуть, заперечень проти пред`явлення позову окружною прокуратурою немає.

Наведене свідчить про небажання органу виконавчої влади самостійно реалізувати процесуальні повноваження на звернення до суду задля поновлення інтересів держави у сфері охорони здоров`я та фінансування медицини, пов`язаних з ефективною реалізацією положень ст. 49 Конституції України, в межах визначених законодавством повноважень.

Ураховуючи викладене, Позивачем 3 у даному спорі є Департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації.

Аналогічну бездіяльність виявила Тернопільська обласна рада, якій, як зазначено вище, комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр служби крові» Тернопільської обласної ради є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним як Засновнику. Підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради.

Відповідно до п.10.4 Статуту в редакції від 17.09.2019, засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності Підприємства.

Незважаючи на проведення реорганізації центру у комунальне некомерційне підприємство питання про проведення її позапланової перевірки перед органами Держаудитслужби не ставилося.

У відповідь на запит окружної прокуратури від 24.12.2021 №12485 вих-21 Тернопільська обласна рада листом від 05.01.2022 №07-2 повідомила, що не заперечує проти пред`явлення позову окружною прокуратурою, оскільки відсутні кошти на сплату судового збору.

При цьому обласною радою не надано відомості про виконання повноважень відповідно до ч.7 ст. 78 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Наведене свідчить про нездійснення Тернопільською обласною радою визначених законодавством повноважень щодо захисту інтересів держави.

Відомості веб-порталу «Прозорро» є відкритими, відтак Департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільська обласна рада могли ще у 2019 році дізнатися про порушення законодавства про публічні закупівлі в діяльності Тернопільського обласного центру служби крові.

Крім того, окружною прокуратурою викладено факти порушень у листі від 06.12.2021 №11803 вих-21.

Поряд з тим, усвідомлюючи порушення як інтересів держави, так і суспільного інтересу в сфері публічних закупівель, компетентними органами протягом розумного строку після отримання повідомлення прокуратури не було вжито заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку. Зазначене лає підстави окружній прокуратурі на звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Ураховуючи викладене, Позивачем 2 у даному спорі є Тернопільська обласна рада.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18.

Вказані прокурором обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності позивачів та обґрунтованою підставою для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави, і заявлений прокурором позов, який спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави поданий у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.

Суд, на підставі ст.86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені представниками учасників справи доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому, суд виходив із наступного.

Згідно ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.3 ст.6 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені нормами Закону України Про публічні закупівлі метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції .

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених ЗУ Про публічні закупівлі (ч.1 ст.36 ЗУ Про публічні закупівлі).

Відповідно до ст. 12 Закону "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України і ГК України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Дана норма Закону кореспондується із ст. 712 ЦК України та ст.265 ГК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України, ч.1 ст.638, ч.1 ст.639 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п.2 ч.4 ст.36 ЗУ Про публічні закупівлі у редакції закону на момент проведення закупівель та укладання спірних угод).

Договори, що укладені всупереч вимогам п.2 ч. 4 ст. 36 Закону Про публічні закупівлі, є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

За приписами частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.ч.1, 5 ст. 216 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Із матеріалів справи вбачається: згідно з п.3.2. Договору №332 ціна газу становить 8175,00 грн за 1000 тис.куб.м., крім того ПДВ 1635,00 всього з ПДВ 9810,00 грн.

Ціна зазначена в п.3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору у порядку, встановленому діючим законодавством України. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п.3.3. Договору №332).

З метою укладення Додаткової угоди № 1, а в подальшому додаткових угод №2 та №5, ДП Газпостач ініціював внесення змін до Договору №332 в частині збільшення ціни за 1 тис.м.куб. природного газу з 02.01.2019 8 990,00 грн без ПДВ (10 788,00 грн з ПДВ) та з 03.01.2019 - 9 885,00 грн без ПДВ 11 862,00 грн з ПДВ). Встановлено, що Додаткова угода №1 від 16.01.2019 укладена на підставі звернення ДП «Газпостач» №5/1 від 03.01.2019 та доданого експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №0-1103 від 20.12.2018, а Додаткова угода №2 від 16.01.2019 укладена на підставі звернення ДП«Газпостач» №17 від 09.01.2019 та доданого експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № 0-15 від 09.01.2019.

При цьому, відповідач у відзиві на позов №130 від 11.02.2022 (вх. № 1033 від 11.02.2022) посилається на правомірність врахування експертного висновку торгово-промислової палати із відображенням коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції для укладення додаткової угоди та вважає, що норма п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", яка передбачає виняток з загального правила, надає сторонам договору право на зміну його істотних умов у разі коливання ціни такого товару на ринку. Саме на підставі вказаної норми та висновку спеціально уповноваженого органу торгово-промислової палати, сторони в рамках основного договору уклали спірні Додаткові угоди № 1 від 16.01.2019, №2 від 16.01.2019 та №5 від 25.01.2019 до договору №332 від 02.01.2018

Підставою для видачі таких довідок, як стверджує відповідач є зокрема ч.2 ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Окрім того, відповідач зазначає про те, що одночасно, при укладенні додаткових угод до Договору, сторони керувались законом України "Про публічні закупівлі" та листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", у якому визначено те, що у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів, в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Проте, суд зазначає, що експертні висновки не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України Про публічні закупівлі (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19).

Необхідно повторно відмітити, що станом на день укладення Договору №332 (02.01.2019) вже був експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-1103 від 20.12.2018 про приведену вартість природного газу на європейських хабах на кордоні України станом на 18.12.2018 (про що свідчать дата заявки проведення експертизи та дата реєстрації експертного висновку) однак, ДП «Газпостач» не відмовилось від підписання даного договору та взяття на себе зобов`язання щодо поставки природного газу Тернопільському обласному центру служби крові за ціною 9 810,00 грн (з ПДВ) за 1 тис.м3 газу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) як Регулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема: оптових цін на енергетичних ринках та роздрібних цін на товари (послуги) на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; оприлюднює результати монігорингу функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до результатів моніторингу функціонування ринку природного газу за 1 квартал 2019 року, розміщених на веб-сайті НКРЕКП протягом І кварталу 2019 року ( січень - березень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів знижувалась. Зокрема, динаміка цін на нерегульованому сегменті роздрібного ринку природного газу, грн/тис.куб.м для бюджетних установ відбувалася наступним чином: за січень 2019 року- 1 033,00 грн за тис.куб.м, за лютий 2019 - 9 616,00 грн за тис.куб.м, за березень - 8 870,00 грн за тис.куб.м. Крім цього, на кінець І кварталу 2019 року ціна для бюджетних установ та організацій у порівнянні з початком кварталу зменшилась на 1 460 грн/тис.куб.м (або на 14%).

Відповідно до результатів моніторингу функціонування ринку природного ІІ квартал 2019 року, розміщених на веб-сайті НКРЕКП щомісяця протягом П кварталу 2019 року (квітень-червень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку знижувалась нерівномірно для всіх категорій споживачів. Найбільше знизилась ціна у квітні порівняно з березнем для промислових підприємств та інших (на 12 %), а у травні та

червні зазначена ціна знизилась на 2 % та 5 %. ІІІ квартал 2019 року, розміщених на веб сайті НКРЕКП щомісяця протягом ІІІ кварталу 2019 року (липень-вересень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку знижувалась у цілому рівномірно для всіх категорій споживачів. Найбільше знизилась ціна у липні порівняно з червнем для промислових підприємств та інших суб`єктів господарювання (на 14 %), а у серпні та вересні зазначена ціна знизилась на 6 % та 1 %.

Згідно Результатів моніторингу функціонування ринку природного газу за IV квартал 2019 року, розміщених на веб-сайті НКРЕКП щомісяця протягом IV кварталу 2019 року (жовтень-грудень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті ринку для промислових підприємств та інших суб`єктів господарювання у жовтні порівняно з вереснем 2019 року зросли (на 5% ). У листопаді порівняно з жовтнем ціни зросли для всіх категорій споживачів. Водночас найбільше зростання ціни зафіксовано для промислових підприємств та інших суб' єктів господарювання - на 7%. У грудні порівняно з листопадом ціни на природний газ знизились для всіх категорій споживачів.

Виходячи з викладеного, суд відзначає, що зазначений вище експертний висновок торгово - промислової палати, а також роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не можуть бути належним документальним підтвердженням наявності підстав для підвищення ціни на природний газ станом на дату укладення додаткових угод до договору № 332 від 02.01.2019 на закупівлю природного газу, а відтак, збільшення ціни газу відбувалося безпідставно та без обгрунтування його підвищення.

За умови нікчемності додаткової угоди .№1 та №2 при обчисленні ціни за додатковою угодою №5 слід виходити з первинної редакції Договору №332.

У первинній редакції Договору №332 ціна визначена в сумі 9810,00 грн з ПДВ і не підлягала збільшенню понад 10%.Додатковою угодою №5 визначено а розмірі 1 О 770,00 грн з ПДВ, що більше на 9,8 %. Однак, додаткова угода №5 є нікчемною за відсутності підтвердженої моніторингом НКРЕКП тенденції до зростання ціни на газ упродовж ІІІ кварталу 2019 ненадання документального підтвердження постачальником до листа №606 від 20.09.2019.

Суд, приймає до уваги доводи прокурора та позивачів як обґрунтовані та доведені матеріалами справи, оскільки передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Отже, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) та при значному коливанні (зростання) ціни на ринку

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі

Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення трьох додаткових угод без підтвердження значного коливання (зростання) ціни на газ на ринку, є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених ст. 3 Закону Про публічні закупівлі.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено підстав для зміни ціни за 1000 куб.м. газу запропонованої ДП "Газпостач" тендерною пропозицією, яка відповідає умовам Договору, а тому укладені Додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону Про публічні закупівлі та не породжують правових наслідків для сторін.

При цьому, суд зазначає, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві ( правовий висновок Верховного Суду у постановах від 04.08.2021р. у справі №912/994/20 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Постачальник не поставляв Замовникові природний газ по цінах, які визначені в Договорі №332 від 02.01.2018р., а по цінах у Додаткових угод № 1 від 16.01.2019, №2 від 16.01.2019 та №5 від 25.01.2019, а тому застосовуються наслідки нікчемності правочинів за ціною яких поставлявся природний газ протягом січня -грудня 2019 року.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що вартість поставленого відповідачем Тернопільському обласному центру служби крові природного газу з урахуванням цін за Додатковими угодами № 1 від 16.01.2019, №2 від 16.01.2019 та №5 від 25.01.2019 становить 353 150,51 грн. за 30 908 тис.куб.м., тоді як без урахування таких мала становити 303 207,48 грн.

Разом з тим відповідач у відзиві на позов посилається на те, що позивач, який стверджує про нікчемність додаткових угод №1,№2,№5, обрав неналежний спосіб захисту порушених, на думку позивача, прав та інтересів держави. Зокрема, як вбачається зі змісту позовної заяви Тернопільської окружної прокуратури, останньою не оспорюється дійсність та чинність інших додаткових угод, таких як № 3, № 4 №7, №8 та №9, №11, №12 до основного Договору, якими визнається сума на яку використано природний газ згідно умов Договору, а також визначена загальна сума договору, із врахуванням усіх внесених змін до Договору, у тому числі внесених змін додатковою угодою №1, що порушує принцип юридичної визначеності.

З цього приводу суд відзначає, що відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, ст. 4 ГПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу, до суду мають право також звернутися особи, яким законом надано право звертатись в інтересах інших осіб.

Обраний прокурором спосіб захисту порушених державних інтересів з огляду на вимоги законодавства та судову практику, що склалась за подібними правовідносинами обрані вірно. Позовна вимога про стягнення коштів за нікчемною додатковою угодою сформована із врахуванням того додаткового договору, який порушує права комунального некормеційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради, суперечить державним інтересам.

Принцип правової визначеності є невід`ємною складовою принципу верховенства права, полягає у сталості та зрозумілості правової норми і стосується передусім правотворчості та правозастосування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права є ефективним, предмет спору окреслено з огляду на необхідність захисту державного інтересу, звернення до суду на захист прав в такому обсязі не порушує будь-які засади судочинства.

Правова позиція щодо застосування строків позовної давності.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно норми ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, за загальним правилом, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Частиною 3 цієї статті визначено, що перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.01.2019 між Тернопільським обласним центром служби крові та Дочірнім підприємством "Газпостач" товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" укладено договір про закупівлю та постачання природного газу №332.

Згідно складеної правової позиції Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.01.2020 у справі №910/9158/16, від 20.05.2020 у справі ; 367/836/18, перебіг позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу і стягнення коштів розпочинається з моменту коли споживач оплатив постачальнику вперше вартість природного газу, тобто в даному випадку, враховуючи оплату згідно платіжного доручення №29 від 05.02.2019 на суму 100 785,86грн, то і перебіг позовної давності розпочався 05.02.2019 та враховуючи ст. 257, ч. 3 ст. 267 ЦК України, закінчився 05.02.2022.

Отже, встановлений законом трьохрічний строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого права чи інтересу прокурором не порушено, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При таких обставинах, дослідивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129-130, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" (вул. Коллонтая, будинок 2, приміщення "А", 46008, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39456152) на користь Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр служби крові" Тернопільської обласної ради (вул. Клінічна, 8, м. Тернопіль, 46002, ідент.код 02009519, р/р UA 548201720344360003000046638 ГУДКСУ в Тернопільській області) кошти у розмірі 49 943 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок три) грн 03 коп.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" (вул. Коллонтая, будинок 2, приміщення "А", 46008, ідент.код 39456152) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст судового рішення складено 30.06.2022 року.

Суддя Н.М. Бурда