Рішення

від 26.06.2022 по справі 280/1398/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1398/19

Провадження № 2/935/14/22

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

з секретарем судових засідань - Кумечко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувсь до суду з даним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником майна, отриманого згідно договорів дарування від 21.05.2019 р., а саме: каменекольних верстатів ГЕСТРА ГСМ200*280*43т- 2 шт, дробарки СМ-166, екскаватора навантажувача АТЕК- 999е, фреза для розпилювання граніту, крану мостового 3,2 т., галтовочного барабану, електрощитової, 2 стрічкових транспортерів з електродвигунами, 200 т. бруківки. Зазначене майно знаходиться на території відповідача ДП «Коростишівський завод «Реммашторф», за адресою: м.Коростишів, вул. 19-та Буддільниця, загальна вартість майна згідно договорів дарування від 21.05.2019 р. становить 260000 грн.

Згідно письмової вимоги до відповідача від 25.07.2019 р. ОСОБА_1 просив здійснити передачу вказаного майна, однак відповідач майно не передав, чим порушив права позивача , як власника , на вільне володіння та розпорядження майном.

Таким чином, у зв`язку з порушенням стороною відповідача законних прав позивача щодо вільного розпорядження належного ОСОБА_1 майна та протиправного утримання відповідачем майна , вимушений звернутися до суду з даним позовом .

Позивач просив: витребувати на користь ОСОБА_1 у відповідача Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», майно, що перебуває у незаконному володінні, а саме: каменекольні верстати ГЕСТРА ГСМ200*280*43т - 2 шт., дробарки СМ-166, екскаватора навантажувача АТЕК- 999е, фреза для розпилювання граніту, крану мостового 3,2 т., галтовочного барабану, електрощитової, 2 стрічкових транспортерів з електродвигунами, 200 т. бруківки.

Ухвалою суду від 05 вересня 2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.08.2020 р. за клопотання позивач залучено до участі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.12.2020 залучено до участі в справі, як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18.05.2021 р. прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позову до відповідача Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння в частині позовних вимог - витребування екскаватора-навантажувача АТЕК -999е та до співвідповідача ОСОБА_3 , закрито провадження в цій частині. Закрито підготовче провадження в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.01.2022 р. прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позову до відповідача Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння в частині позовних вимогвитребування майна : двох каменекольних верстатів ГЕСТРА ГСМ200*280*43т, дробарки СМ-166, фрезу для розпилювання граніту, крану мостового 3,2 т., галтовочного барабану, електрощитової, 2 стрічкових транспортерів з електродвигунами тазакрито провадження в цій частині.

В судовому засіданні 17.11.2021 р. позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що у зв`язку з станом здоров`я батька, останній подарував йому майно. Останній раз майно, яке є предметом розгляду він бачив згідно акту прийому передачі в травні 2019 р. на території ДП «Коростишівський завод «Реммашторф». ТОВ «Камдор» орендувало цех на заводі. До майна його не допускають, а тому вимушений звернутись до суду та поліції. Досудове розслідування не завершено.

В подальшому позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явивсь, до суду подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, а позовні вимоги в частині витребування майна 200 т. бруківки - задовольнити.

В судовому засіданні, 17.11.2021 р. третя особа ОСОБА_2 позов підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що майно, яке є предметом розгляду у даній справі належало йому, як фізичній особі. В 2005 р. було створено ТОВ «Камдор», якому він передав свої верстати. Між ТОВ «Камдор» та відповідачем було укладено договір оренди, а з 2018 р. було заключено оренду з Фондом Державного майна України. У 2018 було стягнуто заборгованість за договором зберігання продукції з ТОВ «Камдор» на користь відповідача. Майно розкрадено, а це близько 100 тон. бруківки та деталі, і з даного приводу досудове розслідування не завершено.

В подальшому в судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та повернути законному власнику 200 тон бруківки, що знаходиться в чужому незаконному володінні.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, в їх задоволенні просив відмовити. Відповідно до пояснень в судовому засіданні та відзиву зазначив, що державне підприємство не має ніяких правовідносин з ОСОБА_1 , а також між сторонами не укладалось договорів оренди та ніяке майно позивач на зберігання підприємству не передавав. Позивач не надав доказів, що майно перебуває на території державного підприємства.

В подальшому відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв та клопотань до суду не надходило, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з договору дарування від 21.05.2019 р. ОСОБА_2 безоплатно передав ОСОБА_1 бруківку габро колоту в кількості 200 т. ( а.с. 25). Відповідно до акту приймання передачі майна до Договору купівлі-продажу від 21.05.2019 р. позивач прийняв майно бруківку гранітну в кількості 200 т. на території заводу «Реммашторф». Місцем передачі майна зазначено: територія ДП «Коростишівський завод «Реммашторф», за адресою: вул. 19-та Буддільниця, 1, м. Коростишів, Житомирської області. ( а.с. 25 зворот).

Відповідно дост. 41 Конституції Українитаст. 321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1ст. 317 ЦК Українивстановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідност.16 ЦК України, кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів.

Згідност. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача необхідно урахувати всі умови, передбаченістаттею 388 Цивільного кодексу України, а саме:

1) власник чи титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над річчю;

2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи;

3) майно, яке підлягає віндикації, повинно бути індивідуально визначеним;

4) віндикаційний позов має недоговірний характер і спрямований на захист речових прав;

5) між позивачем і відповідачем немає договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 914/1953/17 та від 10.10.2018 у справі №916/759/16.

У разі загибелі індивідуально визначеного майна власник (законний володілець) може звернутися лише з вимогою про відшкодування збитків.

Питання про можливість повернення індивідуально визначеної речі, яка зазнала змін, переробки, має вирішуватись залежно від характеру таких змін, їх істотності. Якщо майно змінило своє початкове господарське призначення, слід визнати, що підстав для задоволення віндикаційного позову немає, і настають наслідки, аналогічні загибелі майна, тобто власник має право лише на відшкодування збитків.

Якщо ж майно зберегло своє господарське призначення, то питання про зроблені поліпшення вирішується за правилами ч. 4ст. 390 ЦК України, згідно якої добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди, а якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 по справі № 914/3366/16

За даним позовом, позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача рухоме майно 200 т. бруківки.

Згідност. 190 Цивільного кодексу Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Таким чином, майном у розумінніЦивільного кодексує речі та майнові права і обов`язки.

Відповідно дост. 179 Цивільного кодексу Україниріччю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно дост. 184 Цивільного кодексу Україниречі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Як вказувалось вище, об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Крім цього, частиною другоюстатті 328 ЦК Українизакріплено презумпцію правомірності набуття права власності, та за умовами частини третьоїстатті 397 ЦК Українифактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або рішення суду. Таким чином, позивач має довести відсутність у відповідача правових підстав володіння майном та підтвердити своє право власності на спірне майно.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLNDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

За змістомстатті 387 ЦКта частини третьоїстатті 12 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно дост. 387 Цивільного кодексу Українивитребуваною може бути тільки індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи.

Суд вважає, що майно яке є предметом спору 200 т. бруківки, не визначено певними індивідуальними ознаками, майно не має кольору, дату виготовлення, матеріал, власні параметри, пакувальні, цифрові, номерні та інші характерні позначки тощо, а тому, у розумінніст. 184 Цивільного кодексу України, є замінним майном аналогічного виду.

Враховуючи, що позивачем не зазначено належні описи, ознаки та характеристики заявленого до повернення майна (що виключає можливість його ідентифікації та індивідуалізації) можливість встановлення і витребування такого майна із чужого незаконного володіння виключається.

Також, позивачем не надано належних доказів, що вказане майно 200 т. бруківки знаходиться на території Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф».

Стаття 129Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положеньст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що не знайшли своє підтведження в ході розгляд справи, а в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12,81,263-265 ЦПК України, ст. 317,387,388 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 01 липня 2022 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Державне підприємство «Коростишівський завод «Реммашторф», місцезнаходження: 19 Буддільниця, м. Коростишів.ю Житомирської області, 12525, Код ЄДПРОУ 029688160.

Суддя В.В. Янчук.