Рішення
від 29.06.2022 по справі 340/8223/21
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8223/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Благовіщенська міська рада (26400, Кіровоградська область, м. Благовіщенське, вул. Промислова, 23/54, код ЄДРПОУ 05402697)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через адвоката Терновенка Р.М. звернувся до суду з позовом до Благовіщенської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-4698/14-20-СГ від 24.03.2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,42 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лозуватської сільської ради. Виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 3525584800:02:000:2275 був поданий позивачем на затвердження разом до Благовіщенської міської ради, до якої на той час перейшли повноваження розпорядника цієї земельної ділянки. Проект рішення щодо затвердження проекту землеустрою розглядався на пленарних засіданнях Благовіщенської міської ради, однак рішення за результатами його розгляду прийнято не було. Представник позивача стверджує, що у спірних правовідносинах Благовіщенська міська рада порушила вимоги Земельного кодексу України, тому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Благовіщенської міської ради щодо неприйняття на його користь відповідного владного управлінського рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3525584800:02:000:2275 із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 3,6404 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, Лозуватська сільська рада, за межами населеного пункту;

- зобов`язати Благовіщенську міську раду затвердити проект землеустрою та передати йому у власність земельну ділянку за кадастровим номером 3525584800:02:000:2275 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,6404 га із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, Лозуватська сільська рада, за межами населеного пункту.

Ухвалою судді від 05.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2019 року у справі №402/29/19 визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,42 умовних кадастрових гектари, що належали на праві колективної власності КСП ім. Фрунзе Ульяновського району, розташовану на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, та виділено земельну ділянку із земель запасу (резервного фонду) Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

На підставі цього рішення ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, в якій просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,42 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Лозуватської сільської ради за межами населеного пункту.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-4698/14-20-СГ від 24.03.2020 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 3,4198 га, в тому числі: 3,4198 га - рілля, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За замовленням позивача ПП "Геопроект" у травні 2020 року виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код за КВЦПЗ-А.01.01) за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, Лозуватська сільська рада (за межами населеного пункту).

Розроблений проект землеустрою за принципом екстериторіальності був погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, про що складено висновок від 30.10.2020 року.

За цим проектом землеустрою була сформована земельна ділянка площею 3,6404 га, яка 07.04.2021 року зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3525584800:02:000:2275.

У серпні 2021 року позивач подав проект землеустрою на затвердження до Благовіщенської міської ради разом із заявою від 25.08.2021 року.

Листом від 08.09.2021 року Благовіщенська міська рада повідомила позивача про те, що його заява була розглянута на комісії з питань містобудування, будівництва, агропромислового комплексу та земельних відносин й охорони природи міської ради, яка рекомендувала затвердити проект землеустрою. Проект був винесений на розгляд засідання восьмої сесії Благовіщенської міської ради, яке відбулося 03.09.2021 року, та за результатами поіменного голосування депутатами міської ради рішення не прийнято. Позивачу рекомендовано повторно звернутися із заявою про затвердження проекту землеустрою.

У зв`язку з цим представник позивача знову подала проект землеустрою на затвердження до Благовіщенської міської ради разом із заявою від 28.09.2021 року.

Листом від 12.10.2021 року відповідач повідомив позивача про те, що постійна комісія з питань містобудування, будівництва, агропромислового комплексу та земельних відносин й охорони природи рекомендувала затвердити проект землеустрою. Проект був винесений на розгляд засідання дев`ятої сесії Благовіщенської міської ради, яке відбулося 08.10.2021 року, та за результатами поіменного голосування депутатами міської ради рішення не прийнято. Позивачу знову рекомендовано повторно звернутися із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Вважаючи, що Благовіщенська міська рада допустила протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його заяв про затвердження проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом "ґ" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки зокрема на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 року №899-IV.

Статтею 1 цього Закону визначено, що право на земельну частку (пай) мають зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначені в статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до цієї норми сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року №122 затверджено Порядок організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв). Цей Порядок визначає процедуру розподілу земельних ділянок, що підлягають паюванню, між власниками земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Пунктами 2, 3 цього Порядку передбачено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

У разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про: внесення змін до проекту розробником документації із землеустрою з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою рішення щодо внесення змін до проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. (частина 8 статті 118 ЗК України)

З 27.05.2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-IX від 28.04.2021 року (надалі - Закон №1423-IX від 28.04.2021 року).

Цим Законом частину 7 статті 118 Земельного кодексу України викладено у такій редакції:

"7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин".

Законом №1423-IX від 28.04.2021 року частину 8 статті 118 ЗК України виключено.

Частиною 9 статті 118 ЗК України (у редакції Закону №1423-IX від 28.04.2021 року) передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частинами 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Законом №1423-IX від 28.04.2021 року статтю 186 ЗК України ("Погодження і затвердження документації із землеустрою") викладено у новій редакції, а статтю 186-1 ЗК України ("Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок") - виключено.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 186 ЗК України (у редакції Закону №1423-IX від 28.04.2021 року) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 8 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Законом №1423-IX від 28.04.2021 року розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради….".

Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Суд установив, що позивач як член колишнього КСП ім. Фрунзе за рішенням суду набув право на отримання земельної частки (паю) із земель колективної власності цього підприємства. З огляду на неможливість надання йому земельної частки (паю) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, позивач має право на отримання земельної ділянки за рахунок земель запасу чи резервного фонду за проектом відведення.

З метою одержання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), ідентифікації та формування земельної ділянки позивач у лютому 2020 року звернувся за наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою до ГУ Держеокадстру у Кіровоградській області - органу виконавчої влади, який на той час був розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Кіровоградської області.

За наслідками розгляду заяви позивача ГУ Держеокадстру у Кіровоградській області не встановило невідповідності місця розташування обраної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, та надало відповідний дозвіл, про що прийняло наказ №11-4698/14-20-СГ від 24.03.2020 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" на території Кіровоградської області затверджено 49 громад, зокрема Благовіщенську сільську територіальну громаду, до складу території якої увійшла територія Лозуватської сільської територіальної громади.

У процесі децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування, у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України Благовіщенська міська територіальна громада стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків Лозуватської сільської територіальної громади, у тому числі земельних ділянок, розташованих на її території. Новообрана Благовіщенська міська рада стала правонаступником прав та обов`язків Лозуватської сільської ради та набула повноваження розпоряджатися землями комунальної власності, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтями 116, 118 ЗК України.

Відповідно до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з 27.05.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3525584800:02:000:2275 вважається комунальною власністю Благовіщенської міської територіальної громади, а повноваження її власника здійснює Благовіщенська міська рада.

Відповідно до частини 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 12 ЗК України установлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1 та 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 6 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов`язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов`язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №545/808/17, від 19.06.2018 року у справі №816/1920/17, від 28.09.201 року у справі №520/2239/17.

Суд установив, що ОСОБА_1 двічі подавав до Благовіщенської міської ради на затвердження проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність разом із заявами від 25.08.2021 року та 28.09.2021 року.

З протоколів пленарних засідань восьмої та дев`ятої сесій Благовіщенської міської ради восьмого скликання №8 від 03.09.2021 року та №9 від 10.10.2021 року вбачається, що проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 ", підготовлений постійною комісією з питань містобудування, будівництва, агропромислового комплексу та земельних відносин й охорони природи міської ради, був включений до порядку денного. Проте вказане рішення прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення він не набрав більшості голосів від загального складу ради.

Наведене свідчить, що заяви позивача від 25.08.2021 року та 28.09.2021 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу йому у власність земельної ділянки не розглянуті відповідачем у строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки правовий акт органу місцевого самоврядування у формі рішення за результатами їх розгляду у двотижневий строк прийнято не було.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, суд погоджується з доводами позову, що у спірних правовідносинах Благовіщенська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник землями комунальної власності, допустила протиправну бездіяльність, оскільки за заявами позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності, не вчинила владні управлінські дії та не прийняла рішення, передбачене нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його затвердженні.

Суд наголошує, що Благовіщенська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення з питань регулювання земельних відносин, які належать до її відання. Ухилення окремих депутатів ради від голосування за рішення ради з питань регулювання земельних відносин та відсутність інших депутатів під час голосування не є обставинами, які виправдовують бездіяльність відповідача як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, пов`язаних з набуттям права власності громадян на землю.

Тож у цій частині вимог позов слід задовольнити.

Вирішуючи похідну позовну вимогу про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу її у власність позивачу, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Виходячи з принципу "належного врядування", суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №540/2813/19, від 15.06.2021 року у справі №823/106/18, від 28.07.2021 року у справі №580/1643/19 у подібних правовідносинах.

Тож з огляду на визнання протиправною бездіяльності Благовіщенської міської ради щодо нерозгляду проекту землеустрою у встановлений законом строк та спосіб, належним способом захисту та відновлення прав позивача у даній справі буде зобов`язання відповідача розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Представник позивача у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 908 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5233, 80 грн.

Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката та їх розміру надав зокрема копію акту прийому-передачі виконаних робіт від 16.10.2021 року та квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.10.2021 року на суму 5233, 80 грн.

В акті наведено такий опис робіт (наданих послуг) та їх вартість: попереднє вивчення матеріалів та опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення останніх рішень судової практики, правових позиції Верховного Суду (1 год.) 951, 60 грн.; складання позовної заяви (3 год.) - 2854, 80 грн.; роздрукування позову для сторін та суду та виготовлення копій додатків до позову, направлення позову поштою до суду (1 год. 30 хв.) 1427, 40 грн., усього - 5233, 80 грн.

Відповідач не подавав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності, тому вказані судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Благовіщенської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3525584800:02:000:2275, у встановлений законодавством спосіб.

Зобов`язати Благовіщенську міську раду розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3525584800:02:000:2275 та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 908 грн. та на професійну правничу допомогу в сумі 5233, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Благовіщенської міської ради.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.06.2022
Оприлюднено04.07.2022
Номер документу105043890
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Судовий реєстр по справі —340/8223/21

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 01.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 01.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 23.11.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. ЧЕРНИШ

Ухвала від 22.11.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. ЧЕРНИШ

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. ЧЕРНИШ

Рішення від 29.06.2022

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 05.11.2021

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні