Ухвала
від 21.02.2022 по справі 761/2875/22
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2875/22

Провадження № 2/761/7536/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання та припинення права власності, зняття з реєстраційного обліку місця проживання особи,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам процесуального закону.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Так, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи із дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем не вказано про наявність у ньогоабо іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких він подає, а також до матеріалів позову додана копія з копії ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.12.2021, що чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Тобто, ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.

Механізм проведення оцінки нерухомого майна для цілей обчислення, зокрема судового збору, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п. п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної постанови, оцінка об`єкта для цілей оподаткування здійснюється суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності»

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом позову є визнання та припинення права власності подружжя при розірванні шлюбу у спільному майні та зняття з реєстраційного обліку місця проживання відповідача.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи ту обставину, що позивачем визначено ціну позову - 31 908 781,53 грн., суд попередньо визначає позивачу максимальний розмір судового збору в сумі 12 405,00 грн. (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем частково сплачений судовий збір у розмірі 7939,20 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за звернення до суду з позовом в розмірі 4465,80 грн. на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101 із зазначення призначення платежу.

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або з підстав несплати судового збору, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме:

- вказати про наявність оригіналів поданих письмових доказів та надати їх належним чином засвідчені копії, які додаються до позовної заяви (у відповідності до ст.ст. 95, 175 ЦПК України) для суду та за кількістю учасників справи, а також надати належним чином засвідчені копії ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.12.2021 для суду та інших учасників справи;

- надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 4465,80 грн., сплаченого за наведеними в ухвалі реквізитами.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання та припинення права власності, зняття з реєстраційного обліку місця проживання особи, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.02.2022
Оприлюднено05.07.2022
Номер документу105015917
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Судовий реєстр по справі —761/2875/22

Ухвала від 12.09.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Макаренко І. О.

Ухвала від 02.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Макаренко І. О.

Постанова від 10.04.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 17.03.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 08.02.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Макаренко І. О.

Ухвала від 21.02.2022

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Макаренко І. О.

Ухвала від 21.02.2022

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Макаренко І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні