Ухвала

від 26.07.2023 по справі 640/30496/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/30496/20

адміністративне провадження № К/990/24338/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Будінвест» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору за її подання.

Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

На виконання ухвали суду апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого апелянт зазначав про відсутність бюджетних надходжень на оплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, ГУ ДПС у м. Києві оскаржила його в касаційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 23 червня 2023 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, і особою, яка подала апеляційну скаргу, такі недоліки не усунуті, а саме не надано суду документ про сплату судового збору у належному розмірі.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до відсутності у відповідача фінансування на сплату судового збору.

Суд критично ставиться до таких доводів скаржника, оскільки, відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення статей 298, 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Будінвест» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх