Ухвала

від 05.06.2022 по справі 522/14174/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

6 червня 2022 року

м. Київ

справа № 522/14174/15-ц

провадження № 61-1875ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трілайн», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег 3000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ллойд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, про знесення самочинного будівництва, звільнення земельної ділянки, визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів, визнання недійсним акта прийому-передачі, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2022 року подана касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, повний текст якої складено 29 грудня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, зазначивши у ній обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України; надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи; докази сплати судового збору у розмірі 2 481 грн.

31 травня 2022 року до касаційного суду надійшли касаційна скарга, її копії та квитанція про сплату заявником судового збору у розмірі 2 481 грн.

Касаційна скарга, яка надійшла до касаційного суду 31 травня 2022 року на виконання вимог ухвали від 21 лютого 2022 року, не відповідає вимогам

пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Крім того, зміст касаційної скарги, направленої на виконання вимог ухвали Верховного Суду, аналогічний змісту касаційної скарги, поданої 28 січня 2022 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає відсутність у подібних правовідносинах висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 19 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником у касаційній скарзі не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми права; не вказано про наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, що свідчило б про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Інших підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених статтею 389 ЦПК України, касаційна скарга, яка надійшла до касаційного суду 31 травня 2022 року, не містить.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у ній обґрунтованих підстав касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Оскільки заявником недоліки касаційної скарги усунено не у повному обсязі, вказане свідчить про невиконання ним вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою

і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко