Рішення

від 15.06.2022 по справі 914/1397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2022 Справа № 914/1397/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Громадської організації «Український Стартап», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», м. Львів

про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 21.06.2017 №81 та стягнення заборгованості

за участі прокурора на стороні позивача: Львівська обласна прокуратура, м. Львів

та за зустрічним позовом: Громадської організації «Український Стартап», м. Львів

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача-2: Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», м. Львів

до відповідача-3: Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, м. Львів

про розірвання договору оренди, звільнення від плати за користування майном та стягнення коштів

за участю представників:

прокурор: Лука Г.В

від позивача (відповідача-1 за зустрічним позовом): Жуган І. О. - представник, Савко Н.В. - представник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився;

від третьої особи (відповідача-2 за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача-3 за зустрічним позовом: не з`явився;

Обставини розгляду справи.

11.06.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів до Громадської організації «Український Стартап», м. Львів про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 21.06.2017 №81 та стягнення заборгованості.

Ухвалою від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2020.

Ухвалою від 06.07.2020 суд відклав підготовче засідання на 20.08.2020.

04.08.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №23317/20 від 04.08.2020).

13.08.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №24240/20 від 13.08.2020).

В підготовчому засіданні 20.08.2020 було оголошено перерву до 31.08.2020.

21.08.2020 Громадська організація «Український Стартап» подала зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» про розірвання договору оренди, звільнення від плати за користування майном та стягнення коштів.

26.08.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача (вх. № 2006/20 від 26.08.2020).

Ухвалою від 31.08.2020 суд залучив до участі у справі Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відклав підготовче засідання на 21.09.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 зустрічну позовну заяву було залишено без руху.

14.09.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №26680/20 від 14.09.2020).

15.09.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №26787/20 від 15.09.2020).

18.09.2020 через канцелярію суду від Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» надійшло пояснення на позовну заяву (27158/20 від 18.09.2020).

В підготовчому засіданні 21.09.2020 було оголошено перерву до 12.10.2020.

21.09.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшла відповідь на відзив (вх. №27281/20 від 21.09.2020).

21.09.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №27282/20 від 21.09.2020) та заява про зміну предмету позову, збільшення позовних вимог, залучення співвідповідача (вх. №2353/20 від 21.09.2020).

Ухвалою суду від 28.09.2020 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/1397/20, підготовче засідання призначено на 12.10.2020.

Ухвалою від 12.10.2020 суд відклав підготовче засідання на 29.10.2020.

15.10.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №29898/20 від 15.10.2020).

29.10.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №31240/20 від 29.10.2020).

29.10.2020 через канцелярію суду від Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» надійшов відзив на зустрічний позов (вх. №31227/20 від 29.10.2020).

Ухвалою від 29.10.2020 суд продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів, прийняв до розгляду заяву позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, залучив до участі у справі № 914/1397/20 Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області як співвідповідача за зустрічним позовом, відклав підготовче засідання на 29.10.2020.

05.11.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшла відповідь на відзив Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (вх. №32041/20 від 05.11.2020).

20.11.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №33471/20 від 20.11.2020).

23.11.2020 через канцелярію суду від Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №33552/20 від 23.11.2020).

23.11.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшов відзив на зустрічний позов (вх. №31227/20 від 29.10.2020).

Ухвалою від 23.11.2020 суд відклав підготовче засідання на 07.12.2020.

23.11.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №33589/20 від 23.11.2020).

01.12.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов (вх. № 34460/20 від 01.12.2020).

04.12.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 3153/20 від 04.12.2020).

Ухвалою від 07.12.2020 суд відклав підготовче засідання на 21.12.2020.

10.12.2020 через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про вступ прокурора у справу (вх. № 3214/20 від 10.12.2020).

10.12.2020 через канцелярію суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області надійшов відзив на зустрічний позов (вх. №35478/20 від 10.12.2020).

18.12.2020 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшла відповідь на відзив відповідача-3 за зустрічним позовом (вх. №36057/20 від 18.12.2020).

21.12.2020 через канцелярію суду від Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» надійшли письмові пояснення (вх. № 36214/20 від 21.12.2020).

21.12.2020 через канцелярію суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшло заперечення на клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №36242/20 від 21.12.2020).

Ухвалою від 21.12.2020 суд відклав підготовче засідання на 21.01.2021.

21.01.2021 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшли письмові пояснення (вх. №1359/21 від 11.01.2021).

Підготовче засідання, призначене на 21.01.2021 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Мазовіти А. Б. у відпустці. Ухвалою суду від 25.01.2021 підготовче засідання призначено на 15.02.2021.

08.02.2021 через канцелярію суду від прокурора надійшли пояснення (вх. №2991/21 від 08.02.2021).

Ухвалою від 15.02.2021 суд відклав підготовче засідання на 25.02.2021.

23.02.2021 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшли письмові пояснення (вх. №4325/21 від 23.02.2021), заява про поновлення процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи (вх. №769/21 від 23.02.2021) та заява про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №4317/21 від 23.02.2021).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 25.02.2021 відмовив у задоволенні заяви відповідача (позивача за зустрічним позовом) про поновлення процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 769/21 від 23.02.2021), залишив без розгляду заяву відповідача (позивача за зустрічним позовом) про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 4317/21 від 23.02.2021), відмовив в задоволенні клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 3153/20 від 04.12.2020), закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.03.2021.

Ухвалою від 15.03.2021 суд відклав розгляд справи на 29.03.2021.

17.03.2021 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ГО «Український Стартап» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.02.2021, в якій позивач за зустрічним позовом просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.02.2021 у частині відмови у задоволенні заяви ГО «Український Стартап» від 23.02.2021 б/н про поновлення процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи та, відповідно, залишення без розгляду заяви ГО «Український Стартап» від 23.02.2021 б/н про долучення доказів до матеріалів справи та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву ГО «Український Стартап» від 23.02.2021 б/н про поновлення процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи і задовольнити заяву ГО «Український Стартап» від 23.02.2021 б/н про долучення доказів до матеріалів справи.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.03.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГО «Український Стартап» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.02.2021 на підставі пункту 1 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 29.03.2021 суд відклав розгляд справи на 15.04.2021.

Ухвалою від 15.04.2021 суд відклав розгляд справи на 12.05.2021.

19.04.2021 на електронну адресу суду від Верховного Суду надійшла ухвала від 15.04.2021 у справі № 914/1397/20, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Український Стартап» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 914/1397/20, та витребувано із Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/1397/20.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2021 зупинено провадження у справі № 914/1397/20 до перегляду Верховним судом ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 914/1397/20.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2021 касаційну скаргу Громадської організації «Український Стартап» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 задоволено. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі №914/1397/20 скасовано, справу передано до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 апеляційну скаргу Громадської організації «Український Стартап» задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.02.2021 у справі №914/1397/20 скасовано в частині: відмови Громадській організації «Український Стартап» у задоволенні заяви б/н від 23.02.2021 про поновлення процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи (пункт 1 резолютивної частини ухвали); залишення без розгляду заяви Громадської організації «Український Стартап» б/н від 23.02.2021 про долучення доказів до матеріалів справи (пункт 2 резолютивної частини ухвали). У скасованій частині ухвалено нове рішення: про задоволення заяви Громадської організації «Український Стартап» б/н від 23.02.2021 про поновлення процесуального строку для долучення доказів до матеріалів справи; задоволено заяву Громадської організації «Український Стартап» б/н від 23.02.2021 про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 914/1397/20 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2021.

Ухвалою суду від 22.12.2021 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 24.01.2022.

Судове засідання, призначене на 24.01.2022, не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мазовіти А.Б. Ухвалою суду від 07.02.2022 судове засідання призначено на 28.02.2022.

Ухвалою від 28.02.2022 суд відклав розгляд справи на 04.04.2022.

Ухвалою від 04.04.2022 суд відклав розгляд справи на 28.04.2022.

Ухвалою від 28.04.2022 суд відклав розгляд справи на 09.05.2022.

Ухвалою від 09.05.2022 суд відклав розгляд справи на 26.05.2022.

25.05.2022 через канцелярію суду від Громадської організації «Український Стартап» надійшли письмові пояснення (вх. №11004/22 від 25.05.2022).

Ухвалою від 26.05.2022 суд відклав розгляд справи на 16.06.2022.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом позивач за первісним позовом посилався на те, що 21.01.2017 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір оренди нерухомого державного майна №81, по якому у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 115 299,86 грн. У зв`язку з порушенням строків сплати орендної плати відповідачу за первісним позовом нараховано пеню в сумі 1 424,14 грн, штраф в сумі 11 537,67 грн та інфляційні в сумі 76,84 грн. Зважаючи на систематичне порушення відповідачем за первісним позовом умов договору, позивач за первісним позовом просив суд розірвати договір оренди та стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість у розмірі 128 338,51 грн.

В судових засіданнях представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні первісних позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на первісну позовну заяву, письмових поясненнях. В своїх запереченнях зазначив, що орендар з моменту укладення договору не зміг скористатись майном за його цільовим призначенням, оскільки в орендованих приміщеннях є дефекти та пошкодження, які виключають можливість їх використання. Враховуючи стан будівлі, відповідач за первісним позовом звертався до уповноважених органів із заявою про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна. Процедура відповідних погоджень була тривалою у часі, і лише 13.03.2020 відповідачу за первісним позовом було затверджено містобудівні умови для проведення реконструкції. З 01.02.2020 у зв`язку із змінами у законодавстві для отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень з`явилася обов`язкова вимога до орендаря - отримання приміщення в оренду на конкурсі або аукціоні. Надалі відповідачу за первісним позовом було відмовлено у здійсненні невід`ємних поліпшень

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Таким чином, на думку відповідача за первісним позовом, з огляду на вищевказані обставини та наведені положення законодавства, нарахування позивачем орендної плати за найм майна, яке неможливо використати за цільовим призначенням, є неправомірним та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства. Зважаючи на наведене, підстав для розірвання договору немає.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог зазначив, що починаючи з моменту укладення договору оренди у червні 2017 року позивач за зустрічним позовом не мав можливості використовувати передане йому в оренду державне майно через обставини, за які він не відповідає, а саме внаслідок наявності в орендованих приміщень таких дефектів та пошкоджень, які виключають можливість їх використання. Також наявною є істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору оренди. Таким чином, просив суд розірвати договір оренди від 21.06.2017 з підстав, передбачених ст. 652 ЦК України, звільнити позивача за зустрічним позовом від плати за користування майном (з листопада місяця 2019 року по 28.07.2020) у сумі 306 768,29 грн (щодо відповідача-1 за зустрічним позовом), звільнити позивача за зустрічним позовом від плати за користування майном (з листопада місяця 2019 року по 28.07.2020) у сумі 214 696,16 грн (щодо відповідача-1 та відповідача-2 за зустрічним позовом), стягнути з Державного бюджету України кошти у сумі 1 080 435,37 грн, сплачені на підставі договору оренди (щодо відповідача-1 та відповідача-3 за зустрічним позовом), стягнути з відповідача-2 за зустрічним позовом кошти у сумі 665 474,43 грн, сплачені на підставі договору оренди.

В судових засіданнях представник відповідача-1 за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог. Зокрема, зазначив, що умовами договору оренди було передбачено не тільки право, але й обов`язок орендаря щодо проведення капітального ремонту, що спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про неможливість проведення такого ремонту без надання згоди орендодавця на проведення невід`ємних поліпшень. Також умови договору не містять обов`язку орендодавця щодо надання орендареві згоди на проведення невід`ємних поліпшень, п. 6.5. договору сторони погодили, що орендар не має права приватизацію орендованого майна. Безпідставним є також вимога про звільнення від сплати орендної плати, оскільки позивач за зустрічним позовом був обізнаний про стан майна, жодних претензій під час приймання в оренду не висловлював.

В судових засіданнях представник відповідача-2 за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог. Зокрема, зазначив, що під час укладення договору оренди позивачу за зустрічним позовом було відомо про стан майна, яке він отримав в оренду. Відповідно до умов договору на позивача за зустрічним позовом був покладений обов`язок провести капітальний ремонт, відтак, орендар не був позбавлений права усунути самостійно недоліки, шляхом здійснення капітального чи поточного ремонтів та використовувати орендоване майно.

В судових засіданнях представник відповідача-3 за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог. Зокрема, зазначив, що відповідач-3 є неналежним відповідачем, право позивача за зустрічним позовом на стягнення коштів з Державного бюджету може виникнути лише у разі встановлення факту надмірної/безпідставної сплати таких коштів до бюджету.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

13.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, Громадською організацією «Український Стартап» та суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Савицьким Дмитром Кириловичем підписано тристоронній договір №12/17 надання послуг з оцінки майна (об`єкта оренди), предметом якого було надання суб`єктом оціночної діяльності послуг з оцінки майна: будівлі під літ. «А-3» загальною площею 606,0 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11а, що обліковується на балансі ДП НДІ «Система».

07.02.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, Громадською організацією «Український Стартап» та суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Савицьким Дмитром Кириловичем підписано акт прийому-передачі робіт з оцінки майна (об`єкта оренди) згідно з договором №12/17 від 13.01.2017.

У звіті про оцінку вартості державного нерухомого майна - будівлі під літ. «А-3» загальною площею 606,0 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11а, що обліковується на балансі ДП НДІ «Система», складеного 18.01.2017 ФОП Савицьким Дмитром Кириловичем, зазначено, що загальний стан будівлі задовільний (відсутня гідроізоляція, внаслідок чого цоколь замок, вологий, уражений грибком, спостерігається відпадання та відшарування штукатурки стін; прорізи перебувають у задовільному стані (спостерігається нещільність, перекос рам та коробок); покрівля та мансардні вікна перебувають у задовільному стані та потребують ремонту, внаслідок чого спостерігається протікання, стіни замокли, штукатурка замокла та відшаровується; паркет здувся, відсутні окремі клепки; системи опалення та електропостачання потребують ремонту: частково демонтовані труби системи опалення та радіатори, а також дроти, електричні щити, розетки і вимикачі). Вартість об`єкту оцінки на дату оцінки (31.12.2016) становить 7 246 675,49 грн.

21.06.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавець), та Громадською організацією «Український Стартап» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого державного майна №81, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ложовською Й.Є. та зареєстрований за №642 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на першому-третьому поверсі, мансарді та підвалі будівлі літ. «А-3» за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11А, загальною площею 606,0 кв.м, що перебувають на балансі ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (далі - балансоутримувач).

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення громадських об`єднань.

Пунктом 1.3. договору сторони погодили, що стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

На виконання договору, позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове, платне користування вказане в п. 1.1. договору майно, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 21.06.2017. У вказаному акті сторони зазначили, що претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони орендаря немає.

Згідно п. 10.1. договору цей договір укладено на 5 років, що діє з 21.06.2017 по 20.06.2022.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди березень 2017 - 43 941,60 грн.

Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - травень 2017 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (березень 2017) на індекс інфляції за квітень та травень місяці 2017.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:

- 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31117094013002 (код 22080300);

- 30% на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 4.3. договору, відновлення орендованого майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.4., 5.7., 6.2. договору.

Для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень, орендар подає заяву, матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523.

Згідно з п. 5.7. договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати документи, передбачені пунктом 4.4. договору, експертний висновок та проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень.

Відповідно до п. 6.2. договору оренди, орендар має право, за згодою орендодавця, проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Згідно п. 6.5. договору орендар не має права на приватизацію орендованого майна.

03.07.2017 між відповідачем за первісним позовом та фізичною особою-підприємцем Лісоцьким Романом Васильовичем було укладено договір №03/07/17 на виконання робіт з оцінки технічного стану конструктивних елементів будівель в цілому у будівлях №11 А, 15, 17, 19, 21 на вул. Гуцульській, гаражу і прохідної на вул. Кривоноса, 4 у місті Львові.

Відповідно до Технічного звіту Тому 1 з технічного обстеження будівлі під літ «А-3» загальною площею 606,0 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11а та видачі рекомендацій щодо їх покращення, експертом виявлено, зокрема наступне: горизонтально-похилі та вертикально-похилі наскрізні тріщини, критичну та значну гнилизну дерев`яних балок перекриття, критичне ураження деревоточцем, гнилизну, трухлявість усіх крокв`яних конструкцій даху та дерев`яних балок перекриття, численні хаотичні тріщини значної ширини розкриття на стінах на висоту будівлі, внутрішні інженерні мережі водопостачання та водовідведення (каналізація), опалення та вентиляція, електропостачання частково зруйновані, пошкоджені або демонтовані, ґрунтові води викликають суфозію (вимивання) основи фундаментів, а тріщини в стінах підвально-третього поверхів свідчать про нерівномірне осідання фундаментів внаслідок суфозії ґрунтів основи тощо.

Обстежений об`єкт у цілому: технічний стан - задовільний (категорія технічного стану 2) з локальними ознаками (пошкодження фундаментних стін, стін підвального -третього поверхів, дерев`яних конструкцій перекриття першого-третього поверху, залишених дерев`яних конструктивних елементів даху, покрівлі) непридатного для нормальної експлуатації (категорія 3).

Експерт рекомендував виконати наступні роботи з покращення їх експлуатаційних властивостей:

- для безпечності руху на шляхах евакуації поглибити підлоги в приміщеннях підвальної частини підвально-цокольного поверху в осях 1-6 і А-Б на 0,32-0,37 м, ліквідувавши перепади (2 сходинки) між відмітками підлог підвально-цокольного поверху;

- влаштовувати горизонтальну плівкову гідроізоляцію та утеплювальний шар (з екструзійних пінополістирольних плит) під бетонною підготовкою підлоги;

- відремонтувати (влаштувати) зовнішню вертикальну гідроізоляцію фундаментних стін;

- влаштувати взамін існуючих дерев`яних перекриттів нові або монолітні залізобетонні по металевих балках, або збірно-монолітні системи Теріва. При влаштуванні взамін існуючих дерев`яних перекриттів першого-третього поверхів нових демонтаж існуючих цегляних та гіпсокартонних перегородок на цих перекриттях є обов`язковим;

- для забезпечення часткового природного освітлення у приміщенні підвального поверху в осях 1-2 і А-Б влаштувати віконний проріз в стіні по осі А-А між осями 1-2;

- необхідно заін`єктувати тріщини в стінах цементно-піщаним розчином складу 1:3;

- замінити існуючі старі конструктивні елементи крокв`яної системи даху на нові дерев`яні або метало-дерев`яні;

- виконані антисептичний та протипожежний захист дерев`яних і протипожежний захист металевих конструктивних елементів крокв`яної системи даху;

- реставрувати існуючі дерев`яні сходи із заміною окремих пошкоджених дерев`яних елементів (східці, балюстри, поручні) на нові із застосуванням технології штучного зістарення нових елементів;

- замінити існуючі старі дерев`яні віконні блоки на нові металопластикові з ПВХ (полівінілхлориду) або з деревини;

- існуючі дерев`яні дверні блоки необхідно реставрувати або замінити на нові (дерев`яні, металеві броньовані);

- виконати надійну гідроізоляцію стиків між даховими віконними блоками та покрівлею;

- відремонтувати пошкоджені ділянки тиньку та декоративного покриття стін і перекриттів;

- встановити нові санітарно-технічні прилади та пристрої взамін пошкоджених та в місцях їх відсутності;

- встановити нові прилади та пристрої опалення взамін пошкоджених та в місцях їх відсутності;

- відновити систему електропостачання із встановленням нових електропристроїв, електроприладів в місцях їх відсутності та взамін пошкоджених;

- відремонтувати вимощення на прилеглій до будівлі ділянки, забезпечивши ефективне водовідведення від стін

26.12.2017 листом за вих. №1-26/12/17 відповідач за первісним позовом звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою отримання інформації про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна. До вказаного звернення було додано копії Технічних звітів з технічного обстеження будівель № 11А, 15, 17, 19, 21 по вул. Гуцульській, гаражу і прохідної по вул. Кривоноса, 4 у м. Львові.

У відповідь на вищевказане звернення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 16.02.2018 за вих. №3242-10/6250-07 витребувало від відповідача за первісним позовом додаткові документи.

13.04.2018 відповідач за первісним позовом листом за вих. №1-04/18 подав до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України наявні у нього додаткові документи, щодо інших - обґрунтував неможливість їх подання.

Листом від 27.04.2018 за вих. №3242-10/18432-07, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило заявника, що принципово не заперечує щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, однак погодження зазначеної процедури буде здійснено після надання відповідного пакету документів.

19.12.2018 між відповідачем за первісним позовом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСАР» було укладено договір №1811-03-ПКД, відповідно до умов якого генпроектувальник прийняв на себе зобов`язання виготовити, погодити та передати ГО «Український Стартап» проектно-кошторисну документацію по об`єкту: «Реконструкція будівель №№ 11а, 15, 17, 19, 21 на вул. Гуцульській під багатофункціональний комплекс для обслуговування громадської організації», погоджену у всіх органах державної влади та місцевого самоврядування, котрі здійснюють відповідні погодження згідно з законодавством України, а також - здійснювати авторський нагляд до кінцевої здачі в експлуатацію об`єктів, щодо реконструкції яких здійснюється розробка проектно-кошторисної документації.

З метою розробки проектно-кошторисної документації, відповідач за первісним позовом звернувся 10.01.2019 до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради із заявою щодо надання містобудівних умов і обмежень.

13.03.2020 рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від № 233 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ГО «Український Стартап» будівель №№ 11-А, 15, 17, 19 на вул. Гуцульській під багатофункціональний комплекс для обслуговування громадської організації.

Листом від 12.06.2020 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про недоречність питання про надання дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень.

Листом від 18.06.2020 балансоутримувач повідомив відповідача за первісним позовом про те, що оскільки отримання майна в оренду відбулося в період дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992, за результатами вивчення попиту без проведення конкурсу, надання ДП НДІ «Система», як балансоутримувачем орендованих приміщень, згоди на здійснення відповідачем за первісним позовом невід`ємних поліпшень державного майна, орендованого за умовами договорів оренди від 26.12.2016 та від 21.06.2017, неможливе.

Висновком експерта Павлича О.В. за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №0008/2021 від 17.02.2021 встановлено, що на підставі інформації із технічного звіту з «Технічного обстеження будівель № 11а, 15, 17, 19, 21 на вул. Гуцульській, гаражу і прохідної на вул. Кривоноса, 4 у м. Львові та видачі рекомендацій щодо їх покращення», Том 1. Будівлі під літ «А-3» загальною площею 606,0 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11а встановлено, що станом на 2017 рік досліджуваний об`єкт мав у цілому технічний стан - задовільний (категорія технічного стану 2) з локальними ознаками (стін підвального-третього поверхів, дерев`яних конструкцій перекриття першого-третього поверху, залишених дерев`яних конструктивних елементів даху, покрівлі) непридатного для нормальної експлуатації (категорія 3).

Пошкодження такого формату, а саме перевищення терміну експлуатації до капітального ремонту або заміни, значні пошкодження дерев`яних балок перекриття першого-третього поверхів, локальні протікання покрівлі, мають довготривалий характер утворення, і враховуючи надані технічні звіти, та незначний термін між їх видачею та датою укладання Договору оренди, мали місце на час підписання Договору оренди нерухомого державного майна України по Львівській області та Громадською організацією «Український Стартап» та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ложовською Й.Є. 21.06.2017 року за реєстровим № 642, станом на 21.06.2017.

Стан приміщень будівлі під літ. «А-3» загальною площею 606,0 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11а, які передані в оренду згідно договору оренди нерухомого державного майна, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Громадською організацією «Український Стартап» та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ложовською Й.Є. 21.06.2017 року за реєстровим № 642, не відповідав відповідно до мети їх використання, визначеної договором оренди нерухомого державного майна, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Громадською організацією «Український Стартап» та посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ложовською Й.Є. 21.06.2017 року за реєстровим №642, станом на 21.06.2017.

Враховуючи надані технічні звіти починаючи з часу (за період з 29.12.2016 по день огляду) орендовані приміщення не могли використовуватися за призначенням.

Використовувати приміщення будівлі під літ. «А-3» загальною площею 606,0 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 11а, які передані в оренду згідно договору оренди нерухомого державного майна, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Громадською організацією «Український Стартап» та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ложовською Й.Є. 21.06.2017 року за реєстровим № 642, за їх призначенням в тому технічному стані, в якому вони перебували було неможливо. Станом на теперішній час використовувати об`єкт неможливо.

За умови, що на час підписання договору приміщення були оздоблені, то дефекти станом на 29.12.2016 року не могли бути видимі.

Як ствердив позивач за первісним позовом, за період часу з листопада 2019 по лютий 2020 відповідачу за первісним позовом було нараховано орендну плату у розмірі 153 797,55 грн. Відповідачем за первісним позовом у грудні 2019 було сплачено 38 497,59 грн. Таким чином, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за первісним позовом становить 115 299,86 грн.

Згідно п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх обов`язків щодо оплати орендної плати, позивач за первісним позовом звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 115 299,86 грн заборгованості з орендної плати, 1 424,14 грн пені, 11 537,67 грн штрафу, 76,84 грн інфляційних та про розірвання договору оренди.

Водночас, Громадська організація «Український Стартап» звернулася суду із зустрічним позовом про розірвання договору оренди, звільнення від плати за користування майном та стягнення коштів.

Розглянувши первісний позов, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як встановлено судом, відповідачу за первісним позовом відповідно до умов договору було нараховано орендну плату за листопад 2019 у розмірі 38 497,59 грн, за грудень 2019 - 38 420,59 грн, за січень 2020 - 38 497,13 грн, за лютий 2020 - 38 381,94 грн, Відповідачем за первісним позовом у грудні 2019 було сплачено 38 497,59 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом становить 115 299,86 грн.

Положенням п. 5.3 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувача.

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.

Як зазначалося судом вище, сторони у п.п. 3.7. та 3.8. договору передбачили можливість нарахування пені та штрафу за неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань щодо строків сплати орендної плати.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З врахуванням цих положень та п.п. 3.7. та 3.8. договору позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 424,14 грн, штраф в сумі 11 537,67 грн та інфляційні в сумі 76,84 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

У відповідності з положеннями ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Матеріалами справи підтверджується факт несплати відповідачем за первісним позовом орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Неналежне виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань щодо оплати орендних платежів призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого органу, який реалізовує державну політику у сфері оренди, державному бюджету завдано шкоду, яка полягає в недоотриманні вказаної суми заборгованих коштів та у зв`язку з цим неможливості використання таких коштів.

Таким чином, уклавши з відповідачем за первісним позовом договір, позивач за первісним позовом розраховував на належне виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому первісні позовні вимоги щодо розірвання договору правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянувши зустрічний позов, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення визначені також і в ст.ст. 173, 193 ГК України.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що перед укладенням договору оренди сторонами було замовлено у суб`єкта оціночної діяльності оцінку об`єкта оренди, відповідно до якої об`єкт оренди на дату укладення договору оренди знаходився у задовільному технічному стані, наведено перелік недоліків об`єкта оренди.

Як зазначалося вище, у п. 1.3. договору сторони погодили, що стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

В акті прийому-передачі від 21.06.2017, яким підтверджено факт передачі майна в оренду, сторони зазначили, що претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони орендаря немає.

Позивач за зустрічним позовом стверджував, що звіт про оцінку вартості майна станом на 31.12.2016 не може слугувати доказом технічного стану об`єктів оренди на момент укладення договору оренди.

Як вбачається зі звіту про оцінку вартості державного нерухомого майна, метою проведення оцінки є визначення ринкової вартості для розрахунку орендної плати.

У звіті вказано, що експерт не несе відповідальності за факти невиявлених дефектів та пошкоджень елементів, які неможливо побачити та виявити в процесі звичайного обстеження чи за допомогою розгляду планів і специфікацій, тому що експерт не робив технічну експертизу об`єктів.

Водночас, при здійсненні оцінки, експерт використовував серед іншого, Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою №442 Кабінету Міністрів України від 28.10.2004, «Правила оцінки фізичного зносу» згідно із стандартом житлово-комунального господарства України, прийнятого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №21 від 03.02.2009, «Методичні рекомендації по визначенню фізичного зносу та знецінювання будівельних документів». У характеристиці технічного стану об`єкта зазначено, що загальний стан будівлі задовільний (відсутня гідроізоляція, внаслідок чого цоколь замок, вологий, уражений грибком, спостерігається відпадання та відшарування штукатурки стін; прорізи перебувають у задовільному стані (спостерігається нещільність, перекос рам та коробок); покрівля та мансардні вікна перебувають у задовільному стані та потребують ремонту, внаслідок чого спостерігається протікання, стіни замокли, штукатурка замокла та відшаровується; паркет здувся, відсутні окремі клепки; системи опалення та електропостачання потребують ремонту: частково демонтовані труби системи опалення та радіатори, а також дроти, електричні щити, розетки і вимикачі).

В описі також зазначено рік побудови нерухомого майна - 1908 рік, вказано матеріали, з яких виконано конструктивні елементи: фундаменти цегляні, стрічкові, стіни цегляні, перекриття дерев`яне, покрівля металева, прорізи дерев`яні, підлоги паркет, рулонні матеріали, інженерні комунікації - опалення, електроосвітлення, водопостачання та каналізація.

Орендар був ознайомлений із вказаними характеристиками об`єкта оренди, оскільки як сторона договору підписав тристоронній договір №№12/17 надання послуг з оцінки майна (об`єкта оренди) від 13.01.2017, підписав акт прийому-передачі робіт з оцінки майна (об`єкта оренди) від 07.02.2017.

У технічних звітах, виконаних у 2017 році на замовлення орендаря, експертом використано серед іншого ДСТУ-НБВ.1.2.-18:2016 Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану (Національний стандарт України), у розділі 5 якої визначено, що технічний стан окремої будівельної конструкції згідно з ДБН В.1.2.-ХХ характеризують однією з чотирьох категорій: а) « 1» нормальний, б) « 2» задовільний, в) « 3» не придатний до нормального використання; г) « 4» аварійний.

Відповідно до п. 5.2.2. Настанови категорія « 2» - технічний стан конструкції задовільний: за експлуатаційними якостями конструкція відповідає категорії технічного стану « 1», але мають місце часткові відхилення від вимог проекту, дефекти або пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції або частково порушити вимоги другої групи граничних станів, що в конкретних умовах експлуатації конструкції не обмежує використання об`єкта за визначеним призначенням.

Згідно п. 5.2.3. Настанови категорія « 3» - технічний стан конструкції не приданий до нормальної експлуатації: конструкція не відповідає категоріям технічного стану « 1» та « 2» щодо несучої здатності або нормальної реалізації захисних функцій, але аналіз дефектів і пошкоджень з перевірними розрахунками виявляє можливість забезпечення їх цілісності до проведення ремонту, підсилення або заміни. Необхідно виконати ремонт, підсилення або заміну конструкції, а до завершення цих заходів використовувати об`єкт за обмеженим режимом експлуатації, контролюючи стан конструкції, навантаження та впливи.

Відповідно до п. 5.3.2. Настанови технічний стан об`єкта в цілому оцінюють в залежності від технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій шляхом віднесення його до однієї з чотирьох категорій технічного стану а) « 1» нормальний, б) « 2» задовільний, в) « 3» не придатний до нормального використання; г) « 4» аварійний; об`єкт відносять до технічного стану «задовільний» за умови, що в ньому всі конструкції з технічним станом категорії « 2» і відсутні конструкції категорії відповідальності А1, А або Б з технічним станом категорії « 3» або « 4», допускається наявність окремих конструкцій категорії відповідальності В з технічним станом категорії « 3» за умови, що це не обмежує використання об`єкта за визначеним призначенням.

У висновку до технічного звіту, виконаного у 2017 році на замовлення орендаря, експертом зазначено, що з урахуванням технічного стану конструктивних елементів технічний стан будівлі №11А на вул. Гуцульській у м. Львові в цілому задовільний (категорія технічного стану 2) з локальними ознаками непридатного до нормальної експлуатації (категорії 3).

Таким чином, технічний стан об`єктів оренди, визначений експертом на замовлення орендаря у 2017 році в цілому відповідає технічному стану, визначеному у висновку про вартість майна, складеному 18.01.2017. Технічний стан визначено як «задовільний», що передбачає можливість використання об`єкта за визначеним призначенням, та з «локальними ознаками непридатного до нормальної експлуатації», що передбачає можливість використовувати об`єкт за обмеженим режимом експлуатації та необхідність проведення ремонту.

Наведене спростовує доводи орендаря про те, що у 2017 році, після отримання технічних звітів за результатами обстеження майна, він встановив наявність таких дефектів, які виключають можливість його використання.

Судом також не беруться до уваги висновки експерта Павлича О.В. за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, оскільки вони не спростовують висновків, зроблених у технічних звітах, виготовлених у 2017 році. Зокрема, експертом зроблено висновки про неможливість використання приміщення за призначенням, про невідповідність стану приміщень відповідно до мети їх використання, а також висновок про те, що на момент укладення договору дефекти не могли бути видимі.

Однак, незважаючи на констатацію експертом висновку про неможливість використання приміщень за призначенням в цілому, експерт зазначає про їх задовільний технічний стан (категорія технічного стану 2) з локальними ознаками непридатного до нормальної експлуатації (категорії 3), проте, не обгрунтовує, яким чином ці локальні ознаки непридатного майна перешкоджають використовувати об`єкт за обмеженим режимом експлуатації. Також експертом не обґрунтовано, яким чином стан приміщень не відповідав меті їх використання, а саме - розміщенню громадського об`єднання з огляду на можливий обмежений режим експлуатації. Безпідставним є також висновок експерта про приховані дефекти, оскільки ним не наведено переліку дефектів, які були прихованими та не були відображені у звітах, виготовлених у 2017 році. Водночас, у звіті про оцінку вартості державного нерухомого майна, складеному до підписання договору, описано недоліки майна та здійснено їх фотофіксацію.

Окрім того, наявність у будівлі недоліків, зазначених у висновку про ринкову вартість об`єктів (від 18.01.2017), об`єктивно зумовлювала визначення нижчої ринкової вартості будівель та, відповідно, меншого розміру орендної плати, який пропорційно залежить від ринкової вартості (згідно з Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою КМУ №786 від 04.10.1995).

Таким чином, на момент укладення договору оренди позивач за зустрічним позовом був обізнаний про стан майна, яке перебувало у задовільному технічному стані та його недоліки, проте, на власний ризик, шляхом власного волевиявлення погодився на оренду такого майна та сплату орендної плати у розмірах і строки, які передбачені договором.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що укладення договору відбулося внаслідок помилки позивача за зустрічним позовом щодо предмету договору чи інших істотних умов договору або примусу чи іншого впливу на його волевиявлення щодо укладення договору оренди на вищевказаних умовах.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що отримавши майно у відповідному технічному стані позивач за зустрічним позовом усвідомлював, що таке майно з моменту укладення договору та до моменту завершення робіт з його відновлення ним буде використовуватись за цільовим призначенням з певними обмеженнями або не буде використовуватись узагалі, що підтверджується його подальшими діями після укладення договору - вжиттям заходів на отриманням згоди на здійснення поліпшень орендованого майна, розробкою технічної документації на проведення реконструкції об`єкта оренди, сплатою орендної плати. Слід також зазначити, що договором оренди не було визначено жодних строків щодо початку та завершення ремонту, не визначено жодних умов щодо можливого перенесення строків сплати орендної плати та/чи коригування розміру орендної плати в залежності від проведення ремонту орендованого майна. Також позивач за зустрічним позовом з моменту укладення договору не вчиняв жодних дій, спрямованих на зміну умов договору оренди в залежності від можливості використання орендованого майна, що є додатковим підтвердженням того, що таке становище із орендованим майном відповідало його очікуванням від результатів виконання умов договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Вищевказаний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Сторона повинна довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач за зустрічним позовом був обізнаний про стан майна ще до моменту укладення договору, договір оренди підписаний уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень щодо істотних умов договору, позивач за зустрічним позовом не звертався до відповідача-1 за зустрічним позовом з пропозиціями про внесення змін до договору щодо зменшення розміру орендної плати чи звільнення від сплати орендної плати.

При цьому суд вважає, що укладаючи договір оренди орендар усвідомлював або мав усвідомлювати всі ті ризики, з якими він може зіткнутися під час виконання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.201 у справі №910/14259/17.

Оскільки позивач за зустрічним позовом, підписавши договір оренди погодився зі станом приміщення, тобто, в момент укладення договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, зокрема й щодо стану приміщення, та не звертався до відповідача-1 за зустрічним позовом з 2017 року до дати подання вказаного позову з пропозиціями про внесення змін до договору стосовно умов сплати орендної плати, суд вважає, що підстав для звільнення позивача за зустрічним позовом від сплати орендної плати у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 762 ЦК України, немає, оскільки ним надано згоду на створення обставин, що зробили користування орендованим майном неможливим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №914/1248/18. В цій справі орендар вимагав звільнити його від орендної плати через поганий стан нерухомості, яку він не міг використовувати за цільовим призначенням. Суд відмовив у задоволенні позову через те, що дефекти приміщень існували на день укладення договору, були відомими орендареві і в акті приймання-передачі майна він не зробив жодних зауважень щодо стану орендованого майна.

Проте, знаючи про наявний технічний стан будівель та про необхідність проведення в орендованих приміщеннях капітального і поточного ремонту, та беручи на себе зобов`язання зі здійснення такого ремонту (п.п. 5.4., 5.7. договору), орендар фактично не здійснював ремонту, необхідного для підтримання об`єктів оренди у належному технічному стані, що є порушенням зобов`язань, передбачених умовами п.п. 5.4., 5.7. договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо звільнення від сплати за користування майном, позивач за зустрічним позовом вказував, що для приведення майна у стан, який дозволяє його використання за цільовим призначенням, визначеним у договорі, орендар ініціював процедуру поліпшень орендованого майна, у чому йому було відмовлено, відповідно, орендар не мав можливості використовувати орендоване майно за його призначенням, не зважаючи на добросовісну сплату орендних платежів.

Умовами п. 5.7 договору встановлено як право (безумовне), так і обов`язок орендаря зі здійснення необхідного капітального (та поточного) ремонту орендованих будівель, і жодної згоди орендодавця на реалізацію такого права (і виконання обов`язку) договором не передбачено, таким чином не існувало об`єктивних перешкод для реалізації права орендаря (та виконання обов`язку) щодо проведення в орендованих будівлях капітального (та поточного) ремонту, які необхідні були для приведення об`єктів у стан, придатний для використання за цільовим призначенням (для розміщення громадської організації).

Однак, орендар, не виконуючи договірних зобов`язань з проведення необхідного капітального та поточного ремонту об`єктів оренди, всі свої зусилля спрямував на погодження питання про проведення реконструкції будівель та здійснення у них невід`ємних поліпшень, що підтверджують численні заяви позивача за зустрічним позовом, скеровані орендодавцю, балансоутримувачу, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Управлінню архітектури Львівської міської ради.

При цьому орендар у зустрічній позовній заяві зазначив про намір вкласти значні кошти у капітальний ремонт п`яти триповерхових будівель 1908 року побудови (в тому числі нерухомого майна, орендованого за спірним договором) та правомірне очікування скористатись правами, які надані орендарям при фінансування ремонту орендованого майна в розмірі понад 25 відсотків ринкової вартості цього майна.

Слід зазначити, що згідно з умовами договору, проведення реконструкції орендованих будівель та здійснення у них невід`ємних поліпшень не є ні обов`язком орендаря, ні його безумовним правом.

Відповідно до умов п.п. 5.7., 6.2. договору, право на реконструкцію будівель та здійснення у них невід`ємних поліпшень може виникнути в орендаря лише після отримання відповідної згоди орендодавця.

Оскільки відсутність згоди орендодавця на проведення орендарем реконструкції будівель та здійснення у них невід`ємних поліпшень зумовлює відсутність факту виникнення у позивача за зустрічним позовом права на проведення в орендованих будівлях зазначених робіт, безпідставними є заперечення орендаря щодо первісного позову та його вимоги за зустрічним позовом, які обґрунтовано обставинами щодо наявності у нього наміру здійснювати реконструкцію будівель та невід`ємні поліпшення майна.

Згідно з ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об`єктів будівництва. Житлові будинки, Реконструкція та капітальний ремонт»: капітальний ремонт це ремонт будинку з метою відновлення його ресурсу з заміною, за необхідності, конструктивних та огороджувальних елементів, систем інженерного обладнання, а також - поліпшення його експлуатаційних показників; реконструкція будинку - перебудова будинку з метою поліпшення умов експлуатації, зміна площі у зв`язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення; заміна окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників; невід`ємні поліпшення - це здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Натомість позивач за зустрічним позовом наводить визначення поліпшень, яке викладено у п. 14 П(с)БО 7 «Основні засоби», відповідно до якого поліпшенням є модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, та наголошує, що орендарем було заплановано здійснення реконструкції будівель під багатофункціональний комплекс для обслуговування громадської організації.

При цьому позивач за зустрічним позовом наводить перелік робіт, які заплановано було здійснити відповідно до проекту реконструкції, та вказує, що заплановані будівельні роботи за своїм змістом є саме поліпшеннями об`єкта оренди, оскільки передбачають реконструкцію будівель з одночасним проведенням робіт, що охоплюють капітальний ремонт будівель.

Однак, реконструкція будівель та проведення у них невід`ємних поліпшень не є капітальним ремонтом, тому вони потребують наявності відповідної згоди орендодавця, Міністерства та балансоутримувача майна.

Оскільки договором оренди не визначено для орендаря обов`язку з проведення реконструкції будівель та здійснення у них невід`ємних поліпшень і, відповідно, - не надано такого права (при відсутності необхідної згоди), тому усі заходи позивача за зустрічним позовом, спрямовані на отримання згоди на проведення таких робіт, вчинено виключно з власної волі та на свій ризик з метою досягнення прихованого наміру - отримання в оренду об`єктів нерухомості із пошкодженнями (про які орендарю було відомо) шляхом проведення у будівлях реконструкції та невід`ємних поліпшень вартістю, яка б перевищувала, більше ніж на 25 відсотків, ринкову вартість об`єктів, що зумовило б виникнення у позивача за зустрічним позовом, згідно з нормами ч. 4 ст. 778 ЦК України та ч. 4 ст. 23 Закону «Про оренду державного та комунального майна», права на отримання у власність відповідної частки орендованих об`єктів нерухомості.

Тобто, в орендаря, при укладенні договору, були сподівання на реалізацію зазначеного прихованого наміру, проте, приховані наміри орендаря (при укладенні договору) не породжують жодних юридичних наслідків у відносинах, які чітко регулюються умовами укладеного відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договору оренди.

Водночас, проведення капітального ремонту не вимагає погодження орендодавця.

Таким чином, неотримання орендарем дозволу на реконструкцію будівель і проведення у них невід`ємних поліпшень не створює жодного юридичного наслідку для договірних відносин сторін, зокрема, не зумовлює виникнення в орендаря будь-яких прав.

Зважаючи на наведене, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що неотримання дозволу на проведення реконструкції будівель та здійснення у них невід`ємних поліпшень є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору оренди (так як договором не встановлено ні безумовного права, ні обов`язку орендаря на здійснення реконструкції та невід`ємних поліпшень).

