Справа № 947/12112/22
Провадження № 1-кс/947/5229/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2022 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000149 від 22.02.2022 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Шаргородського району, села Михайлівка, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , займаючого посаду заступника генерального директора з технічних питань комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний цент екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідування встановлено, що рішенням Одеської обласної ради № 981-VIІ від 19.06.2019 шляхом реорганізації (перетворення) створено комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», яке зареєстровано з присвоєнням ідентифікаційного коду 20991240, за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 1.
Одночасно, рішенням Одеської обласної ради № 981-VIІ від 19.06.2019 затверджено Статут КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради».
Наказом № 309-к від 13.11.2019 КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» призначено на посаду заступника генерального директора з технічних питань комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» ОСОБА_4 .
Крім того, відповідно до наказу № 329-ц від 26.05.2021 «Про тимчасове покладання обов`язків в.о. генерального директора КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», на підставі наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації № 98-к від 26.05.2021, призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язків генерального директора ОСОБА_4 .
В той же час, на території України здійснює свою господарську діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ ІМПОРТ» код ЄДРПОУ 39864417 (далі - ТОВ «УКРСПЕЦ ІМПОРТ»), до основних напрямків діяльності зокрема входить оптова торгівля фармацевтичними товарами.
У відповідності до ст.ст.19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до вимог ч.3 ст.18 КК України, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації або законом.
Крім того, п.4.1.1. та п.4.1.2. Статуту передбачено, що правом КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» є самостійне планування, організація і здійснення своєї статутної діяльності, визначення основних напрямків свого розвитку відповідно до своїх завдань і цілей, у тому числі спрямування отриманих від господарської діяльності коштів на утримання Підприємства та його матеріально-технічне забезпечення; самостійне визначення напрямків використання грошових коштів у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Згідно п.4.1.6. та п.4.1.9. Статуту, КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» має право укладати договори та інші угоди з юридичними та фізичними особами на підставі і в порядку, передбаченому чинним законодавством; купувати ресурси на ринку товарів і послуг безпосередньо у виробників організацій матеріально-технічного постачання в оптовій торгівлі, а також у посередницьких організацій.
Також, відповідно п.5.7. Статуту, джерелами фінансування КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» є кошти обласного бюджету Одеської області, доходи від господарської діяльності та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Відповідно п.6.2. Статуту, поточне керівництво КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» здійснює Генеральний директор.
Окрім того, згідно посадової інструкції першого заступника генерального директора КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» у разі його відсутності, заміщається особою, призначеною в установленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов`язків.
У той же час, посадовою інструкцією заступника генерального директора КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» надано право на виконання посадових обов`язків генерального директора у разі його відсутності.
Крім того, згідно з посадовою інструкцією, ОСОБА_4 , несе відповідальність за цілість, доцільне та економічне використання бюджетних асигнувань, що приймаються на придбання медичного інвентарю, апаратури, медикаментів та інших грошових та матеріальних цінностей.
Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п.«а» п.2 ч.1 ст.3, ст.22, ч.1 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення та зобов`язаний, як посадова особа місцевого самоврядування, дотримуватись вимог вищевказаного закону.
Однак, у тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», як у службової особи місцевого самоврядування, виник злочинний умисел на розтрату бюджетних грошових коштів на користь ТОВ «УКРСПЕЦ ІМПОРТ» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин.
З метою реалізації свого злочинного наміру, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, будучи тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» ОСОБА_4 18.06.2021, перебуваючи на своєму робочому місці в КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» за адресою: м. Одеса, вул. Гаванна, 1, уклав договір № 505 з ТОВ «УКРСПЕЦ ІМПОРТ» на постачання товару необхідного для запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме: непудровані оглядові/процедурні рукавички з синтетичного полімеру, нестерильні та рукавички оглядові нітрилові нестерильні не опудрені (НК 024:2019 47174) за ДК 021-2015:18420000-9 Аксесуари для одягу, на загальну суму договору 2 875 000,00 грн. (без ПДВ).
На виконання умов договору № 505 від 18.06.2021 відповідно до сформованого 18.06.2021 платіжного доручення № 6657 КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» перераховано на рахунок ТОВ «УКРСПЕЦ ІМПОРТ» (UA803333910000026007054721043) грошові кошти в розмірі 2 875 000,00 грн. (без ПДВ).
На виконання вимог договору ТОВ «УКРСПЕЦ ІМПОРТ» здійснено поставку, зокрема, наступного товару: СФ рукавички оглядові нітрилові нестерильні неопудрені сині, розмір: 6-7 (S), в кількості 30 000 пар, вартістю за одиницю 11,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 345 000,00 грн.; рукавички нестерильні нітрилові оглядові неприпудрені, торгової марки MAXTER, колір Cobalt Blue, розмір М, в кількості 100 000 пар, вартістю за одиницю 11,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 1 150 000,00 грн.; СФ рукавички оглядові нітрилові нестерильні неопудрені сині, розмір: 7-8 (М), в кількості 30 000 пар, вартістю за одиницю 11,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 345 000,00 грн. та рукавички нестерильні нітрилові оглядові неприпудрені, торгової марки MAXTER, колір Cobalt Blue, розмір L, в кількості 45 400 пара, вартістю за одиницю 11,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 522 100,00 грн.
