Рішення

від 28.06.2022 по справі 580/1458/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року справа № 580/1458/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного навчального закладу Лисянський професійний аграрний ліцей до управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, Північного офісу Держаудитслужби, третя особа ТОВ Черкасиенергозбут про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Державний навчальний заклад Лисянський професійний аграрний ліцей (19301, смт. Лисянка, Гетьманський шлях, 50) з позовом до управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120/1) в якому просить визнати протиправним та скасувати висновокуправління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 07 лютого 2022 року за результатом моніторингу процедури закупівлі державного навчального закладу Лисянський професійний аграрний ліцей, класифікація за ДК021:2015:09310000-5 - Електрична енергія за переговорною процедурою в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та ініціювання перед контрагентом розірвання договору відповідно до положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

23.02.2022 відкрито загальне позовне провадження.

06.04.2022 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

20.04.2022 здійснено повернення до підготовчого провадження та продовжено строк підготовчого провадження.

20.04.2022 залучено другого співвідповідача - Північний офіс Держаудитслужби.

03.05.2022 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

21.06.2022 перейдено в письмове провадження.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області протиправно прийнято спірний висновок від 07 лютого 2022 року за результатом моніторингу процедури закупівлі державного навчального закладу «Лисянський професійний аграрний ліцей». Позивачем зазначено, що у оголошені про проведення переговорної процедури закупівлі було належним чином наведено обґрунтування підстав застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області позов не визнало, подало до суду відзив на позов де зазначено, що моніторинг проведено відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі Закон № 922), підпункту 16 пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18, та за результатами моніторингу складено висновок відповідно до вимог частини шостої та сьомої ст. 8 Закону № 922. У Висновку зазначено, що Замовник не обґрунтував наявності умов для застосування переговорної процедури закупівлі та застосував переговорну процедуру закупівлі товару «Електрична енергія (Універсальна послуга)» без наявних підстав, передбачених пунктом 2 частини другої ст. 40 Закону № 922. Зокрема, відповідачем зазначено, що позивач не підпадає під визначення «малого не побутового споживача». Відповідач вважає, що замовниками повинні проводитись окремі закупівлі електричної енергії: як товару, та послуг з розподілу електричної енергії. У відзиві зазначено, що у зведеному переліку суб`єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до частини 2 ст. 5 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 № 1682 на підставі реєстрів суб`єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються НКРЕКП, суб`єкт господарювання, з яким Позивачем укладено угоду, щодо природної монополії постачання електричної енергії як товару, відсутній. Відповідач зазначає, що замовники отримали законодавчу можливість та право користуватись послугами постачальника універсальних послуг лише у визначений відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII період часу (з 1січня 2019 року по 31 грудня 2020 року).

Третя особа підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов. Представником третьої особи подано пояснення, де зазначено, що переговорна процедура закупівлі електричної енергії (універсальна послуга) розпочата у зв`язку з підпаданням замовника під критерії «малого непобутового споживача». Єдиним постачальником універсальної послуги на території Черкаської області є третя особа ТОВ «Черкасиенергозбут», що підтверджує відсутність будь-якої конкуренції на відповідному ринку, оскільки альтернативні постачальники електричної енергії не є постачальниками універсальної послуги. Згідно з абзацом 4 частини 2 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. Позаяк замовником Державним навчальним закладом «Лисянський професійний аграрний ліцей» (який у даній закупівлі є малим непобутовим споживачем, оскільки договірна потужність електроустановок замовника, приєднаних до електричних мереж становить менше 50 кВт) визначено закупівлю саме універсальної послуги, єдиним постачальником, якої на території Черкаської області є саме ТОВ «Черкасиенергозбут» (згідно постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268), то замовником правильно обрано вид та підставу закупівлі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що державним навчальним закладом «Лисянський професійний аграрний ліцей» в електронній системі «Рrozorro» оприлюднене повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівлі універсальної послуги (електричної енергії), умови якої визначено пунктом 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: відсутність конкуренції з технічних причин.

В обґрунтування підстав проведення переговорної процедури позивачем було зазначено, що позивач належить до малих непобутових споживачів та має право на закупівлю універсальної послуги, єдиним постачальником якої на території Черкаської області є ТОВ «Черкасиенергозбут», у зв`язку з чим відсутня конкуренція з технічних причин.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області розпочато 28.01.2022 моніторинг закупівлі позивача за предметом « 09310000-5 Електрична енергія (Універсальна послуга), (ID: UA-2022-01-11-002587-a) та 07.02.2022 оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі Висновок), у якому зазначено про наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель: встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення), в частині (не)зазначення методу закупівлі замовником, встановлено інші порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником.

Позивач, не погодившись із зазначеним висновком, вважаючи, що даним висновком порушуються його права і обов`язки, звернувся до суду за захистом порушених прав.

Згідно абзацу 2 ст.19 Конституції України щодо обов`язку всіх органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, визначених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - ЗУ №2939-ХІІ) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №922-VIII він застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Судом встановлено, що у оголошенні про проведення переговорної процедури очікувана вартість закупівлі визначена у сумі 266858,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №922-VIII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Уповноважений орган згідно з ч.2 ст.9 Закону №922-VIII має право здійснювати дії та вживати заходів, передбачені законодавством, для виконання покладених на нього функцій.

Згідно з п.3 Положення №43, основними завданнями Держаудитслужби є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Держаудитслужба відповідно до підп.4 п.4 Положення № 43 здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі та ін.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань згідно з підп.3 п.4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю відповідно до ч.6 вказаної статті Закону складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Форма та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року №552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Порядок заповнення форми висновку).

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.

Верховний Суд зокрема, зазначив, що у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вказана позиція викладена у численних постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19.

Відповідно до п.3 Розділу III «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» Порядку заповнення форми висновку у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина 5 статті 242) встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що у зобов`язанні щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель зазначено: З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом ініціювання перед контрагентом розірвання договору відповідно до положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що відповідачем не конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Окрім того, суд під час розгляду справи дійшов висновку, що відповідачем у порядку статті 77 КАС України не доведено правовірності оскаржуваного висновку у частині відсутності підстав для проведення переговорної процедури закупівлі з огляду на таке.

Визначення поняття «універсальна послуга» у п.93 ч.1 ст.1 Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі ЗУ №2019-VIII). Це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (п.62 ч.1 ст.1 ЗУ №2019-VIII).

Малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт (п.42 ч.1 ст.1 ЗУ №2019-VIII).

Дозволена (договірна) потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об`єктом споживача відповідно до умов договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, набута на підставі виконання договору про приєднання до електричних мереж або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти) ( підп.1.1.2 п.1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312).

Згідно пункту 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» дозволена потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об`єктом споживача відповідно до умов договору, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти).

Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП № 312 встановлено, що:

- дозволена (договірна) потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об`єктом споживача відповідно до умов договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, набута на підставі виконання договору про приєднання до електричних мереж або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти);

- договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між електропостачальником і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;

-площадка вимірювання - забезпечена точкою комерційного обліку або точками комерційного обліку електроустановка або сукупність електроустановок, виключно між якими можливі перетікання електричної енергії технологічними електричними мережами власника електроустановок, у які надходить або з яких віддається електрична енергія;

-електроустановка - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;

-приєднана потужність - сумарна за об`єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.

Відповідно до пункту 2.1 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310:

- потужність, замовлена до приєднання - максимальна розрахункова потужність у точці приєднання об`єкта замовника або розрахункова величина збільшення дозволеної до використання потужності (у разі якщо не змінюється схема електрозабезпечення);

-місце (точка) забезпечення потужності (замовленої до приєднання) - місце (точка) в існуючих електричних мережах ОЕС України від якого (якої) ОСР забезпечує розвиток електричних мереж з метою приєднання електроустановки замовника відповідної потужності або приєднання генеруючих потужностей, що визначається згідно з чинними нормативними документами;

-місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника, розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2.2.1 ПРРЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін. Точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності.

У листі НКРЕКП від 03.01.2019, за результатами аналізу ПРРЕЕ роз`яснено: «таким чином, у разі необхідності в отриманні універсальної послуги споживач має право на укладення договору про постачання електричної енергії з постачальником універсальної послуги на всі площадки вимірювання, договірна потужність кожної з яких, визначеної окремо відповідно до паспорта цієї точки розподілу, який є додатком № 2 до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та не перевищує 150 кВт (на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року) та 50 кВт (на період після 31 грудня 2020 року)» (https://www.nerc.gov.ua/news/vazhliva-informatsiya-dlya-spozhivachiv-elektrichnoi-energii-yaki-mayut-pravo-na-universalnu-poslugu?news=8598).

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

Суд зазначає, що на НКРЕКП як на Регулятора, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг покладено обов`язок щодо надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора, а оскільки Правила роздрібного ринку електричної енергії відносяться до нормативно-правового акту який був виданий Регулятором, то НКРЕКП наділене правом надавати роз`яснення щодо застосування таких Правил.

Враховуючи, що відповідно до паспорту точок розподілу електричної енергії об`єктів споживача (додаток 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 17 від 28.12.2018), позивач має 4 об`єкта (площадок вимірювання за різними адресами) і жодна з них не перевищує 50 кВт, позивач відповідає критеріям «малого непобутового споживача».

Наведені обставини підтверджують, що позивач належить до малих непобутових споживачів.

Натомість відповідач, як орган владних повноважень на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень (дій чи бездіяльності) не підтвердив належними та допустимими доказами своє твердження, що позивач не відповідає критеріям малого непобутового споживача у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40919584) від 07 лютого 2022 року за результатом моніторингу процедури закупівлі Державного навчального закладу «Лисянський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02548630), класифікація за ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія за переговорною процедурою в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та ініціювання перед контрагентом розірвання договору відповідно до положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560) на користь Державного навчального закладу «Лисянський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02548630) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР