Постанова

від 21.09.2022 по справі 201/11797/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5942/22 Справа № 201/11797/21 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н ОВ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру. В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилався на те, він з 12 вересня 2017 року перебував на посаді в.о. голови правління ПрАТ «Дніпротурист», з 11 грудня 2018 року на посаді голови правління ПрАТ «Дніпротурист». 06 січня 2020 року позивачем було подано до наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» письмову заяву щодо складення повноважень у зв`язку із закінченням терміну контракту. 02 березня 2020 року позивачем було видано наказ ПрАТ «Дніпротурист» № 03 про складення ним повноважень голови правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії контракту. Також, 02 березня 2020 року позивачем було направлено до наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» повідомлення про складання ним повноважень голови правління ПрАТ «Дніпротурист». 11 листопада 2021 року позивачем додатково було направлено до наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» повідомлення з вимогою прийняти рішення щодо внесення реєстраційного запису. На даний час у зв`язку з тим, що в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 значиться керівником ПрАТ «Дніпротурист» він не має можливості стати на облік до центру зайнятості, а також отримувати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, влаштуватися на роботу на державну службу та інше, а тому позивач був вимушений звернутись до суду із вказаним позовом (а.с.1-10).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист», третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису з реєстру - задоволенні частково.

Визнано припиненими трудові відносини між Приватним акціонерним товариством «Дніпротурист» (код ЄДРПОУ 02650191) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку із звільненням (закінченням терміну дії контракту від 10 грудня 2018 року) з посади Голови правління Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.104-109).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.115-124).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-98-2 від 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 обрано виконуючим обов`язки Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 12 вересня 2017 року строком на 3 (три) місяці.

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-101-1 від 11 грудня 2017 року вирішено продовжити дію Контракту, укладеного 11 вересня 2017 року з ОСОБА_1 , виконуючим обов`язки Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» терміном до обрання Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист».

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-110-2 від 10 грудня 2017 року вирішено припинити 10 грудня 2018 року дію Контракту, укладеного з виконуючим обов`язки Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» ОСОБА_1. від 11 вересня 2017 року за згодою сторін.

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-110-3 від 10 грудня 2018 року вирішено обрати Головою Правління ПрАТ «ДНІПРОТУРИСТ» ОСОБА_1 з 11 грудня 2018 року, терміном на 1 (один) рік.

Постановою Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» № ПР-111-1 від 10 грудня 2018 року вирішено продовжити дію Контракту, укладеного 10 грудня 2018 року з Головою Правління ПрАТ «Дніпротурист» ОСОБА_1. з 11 грудня 2019 року по 10 березня 2020 року включно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.3. Контракту укладеного 10 грудня 2018 року з Головою Правління ПрАТ «Дніпротурист» ОСОБА_1., цей Контракт припиняється у зв`язку із закінченням строку дії Контракту.

06 січня 2020 року ОСОБА_1 було подано до Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» письмову заяву щодо складення повноважень у зв`язку з закінченням терміну контракту.

ОСОБА_1 було видано наказ ПрАТ «Дніпротурист» № 03 від 02 березня 2020 року про складення ним повноважень Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії Контракту, відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України .

Також 02 березня 2020 року до Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» ОСОБА_1. було направлено повідомлення (вих. № 15 від 02.03.2020 р.) про складення ним повноважень Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії Контракту, відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України та додано копії вищевказаного наказу.

11 листопада 2021 року позивачем додатково було направлено до Наглядової ради ПрАТ «Дніпротурист» повідомлення з вимогою прийняти рішення щодо внесення реєстраційного запису.

Ухвалюючи рішення про припинення трудових відносин між ПрАТ "Дніпротурист" та ОСОБА_1 та звільняючи його з посади Голови правління ПрАТ "Дніпротурист", суд 1 інстанції дійшов висновку про наявність порушених прав, які підлягають відновленню судом. Зазначаючи дату звільнення, суд першої інстанції зазначив, що до теперішнього часу трудові відносини між сторонами фактично не припинені, у встановленні строки відомості щодо зміни керівника не внесені, що свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником товариства.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до статті 38 КЗпП України:

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом". Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя". (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, №21722/11, §165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям "приватне життя".

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України, серед яких є закінчення строку.

Вирішення спору в частині безпосереднього припинення трудових відносин сторонами не оскаржується, відтак апеляційний суд в цій частині не переглядає рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо визначення дати звільнення та вказує на таке.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає, що свідчить про певні прогалини у національному законодавстві.

Щодо висновків суду 1 інстанції в частині звільнення з посиланням на те, що до теперішнього часу трудові відносини між сторонами фактично не припиненні, у встановленні строки відомості щодо зміни керівника не внесенні, як перешкоду для прийняття рішення про звільнення у певну дату, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із окремим змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

1. Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

2. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

12) відомості про органи управління юридичної особи;

13) відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

Згідно із статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

1. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

2. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

3. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

4. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

5. Вимоги цієї статті не застосовуються у правовідносинах, що регулюються законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо статусу відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

Інформація, що міститься ЄДРЮОФОПГФ має важливий аспект як у сфері державного управління, так і у сфері забезпечення учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, право на працю є вільним, воно забезпечує можливість заробляти собі на життя, яке охороняється статтею 27 Конституції України.

Враховуючи, що позивачем було видано наказ ПрАТ «Дніпротурист» № 03 від 02 березня 2020 року про складення ним повноважень Голови Правління ПрАТ «Дніпротурист» з 10 березня 2020 року у зв`язку із закінченням дії Контракту, відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України, тобто відбулося дотримання формальних процедур для прийняття уповноваженим органом рішення щодо звільнення, яке не було прийнято з незалежних від нього підстав, подальша праці може уважатися такою, що суперечить інтересам працівника та суперечить статті 43 Конституції України, відтак вимоги в частині визначення дати звільнення 10 березня 2020 року є обґрунтованими, не суперечать трудовому законодавству та не можуть бути обмежені.

Щодо іншої вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно із статтею 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань":

1. Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Тому посилання апелянта на те, що судом 1 інстанції не враховано позицію Верховного суду, яка викладена в постанові від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18, колегія суддів не приймає, оскільки в цій постанові Верховний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції помилково задовольнив вимогу позивача про виключення з ЄДРПОУ запису про директора товариства, оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Також в постанові від 17.03.2021 року у справі №761/40378/18 (провадження №61-18255св19) Верховний Суд зробив висновок, що позовна вимога до відділу державної реєстрації про зобов`язання внести зміни до відомостей з ЄДР шляхом виключення відомостей про нього як керівника (генерального директора) товариства з обмеженою відповідальністю не може бути звернена до органу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (державного реєстратора такого органу), який зобов`язаний виконати рішення суду щодо припинення трудових відносин керівника юридичної особи з такою особою незалежно від того, чи був цей орган (реєстратор) залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі необґрунтованої відмови відповідного державного органу у вчиненні реєстраційних дій на підставі рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, позивач не позбавлений права звернутися до суду у передбаченому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2022 року - змінити в частині дати звільнення, у зв`язку із чим другий абзац резолютивної частини рішення викласти в такій редакції.

Визнати припиненими трудові відносини між Приватним акціонерним товариством «Дніпротурист» (код ЄДРПОУ 02650191) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку із звільненням (закінченням терміну дії контракту від 10 грудня 2018 року) з посади Голови правління Приватного акціонерного товариства «Дніпротурист» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з 10 березня 2020 року.

Рішення суду в іншій оскарженій частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: