Ухвала

від 29.06.2022 по справі 295/4863/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 295/4863/19

провадження № 61-17071св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житомирської міської ради, ОСОБА_4 , Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради, скасування записів про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_5 , на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_5 , на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 295/4863/19 та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 08 грудня 2021 року.

09 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому порушує клопотання продовження строку на подання відзиву, оскільки ОСОБА_1 отримав копію ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2021 року лише 24 січня 2022 року.

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи поважність причин, через які заявник не зміг реалізувати своє право на подання відзиву на касаційну скаргу у строк, встановлений судом, колегія суддів вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_5 .

Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про участь у судовому засіданні під час розгляду зазначеної справи.

Клопотання про участь у судовому засіданні задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін немає.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в порядку

спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання

(у письмовому провадженні).

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 7, 34, 260, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житомирської міської ради, ОСОБА_4 , Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради, скасування записів про право власності призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат