Рішення

від 20.02.2022 по справі 905/2008/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.2022 Справа № 905/2008/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмет".

Про стягнення 247695 грн.

Представники учасників справи:

від позивача Губарєва Я.А.;

від відповідача Петренко Н.О.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" про стягнення 247695 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невірно вказану відповідачем маси вантажу в накладній, що є підставою для стягнення штрафу.

05.12.2021 до суду подано відзив на позов, у якому відповідач заперечує щодо заявлених вимог та зазначає, що вантаж був прийнятий залізницею без будь яких зауважень згідно з п.28 Правил приймання вантажу до перевезення, а також п.6.12 Правил оформлення перевізних документів та п.23 Статуту залізниць. Прийнявши вантаж до перевезення за накладною, залізниця визнала наявність вантажу у кількості, яка зазначена в накладній, для цілей договору застави. Крім того зазначає, що розмір штрафу є занадто великим. Порушення такого роду не призводять до зношення рухомого складу. Провізна плата сплачена відповідачем виходячи з більшої маси вантажу. Позивачу не завдано матеріальної шкоди в результаті порушення, інші шкідливі для позивача наслідки виконання договору перевезення не настали. Також, відповідач просив зменшити розмір штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу.

14.01.2022 судом отримана відповідь на відзив, за змістом якої позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Крім того, позивач, з посиланням на постанови Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17 та від 05.02.2019 у справі №914/2339/17 зазначає про відсутність правових підстав для зменшення розміру штрафу, нарахованого за невірне зазначення відправником маси вантажу в накладній, оскільки така штрафна санкція не є договірною.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

21.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмет" (вантажовідправник), зі станції Авдіївка Донецької залізниці, відвантажило на адресу ПрАТ «Івано-Франківськцемент » (вантажоодержувач) за залізничною накладною №48577704 у вагонах №52288354, №61264529, №55118541, вантаж вугілля-кам`яне не поіменоване в алфавіті. При оформленні залізничної накладної №48577704 відповідачем вказано масу вантажу у вагоні №52288354 нетто 68170 кг, у вагоні №61264529 нетто 68700 кг та у вагоні №55118541 нетто 68710 кг. Завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника. Маса визначена на електронних вагах №032 (а.с.11).

При проходженні вагонів №№52288354, №61264529, №55118541 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, було здійснено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначених вагонах з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №48577704.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом №450003/514 складеним 24.05.2021, в розділі "Д" якого зазначено: "24.05.2021 проводилось контрольне зважування вагонів №№52288354, 61264529, 55118541, що прибули за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться вантаж вугілля кам`яне, фракція вуглевмісна, УФ-1, насипом, марковано вапном, в вологому стані, навантаження нижче бортів, в вагоні 52288354 вага брутто-не вказана, тара 23500 кг, вага нетто 68170 кг, в вагоні 61264529 вага брутто-не вказана. Тара 23700 кг, вага нетто 68700 кг, в вагоні 55118541 вага брутто-не вказана, тара 23000 кг, вага нетто 68710 кг. При зважуванні вагонів в статичному режимі на справних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020 виявилось в вагоні 52288354 вага брутто 87600 кг, тара за документом 23500 кг, вага нетто 64100 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4070 кг; в вагоні 61264529 вага брутто 87750 кг, тара за документом 23700 кг, вага нетто 64050 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4650 кг, в вагоні 55118541 вага брутто 87350 кг, тара за документом 23000 кг, вага нетто 64350 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4360 кг. Навантаження вантажу у всіх вагонах нижче бортів на 40-50 см зі скосами трапецієвидної форми слабо марковано вапном. Поглиблень немає. Вагони бездверні, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. При повторному зважуванні вагонів вага підтвердилась (а.с.15-16).

Також невідповідність маси вантажу у вагонах зазначена в актах загальної форми Гу-23 №922,923,924 від 24.05.2021 (а.с.17-19).

Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) вагонних ваг, тип тензометричні, заводський №032, міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяців. 30.09.2020 була проведена державна повірка зазначених ваг, а 30.03.2021 огляд - перевірка (а.с.20-21).

На станції призначення (ст.Ямниця Львівської залізниці) був заповнений розділ "Є" комерційного акту №450003/54/43 від 24.05.2021, в якому зазначено: "під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено" (а.с.15 зворотня сторона).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 37 Статуту залізниць України (далі Статут) встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній №48577704 масу вантажу у вагонах №52288354, №61264529, №55118541 нарахований штраф відповідачу в розмірі 247695 грн. Судом встановлено, що розмір суми штрафу відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що застосування такого розміру штрафу не відповідає цілям та принципам правосуддя та невиправдано в даному конкретному випадку, нерозумно та несправедливо по відношенню до відповідача. Крім того, відповідач здійснює діяльність на території міста Авдіївка, яке віднесено до населених пунктів де здійснюється антитерористична операція та знаходиться на лінії зіткнення та часто потерпає від обстрілів. Розмір штрафу є непомірно великим порівняно з вартістю послуг перевезення. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо правильного зазначення у накладній маси вантажу, позивачем не понесено збитків.

Згідно з ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 551 ЦК України передбачено, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Здійснивши аналіз наведених норм, суд зазначає, що ані ЦК України, ані ГК України, які є законами України, не встановлена неможливість зменшення неустойки, розмір якої передбачений актами цивільного законодавства, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України.

Також, в чинному законодавстві України не міститься переліку обставин, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18.

У вирішенні питання щодо можливості застосування ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України в спірних правовідносинах суд не приймає правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17 та від 05.02.2019 у справі « 914/2339/17 на які посилався позивач у відповіді на відзив, оскільки релевантними є правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 06.09.2019 (справа №910/16925/18).

Встановлення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу Статутом залізниць України, а не договором, не позбавляє суд права зменшити розмір нарахованого штрафу, за наявності підстав передбачених законодавством.

Статутом не врегульоване питання зменшення розміру штрафу на відміну від законів- Цивільного та Господарського кодексів, які мають вищу юридичну силу порівняно із Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.

Відсутність можливості зменшення розміру штрафу, передбаченого законодавством, та його стягнення без врахування судом конкретних обставин справи, зокрема, характеру вчиненого порушення, негативних наслідків (в тому числі і можливих), та їх співмірності з розміром штрафних санкцій, може призвести до ситуації коли за різні по характеру та наслідкам правопорушення судом може бути стягнений один і той саме розмір штрафу, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого вирішення справи судом.

Різниця між масою вантажу, яка зазначена відповідачем в накладній та масою вантажу, яка була виявлена залізницею становить:

у вагоні №55118541 - 6,35%;

у вагоні №52288354 - 5,97%;

у вагоні №61264529 - 6,77%.

В той же час, розмір штрафу становить 500% від провізної плати.

До того ж, фактична маса вантажу у вагонах не перевищувала їх вантажопідйомність, а отже вчинене відповідачем правопорушення не могло створювати небезпеку на під час перевезення.

Також, судом враховано, що відповідач здійснює господарську діяльність на території м.Авдіївка, яке входить до переліку населених пунктів де здійснювалась антитерористична операція та розпочата операція об`єднаних сил із відсічі та стримування збройної агресії Росії в Донецькій та Луганських областях.

Позивач не довів ані настання, ані обґрунтовану можливість настання будь-яких негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення, а стягнення штрафу в розмірі 500% від ціни договору за лише сам факт невірного зазначення особою маси вантажу в накладній не може вважатись розумним та справедливим.

За наявності вказаних обставин, стягнення штрафу в такому розмірі вочевидь перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора, та не спрямовано на розумне стимулювання боржника виконувати зобов`язання.

Приймаючи до уваги наведене, з огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин та не могло створювати небезпеку на залізничному транспорті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати кожного з вагонів.

Такий розмір штрафу, на думку суду, є справедливим та співмірним вчиненому порушенню відповідачем та становить 100% від суми нарахованої позивачем за перевезення залізницею вантажу у кожному з вагонів, що дорівнює 20% ціни позову.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" (86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Тімірязєва, б.3, ідентифікаційний код юридичної особи - 30075300) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу - 40081237) штраф у розмірі 49539 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн та витрати з оплати судового збору в розмірі 3715 (три тисячі сімсот п`ятнадцять) грн 43 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, повне рішення складено 01.07.2022.

Суддя О.В. Говорун