Тому, відсутні правові підстави для застосування, у даному випадку, норм ст. 652 ЦК України, так як ними встановлено умови розірвання договору лише у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, проте, у даному випадку, таких змін обставин не відбулось.

Нормою ч. 2 ст. 652 ЦК України встановлено обов`язковість наявності (у сукупності) чотирьох умов для розірвання договору у випадку істотної зміни обставин: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З огляду на вищевказані обставини, договором не встановлено ні безумовного права, ні обов`язку орендаря на проведення реконструкції та невід`ємних поліпшень будівель; договором не передбачено для орендодавця жодного обов`язку щодо надання орендарю згоди на проведення реконструкції та невід`ємних поліпшень; договором погоджено виключно умови користування позивачем за зустрічним позовом орендованими будівлями, які потребували капітального та поточного ремонту (у зв`язку зі значним фізичним зносом), про що зазначено у висновку від 18.01.2017 про ринкову вартість майна, на підставі якого, згідно з умовами п.п. 1.1., 3.1. договору, визначався розмір орендної плати; бажання позивача за зустрічним позовом проводити з власної ініціативи реконструкцію орендованих будівель та здійснювати у них невід`ємні поліпшення не входить у коло безумовних прав чи обов`язків сторін за договором, і, відповідно, - нереалізація такого бажання орендаря жодним чином не стосується умов виконання договору; із суті договору та звичаїв ділового обороту впливає, що нездійснення бажань орендаря на проведення реконструкції та невід`ємних поліпшень орендованих будівель не породжує жодних юридичних наслідків для договірних правовідносин.

Відсутність підстав, передбачених нормами ст. 652 ЦК України (відсутність істотної зміни обставин), зумовлює безпідставність зустрічної позовної вимоги про розірвання договору (із зазначених підстав).

Як встановлено судом вище та підтверджується матеріалами справи, позивач за зустрічним позовом на момент укладення спірного договору оренди був обізнаний про технічний стан нерухомого майна, такий стан визначено як задовільний, тобто нерухоме майно було придатне до використання відповідно до визначеного договором призначення після проведення ремонту. Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом підтверджують те, що при укладенні договору оренди, позивач за зустрічним позовом переслідував приховану мету - реконструкцію орендованих будівель під багатофункціональний комплекс за власні кошти вартістю, яка б перевищувала більше, ніж на 25 відсотків ринкову вартість об`єктів, що зумовило б виникнення права на отримання у власність відповідної частки орендованих об`єктів нерухомості.

Слід зауважити, що знаючи про недоліки орендованих об`єктів та сплачуючи при цьому орендну плату без будь-яких застережень чи пропозицій (передбачених умовами п. 3.5. договору), орендар звертався до орендодавця з пропозицією про продовження строку дії договору.

Як зазначив позивач за зустрічним позовом, неможливість для нього використовувати передані їй в оренду приміщення через обставини, за які він не відповідає, підтверджуються технічними звітами з технічного обстеження будівель під. літ «А-3» за адресою м. Львів, вул. Гуцульська, 15, 17, 19, технічними висновками за результатами обстеження групи будинків (11а, 15, 17, 19) на вул. Гуцульська у м. Львові, 2020; висновком судового експерта Павлича О.В. за результатами будівельно-технічної експертизи №0008/2021 від 17.02.2021.

Водночас, технічні звіти з технічного обстеження будівель під літ. «А-3» за адресою м. Львів, вул. Гуцульська, 15, 17, 19, проведеного у 2017 році, підтверджують стан будівель як задовільний з локальними ознаками непридатного до нормальної експлуатації, технічні висновки за результатами обстеження групи будинків (11а, 15, 17, 19) на вул. Гуцульська у м. Львові проведено у 2020 році, тобто після спливу чотирьох років перебування майна в оренді у позивача за зустрічним позовом, при цьому умовами договору відповідальність за збереження майна в належному стані покладена саме на орендаря. Висновок судового експерта Павлича О.В. за результатами будівельно-технічної експертизи №0008/2021 від 17.02.2021 не спростовує висновків, зроблених у звітах, які складені у 2017 році.

Оскільки, за умовами договору саме на орендаря було покладено обов`язок здійснювати капітальний ремонт, здійснення капітального ремонту не потребує додаткового погодження, орендодавець не перешкоджав орендарю у здійсненні капітального ремонту, а включення робіт з капітального ремонту до плану реконструкції будівлі та спрямування зусиль на погодження такої реконструкції залежало лише від рішення орендаря, слід дійти висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів наявності обставин, за які він не відповідає, і які зумовили неможливість використання орендованого майна.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 24.11.2021 у справі №914/1396/20.

Безпідставним також є доводи позивача за зустрічним позовом щодо звільнення від сплати орендної плати не період запровадження карантину, оскільки за первісним позовом заявлено вимогу про сплату заборгованості з орендної плати, яка виникла до запровадження такого карантину.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані поданими доказами, підлягають до задоволення повністю - договір оренди нерухомого державного майна від 21.06.2017 №81 слід розірвати, загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 115 299,86 грн основного боргу та 76,84 грн інфляційних, які разом становлять 115 376,70 грн, 1 424,14 грн пені, 11 537,67 грн штрафу. Зустрічний позов до задоволення не підлягає.

Оскільки спір за первісним позовом виник з вини відповідача за первісним позовом, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача за первісним позовом.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача за зустрічним позовом.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого державного майна від 21.06.2017 №81, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, області та Громадською організацією «Український Стартап».

3. Стягнути з Громадської організації «Український Стартап», м. Львів, вул. Гуцульська, 21 (ідентифікаційний код 40519697) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 42899921 (одержувач коштів: ГУК у Львівській обл./м.Львів/22080300, код ЄДРПОУ 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок №UА208999980000031117094013002) 115 376,70 грн основного боргу, 1 424,14 грн пені, 11 537,67 грн штрафу.

4. Стягнути з Громадської організації «Український Стартап», м. Львів, вул. Гуцульська, 21 (ідентифікаційний код 40519697) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 42899921 (р/р UА728201720343160002000157855, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 42899921) 4 204,00 грн судового збору.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Судові витрати за зустрічним позовом залишити за позивачем за зустрічним позовом.

7. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 16.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.06.2022.

Суддя Мазовіта А.Б.