Постанова

від 28.06.2022 по справі 380/761/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 380/761/20

адміністративне провадження № К/9901/25759/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 (головуючий суддя: Улицький В.З., судді: Кузьмич С.М., Шавель Р.М.) у справі №380/761/20 за позовом Фермерського господарства «Атлант» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У січні 2020 року Фермерське господарство «Атлант» (далі - ФГ «Атлант» або позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області або відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 і №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпраці у Львівській області 21.05.2021 подало апеляційну скаргу. Одночасно із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження з підстав несвоєчасного отримання судового рішення у справі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження у зв`язку із чим апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано заявнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляції скарги шляхом подання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду від 18.05.2021, апелянтом 23.06.2021 засобами потового зв`язку подано до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020, в якому зазначено про те, що судове рішення у справі на електронну адресу ГУ Держпраці у Львівській області і поштову адресу не надходило у зв`язку із чим відповідачем було подано клопотання про видачу копії судового рішення, яке ним отримано лише 12.05.2021.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ Держпраці у Львівській області подало касаційну скаргу.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване судове рішення у справі ухвалено 24.11.2020, апеляційну скаргу подано 21.05.2021, тобто з значним пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження з моменту прийняття рішення. Апеляційний суд констатував, що апелянт тривалий час не вживав заходів щодо можливості дізнатися на якій стадії розгляду перебуває ця справа. Із заявою про отримання копії судового рішення у справі апелянт звернувся лише 15.04.2021. За таких обстави апеляційний суд визнав неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що незважаючи на те, що у справі містилася інформація про електронну та поштову адресу відповідача, місцевий суд не відправляв на зазначені адреси судове рішення у справі. Скаржник наполягає, що в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладеного вручення (надіслання) їм копій судового рішення. Недотримання судом порядку ознайомлення учасників справи із змістом судового рішення, на думку скаржника, є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження. На переконання скаржника, апеляційний суд мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надіслання учасникам справи копії судового рішення. Скаржник зазначив, що із змістом оскаржуваного судового рішення ознайомився лише 12.05.2021, про що міститься відповідна відмітка представника відповідача на заяві про видачу копії судового рішення, поданій до суду 15.04.2021. З огляду на те, що апеляційну скаргу подано 21.05.2021, тобто у найкоротший термін з дня з ознайомлення зі змістом судового рішення (12.05.2021), є обґрунтовані підстави стверджувати про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Також скаржник просить врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.02.2021 у справі № 679/219/20, в контексті того, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язку суду вчасно направляти копії судових рішень.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому наполягає на неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Стверджує, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, на переконання позивача, ГУ Держпраці у Львівській області мало вжити активні дії направлені на обізнаність щодо результату розгляду справи.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Зміст наведеної норми свідчить, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції було ухвалено у відкритому судовому засіданні 24.11.2020, повний текст якого складений 04.12.2020.

Визнаючи причини пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та відповідно відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у період з 24.11.2020 (дата ухвалення оскаржуваного рішення) по 21.05.2021 (дата подання апеляційної скарги) суб`єкт владних повноважень не вживав заходів щодо можливості дізнатися на якій стадії розгляду перебуває дана справа.

На переконання апеляційного суду, обов`язок дізнатися про результат розгляду справи лежить на учасниках справи.

Колегія суддів не може погодися із таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Порядок вручення судового рішення регламентований статтею 251 КАС України, відповідно до якого учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже зазначеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази того, що судом першої інстанції направлялася відповідачу копія рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020.

Напроти, відповідач сам вжив заходів щодо отримання судового рішення шляхом подання 15.04.2021 до суду першої інстанції відповідної заяви. Копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 12.05.2021, про що свідчить відмітка його уповноваженого представника на заяві від 15.04.2021 (а.с. 84).

Одночасно колегія суддів зазначає, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи негативних процесуальних наслідків.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2021 у справі №340/141/21 та від 16.09.2021 у справі №240/10995/20

Також слушними є посилання відповідача в касаційній скарзі на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.02.2021 у справі №679/219/20, який полягає у тому, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язку суду вчасно направляти копії судових рішень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 (повний текст складений 04.12.2020) відповідачем було подано 21.05.2021, тобто у десятиденний строк з дати фактичного отримання копії оскаржуваного рішення (12.05.2021).

Таким чином, заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливе, на погляд суду апеляційної інстанції, пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Колегія суддів вважає, що у цій справі зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження. Крім того, як було встановлено судом вище, невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 зумовлене неналежним врученням відповідачу вказаного судового рішення судом першої інстанції.

З огляду на наведені відповідачем аргументи і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях ГУ Держпраці у Львівській області не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками.

Проте, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені відповідачем на обґрунтування причин пропуску строку, дійсно свідчать про те, що він вчинив усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 24.06.2021 позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи, то вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі №380/761/20 скасувати.

Справу №380/761/20 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук