Ухвала

від 29.06.2022 по справі 361/6097/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 361/6097/19

провадження № 61-5830ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 2 червня 2022 року у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Садове товариство «Дружба», про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 2 червня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний

пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи при цьому постанови Верховного Суду, в яких викладено висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах, які не враховані в оскаржуваних судових рішеннях; а також пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, підставою касаційного оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 2 червня 2022 року заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Касаційна скарга заявника в частині визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК Українине відповідає зазначеним вимогам закону.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 2 червня 2022 року, яким відмовлено у задоволенні його позову про визнання будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів, з яких складається об`єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 у Садовому товаристві «Дружба» (ідентифікаційний код 24216905) Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, спільним сумісним майном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн).

До касаційної скарги додано квитанцію від 25 червня 2022 року № 0.0.2589331206.1 про сплату заявником судового збору в розмірі 1 536,80 грн.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів, з яких складається об`єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 у Садовому товаристві «Дружба» (ідентифікаційний код 24216905) Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, що унеможливлює визначення розміру судового збору.

За таких обставин заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази, які б підтвердили ціну позову, для визначення судом розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 2 червня 2022 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали в частині визначення підстав касаційного оскарження, касаційний суд як підставу касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не врахує.

У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко