Рішення

від 20.06.2022 по справі 938/122/22

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/122/22

Провадження № 2/938/82/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2022 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю: секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк",

за участю:

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору №1: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірини Михайлівни

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору №2: Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

від третьої особи №1: не з`явився;

від третьої особи №2: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірини Михайлівни, Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису нотаріуса № 2681, вчиненого 12.09.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на належне позивачу нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом перерахування на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» коштів, отриманих від реалізації майна на загальну суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн), таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 23.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 16.03.2022 зі стадії підготовчого засідання.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, та відсутністю у суду, станом на дату проведення підготовчого засідання відомостей про оримання ними судових повісток про виклик до суду, ухвалою суду від 16.03.2022 підготовче засідання у справі було відкладено на 27.04.2022.

У підготовче засідання 27.04.2022 учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведеня підготовчого засідання повідомлялися у встановленому процесуальним законом порядку.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка Р.І. 04.04.2022 через систему "Електронний суд" надійшла заява (Вх.№780/22 від 04.04.2022), в якій він просить справу розглянути без його участі та без участі його довірителя Шикман М.О. Також, у даній заяві він зазначив, що позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Відповідач, АТ КБ "ПриватБанк", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи шляхом надіслання документів та судової повістки через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - Верховинський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив. 11.04.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання (Вх.№823/22) від державного виконавця М. Жиколяк, в якому вона повідомила про те, що у зв`язку з виробничою необхідністю не має можливості забезпечити явку представника відділу в підготовче засідання, яке призначене на 27.04.2022, а тому просить справу слухати без участі ппредставника третьої особи.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірина Михайлівна в підготовче засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому процесуальним законом порядку. Докази отримання нотаріусом ухвали суду про відкриття провадження у справі, на адресу суду не повернулись.

У зв`язку з викладеними обставинами та з метою належного повідомлення про розгляд справи всіх учасників судового процесу, ухвалою суду від 27.04.2022 підготовче засідання було відкладено на 18.05.2022.

У підготовче засідання 18.05.2022 учасники справи не з`явилися. Повідомлялися про дату та час проведення підготовчого засідання у встановленому процесуальним законом порядку.

В матеріалах справи наявна заява представника позивача, щодо розгляду справи за відстуності позивача та його представника.

Відповідач, АТ КБ "ПриватБанк", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи шляхом надіслання документів та судової повістки через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - Верховинський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив. 11.05.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання (Вх.№1038/22) від державного виконавця М. Жиколяк, в якому вона повідомила про те, що у зв`язку з виробничою необхідністю не має можливості забезпечити явку представника відділу на слухання справи, а тому просить справу слухати без участі представника третьої особи.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М. в підготовче засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила. При цьму відомості про вручення їй повідомлення про розгляд справи, станом на дату проведення підготовчого засідання на адресу суду не повернулися.

Поштове відправлення, яким суд скеровував третій особі - приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М. судову повістку про виклик у підготовче засідання, призначене на 18.05.2022, ухвалу про відкриття провадження та копію позовної з додатками повернулося на адресу суду неврученим із відміткою поштової установи "адресат відстуній за вказаною адресою".

Ухвалою від 18.05.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.06.2022.

В судове засідання 06.06.2022 учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися у встановленому процесуальним законом порядку, однак докази вручення відповідачу та третій особі №1 судової повістки про виклик у судове засідання, станом на дату розгляду справи- 06.06.2022, на адресу суду не повернулися.

Третя особа №2 -Верховинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, явку свого уповноваженого представника в підготовче засідання не забезпечила, причини неявки не повідомила.

У зв`язку з відсутністю у суду відомостей про вручення відповідачу та третій особі №1 судової повістки про виклик до суду, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, судове засідання було відкладено на 21.06.2022.

В судове засідання 21.06.2022 не з`явилися всі учасники справи .

В матеріалах справи наявна заява представника позивача, щодо розгляду справи за відстуності позивача та його представника.

Відповідач, АТ КБ "ПриватБанк", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №4930105594498, а також довідкою про доставку електронного документу, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - Верховинський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив. 21.06.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання (Вх.№1370/22 від державного виконавця М. Жиколяк, в якому вона повідомила про те, що у зв`язку з виробничою необхідністю не має можливості забезпечити явку представника відділу на слухання справи, а тому просить справу слухати без участі представника третьої особи.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М. в підготовче засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила. При цьму відомості про вручення їй повідомлення про розгляд справи, станом на дату проведення підготовчого засідання на адресу суду не повернулися. Із довідки про доставку електронного листа, яким третій особі скеровувалася ухвала про відкладення судового від 06.06.2022 на адресу "notarius_bondar@ukr.net" від 09.06.2022 вбачається, що документ доставлено до електронної скриньки :09.06.2022 о 17.50год.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М. на адресу зазначену в позовній заяві та відомостях наявних у Єдиному реєстрі нотаріусів. Жодної інформації про зміну місця проживання або місцезнаходження, нотаріусом суду надано не було.

Відповідно до положень ч.1 ст. 131 ЦПК України, Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, судом вчинено всіх передбечених законодавством заходів для належного повідомлення третьої особи про розгляд справи та надано достатньо часу для подання пояснень по суті позовних вимог.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду явку третях осіб в судове засідання визнано необов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що із постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної 20.01.2022 державним виконавцем Верховинського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Жиколяк М.В. їй стало відомо про те, що 12.09.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2681 про звернення стягнення на належне їй нерухоме майно, що передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк» (договір іпотеки, посвідчений 16.03.2007 державним нотаріусом Верховинського нотаріального округу Павлюком І.І. за реєстровим №672), а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом перерахування на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» коштів на загальну суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн). Із вказаною заборгованістю позивач категорично не згоден, оскільки вважає, що зазначений виконавчий напис приватним нотаріусом вчинений із порушенням чинного законодавства, зокрема, нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості чи взагалі її наявності перед АТ КБ «ПриватБанк» та не врахував пропуску банком строку позовної давності.

При цьому позивач не заперечила факту існування у неї заборгованості перед банком за кредитним договором № IFVWGA00000028 від 15.03.2007. Зазначила, що 15.03.2007 між нею та КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № IFVWGA00000028 відповідно до умов якого вона отримала кредит в сумі 10000 доларів США на строк до 14.03.2017 зі сплатою відсотків за користуванн кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором нею КБ "ПриватБанк" в іпотеку було надано належне їй нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується договором іпотеки від 16.03.2007.

В період дії даного кредитного договору у неї виникла заборгованість за кредитом у розмірі 8602 доларів США 23 центи, яку стягнуто з неї рішенням Верховинського районного суду від 23.10.2015, яке набрало законної сили та знаходиться на виконанні у Верховинському районному відділі державної виконавчої служби (ВП56757996 від 12.07.2018). В процесі примусового виконання зазначеного рішення суду звернуто стягнення на її заробітну плату, з якої у неї щомісячно стягують по 20%.

У самому ж оскаржуваному виконавчому написі, взагалі не вказано з яких підстав та на підставі якого договору у неї виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» на суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн), однак однією із складових суми коштів, які вказані у виконавчому написі, є заборгованість за кредитом -6933,13 доларів США, яка вже повністю стягнута з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» на підставі рішення Верховинського районного суду від 23.10.2015

Крім цього, однією із складових боргу у виконавчому написі вказано також пеню-37287,88 доларів США, а строк за який провадиться стягнення -дванадцять років дванадцять днів, а саме з 15.03.2007 по 27.03.2019 . Однак відповідно до ч.2 ст.158 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, а тому стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями.

Також, позивач звертає увагу на те, що він не отримував від відповідача жодних вимог щодо погашення заборгованості на суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн).

Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Правова позиція (заперечення)

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, письмового відзиву на позов не подав.

? Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

? Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірина Михайлівна письмових пояснень щодо позову не подала.

Верховинський районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився. Від начальника Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Фроанківськ) письмових пояснень щодо позову не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № IFVWGA00000028 від 15.03.2007, за умовами якого позивач отримала кредит в розмірі 10000 доларів США на строк до 14.03.2017 зі сплатою відсотків за користуванн кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2015 у справі №340/458/15-ц частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № IFVWGA00000028 від 15.03.2007 в сумі 8602,23 дол.США, що за курсом 21.00 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.07.2015 року складало 180 646 (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок шість) грн. 83 коп, яка складається з: 7124,93дол. США, що складає 149623,53 грн. - заборгованості за кредитом; 392,46 дол. США, що складає 8241,66 грн.- заборгованості по процентах за користування кредитом; 84,84 дол. США, що складає 1781,64 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом; 1000 дол. США, що складає 21 000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с. 11-12).

Окрім того, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк ) та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений 16.03.2007 державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори Павлюком І.І. за реєстровим №672 за умовами якого ОСОБА_1 , з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором № IFVWGA00000028 від 15.03.2007 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., яке належить їй на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Гринявської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області 14.12.2006 та земельну ділянку, площею 0,2500 га. кадастровий номер 2620882501:01:001:0055, з цільовим призначенням: для ведення господарства та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: село Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, що належить йому на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯД №814733, виданого 14.02.2007 (а.с.8-10).

Згідно постанови старшого державного виконавця Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Томащук О.Я. від 12.07.2018, виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №56757996 щодо виконання виконавчого листа, виданого 11.11.2015 Верховинським районним судом на виконання рішення у справі №340/458/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором IFVWGA00000028 від 15.03.2007: в сумі 8602,23 дол.США, що за курсом 21.00 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.07.2015 року складало 180 646 (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок шість) грн. 83 коп, яка складається з: 7124,93дол. США, що складає 149623,53 грн. - заборгованості за кредитом; 392,46 дол. США, що складає 8241,66 грн.- заборгованості по процентах за користування кредитом; 84,84 дол. США, що складає 1781,64 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом; 1000 дол. США, що складає 21 000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с. 13-15).

Згідно постанови старшого державного виконавця Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Томащук О.Я. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипенндію та інші доходи боржника від 25.09.2018 звернено стягнення на доходи боржника, ОСОБА_1 зокрема, відрахування 20% із заробітної плати боржника (а.с. 16-18).

12.09.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2681, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк» (договір іпотеки, посвідчений 16.03.2007 державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори Павлюком І.І. за реєстровим №672, шляхом перерахування на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» коштів на загальну суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн), з яких:заборгованість за кредитом - 6933 доларів США 13 центів; заборгованість за вдсотками -8217 доларів США 33 центи; комісія-530 доларів США 25 центів; пеня -37287 доларів США 88 центів. Як зазначено у виконавчому написі - стягнення здійснюється за період з 15.03.2007 по 27.03.2019 (а.с.7).

Відповідно до постанови державного виконавця Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 20.01.2022 було відкрите виконавче провадження ВП №68221981 з примусового виконання виконавчого напису виданого 12.09.2019 та зареєстрованого в реєстрі за №2681.

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №2681, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідні правовідносини врегульовано положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат».

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав, шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 8Закону України «Про нотаріат»).

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання йому стягувачем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

В той же час, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором є лише відображенням розрахунків відповідача щодо наявності грошового зобов`язання позичальника та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача, і цей розрахунок підлягає перевірці нотаріусом при вчинені виконавчого напису. Крім того, Законом передбачена процедура судового контролю за результатами вчинення нотаріусами виконавчих написів, тому при встановлені в судовому порядку, що сума заборгованості запропонована до стягнення не є безспірною, виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а кредитор набуває права на стягнення заборгованості шляхом звернення до суду.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2019 по справі № 161/6092/18-ц.

Наявність спору в зазначених правовідносинах підтверджується рішенням суду від 23.10.2015 винесеним за позовом ПАТ КБ ПриватБанк про звернення стягнення за кредитним договором IFVWGA00000028 від 15.03.2007, відповідно до якого й вчинено виконавчий напис нотаріусом.

Так, відповідно до рішення суду від 23.10.2015 у справі №340/458/15-ц було частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № IFVWGA00000028 від 15.03.2007 в сумі 8602,23 дол.США, що за курсом 21.00 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.07.2015 року складало 180 646 (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок шість) грн. 83 коп, яка складається з: 7124,93дол. США, що складає 149623,53 грн. - заборгованості за кредитом; 392,46 дол. США, що складає 8241,66 грн.- заборгованості по процентах за користування кредитом; 84,84 дол. США, що складає 1781,64 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом; 1000 дол. США, що складає 21 000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Отже, як вбачається із даного рішення суду, предметом спору у справі №340/458/15-ц було стягнення заборгованості за кредитним договором № IFVWGA00000028 від 15.03.2007 в сумі 8602,23 дол.США, яка існувала станом на 23.10.2015.

Отже банк, діючи на власний розсуд, ще у 2015 році реалізував своє право на захист порушеного права у судовому порядку, та суд його захистив у передбачений законом спосіб, а відтак вчинення виконавчого напису за вимогами, які вже були предметом судового розгляду, та рішення за якими набрало законної сили, не відповідає принципу правової визначеності і є по суті подвійним стягненням, що суперечить статті 61 Конституції України та загальним засадам притягнення особи до юридичної відповідальності.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, використав своє право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором.

Своїми діями відповідач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії кредитного договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, пені та штрафів, із чим погодився суд, який задовольнив позовні вимоги банку.

Отже встановлені судом обставини свідчать про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено за вимогами, які не є безспірними, а відтак вимоги позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними.

Окрім того, слід також зазначити, що приватним нотаріусом не було враховано вимоги ст.88 Закону України «Про нотаріат», в якій зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Як вже було встановлено судом, відповідач АТ КБ "ПриватБанк" звернувшись в 2015 році з позовом до ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого було ухвалено 23.10.2015 рішення, змінив строк повернення кредиту. Із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки відповідач звернувся лише 12.09.2019, тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Також, суд звертає увагу, що частиною другою статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, в порушення вищезазначеної норми, встановлено, що у виконавчому написі у розмір повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено і розмір пені, який відповідачем нарахований поза межами річного строку спеціальної позовної давності (з 15.03.2007 по 27.03.2019).

Позивач у позовній заяві ствердив, що жодних вимог щодо погашення заборгованості на суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн) він не отримував.

Будь-яких доказів, які б спростували викладені позивачем підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ні відповідачем, ні третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, по справі суду не представлено.

Отже, позивач довела належними доказами невідповідність спірного виконавчого напису вимогам ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та вважає, що позов слід задовольнити, а саме визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на належне нерухоме нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_1 , яка є іпотекодавцем, шляхом перерахування на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» коштів отриманих від реалізації нерухомого майна на загальну суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн).

Судові витрати.

Згідно із ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 992,40грн, що підтверджується квитанцією №59 від 08.02.2022.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен міститидетальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначаєтьсяз урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданій вище постанові Верховного Суду зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв:їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт. Зазначена справа не є складною, а тому може бути віднесена до малозначних.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу, позивачем долучено до справи ордер на надання правничої (правової) допомоги, складений на підставі договору про надання правовї допомоги №6/22 від 08.02.2022, Акт (опис) виконаних робіт від 08.02.2022 та квитанцію від 08.02.2022 №60 про оплату позивачем суми гонорару за надану правову допомогу в розмірі 4000,00грн.

Згідно долученого акту (опису) виконаних робіт, адвокат Атаманюк Р.І. (виконавець) на підставі договору №6/22 від 08.02.2022 про надання професійної правничої допомоги, надала замовнику ОСОБА_1 наступні послуги:- спілкування з клієнтом, вивчення матеріалів справи та документів, консультація, заходи досудового врегулювання спору (500,00грн за 1 год.); складання позовної заяви з додатками (1500,00 грн - 1 год. 30хв.); участь у судових засіданнях - відповідно до журналу судових засідань (2000,00грн). Вартість наданих послуг становить 4000,00грн.

Акт підписаний замовником та виконавцем і містить запис про те, що послуги надані належним чином та притензій у замовника до виконавця немає.

Повноваження Атаманюка Р.І., як адвоката підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, складеним на підставі договору про надання правовї допомоги №6/22 від 08.02.2022.

Факт оплати наданих послуг підтверджений оригіналом квитанції від 08.02.2022 №59.

Разом з тим, акт (опис) виконаних робіт, містить надання такої послуги, як участь адвоката у судових засіданнях, відповідно до журналу судових засідань (2000,00 грн), однак, як вбачається з матеріалів справи редставник позивача ОСОБА_1 - адвокат Атаманюк Р.І. в судових засіданнях участі не приймав.

Відтак, суд зменшує заявлені позивачем витрати на правову допомогу із 4000,00 грн до 2000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути, понесені нею судові витрати у справі, що складаються з: судового збору в сумі 992грн 40коп. та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000грн 00коп.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати виконавчий напис, вчинений 12.09.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за №2681, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , що передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк» (договір іпотеки, посвідчений 16.03.2007 державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори Павлюком І.І. за реєстровим №672, шляхом перерахування на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна на загальну суму 52968 доларів США 59 центів (1429104,32грн), з яких:-заборгованість за кредитом - 6933 доларів США 13 центів; заборгованість за відсотками -8217 доларів США 33 центи; комісія-530 доларів США 25 центів;пеня -37287 доларів США 88 центів, що не підлягає виконанню.

3.Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати у справі, що складаються з: судового збору у розмірі 992 гривні 40 копійок (дев`ятсот дев`яносто двії гривні сорок копійок) та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000 гривень 00 копійок (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: місто Київ, вулиця Грушевського , 1Д; код ЄДРПОУ14360570.

Повний текст судового рішення складено 01.07.2022.

Суддя?????????? Роман ДЖУС