Постанова
від 28.06.2022 по справі 2-357/10
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1328/22 Справа № 2-357/10 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м.Кривий Ріг

справа № 2-357/10

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Остапенко В.О.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони:

стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

боржник: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України,без фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справи,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року, яке постановлена суддею Кузнецовим Р.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст ухвали складено 07 жовтня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування заяви стягувачем зазначено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2010 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 355319,32 грн., а також судові витрати в сумі 1700 грн. і витрати за сплату судового збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

09.06.2010 року стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 2-357/10.

Відповідачами добровільно рішення суду не виконувалося.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Стягувач звернувся до відділу Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. 28.01.2016 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

13.11.2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Мойсейко А.Г. із заявою про відкриття виконавчого провадження. 28.02.2019 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58507594 для примусового виконання виконавчого листа № 2-357/10.

08.10.2019 року ОСОБА_1 було подано скаргу на дії приватного виконавця, яка 29.11.2019 року задоволена ухвалою Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області скаргу, якою визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. щодо прийняття до провадження виконавчого листа № 2-357/10, виданого 09.06.2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області неправомірними. Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни від 28.02.2019 року ВП № 58507594 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 20.07.2019 року про арешт коштів боржника. 09.01.2020 року приватним виконавцем Дніпропетровського виконавчого округу було прийнято постанову про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень, станом на 26.06.2020 року на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби виконавчий лист №2-357/10 не перебуває. Відповідно до інформаційної довідки АСВП від 26.06.2020 року виконавчий документ повернутий стягувачу.

Причиною пропущення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання АТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначає зміни в організаційній структурі Дніпропетровської регіональної дирекції протягом 2016-2019 років, звільнення та переміщення працівників банку. Зокрема, під час проведення службової перевірки було встановлено, що оригінал виконавчого листа знаходився в матеріалах справи проблемного позичальника.

Посилаючись на вказані обставини стягувач просив суд визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та поновити строк АТ «Райффайзен Банк Аваль» для пред`явлення виконавчого листа № 2-357/10, виданого 09.06.2010 року Центрально-Міським районим судом м. Кривого рогу Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №014/0124/36557/74 від 29.02.2008 у розмірі 355319,32 грн., а також судові витрати в розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн. для примусового виконання.

Ухвалою Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року заяву задоволено.

Поновлено акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» строк для пред`явлення виконавчого листа 2-357/10, виданого 09.06.2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/0124/36557/74 від 29.02.2008 року у розмірі 355319,32 грн., а також судові витрати в розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн., до виконання.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви стягувача посилаючись на те, що стягувач пропустив трирічний термін пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки державним виконавцем виконавчий лист було повернуто 28.01.2016 року, а пред`явлено знову стягувачем лише 28.02.2019 року. Також апелянт вважає, що посилання стягувача на ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та на практику Європейського Суду з прав людини є необґрунтованим з огляду на те, що зміни в організаційній структурі банку, звільнення працівників підприємства та наявність непогашеної заборгованості не є поважними причинами для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи неодноразово завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 355 319,32 грн., а також судові витрати в сумі 1 700 грн і витрати за сплату судового збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (а.с.15-16).

09.06.2010 року стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 2-357/10 (а.с.17).

Зі змісту виконавчого листа вбачається, що стягувач неодноразово звертався до органів Державної виконавчої служби.

10.11.2011 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-357/10 було завершено на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 06.02.2014 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та 28.01.2016 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.17-зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.14).

19.11.2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Мойсейко А.Г. із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.93).

28.02.2019 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58507594 з примусового виконання виконавчого листа № 2-357/10.

08.10.2019 року ОСОБА_1 було подано скаргу до суду на дії приватного виконавця. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області скаргу від 29.11.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. щодо прийняття до провадження виконавчого листа № 2-357/10, виданого 09.06.2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області неправомірними. Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни від 28.02.2019 ВП № 58507594 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 20.07.2019 про арешт коштів боржника.

09.01.2020 року приватним виконавцем Дніпропетровського виконавчого округу було прийнято постанову про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилався на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання ним було пропущено з поважних причин.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання, суд першої інстанції виходив з того, що що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання заявником пропущено з поважних причин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зістаттею 129-1 Конституції України,судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першоїстатті 18 ЦПК України,судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція).

Згідно зрішенням Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013у справі № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті17, пункту 8 частини першої статті26, частини першої статті50 Закону України «Про виконавче провадження»,виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинною на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою, шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно з статтею 127 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд, при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей76,77,78,79,80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, стягувач неодноразово звертався до органів Державної виконавчої служби.

10.11.2011 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-357/10 було завершено на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 06.02.2014 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та 28.01.2016 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.17-зворот).

Після повернення стягувачу виконавчого листа28.01.2016 року, АТ «Райффайзен Банк Аваль» мав право пред`явити лист до виконання до 28.01.2019 року.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Мойсейко А.Г. із заявою про відкриття виконавчого провадження, вказана заява, яка була направлена засобами поштового зв`язку Банком приватному виконавцю, було отримана приватним виконавцем Мойсейко А.Г. 28 лютого 2019 року (а.с.107).

28.02.2019 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58507594 з примусового виконання виконавчого листа № 2-357/10.

З наведеного вище вбачається, що строки пред`явлення виконавчого листа № 2-357/10 до виконання переривалися неодноразовим зверненням стягувача до органів виконавчої служби, що свідчить про заінтересованість АТ «Райффайзен Банк Аваль» у зверненні судового рішення до виконання, оскільки АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконувало свої процесуальні обов`язки спрямовані на примусове виконання виконавчого листа № 2-357/10.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

В даному випадку, враховуючи процесуальні дії АТ «Райффайзен Банк Аваль» скеровані на примусове виконання виконавчого листа № 2-357/10, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, а тому вказаний строк підлягає поновленню.

При цьому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що стягувач пропустив трирічний термін пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки державним виконавцем виконавчий лист було повернуто 28.01.2016 року, а пред`явлено знову стягувачем лише 28.02.2019 року, оскільки в даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання АТ «Райффайзен Банк Аваль» пропустив з поважних причин.

Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що посилання стягувача на ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та на практику Європейського Суду з прав людини є необґрунтованим з огляду на те, що зміни в організаційній структурі банку, звільнення працівників підприємства та наявність непогашеної заборгованості не є поважними причинами для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в даному випадку заявнику поновлено строк пред`явлення виконавчого документу з тих підстав, що строки пред`явлення виконавчого листа № 2-357/10 до виконання переривалися неодноразовим зверненням стягувача до органів виконавчої служби, що свідчить про заінтересованість АТ «Райффайзен Банк Аваль» у зверненні судового рішення до виконання, оскільки АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконувало свої процесуальні обов`язки спрямовані на примусове виконання виконавчого листа № 2-357/10.

Колегія суддів зауважує, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально Міськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 30вересня 2021рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 червня 2022 року.

Головуючий:

Судді:

СудДніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення28.06.2022
Оприлюднено04.07.2022
Номер документу105018275
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —2-357/10

Ухвала від 09.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Дмитрюк О. В.

Ухвала від 10.08.2023

Цивільне

Путивльський районний суд Сумської області

Токарєв С. М.

Ухвала від 10.01.2023

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Ткачук Ю. А.

Постанова від 28.06.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 13.06.2022

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Ткачук Ю. А.

Ухвала від 09.05.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 08.03.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 02.02.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Барильська А. П.

Ухвала від 02.02.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Барильська А. П.

Ухвала від 18.01.2022

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Криворотенко В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні