Постанова

від 28.06.2022 по справі 120/10246/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10246/21-а

Головуючий у І інстанції: Маслоід О.С.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

29 червня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Бойка А.М.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора відділу у Калинівському районі Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ференець Наталії Анатоліївни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Калинівському районі Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ференець Наталії Анатоліївни про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Калинівському районі Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ференець Наталії Анатоліївни про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними та скасовано відмови Державного кадастрового реєстратора відділу у Калинівському районі Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ференець Н.А. від 16.08.2021 року № № РВ-0502130952021, № РВ-0502130882021, № РВ-0502130892021, № РВ-0502130902021, № РВ-0502130932021, № РВ-0502130942021, № РВ-0502130832021, № РВ-0502130812021, № РВ-0502130802021, № РВ-0502130792021, № РВ-0502130822021;

- зобов`язано Державного кадастрового реєстратора відділу у Калинівському районі Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ференець Н.А. внести відомості про земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на підставі розробленого ФОП « ОСОБА_13 » проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Мирненської сільської ради Калинівського р-ну Вінницької обл.;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 судовий збір у сумі 605 грн. 33 коп. кожному окремо.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші позивачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь відповідачів в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.10.2020 року позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

01.12.2020 року позивачами був укладений договір № 349-2020 на виконання землевпорядних робіт.

29.12.2020 року позивачами на адресу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області було направлено повідомлення про застосування принципу «мовчазної згоди» та додано договір на виконання землевпорядних робіт.

Після виготовлення документації із землеустрою, розробником документації через «Електронні сервіси» Державного земельного кадастру були подані документи для внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

Відповідач, за наслідками розгляду поданої документації, рішеннями від 28.07.2021 року відмовив у внесенні таких відомостей.

Позивачі повторно звернулись до відповідача із заявами про внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

Відповідач, за наслідками розгляду поданої документації, рішеннями від 16.08.2021 року № РВ-0502130952021, № РВ-0502130882021, № РВ-0502130892021, № РВ-0502130902021, № РВ-0502130932021, № РВ-0502130942021 повторно відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав того, що: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; невідповідність поданих документів законодавству, а саме: п. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) заяви про розроблення проекту за принципом мовчазної згоди в проекті не представлено; ст. 198 п. 2 ЗК України зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; п. 6 ст. 118 ЗК України звернення до відповідного органу із клопотанням та рішеннями № РВ-0502130832021, № РВ-0502130812021, № РВ-0502130802021, № РВ-0502130792021, № РВ-0502130822021 відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав того, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; невідповідність поданих документів законодавству, а саме: згідно даних НКС земельна ділянка 0521683100:08:000:0103 внесена на підставі проект землеустрою 17.10.2017 року ФОП « ОСОБА_14 » та наказу ГУД у Вінницькій області № 2-2998/20-15-СГ від 19.08.2015 року для ведення лісового господарства.

Вважаючи такі рішення - відмови незаконними, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішення - відмови відповідача від 16.08.2021 року № № РВ-0502130952021, № РВ-0502130882021, № РВ-0502130892021, № РВ-0502130902021, № РВ-0502130932021, № РВ-0502130942021, № РВ-0502130832021, № РВ-0502130812021, № РВ-0502130802021, № РВ-0502130792021, № РВ-0502130822021 не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, вимогам ст. 19 Конституції України, ЗК України та інших законів, а тому є протиправними.

Визначаючись щодо компетенції суду по розгляду такого спору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно положень ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно - правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у даному процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Разом з тим законодавцем також врегульоване питання, коли у спорах між особою приватного права та суб`єктом владних повноважень не поширюється юрисдикція адміністративного суду, а саме: ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому снопі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1 ст.4).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

Наведене свідчить про те, що заявлені у справі вимоги випливають із відносин, які мають приватно-правовий характер, а оскаржувані дії відповідача є лише наслідком реалізації сторонами по справі їх прав, тобто є похідними.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Оскільки існує невирішений спір про право, то дані правовідносини не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об`єкт нерухомого майна.

Механізм визнання права власності на той чи інший об`єкт за певним суб`єктом визначений Цивільним кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року по справі №826/12559/16.

Судом встановлено, що за заявами ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 передбачалась реєстрація земельних ділянок за кадастровим номером 0521683100:05:000:0238.

Водночас, згідно рішення Калинівської міської ради від 22.09.2021 року № 2272 із земельної ділянки за кадастровим номером 0521683100:05:000:0238 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства наступним громадянам: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_21 було розроблено проект землеустрою та дані земельні ділянки за кадастровими номерами:

- 0521683100:05:000:0307 - ОСОБА_16 ;

- 0521683100:05:000:0308 - ОСОБА_17 ;

- 0521683100:05:000:0309 - ОСОБА_18 ;

- 0521683100:05:000:0310 - ОСОБА_19 ;

- 0521683100:05:000:0311 - ОСОБА_20 передано у власність громадянам.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 303663725 від 27.06.2022 року на земельну ділянку за кадастровим номером - 0521683100:05:000:0307 зареєстровано право власності за ОСОБА_22 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 303663083 від 27.06.2022 року на земельну ділянку за кадастровим номером - 0521683100:05:000:0308 зареєстровано право власності за ОСОБА_17 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 303661904 від 27.06.2022 року на земельну ділянку за кадастровим номером - 0521683100:05:000:0309 зареєстровано право власності за ОСОБА_18 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 303661331 від 27.06.2022 року на земельну ділянку за кадастровим номером - 0521683100:05:000:0310 зареєстровано право власності за ОСОБА_19 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 303660515 від 27.06.2022 року на земельну ділянку за кадастровим номером - 0521683100:05:000:0311 зареєстровано право власності за ОСОБА_20 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, то підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сам по собі факт участі у спорі органу державної влади, органу місцевого самоврядування не дає підстав оспорювати спір з публічно - правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулося особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 16.10.2018 року у справі № 914/870/17.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 05.06.2018 року у справі № 543/730/14-ц.

Судова колегія вважає, що в межах спірних правовідносин має місце приватноправовий інтерес, за захистом якого позивачі звернулися до суду, оскільки за відповідними земельними ділянками вже зареєстроване право власності.

Отже, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає можливість його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, враховуючи, що в прохальній частині апелянт просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стосовно посилання представника позивача про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року позовну заяву задоволено частково та стягнуто по 605 грн. 33 коп кожному позивачу окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належало сплатити судовий збір в розмірі 9987,94 грн. (605,33 грн. 33 коп.*11*150%)

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Суд роз`яснює позивачам, що розгляд таких справ віднесений до юрисдикції місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора відділу у Калинівському районі Міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ференець Наталії Анатоліївни задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року - скасувати, а провадження у справі закрити.

Роз`яснити сторонам, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 червня 2022 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.