ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року Справа № 280/2038/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 14, кв. 21, код ЄДРПОУ 24516553)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність TOB ОМЕГА, ЛТД критеріям ризиковості платника податку від 28.10.2020 № 45020;
зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити TOB ОМЕГА, ЛТД (код ЄДРПОУ 37129184) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Обґрунтовуючи заявлений позов вказує, що рішення контролюючого органу від 28.10.2020 № 45020 про включення TOB ОМЕГА, ЛТД до переліку ризикових платників податків не містить належної мотивації підстав і причин віднесення товариства до такого переліку. Позивач вважає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до нього п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним", у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.10.2020 № 45020 є протиправним та підлягає скасуванню. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, 31.05.2022 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №19456), в якому посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даними вимогами. Крім того, вказує, що рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №45020 від 28.10.2020 року TOB «ОМЕГА, ЛТД» відповідно до п. 8. Критеріїв ризиковості включено до переліку ризикових платників податку за критерієм: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Вказує, що підставою для включення TOB "ОМЕГА, ЛТД" до реєстру ризикових платників, є податкова інформація складена за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за січень - жовтень 2020, здійснивши аналіз наданих документів для розгляду питання щодо виключення платника податку, з переліку ризикових, встановлено не надання платником документів, що підтверджують походження товару, придбаного у вищенаведених контрагентів. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 08.02.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
TOB «ОМЕГА, ЛТД» зареєстровано 09.12.1996 року, за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 14, кв. 21.
Основними видами економічної діяльності TOB «ОМЕГА, ЛТД» є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.
Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.10.2020 №45020 TOB «ОМЕГА, ЛТД» визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних.
TOB «ОМЕГА, ЛТД» подало повідомлення №1 від 22.10.2021 року щодо подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з пакетом у кількості 18 документів щодо рішення про визнання TOB «ОМЕГА, ЛТД», таким, що відповідає критеріям ризиковості №45020 від 28.10.2020 року.
Комісією регіонального рівня, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийнято рішення №41789 від 29.10.2021 про відповідність TOB «ОМЕГА, ЛТД» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних та наданні платником документів не у повному обсязі.
Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.10.2020 № 45020, TOB «ОМЕГА, ЛТД» звернулось до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB «ОМЕГА, ЛТД» № 45020 від 28.10.2020 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв.
Пунктом 8 критерій ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.
Оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB «ОМЕГА, ЛТД» № 45020 від 28.10.2020 не містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку. Вказано лише: «платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних та наданні платником документів не у повному обсязі».
З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти того: які господарські операції та з якими суб`єктами господарювання стосуються прийнятого рішення; які суб`єкти господарювання віднесені до ризикових платників податків та/або свідчать про те, що взаємовідносини з ними вказують на ризиковість операцій.
Отже, вказаний обов`язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація, з урахуванням того, що рішення прийнято з підстав п. 8 Критеріїв ризиковості, стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем виконано не було.
У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.
В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.
Проте лише після надходження запиту представника ТОВ «ОМЕГА, ЛТД» та у відзиві на позов податковий орган зазначає інформацію, яка була проаналізована.
Доводи контролюючого органу про не надання платником податку інформації та документів у спростування негативної інформації не підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем направлялись до комісії ГУ ДПС у Запорізькій області пояснення та документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами-постачальниками.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність ТОВ «ОМЕГА, ЛТД» критеріям ризиковості платника податків є протиправним.
Суд також зазначає, що оскільки рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, то таке рішення має відповідати критеріямобґрунтованості та вмотивованості, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.
Доводи відповідача про відсутність підстав вважати, що оскарженим рішенням порушене право позивача, а власне оскаржені рішення не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, суд визнає неприйнятними.
Додатком 4 до Порядку № 1165 встановлена форма рішення провідповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платникаподатку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз приведених вище норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що прийняття контролюючим органом рішення провідповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платникаподатку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірні рішення комісії регіонального рівня можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Суд акцентує увагу на тому, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податку.
Суд не враховує приведені у відзиві посилання на рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах, адже Верховним Судом в приведених апелянтом постановах викладено правовий висновок стосовно питання віднесення платників податку на додану вартість до ризикових платників податку у період до набрання чинності Порядком № 1165.
Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Так, згідно п. 6 Комісією Порядку № 1165 Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, в силу вищевказаних положень після отримання рішення про включення його до переліку ризикових платників платник податку, не погодившись із вказаним рішенням фактично має право подати документи та пояснення для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі яких Комісія виносить рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Іншого порядку досудового оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Порядком № 1165 не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД з метою досудового врегулювання спору, подало до Комісії повідомлення №1 від 22.10.2021 року щодо подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризнковості платника податку з пакетом у кількості 18 документів. За результатами розгляду поданих документів контролюючий орган знову прийняв рішення №41789 від 29.10.2021 про відповідність позивача, як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Дану позовну заяву до суду направлено 29.01.2022, згідно конверту, в якому вона надійшла.
Таким чином, позивачем не порушено строки звернення до суду із даним позовом.
Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьоїстатті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справ.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області № 45020 від 28.10.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. .
Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовну заяву задоволено, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 14, кв. 21, код ЄДРПОУ 24516553) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.10.2020 № 45020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА, ЛТД судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюжетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 червня 2022 року.
Суддя Л.Я. Максименко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2022 |
Оприлюднено | 04.07.2022 |
Номер документу | 105020911 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні