Ухвала

від 28.06.2022 по справі 754/2249/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м.Києві, матеріали за апеляційною скаргою прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволення клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100030003211 від 27 листопада 2021 року за ч.3 ст. 358 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя в ухвалі вказав, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, у Витягу з ЄРДР № 12021100030003211 від 27 листопада 2021 року відсутні відомості щодо об`єкту господарської будівлі літера "К" по пр. Маяковського, 17 в м. Києві, яка належить ПрАТ "ПОЛЮС", у клопотанні не наведені підстави та відповідне обгрунтування необхідності арешту нерухомого майна за вказаною адресою,відсутні засоби зв`язку з власником, що позбавляє слідчого суддю можливості відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України повідомити власника майна про судовий розгляд клопотання.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні 12021100030003211 від 27 листопада 2021 року та накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, із забороною користування та розпорядження, а саме - господарську будівлю літера «К» по просп. Маяковського, будинок 17 у Деснянському районі м. Києва, загальною

площею 439,9 м2, яка належить ПрАТ «ПОЛЮС»., заборонити посадовим особам ПрАТ ПОЛЮС» та будь-яким іншим третім особам, втому числі органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо даного нерухомого майна, втому числі його відчуження.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор зазначає, що є достатні підстави вважати, що об`єкт нерухомого майна, а саме: господарська будівля літера «К» по просп. Маяковського, будинок 17 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 439,9 м2, має ознаки об`єкту вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, а тому арешт майна з забороною відчуження та користування є обґрунтованим і такий ступінь втручання у право власності виправдовується потребами досудового розслідування.

Як вказує прокурор, твердження слідчого судді про те, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, оскільки у витягу з ЄРДР відсутні відомості щодо будівлі літера «К» по просп. Маяковського, 17 в м. Києві, яка належить ПрАТ «Полюс», спростовуються Розділом 4 Наказу Заступника Генерального прокурора України «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» від 06 квітня 2016 року, яким встановлено, що витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. У вказаному наказі йдеться про внесення до витягу короткого викладу обставин вчинення злочину, без уточнення вимог та якої саме інформації.

Як стверджує прокурор, у клопотання про накладення арешту на майно зазначено про те, що з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, обґрунтовано, що необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на вказану господарську будівлю та посилання на ч. 2 ст. 170 КПК України щодо забезпечення збереження речових доказів.

Також прокурор вказує, що посилання слідчого судді на те, що у клопотанні не зазначено засобу зв`язку з власником майна, є хибними, оскільки в клопотанні міститься посилання на адресу, за якою ПрАТ «Полюс» здійснює свою господарську діяльність (02225, м. Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, буд. №5-В, код ЄДРПОУ 19029704).

Крім того апелянт зазначає, що розгляд вказаного клопотання проводився без участі прокурора, як це передбачено ч. 1 ст. 172 КПК України. Про дату та час розгляду клопотання слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Деснянську окружну прокуратуру не повідомляв. Заява про розгляд клопотання без участі прокурора до суду не направлялась.

В судове засідання представник власника майна не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою накласти арешт на майно, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100030003211 від 27 листопада 2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, під час якого встановлено, щоневстановлені слідством посадові особи ПрАТ «ПОЛЮС» (код ЄДРПОУ 19029704) 10 листопада 2017 року зареєстрували право власності на господарську будівлю літера «К» по пр. Маяковського, 17 у Деснянському районі м. Києва на підставі підроблених документів.

Станом на даний час вказана самочинно збудована будівля (слідством встановлено, що жодних дозвільних документів на будівництво не отримувалось) незаконно здається в оренду суб`єктам господарювання.

20 грудня 2021 року господарську будівлю літера «К» по просп. Маяковського, 17 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 439,9 м2, яка на праві власності належить ПрАТ «ПОЛЮС» (код ЄДРПОУ 19029704), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100030003211.

15 лютого 2022 року прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, із забороною користування та розпорядження, а саме - господарську будівлю літера «К» по просп. Маяковського, будинок 17 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 439,9 м2, яка належить ПрАТ «ПОЛЮС», та із забороною посадовим особам ПрАТ ПОЛЮС» та будь-яким іншим третім особам, втому числі органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо даного нерухомого майна, втому числі його відчуження.

Необхідність накладення арешту обґрунтована тим, що вказане майно відповідає критеріям речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року, у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено необхідність арешту майна, оскільки не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження слідчого судді в ухвалі про те, що прокурором не доведено необхідність арешту майна та не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні є такими, що не грунтуються на матеріалах справи, оскільки прокурором у клопотанні обґрунтовано мету накладення арешту на майно, та надано постанову старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 20 грудня 2021 року, згідно якої майно, на яке прокурор просив накласти арешт, обгрунтовано визнано речовими доказами у даному кримінальному проваджені (а.с.108-110).

Доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів є переконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, а саме господарська будівлялітера «К» по просп. Маяковського, будинок 17 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 439,9 м2, яка належить ПрАТ «ПОЛЮС», відповідає критеріям ч. 1ст. 170 КПК Українита обґрунтовано визнана речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту на майно є помилковим, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст.98, 170-173,307,309, 376,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року, якою відмовлено у задоволення клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100030003211 від 27 листопада 2021 року за ч.3 ст. 358 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100030003211 від 27 листопада 2021 року за ч.3 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, із забороною користування та розпорядження, в тому числі його відчуження, а саме - господарську будівлю літера «К» по просп. Маяковського, будинок 17 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 439,9 м2, яка належить ПрАТ «ПОЛЮС».

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1817/2022

Єдиний унікальний номер справи 754/2249/22

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_7 .

Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1