Рішення

від 22.06.2022 по справі 160/4100/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року Справа № 160/4100/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняТрофімова Б.Д. за участі: представника позивача представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області представника Державної служби України з питань геодезії картографії та кадаструРосітюк Н.М. Таран А.М. Кам"янчук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, вул. Філософська, 39-А, Дніпро, код ЄДРПОУ 39835428), Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (03151, м.Київ, вул. Нагорного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 8, код ЄДРПОУ 00017733), ТОВ "Сучасне комфортне будівництво" (49040, місто Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 23, код ЄДРПОУ 35112053) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у формі листа від 10.08.2020 року №18-4-0.1-5365/2-20 «Про надання інформації для врахування в роботі», в частині визнання недійсними витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 22.05.2019 №2005-3871, №2005-3870, №2005-3689, №2005-3869, №2005-3713, №2005-3714, №2005-3715, №2005-3698 №2005-3699, №2005-3700, №2005-3688, №2005-3710, №2005-3711, №2005-3712, №2005-3680, №2005-3617, №2005-3716, №2005-3677 (2005-377), №2005-3683, №2005-3695, №2005-3697 №2005-3696, №2005-3682, №2005-3701, №2005-3702, №2005-3703, №2005-3877, №2005-3866, №2005-3867, №2005-3868; від 10.06.2019 №1000-1226 (1006-4226); від 07.06.2019 №2005-3695.

Позовна заява обґрунтована протиправністю рішення Держгеокадастру у формі листа таким, що викладене всупереч нормам діючого законодавства та з перевищенням повноважень наданих органу державної влади. Кошти, що отримані за рахунок сплати орендної плати від землекористувачів йдуть на потреби у різних галузях суспільного життя міста. Недоотримання коштів місцевим бюджетом від користування землею порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади міста Дніпра, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюється економічні основи місцевого самоврядування, що призводять до неможливості забезпечення виконання відповідних програм. Податковим кодексом України прямо визначено, що порядок надання інформації контролюючим органам, яка необхідна для обчислення та справляння земельного податку встановлюється постановою КМУ, а не Законами України, а отже і не Законом України "Про оцінку землі" та Законом України "Про Державний земельний кадастр". Так, з питань щодо визначення класифікації земельних ділянок, нормативно грошової оцінки земельних ділянок (частини земельних ділянок), площі земельних ділянок (їх частини), що передаються в оренду, у тому числі під переданими в оренду будівлями, спорудами (їх частинами), нежилими приміщеннями (їх частинами) у багатоповерхових жилих будинках, а також площі земельних ділянок під придбаними спорудами будівлями (їх частинами), нежилими приміщеннями (їх частинами) у багатоповерхових жилих будинках тощо суб`єкту господарювання необхідно звернутись до відповідного територіального органу Держгеокадастру України. Єдиною умовою за якої починаючи з 01.01.2017 р. повинен застосовуватись Кф інший, ніж із зазначенням 2,0 та з 17.07.2018 року 3,0 є наявність в відомостях Державного земельного кадастру коду класифікації видів цільового призначення земель. На момент видачі Держгеокадастром витягів, які наведені у листі від 10.08.2020 року №18-4-0.1-5365/2-20, до Державного земельного кадастру не були внесені відомості. А саме відомості до Державного земельного кадастру вносились за заявами ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (приведення у відповідність з УКЦВЗ на КВЦПЗ), вже після формування та видачі на замовлення таких витягів. Тобто, на момент формування територіальним органом Держгеокадастру витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок на замовлення департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради у відомостях щодо цільового призначення земельних ділянок інформація була не внесена, а тому відомості в визначених витягах були достовірними такими, що надані відповідно до діючого законодавства, тому визнанню недійсними не підлягають та відповідають Порядку № 489. Також, позивач зазначає, що у Дердгеокадастру відсутні повноваження щодо скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у формі листів, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи№160/4100/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Дніпровської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення на підставі п. 1 ч. 1ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №160/4100/21 задоволено апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

22 червня 2021 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.06.2021 №304д призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці.

Після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/4100/21 про визнання протиправним та скасування рішення передана судді Боженко Н.В. 22.06.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі №160/4100/21 за позовом Дніпровської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення. Постановлено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28 вересня 2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 у задоволенні заяви про забезпечення позову Дніпровської міської ради у справі №160/4100/21 за позовом Дніпровської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено повністю.

27 вересня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

28 вересня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою суду 28 вересня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 19 жовтня 2021 року.

07 жовтня 2021 року представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній вказав, що відповідно до ст. 2, п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає. чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, виключно результат реалізації повноваження органу (а саме рішення, дія чи бездіяльність органу), може бути об`єктом судового оскарження. У межах даного адміністративного спору позивач оскаржує саме лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.08.2020 №18-4-0.1-5365/2-20, що не підлягає оскарженню в порядку ст. 19 КАС України. Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 25.12.2013 у справі № 6-94ц13, якщо за результатами розгляду справи факту порушення прав, свобод та інтересів позивача не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову(а.с.194-197 том 1).

19 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду 19 жовтня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 02 листопада 2021 року.

Протокольною ухвалою суду 02 листопада 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 16 листопада 2021.

03 листопада 2021 представником позивача надано відповідь на відзив (а.с.24-29 том 2) за змістом якого зазначає, що законодавством не передбачено жодного іншого способу внесення даних до Державного неявного кадастру ніж відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру. На момент видачі Держгеокадастром Витягів, які наведені у рішенні оформленого у формі мста від 10.08.2020 №18-4-0.1-5365/2-20, до Державного земельного кадастру не були внесені відомості. Відомості до Державного земельного кадастру вносилися за заявами ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (приведення у відповідність з УКІДВЗ на КВЦПЗ) щодо цільового призначення земельних ділянок вносились щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 210100000:01:072:0007, 1210100000:01:088:0001,1210100000:01:084:0001, 1210100000:01:076:0008, 210100000:06:114:0035, 1210100000:01:205:0083, 1210100000:08:833:0004 - 26 листопада 2019 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:076:0004 - 29 січня 2020 року, тобто вже після формування та видачі на замовлення таких витягів. Тобто, на момент формування територіальним органом Держгеокадастру витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на замовлення Департаменту економіки. Фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради у відомостях щодо цільового призначення земельних ділянок інформація була не внесена, а тому відомості в зазначених витягах були достовірними такими, що надані відповідно до діючого законодавства, а тому визнанню недійсними не підлягають.

12 листопада 2021 року, через канцелярію суду, від представника позивача надійшла заява про залучення співвідповідача та зміну предмету позову, відповідно до якої представник позивача просить суд змінити предмет позову у справі №160/4100/21 шляхом доповнення позовних вимог до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру Держгеокадастру, пунктом 2:

- визнати протиправними висновки комісії Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру, які викладені в акті перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.07.2020 року, з питань, викладених у скаргах ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» від 20.03.2020 №1-1-23/36 та ТОВ «Сучасне комфортне будівництво» від 19.05.2020 №1905 (а.с.35-44 том 2).

Протокольною ухвалою суду 16 листопада 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 02 грудня 2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 заяву представника позивача про зміну предмета позову та залучення співвідповідача по справі - задоволено. Прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позовних вимог.

Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру Держгеокадастру (03151, м. Київ, вул. Нагорного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771). Розгляд справи розпочато спочатку. Судове засідання призначено на 23 грудня 2021 року.

Протокольною ухвалою суду 23 грудня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 20 січня 2022 року.

Протокольною ухвалою суду 20 січня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 01 лютого 2022.

27 січня 2022 представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надані письмові пояснення (а.с.84-90 том 2) за змістом яких вказано, що наказом Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів. Додатком 1 до Порядку, який має назву «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» визначено дві примітки наступного змісту: Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. У постановах від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17 за тотожними правовідносинами Верховний Суд вказав, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Судовий розгляд справи 01 лютого 2022 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. на лікарняному. Розгляд справи перенесено на 10 лютого 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - задоволено.

Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Судноплавну компанію "Укррічфлот".

Протокольною ухвалою суду 10 лютого 2022 року, із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 03 березня 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру про призначення розгляду справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

22 лютого 2022 представником позивача надано відповідь на пояснення (а.с.133-140 том 2) за змістом яких зазначено, що Порядком №489 чітко регламентовано, що якщо відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 2, 00 або 3,0 в залежності від спірних правовідносин. Відтак законодавець не ототожнює раніше визначенні коди УКВЦПЗ (без внесення змін) з новими кодами КВЦПЗ передбаченими Порядком № 489, а тому до внесення змін вважається, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.

Судовий розгляд справи 03 березня 2022 року не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці. Розгляд справи перенесено на 26 квітня 2022 року.

15 квітня 2022 року від представника Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду 26 квітня 2022 року, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 26 травня 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 червня 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру про призначення розгляду справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ "Сучасне комфортне будівництво".

Протокольною ухвалою суду 07 червня 2022 року, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 23 червня 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року клопотання Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судовому засіданні зазначив про безпідставність позовних вимог та просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру у судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки права позивача не порушенні.

Представники третіх осіб, в судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 22.06.2020 №234 «Про утворення комісії для проведення перевірки» комісією Держгеокадастру проведено перевірку деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зокрема з питань, викладених у скарзі, у тому числі, ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» від 20.03.2020 №1-1-23/36.

За результатами проведеної перевірки комісією Державною службою України з питань геодезії картографії та кадастру складено акт перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокастру у Дніпропетровській області від 10.07.2020 року(а.с.228-238 том 1).

В акті від 10.07.2020 викладені висновки, наступного змісту: «комісією з проведення перевірки встановлено недоліки та порушення в роботі Головного управління, зокрема, в роботі Відділу у м. Дніпро Головного управління, зазначені в розділі II цього акту перевірки, які в цілому вказують на незадовільну організацію роботи щодо розгляду заяв на отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та підготовки безпосередньо зазначених витягів. Так, працівниками Відділу у м. Дніпро Головного управління: в. о. головного спеціаліста Галімшина Г. І. та провідного спеціаліста Кизима Н. В. не дотримано форми витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 р. за №1647/29777, шляхом зазначення дати та року, на яку визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відмінну від дати формування відповідних витягів, а також зазначення інформації про цільового призначення земельних ділянок, що суперечить відомостям Державного земельного кадастру. Окремо слід зазначити, що вказані дії працівниками Відділу у м. Дніпро Головного управління не призвели до втрат місцевого бюджету за рахунок плати за землю за вказані у акті земельні ділянки.».

Крім того, в пп. 3 п. 3 акту від 10.07.2020 доручено керівнику Головного управління забезпечити скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих з порушенням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, з інформуванням замовників таких витягів, розпорядників та землекористувачів відповідних ділянок.

До департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.08.2020 року вих. №18-4-0.1-5365/2-20 «Про надання інформації для врахування в роботі», відповідно до змісту даного листа Держгеокадастру останній повідомив, що оскільки форма витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, встановленої Порядком, а саме зазначено дату, на яку визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відмінну від дати формування відповідних витягів, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а саме: від 22.05.2019 №2005-3871, №2005-3870, №2005-3689, №2005-3869, №2005-3689, №2005-3713, №2005-3714, №2005-3715, №2005-3698, № 2005-3699, №2005-3700, №2005-3688, №2005-3710, №2005-3711, №2005-3712, №2005-3680, №2005-3617, №2005-3716, №2005-3677, № 2005-3683, №2005-3695, №2005-3697, № 2005-3696, № 2005-3682, №2005-3701, № 2005-3702, № 2005-3703, № 2005-3877, №2005-3866, №2005-3867, №2005-3868; від 10.06.2019 № 1000-1226; від 07.06.2019 №2005-3695; від 20.08.2019 №1508-5375, №1508-5276; від 21.08.2019 №1508-5278, № 1508-5279 - вважати недійсними.(а.с.117-118 том 1).

Не погоджуючись з вказаними актом та рішенням, у формі листа, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою і другоюстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституція України закріплює гарантії того, що будь-які юридичні спори, а також інші справи (в яких не існує юридичного спору, але це визначено законом) повинні вирішуватися виключно судом, який, забезпечуючи здійснення правосуддя, не може ухилятися від виконання цієї основної конституційної функції. При цьому, судовий захист з боку адміністративного суду повинен виступати найбільш ефективним механізмом захисту прав та інтересів громадян, інших фізичних та юридичних осіб у випадку їх порушення з боку будь-якого суб`єкта публічно-владних повноважень.

