Ухвала

від 29.06.2022 по справі 640/30496/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30496/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 червня 2022 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року в справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Будінвест» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Будінвест» - задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи апелянтом не долучено доказу сплати судового збору.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за звернення з цією апеляційною скаргою скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 3153,00 грн. (2102,00*150%=3153,00 грн).

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в м. Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що контролюючий орган позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування видатків за рахунком КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та забороною проводити такі платежі в умовах воєнного стану.

Відповідач просить врахувати, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору зобов`язані звертатися до управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходженням. Заявник зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 було затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок 590), яким встановлено, що органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у визначеній черговості. Податковий орган наполягає на тому, що відповідно до пп. 2 п. 19 вказаного Порядку органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору.

Також скаржник посилається на те, що у зв`язку з військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України постановами Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01 квітня 2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатками.

Перевіривши обставини, на які посилається Головне управління ДПС у м. Києві, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правого режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

В якості процесуальної підстави для відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 вказаного Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умов якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Колегія суддів враховує, що Закон України «Про судовий збір» є універсальним та встановлює правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору для усіх без виключення видів судочинства.

У свою чергу положення ч. 2 ст. 132 КАС України передбачають можливість встановлення окремим законом особливостей лише звільнення від сплати судового збору. Натомість питання відстрочення сплати судового збору в справах адміністративного судочинства регулюються виключено положеннями ст. 133 КАС України.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

За таких обставин посилання скаржника на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» як на процесуальну підставу для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими. При вирішенні цього питання колегія суддів керується правилами, що визначені у ст. 133 КАС України, згідно з якими умовою, що створює підстави для відстрочення сплати судового збору для сторонами, є її майновий стан.

Колегія суддів наголошує на тому, що посилаючись на скорочення видатків з державного бюджету, заявник не надав доказів фактичної відсутності коштів на рахунку, призначеному для сплати судового збору (виписку по рахунку тощо) саме на час звернення до суду з відповідним клопотанням чи інших доказів, які б підтверджували наявність інших перешкод для сплати судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України,суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року в справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Будінвест» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович