Ухвала

від 29.06.2022 по справі 160/4064/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2022 року

м. Київ

справа №160/4064/21

адміністративне провадження № К/990/11170/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №160/4064/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №160/4064/21 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 03.05.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2022 касаційну скаргу залишено без руху, оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки у касаційній скарзі зазначено рішення суду апеляційної інстанції, яке відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень та встановлено десятиденний термін для уточнення судового рішення, що оскаржується.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику відповідача 31.05.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102935478968.

В межа строку на усунення недоліків касаційної скарги відповідач надав касаційну скаргу в новій редакції у якій просив скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2022, а справу №160/4064/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Крім того у касаційній скарзі відповідач просив визнати поважними підстави пропуску процесуального строку.

В обґрунтування підстав поважності пропуску процесуального строку контролюючий орган зазначає, що вже звертався в межах строку визначеного статтею 329 КАС України з касаційною скаргою до Верховного Суду, однак ухвалою від 12.04.2022 касаційну скаргу було повернуто, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

Звертаючись з касаційною скаргою вдруге Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що дотримання строків при первинному зверненні, повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою в найкоротший термін є підставою для поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищевикладене та положення частини третьою статті 329 КАС України якою передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє права на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвали від 12.04.2022 у найкоротші строки є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

30.06.2020 від скаржника надійшло клопотання, в якому він просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання скаржник посилався на те, що ним направлено до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності службову записку щодо перерахування судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі в розмірі 20430,00грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вдруге 03.12.2021 звернулось з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначав, що вперше відповідачем апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №160/4064/21 було подано в межах строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору. Також відповідач зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху, оскільки наведені підстави пропуску визнані неповажними та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

В межах строку на усунення недоліків апеляційної скарги від скаржника надійшло клопотання в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду від 30.04.2021. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що після повернення первинної апеляційної скарги, у найкоротший термін, усунув недоліки апеляційної скарги та повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №160/4064/21.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходів з того, неспроможність скаржника належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору, не може бути визнано судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки судовий збір у розмірі 20430,00грн сплачено 08.11.2021, а до суду апеляційної інстанції, з повторною апеляційною скаргою звернувся лише 03.12.2021.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 22.12.2021 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку та документа про сплату судового збору.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Варто зазначити, що поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за умови дотримання строку при первинному зверненні та повторного звернення з належно оформленою апеляційною скаргою в найкоротший термін.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган вдруге звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального строку щодо оформлення апеляційної скарги, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважним наведені Головним управління ДПС у Дніпропетровській області підстави пропуску процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №160/4064/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №160/4064/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова