Рішення

від 03.07.2022 по справі 160/4677/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року Справа № 160/4677/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІТУС ЕСТЕЙТ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІТУС ЕСТЕЙТ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Припис від 18.02.2022 року № 1554-ДК/0006Пр/03/01/-22, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІТУС ЕСТЕЙТ" при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки по вул. Томська, 288 у місті Дніпро.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІТУС ЕСТЕЙТ" щодо дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою та винесено припис від 18.02.2022 року № 1554-ДК/0006Пр/03/01/-22 про усунення виявлених порушень. Представник позивача зазначає, що цей припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки земельна ділянка не може вважатись такою, що самовільно зайнята, так як акт перевірки не містить інформації відносно того, яка саме обставина свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки - відсутність рішення чи відсутність правочину щодо неї, як і не містить відомостей відносно наявності чи відсутності дій, які відповідно до закону є правомірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позов, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Як встановлено судом, відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі разом із позовом з додатками 19.04.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі наказу від 06.12.2021 року №1554-ДК Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки по вул. Томська, 288 у м. Дніпро.

За результатами перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 14.02.2022 року №1554-ДК/1572/АП/09/01-21.

Висновками акта перевірки встановлено наступне.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка по вулиці Томська, 288 у місті Дніпро не сформована та відсутня інформація щодо передачі у власність або користування.

Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» ЄДРПОУ 38677327.

З виїздом на місце та за результатами візуального огляду Головним управлінням встановлено, що земельна ділянка площею 1,2 га використовується ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» ЄДРПОУ 38677327 по вулиці Томська, 288 у місті Дніпро по фактичному розташуванню складських приміщень промислових підприємств в межах охоронної зони прибережної захисної смуги, без будь-яких рішень про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Таким чином, контролюючий орган зробив висновок, що ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» ЄДРПОУ 38677327 самовільно займає земельну ділянку площею 1,2 га по вулиці Томська, 288 у місті Дніпро по фактичному розташуванню складських приміщень промислових підприємств в межах охоронної зони прибережної захисної смуги, відповідальність за що передбачена пунктом «б» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53-1 КУпАП, ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 14.02.2022 року №1554-ДК/1572/АП/09/01-21, ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» 18.02.2022 року надав свої письмові заперечення до акту.

18.02.2022 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по вулиці Томська, 288 у місті Дніпро.

За результатами такого обстеження Головним управлінням складено акт обстеження земельної ділянки від 18.02.2022 року №1554-ДК/6/АО/10/01/-22.

Висновками акта обстеження земельної ділянки встановлено наступне.

З виїздом на місце та за результатами візуального огляду Головним управлінням встановлено, що земельна ділянка площею 1,2 га використовується ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» ЄДРПОУ 38677327 по вулиці Томська, 288 у місті Дніпро по фактичному розташуванню складських приміщень промислових підприємств в межах охоронної зони прибережної захисної смуги, без будь-яких рішень про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Таким чином, контролюючий орган зробив висновок, що ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» ЄДРПОУ 38677327 самовільно займає земельну ділянку площею 1,2 га по вулиці Томська, 288 у місті Дніпро по фактичному розташуванню складських приміщень промислових підприємств в межах охоронної зони прибережної захисної смуги, відповідальність за що передбачена пунктом «б» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53-1 КУпАП, ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

18.02.2022 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області складено припис № 1554-ДК/0006Пр/03/01/-22, яким зобов`язано ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством України.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем припису.

Відтак, правомірність винесеного відповідачем припису № 1554-ДК/0006Пр/03/01/-22 від 18.02.2022 року є предметом спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року №482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України від 19.06.2003 року №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону №963 об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 6 Закону №963 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

За змістом статті 9 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Статтею 10 Закону №963 України «Про державний контроль за використанням та передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», визначається іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано припис, відповідно до якого позивача зобов`язано у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством.

Як вже зазначалось судом, відповідно до статті 10 Закону №963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.

Натомість припис ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, всупереч наведеної норми, не містить обов`язкової для виконання вказівки з питань використання та охорони земель чи дотримання вимог законодавства України.

З цього приводу суд вказує, що виявлення порушень земельного законодавства є обов`язком відповідача, і полягає у встановленні конкретних норм чи нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини, які порушені учасником земельних правовідносин.

Вказівка у приписі на усунення порушення земельного законодавства без зазначення конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати, та способу усунення такого порушення у відповідності до вимог законодавства, є дефектом змісту такого припису, що робить неможливим його виконання і, як наслідок, нівелює правове значення такого акта реагування суб`єкта владних повноважень.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), яких потрібно вжити уповноваженій особі позивача для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, яких саме заходів необхідно ужити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Водночас зобов`язальний характер припису щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення та про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення, що має бути чітко викладено в акті індивідуальної дії - оскаржуваному приписі. Відсутність таких елементів є достатньою та самостійною підставою для визнання незаконним та скасування припису відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.10.2018 року у справі № 820/595/18, від 17.09.2019 року у справі № 806/1723/18 та від 10.12.2019 року у справі №160/9513/18.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що припис Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1554-ДК/0006Пр/03/01/-22 від 18.02.2022 року не відповідає вимогам, встановленим до акту владного реагування, що виноситься органом держаної влади, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як встановлено судом, 24.07.2013 року ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» уклало з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежилого приміщення, нежитлових будівель та споруд, відповідно до якого Товариство набуло право власності на нежиле приміщення, нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 1, 0536 га.

05.03.2018 року ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» звернулось до Дніпровської міської ради з клопотанням № 36/1449 про отримання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1, 0536 га.

24.10.2018 року Дніпровська міська рада прийняла рішення № 265/36 про надання ТОВ «АВІТУС ЕСТЙЕТ» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню нежилого приміщення, нежитлових будівель та споруд.

У 2019 році ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою для ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежилого приміщення, нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

У 2021 році ФОП ОСОБА_3 було виготовлено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони р. Самара в районі вул. Томська, 288 в м. Дніпро.

У січні 2022 року ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» звернулось до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за погодженням проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони р. Самара в районі вул. Томська, 288 м. Дніпро.

У постанові Верховного Суду від 15.02.2018 року у справі № 910/5702/17 суд зазначив, що ставши власником будівлі на підставі договорів купівлі-продажу та правомірно ініціювавши одержання спірної земельної ділянки у користування, неможливо стверджувати про самовільне зайняття спірної земельної ділянки, виходячи із приписів статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18 суд зазначив наступне: «…у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї».

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд робить висновок, що відсутність у ТОВ «АВІТУС ЕСТЕЙТ» на момент здійснення перевірки правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки.

Означене, додатково свідчить про необґрунтованість висновків Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладених у акті перевірки та акті обстеження земельної ділянки, що призвело до прийняття спірного припису.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову до суду у розмірі 2481 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, 01.02.2022 року між позивачем та адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.3.1 розділу 3 Договору за надану правову допомогу розмір гонорару, який Клієнт сплачує Виконавцю за надану в межах цього Договору правову допомогу визначається сторонами за домовленістю та вказується у відповідному Акті приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом.

18.02.2022 року між позивачем та адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» укладено додаткову угоду до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2022 року, в якій визначено вартість послуг з розрахунку 1000,00 грн. за кожну годину роботи.

23.03.2022 року між позивачем та адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» затверджено акт №1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги щодо складання позовної заяви (за 5 годин роботи, з розрахунку 1000,00 грн. за кожну годину роботи) 5000,00 грн.

Факт сплати позивачем адвокатському бюро «Анастасії Дударенко» підтверджується платіжним дорученням №3045 на загальну суму 5000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 року у справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд робить висновок, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є обґрунтованим та співмірним, а такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІТУС ЕСТЕЙТ" (вул. Томська, буд. 288, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38677327) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вул. Філософська, буд. 39А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.02.2022 року № 1554-ДК/0006Пр/03/01/-22.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІТУС ЕСТЕЙТ" (код ЄДРПОУ 38677327) судові витрати у розмірі 7481 (сім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський