Постанова

від 12.01.2023 по справі 160/4064/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4064/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 в адміністративній справі №160/4064/21 , ухваленою суддею Врона О.В., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРТЕП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

У лютому 2022 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/4064/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івертеп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

07.04.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Івертеп» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 30.04.2021 у справі №160/4064/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івертеп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №160/4064/21 . Зобов`язано Державну податкову службу України у місячний строк з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/4064/21.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просили оскаржену ухвалу скасувати та постановити рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Івертеп» про встановлення судового контролю відмовити.

В апеляційній сарзі позивач зазначив, що судові рішення з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами) (далі - Порядок 1246), постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами), наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зі змінами), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, у зв`язку із чим механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів зазначає таке.

Такий принцип судочинства як обов`язковість судового рішення закріплений в ст. 129-1 Конституції України, згідно якому судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.

Положенням статей 382, 383 КАС України встановлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбаченест. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ТОВ «Івертеп» державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. було відкрито виконавче провадження № 66703620. Постановою державного виконавця від 03.09.2021 зобов"язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

За невиконання рішення суду без поважних причин постановою державного виконавця від 04.10.2021 накладено штраф на боржника - ДПС України на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

В подальшому за невиконання судового рішення постановою державного виконавця від 08.11.2021 накладено штраф на боржника - ДПС України на користь держави у розмірі 10200,00 грн.

Станом на дату звернення позивача з клопотанням до суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4064/21 не виконано.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для скасування ухвали - відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315,316, 321, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова