Рішення

від 23.06.2022 по справі 201/11797/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11797/21

Провадження 2/201/1016/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 червня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого суддіФедоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 18 листопада 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру.

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилався на те, він з 12 вересня 2017 року перебував на посаді в.о. голови правління ПрАТ «Дніпротурист», з 11 грудня 2018 року на посаді голови правління ПрАТ «Дніпротурист». 06 січня 2020 року позивачем було подано до наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» письмову заяву щодо складення повноважень у зв`язку із закінченням терміну контракту. 02 березня 2020 року позивачем було видано наказ ПрАТ «Дніпротурист» № 03 про складення ним повноважень голови правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії контракту. Також, 02 березня 2020 року позивачем було направлено до наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» повідомлення про складання ним повноважень голови правління ПрАТ «Дніпротурист». 11 листопада 2021 року позивачем додатково було направлено до наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» повідомлення з вимогою прийняти рішення щодо внесення реєстраційного запису. На даний час у зв`язку з тим, що в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 значиться керівником ПрАТ «Дніпротурист» він не має можливості стати на облік до центру зайнятості, а також отримувати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, влаштуватися на роботу на державну службу та інше, а тому позивач був вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 18 листопада 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді від 22 листопада 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру.

Представник позивача до суду подав заяву про розгляд цієї цивільної справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Від представника третьої особи до суду надійшли заперечення на позов, в яких остання просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині виключення відомостей з реєстру та розглядати справу без участі представника третьої особи

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини, встановлені судом

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-98-2 від 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 обрано виконуючим обов`язки Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 12 вересня 2017 року строком на 3 (три) місяці.

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-101-1 від 11 грудня 2017 року вирішено продовжити дію Контракту, укладеного 11 вересня 2017 року з ОСОБА_1 , виконуючим обов`язки Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» терміном до обрання Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист».

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-110-2 від 10 грудня 2017 року вирішено припинити 10 грудня 2018 року дію Контракту, укладеного з виконуючим обов`язки Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» Чайковським О.Д. від 11 вересня 2017 року за згодою сторін.

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-110-3 від 10 грудня 2018 року вирішено обрати Головою Правління ПрАТ «ДНІПРОТУРИСТ» ОСОБА_1 з 11 грудня 2018 року, терміном на 1 (один) рік.

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-111-1 від 10 грудня 2018 року вирішено продовжити дію Контракту, укладеного 10 грудня 2018 року з Головою Правління ПрАТ «Дніпротурист» Чайковським О.Д. з 11 грудня 2019 року по 10 березня 2020 року включно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.3. Контракту укладеного 10 грудня 2018 року з Головою Правління ПрАТ «Дніпротурист» Чайковським О.Д., цей Контракт припиняється у зв`язку із закінченням строку дії Контракту.

06 січня 2020 року ОСОБА_1 було подано до Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» письмову заяву щодо складення повноважень у зв`язку з закінченням терміну контракту.

ОСОБА_1 було видано наказ ПрАТ «Дніпротурист» № 03 від 02 березня 2020 року про складення ним повноважень Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії Контракту, відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України .

Також 02 березня 2020 року до Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» Чайковським О.Д. було направлено повідомлення (вих. № 15 від 02.03.2020 р.) про складення ним повноважень Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії Контракту, відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України та додано копії вищевказаного наказу.

11 листопада 2021 року позивачем додатково було направлено до Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» повідомлення з вимогою прийняти рішення щодо внесення реєстраційного запису.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також в особи, які не є учасниками товариства.

Частиною 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов`язків.

Відповідно до п. 8.35.8 Статуту ПрАТ «Дніпротурист» до виключної компетенцій Наглядової ради Товариства належить обрання (прийняття на роботу) та припинення повноважень (звільнення з роботи) Голови Правління та членів Правління Товариства.

Відповідно до п. 8.26.17 Статуту ПрАТ «Дніпротурист» до виключної компетенції Загальних зборів належить обрання членів Наглядової ради та затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання розірвання договорів з членами Наглядової ради.

Згідно з п. 8.48.1 Статуту ПрАТ «Дніпротурист» обрання, припинення повноважень (звільнення) Голови Правління здійснюється Наглядовою радою Товариства з підстав та в порядку встановлених законом, цим Статутом, а також контрактом, укладеним з Головою Правління. Права та обов`язки Голови Правління Товариства визначаються чинним законодавством.

Повноваження членів Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» припинилися у зв`язку із закінченням строку повноважень. До позовної заяви позивачем додано рішення Загальних зборів ПрАТ «Дніпротурист» № Р-23-11 від 12 квітня 2017 року «Про обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист». У вказаному рішенні визначено, що членів Наглядової ради Товариства обрано терміном на три роки.

Тобто органи управління ПрАТ «Дніпротурист» не змогли прийняти рішення щодо припинення повноважень Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист», а також не змогли обрати нового Голову Правління Товариства.

Повноваження ОСОБА_1 як Голови Правління Товариства припинилися у зв`язку із закінченням строку дії Контракту, про це він повідомив Наглядову раду Товариства, Наглядова рада не обрала нового керівника Товариства.

До закінчення строку дії контракту ОСОБА_1 подав заяву, якою повідомив про припинення трудових відносин, в якій просив Наглядову раду ПрАТ «Дніпротурист» прийняти рішення про звільнення із займаної посади.

Таким чином, встановлено, що збори Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист», винятково до компетенції якої згідно зі статутом ПрАТ «Дніпротурист» належить вирішення питання про звільнення голови правління ПрАТ «Дніпротурист», з питання щодо звільнення позивача не проведені, рішення про звільнення його з посади зборами не приймалося, тобто питання про звільнення позивача з посади голови правління ПрАТ «Дніпротурист`до теперішнього часу не вирішено, чим порушено його право на звільнення, а факт подальшого перебування на посаді голови правління ПрАТ «Дніпротурист» породжує певні юридичні наслідки, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись за захистом своїх прав.

Рішення уповноваженого органу, може мати наслідки і в межах корпоративних правовідносини, що зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління, але визначальними за таких обставин є трудові правовідносини, які є різними правовими інститутами, тому такий спір може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті ст. 38 КЗпП України.

Отже, цей спір є трудовим, оскільки відносини сторін щодо звільнення посадової особи регулюються нормами КЗпП України та не стосуються управління діяльністю юридичної особи, тому його належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2019 року у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що «установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. В той же час особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

Розглянувши питання щодо юрисдикційної належності спору, Велика Палата ВС зазначила, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України.

Таким чином, судом враховано специфіку становища керівника господарського товариства, який об`єднує в собі як статус виконавчого органу товариства, так і статус найманого працівника.

Оскільки підставою поданого позову позивач вказує недотримання вимог трудового законодавства та трудових прав керівника товариства, то спір в цій частині за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до трудових спорів і підлягає вирішенню загальним судом.

У ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

За змістом ст. 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Частиною 1 ст. 38 цього Кодексу передбачене право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, за змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст.ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Проте, як встановлено матеріалами справи, Наглядовою радою ПрАТ «Дніпротурист» заяву позивача про звільнення з посади голови правління ПрАТ «Дніпротурист» не вирішено, тоді як позивач виконав вимоги закону щодо процедури звільнення.

При цьому також встановлено, що позивачем його заява про звільнення не відкликана та фактично трудові відносини між ним та товариством не припинені.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю суд розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя.

Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, існує порушення права позивача на звільнення з роботи, тобто припинення трудових відносин, тому, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин припиненими є обґрунтованими.

Зокрема, встановлені судом обставини свідчать про те, що до теперішнього часу трудові відносини між сторонами фактично не припинені, у встановленні строки відомості щодо зміни керівника не внесені, що свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником товариства.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з урахуванням установлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у цьому випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин позивача з ПрАТ «Дніпротурист» на підставі ст.38 КЗпП України, але з дня набрання рішенням законної сили, а не з дати, зазначеної в поданій заяви, - 10.03.2020 року.

При цьому позовна вимога про виключення відомостей про позивача як керівника ПрАТ «Дніпротурист» є похідною від первісної вимоги та не може бути на теперішній час звернена до органу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(державного реєстратора такого органу), який зобов`язаний виконати рішення суду щодо припинення трудових відносин керівника юридичної особи з такою особою незалежно від того, чи був цей орган (реєстратор) залучений до участі у справі.

Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити з підстави передчасного пред`явлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1816 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між Приватним акціонерним товариством «Дніпротурист» (код ЄДРПОУ 02650191) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку із звільненням (закінченням терміну дії контракту від 10 грудня 2018 року) з посади Голови правління Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист» (код ЄДРПОУ 02650191) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений останнім судовий збір в розмірі 908,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Дніпротурист», код ЄДРОПУ 02650191, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 30

Третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, код ЄДРОПУ 10392181, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75

Суддя С.С. Федоріщев