Конституція України гарантує судовий захист прав місцевого самоврядування (ст. 145). Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється на принципах, зокрема, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Частина 2 статті 46 КАС України, передбачає, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень- це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Зазначене також підтверджується положеннями п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, яка встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ця стаття також передбачає право будь-якої юридичної особи (суб`єкта приватного права та суб`єкта публічного права) на звернення до адміністративного суду за єдиного обмеження, якщо для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, право органів та посадових осіб місцевого самоврядування на звернення до суду, у тому числі суду адміністративної юрисдикції, з позовом до іншого органу місцевого самоврядування або органу державної влади, іншого суб`єкта владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з метою захисту прав та інтересів відповідної територіальної громади чи належного виконання своїх функцій гарантується Конституцією та законами України.

Судом враховановже сформовану практику Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду стосовно права суб`єктів владних повноважень, в тому числі, органів місцевого самоврядування звертатися з позовами до інших суб`єктів владних повноважень, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №804/3091/18, від 6 червня 2018 року у справі № 811/289/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 822/1544/16, постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 806/1592/16, від 21 листопада 2018 року у справі №504/4148/16-а, від 11 червня 2019 року у справі №820/2639/18, від 26 вересня 2019 року у справі №804/2272/17, від 21 листопада 2019 року у справі №325/283/16-а (2-а/325/3/2016), від 05 грудня 2019 року у справі № 400/2509/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 816/844/18, від 23 вересня 2021 року у справі №160/11892/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням усіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно із частинами першою, другою, третьої статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року№1378-IV.

Приписами ст. 2, 3 Закону України №1378-IVправове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно доКонституції України,Земельного кодексу України,Закону України"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

За змістом ст. 1 Закону України №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

визначення розміру земельного податку;

визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року№1378-IVнормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно доЗакону України"Про землеустрій".

Відповідно до статті 20 Закону України №1378-IVза результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно допункту 271.2статті 271 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року №523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» видача витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється через центри надання адміністративних послуг, крім випадків подання заяв в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Типовою інформаційною картками адміністративної послуги Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затвердженими наказами Держгеокадастру від 23.10.2017 №216, від 05.11.2019 №270, встановлено, що документами для отримання адміністративної послуги є звернення юридичної або фізичної особи землевласника або землекористувача, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що подаються до центру надання адміністративних послуг.

Форма заяви на отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та форма витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлені додатками 8, 9 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777.

Зазначеними формами заяви (додаток 8, 9 до Порядку №489) на отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не встановлено можливості зазначення дати (року).

З огляду на зазначене, нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачена можливість замовлення та оформлення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на інші дати, ніж дата формування відповідного витягу. Отже, формування витягів здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку на момент формування такого витягу.

У постанові Верховного суду від 12 липня 2021 року у справі №640/9862/20 визначено безпідставними доводи сторони відносно того, що витяги відповідача не відповідали формі в частині зазначення дати, на яку визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відмінну від дати формування відповідних витягів є безпідставними, оскільки ці факти не можуть впливати на оцінку правильності розрахунку відповідачем бази оподаткування та правомірності податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірних правовідносинах відповідачами доведено правомірність прийнятих рішень, тоді як позивачем не доведено власних обґрунтувань заявлених позовних вимог перед судом.

З огляду на вказане, рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у формі листа від 10.08.2020 року №18-4-0.1-5365/2-20 «Про надання інформації для врахування в роботі», в частині визнання недійсними витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 22.05.2019 №2005-3871, №2005-3870, №2005-3689, №2005-3869, №2005-3713, №2005-3714,№2005-3715, №2005-3698 №2005-3699, №2005-3700, №2005-3688, №2005-3710,№2005-3711, №2005-3712, №2005-3680, №2005-3617, №2005-3716, №2005-3677 (2005-377), №2005-3683, №2005-3695, №2005-3697 №2005-3696, №2005-3682, №2005-3701, №2005-3702, №2005-3703, №2005-3877, №2005-3866, №2005-3867, №2005-3868; від 10.06.2019 №1000-1226 (1006-4226); від 07.06.2019 №2005-3695 та акт від 10.07.2020 скасуванню не підлягають.

При цьому, позивач обґрунтовуючи власну правову позицію вказує про помилковість визначення коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, який має застосовуватися при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, з вказаного приводу суд зазначає наступне.

Частиною першоюстатті 15 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр»(далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третястатті 26 Закону №3613-VI).

Відповідно до частини першоїстатті 38 Закону №3613-VIвідомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пункт 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

За встановленими у цій справі обставинами, у Витягах 2016 року були наявні відомості щодо коду цільового призначення земельних ділянок: « 1.14.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що стало підставою для висновку про те, що інформація у Витягах Офісу ВПП ДПС не відповідала дійсності.

Такий код цільового призначення земельних ділянок (1.14.5) відповідав Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженомулистом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205(далі - УКЦВЗ 1998 року), що дає підстави для висновку, що відомості про земельні ділянки в частині коду УКЦВЗ 1998 року були перенесені до Державного земельного кадастру, а тому посилання судів попередніх інстанцій про невиконання цих приписівЗаконує необґрунтованими.

15 лютого 2011 року набрав чинностіНаказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ 2010 року).

Відповідно, з цього часу при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов`язковою до використання була саме ця Класифікація.

Жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендарів) земельних ділянок щодо заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру, згідно з УКЦВЗ 1998 року. Однак, в силу приписівстатті 26 Закону №3613-VIсаме власнику земельної ділянки або землекористувачу надано право на внесення змін до Державного земельного кадастру, натомість, посадові особи Держгеокадастру законодавчо не наділені правом на здійснення певних коригувань за власною ініціативою. Відтак, землекористувач і несе певний тягар негативних для себе наслідків у разі, якщо відомості Державного земельного кадастру не приведені у відповідність вимогам чинного законодавства з його вини (постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18).

Станом на 2016 рік діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений Наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, відповідно до якого Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженоюнаказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року N 377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14 грудня 1998 року за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Отже, у 2016 році Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначався в залежності від категорії земельної ділянки за функціональним використанням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком №489.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

17 липня 2018 року набрав чинностінаказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0».

Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».

Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 8 квітня 2021 року у справі №160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі №160/8847/19, від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18, від 12 липня 2021 року №640/9862/20.

У постанові від 7 грудня 2020 року у справі №817/1795/17 Верховний Суд зазначав, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки суб`єкта при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №489.

Отже, надаючи оскаржуваний витяг за підписом посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року у справі №820/1804/16.

Велика Палата Верховного Суду у справі №823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У постановахвід 15.07.2021 усправі №817/1800/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, Верховний Суд вказав, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Та вказано, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Водночас в постановах від 19.04.2019 у справі № 820/3839/15, від07.12.2020 у справі №817/1795/17, від 01.02.2021 у справі №804/5304/16, від 26.05.2021 у справі №803/30/17, де предметом позову було оскарження витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, сформованих відповідним органом Держгеокадастру, Верховний Суд надавав їм оцінку по суті, зокрема, щодо застосування тих чи інших локальних факторів. У цих рішеннях суд вважав, що позивачем обраний належний та ефективнийспосіб захисту порушеного права.

Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

У постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Також зазначив, що відповідно достатті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно з п. 117, 118, 138 вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051(далі - Порядок №1051)відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відтак, чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що і необхідно вчинити позивачу.

Підсумовуючи викладене вище, позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним рішення, у вигляді листа, та акту не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, таких доказів до суду не надано, також до суду не надано доказів на обґрунтування позову щодо вже порушеного права позивача, а належним способом захисту є оскарження дійщодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16 та у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі №640/2291/20, від 13 квітня 2022 року у справі №620/3527/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір всього у розмірі 4540,0 грн згідно платіжних доручень №345 від 11.03.2021 на суму 2270,0 грн. (а.с.10 том 1) та №2647 від 27.10.2021 на суму 2270,0 грн. (а.с.44 том 2).

Таким чином, з урахуванням прийнятого судом рішення та приписів ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", ТОВ "Сучасне комфортне будівництво" про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 червня 2022 року.

Суддя Н.В. Боженко