В подальшому, 18.06.2021 закуплений товар отримало КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» відповідно до видаткової накладної № 8 від 18.06.2021.
Однак, встановлено що станом на 18.06.2021 року ринкова вартість постановлених товарів ТОВ «УКРСПЕЦ ІМПОРТ» становила, а саме: СФ рукавички оглядові нітрилові нестерильні неопудрені сині, розмір: 6-7 (S) - 3,50 грн. за пару; рукавички нестерильні нітрилові оглядові неприпудрені, торгової марки MAXTER, колір Cobalt Blue, розмір (М) 4,10 грн. за пару; СФ рукавички оглядові нітрилові нестерильні неопудрені сині, розмір: 7-8 (М) 4,00 грн. за пару та рукавички нестерильні нітрилові оглядові неприпудрені, торгової марки MAXTER, колір Cobalt Blue, розмір (L) 4,95 грн. за пару.
Таким чином, сума завищення вартості товару становить на непудровані оглядові/процедурні рукавички з синтетичного поліметру, нестерильні та рукавички оглядові нітрилові нестерильні не опудрені, на загальну суму 1 502 370,00 грн.
Всього, умисними та протиправними діями ОСОБА_4 через необґрунтоване підвищення ціни за одиницю товару КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» спричинено матеріальну шкоду на 1 502 370,00 грн., що згідно примітки 4 до ст. 185 КК України більше, ніж в шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великому розмірі.
Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики передбачені п.1, п.2, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовуючи наступним:
- згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 може вдатися до спроб уникнення покарання за інкримінований злочин, так як у випадку визнання його винним санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами. Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Майновий стан підозрюваного та наявність у нього впливового кола зв`язків свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- згідно п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших учасників кримінального провадження, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, оскільки станом на теперішній час вони не допитані в судовому засіданні. КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. ОСОБА_4 , використовуючи власні зв`язки серед органів державної влади, місцевого самоврядування, інших посадових осіб, може здійснити вплив на свідків. Під час розгляду клопотань у провадженні підозрюваному стали відомі відомості щодо показань свідків. Тому він має реальну можливість вплинути на них з метою зміни їх показань у майбутньому;
- згідно п.2 ч.1 ст.177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки характер посади ОСОБА_4 дає йому можливість вільного доступу до усієї документації, що виникає в результаті діяльності КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», а досудове слідство не завершено, перевіряється причетність останнього до вчинення ряду інших подібних злочинів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо клопотання сторони обвинувачення, надавши письмові заперечення та доповнивши, що повідомлення про підозру необґрунтоване, оскільки надані докази не підтверджують обставин викладених в ній; ризики на які посилається прокурор не доведенні та необґрунтовані; запропонований альтернативний запобіжний захід, а саме розмір застави є непомірним, що перевищує максимально визначені межі КПК України, що безпідставно прирівняний до суми завданих збитків. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
В п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України» зазначено, що визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 17.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.
Так, на даному етапі досудового розслідування надані стороною обвинувачення докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення наявності вини ОСОБА_4 відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст.87 КПК України, не досліджуючи всі наявні в матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності, на даній стадії кримінального провадження в ході досудового розслідування не встановлено.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також характеризуючи дані підозрюваного, який неодружений, немає міцних соціальних зв`язків, зареєстрований на території Вінницької області, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Однак, такий ризик є мінімальним,оскільки від початку досудового розслідування з жовтня 2021 року та до моменту вручення йому повідомлення про підозру та після підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, самостійно з`явився до суду для розгляду клопотання щодо застосування відносно нього запобіжного заходу.
Крім того, враховуючи, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків та інші учасники кримінального провадження, покази яких мають істотне значення для проведення повного , всебічного та неупередженого досудового розслідування. Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників даного кримінального провадження існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що перебуваючи за місцем роботи, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки характер посади ОСОБА_4 дає йому можливість вільного доступу до усієї документації, що виникає в результаті діяльності КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради».
Однак, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваного, те, що підозрюваний, не переховувався від органу досудового розслідування, має постійне місце проживання, офіційно орендує житло в м. Одеса, має на утримання батьків похилого віку, які страждають на хронічні захворювання, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу з метою забезпечення дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки та запобіганню ризику можливого переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може запобігти такому ризику, як переховування від органу досудового розслідування та вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження, отже перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом ОСОБА_4 буде позбавлений можливості спілкуватись зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження у будь-який спосіб впливати на них з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.
Таким чином, з урахуванням викладеного в сукупності, особи підозрюваного, наявності мінімального ризику у вигляді можливого переховування та впливу на свідків, слідчий суддя приходить до переконання, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідно застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладенням на нього обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000149 від 22.02.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши підозрюваного цілодобово не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 17.08.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 17.08.2022 року обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись за свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України, носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2022 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 105012423 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Чаплицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні