Рішення

від 13.06.2022 по справі 931/456/21

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/456/21

Провадження № 2/931/7/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря - Гупалик А.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Міністерства юстиції України - Мельник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України, Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Волинської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину,

в с т а н о в и в:

04.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , Локачинської державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .

Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді будинковолодіння та земельних ділянок у с. Війниця Локачинського, нині Володимир-Волинського району.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері є її діти, а саме: вона, ОСОБА_4 та її брат ОСОБА_2 .

Після смерті матері вона прийняла спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки більше десяти років, а також на момент її смерті, проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 цього факту не оспорював в ході розгляду судом справи про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи те, що на момент смерті матері ОСОБА_3 вона постійно проживала разом з нею, тому є всі підстави для встановлення факту її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на момент її смерті.

У даний час вона дізналася, що її брат оформив на себе право власності на все спадкове майно після смерті матері, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, державним нотаріусом Локачинської державної нотаріальної контори було видано її брату ОСОБА_2 три свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно після смерті їх матері ОСОБА_3 , а саме:

1) свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 887 від 13.10.2015 року, на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, загальною площею 84 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 ;

2) свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 888 від 13.10.2015 року, на земельну ділянку, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

3) свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 889 від 13.10.2015 року, на земельну ділянку, площею 0,3639 га, для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , її брату ОСОБА_2 були видані без врахування того, що вона також, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, тому виникає питання про внесення відповідних змін до виданих ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за законом.

Зокрема, враховуючи, що спадкове майно, яке було прийнято ОСОБА_2 , та на яке він отримав відповідні свідоцтва, підлягає перерозподілу між ним ОСОБА_2 та нею, ОСОБА_1 , згідно із принципом рівності часток у спадщині, тому до вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом слід внести зміни, зазначивши, що спадкоємцями указаного в цих свідоцтвах майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її діти: ОСОБА_2 ( 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

А тому позивач просила:

- встановити факт прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею ОСОБА_1 у вигляді житлового будинку, загальною площею 84 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , земельної ділянки, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку за цією ж адресою, та земельної ділянки, площею 0,3639 га, для ведення особистого селянського господарства;

- внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 887 від 13.10.2015 року, на житловий будинок, загальною площею 84 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 (1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка);

- внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 888 від 13.10.2015 року, на земельну ділянку, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, зазначивши, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

- внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 889 від 13.10.2015 року, на земельну ділянку, площею 0,3639 га, для ведення особистого селянського господарства, зазначивши, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 (1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

Понесені судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25.08.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок, загальною площею 84 кв.м., житловою площею 51,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 31884807224),

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 0722481200:01:000:0178, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 749165407224),

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3639 га, кадастровий номер 0722481200:01:000:0179, що знаходиться на території Війницької сільської ради Володимир-Волинського (колишнього Локачинського) району Волинської області (реєстраційний номер об`єкта 749189207224), що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_2 .

28.09.2021 року ухвалою суду було замінено відповідача у справі - Локачинську державну нотаріальну контору на належного відповідача - Міністерство юстиції України.

29.10.2021 року від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 24.10.2017 № 3283/5 «Про ліквідацію Локачинської нотаріальної контори Волинської області» зазначена нотаріальна контора була ліквідована, а матеріальні цінності та діловодні справи передані Волинському обласному нотаріальному архіву. Процедуру ліквідації проведено без правонаступництва, що підтверджено інформацією, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сформовані позивачемпозовні вимогине можутьбути виконаніМіністерством юстиціїУкраїни всилу відсутностіпередбачених наце законодавствомповноважень,вносити змінидо свідоцтвапро правона спадщинууповноважені виключно нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до ст. 1300 Цивільного кодексу України, що вказує на безпідставність позову в цілому, поданого до Міністерства юстиції України.

Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Зіставивши наведені норми цивільного закону, можна зробити висновок, що закон не вимагає від спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки така умова прийняття спадщини прямо визначена у законі лише для спадкоємця, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем.

Так, закон не зобов`язує спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подати заяву про прийняття спадщини, оскільки умовою прийняття ним спадщини є лише відсутність відмови від неї.

Тобто,якщо протягомшести місяцівз днясмерті спадкодавцяспадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,не заявивпро відмовувід спадщини,після закінченняшести місяцівз часувідкриття спадщинивін можеодержати свідоцтвопро правона спадщинув нотаріальнійконторі, подавши відповідну заяву (ст. 1296- 1298 ЦК).

Щодо встановлення факту прийняття спадщини, то враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може вестися лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Натомість, позовні вимоги позивача щодо внесення змін у свідоцтва про право на спадщину є необґрунтованими та передчасними, на думку відповідача, оскільки прийняття рішення про встановлення факту прийняття спадщини зобов`язує нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноважену на це посадову особу відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини внести зміни до свідоцтва про право на спадщину, як це передбачено в ст. 1300 ЦК України.

03.11.2021 року позивачем було подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що судова практика допускає встановлення фактів прийняття спадщини, ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем, отже прийняла спадщину, окрім цього нотаріус не відмовляв їй з цього приводу і вона вправі звернутись з даним позовом до суду.

Щодо твердження представника Міністерства юстиції України про те, що позовні вимоги позивача не можуть бути виконані Міністерством, в силу відсутності на це повноважень в Міністерства юстиції України, представник позивача зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади, інших органів й установ, які наділені владними повноваженнями, є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою здійснення правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати наступне: якщо під час розгляду справи буде встановлено, що орган (установа) наділений владними повноваженнями, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, припинив свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі його правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган (установу), до компетенції якого належить прийняття рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом, наділеним владними повноваженнями.

Таке твердження викладено в постанові ЦКС у складі ВС від 27.05.2020 року у справі № 522/25954/16-ц.

19.01.2022року від представника Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно донаказу Міністерстваюстиції Українивід 07.06.2021№ 2040/5«Про затвердженняПереліку нотаріальнихокругів вАвтономній РеспубліціКрим,областях,містах Києвіта Севастополі»у межахВолодимир-Волинськогорайону утвореноВолодимир-Волинськийрайонних нотаріальнийокруг,в межахякого дієне тількиВолодимир-Волинськадержавна нотаріальнаконтора Волинськоїобласті, але і Нововолинська державнанотаріальна контораВолинської області;Іваничівська державнанотаріальна контораВолинської області,а також приватні нотаріуси.

Наведене свідчитьпро безпідставністьклопотання позивачащодо залученняв якостіспіввідповідача саме Володимир-Волинської державної нотаріальної контори.

Крім того, позивач, маючи рішення суду про встановлення факту постійного проживанняразом ізспадкодавцем начас відкриттяспадщини маєальтернативний вибірщодо зверненнядо нотаріусів або всільських населенихпунктах -уповноваженої наце посадовоїособи відповідногооргану місцевогосамоврядування відповідно до ст. 1300 Цивільного кодексу України, що вказує на безпідставність позову в цілому, поданого до Міністерства юстиції України.

21.03.2022 року ухвалою суду було прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову у вказаній цивільній справі, постановлено в подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмету позову, відповідно до якого позивач просить:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а відтак - прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 у вигляді житлового будинку, загальною площею 84 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , земельної ділянки, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку за цією ж адресою, та земельної ділянки, площею 0,3639 га, для ведення особистого селянського господарства;

- внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 887 від 13.10.2015 року, на житловий будинок, загальною площею 84 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що спадкоємцями вказаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 ( 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка);

- внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер 888 від 13.10.2015 року, на земельну ділянку, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, зазначивши, що спадкоємцями вказаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 (1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка);

- внести зміни у свідоцтво про право власності на спадщину за законом, реєстраційний номер 889 від 13.10.2015 року, на земельну ділянку, площею 0,3639 га, для ведення особистого селянського господарства, зазначивши, що спадкоємцями вказаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 ( 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

Понесені судові витрати покласти на відповідача.

Також за клопотанням позивача залучено до участі у справі співвідповідача - Володимир-Волинську державну нотаріальну контору Волинської області.

Позивач та її представник у судовому засіданні свої змінені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, уточнивши, що просять внести зміниу свідоцтвапро правона спадщину,а непро правовласності наспадщину,як помилковозазначено упозовній заявіта заявіпозивача прозміну предметаспору.Судові витрати просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 та Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Волинської області, як правонаступника Локачинської державної нотаріальної контори.

Представник Міністерства юстиції України у судовому засіданні позов не визнала із підстав, викладених у відзиві на позов та письмовому поясненні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи. 12.01.2022 року від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами в справі. Позов не визнає повністю.

Представник Володимир-Волинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи, будь яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка ОСОБА_5 , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, в т.ч. матеріали спадкової справи №150/2015 до майна померлої ОСОБА_3 , оглянувши матеріали витребуваної судом цивільної справи № 160/490/15-ц, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2021 року (а.с. 7). Після її смерті відкрилась спадщина на її майно.

Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є діти, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Війницької сільської ради № 506 від 13.07.2015 року. Із вказаної довідки також вбачається, що спадкодавець на момент смерті була зареєстрована за однією адресою із сином ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 (а.с. 126 на звороті).

Позивач є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження та одруження, відповідно до якого вона змінила прізвище з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 " (а.с. 8, 9).

Позивач ОСОБА_1 03.08.2015 року подала до Локачинської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 та видачу їй свідоцтв про право на спадщину (а.с. 125 на звороті).

Будь яких доказів постійного її проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_8 на час її смерті ОСОБА_1 до нотаріальної контори подано не було та нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку із пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 129 на звороті).

Натомість ОСОБА_2 13.10.2015 року була подана заява про видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом, як спадкоємцю, який прийняв спадщину, позаяк постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем ОСОБА_3 за однією адресою на час її смерті, і йому, як єдиному спадкоємцю, що прийняв спадщину державним нотаріусом було видано свідоцтва про право на усю спадщину ОСОБА_8 (а.с. 131, 143 на звороті, 144).

Позивач вважає, що прийняла спадщину після смерті матері, позаяк саме вона фактично постійно проживала із нею на час її смерті, а не ОСОБА_2 ( як останній неправдиво вказав у заяві, поданій нотаріусу 13.10.2015 року), а тому звернулась до суду із позовом щодо встановлення даного факту, що не визнається відповідачем ОСОБА_2 .

Суд вважає, що дана частина позовних вимог підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у судовому засіданні було заслухано показання свідка ОСОБА_5 , яка зазначила, що знає ОСОБА_1 тривалий час, позаяк вони разом працювали, часто бувала в неї вдома, і остання дійсно постійно, більше 10 років, проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_3 , а також на час її смерті. Позивач проводила поховання матері.

Крім того, дані обставини були встановлені рішенням Локачинського районного суду від 14.09.2015 року у справі № 160/490/15-ц, що набрало законної сили, у мотивувальній частині якого міститься посилання на довідку Війницької сільської ради Локачинського району № 602 від 05 серпня 2015 року, відповідно до якої спадкодавець ОСОБА_3 на час смерті фактично проживала із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , хоча була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 у будинку, що їй належить. Позивач ОСОБА_1 провела її поховання. Оригінал вказаної довідки міститься в матеріалах справи №160/490/15-ц,що оглянутасудом заклопотанням позивача. При цьому, як вбачається із вищевказаного рішення, зазначені вище обставини сторонами - ОСОБА_2 та Війницькою сільською радою не оспорювались (а.с. 10, 11).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Аналізуючи вищевикладене, судом встановлено, що закон не вимагає від спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки умовою прийняття ним спадщини є лише відсутність відмови від неї.

Отже,позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного її проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а отже - прийняття позивачем спадщини після смерті матері, необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог в частині внесення зміни у свідоцтва про право на спадщину, судом встановлено наступне.

Так, частиною першою статті 1280ЦК України встановлено, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Окрім того, законом передбачено порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину (стаття 1300 ЦК України).

Так, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Отже, застосування цього правила є можливим у випадку, коли після видачі свідоцтв про право на спадщину з`являться інші спадкоємці.

У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.

За таких обставин, передбачений статтею 1300ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.

Таким чином, зважаючи на відсутність згоди спадкоємця ОСОБА_2 на внесення змін в свідоцтва про право на спадщину, спадщина, яка була прийнята та оформлена на нього та на яку він отримав відповідні свідоцтва, підлягає перерозподілу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах (по 1/2 частині) на підставі рішення суду, враховуючи, що остання фактично постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час її смерті і прийняла спадщину, проте не була включена до її розподілу.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставусвоїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, дійшов висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

При цьому суд вважає Міністерство юстиції України та Володимир-Волинську державну нотаріальну контору Волинської області належними відповідачами у справі з підстав, вказаних в ухвалах суду від 28.09.2021 року та від 21.03.2022 року.

Що стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1, 2 ст.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За змістом ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.

Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 06-21-сц-1 від 23.06.2021 року, укладений із адвокатським бюро «Бюро адвоката Єлова» в особі керуючого бюро - адвоката Єлова В.А. та ордер серії ВЛ № 048010 (а.с. 17, 18), додаток №1 до договору № 06-21-сц-1 від 23.06.2021 року про обсяг та вартість правової допомоги, з якого вбачається види юридичних послуг, наданих позивачу та їх вартість, а саме: ознайомлення з наявними матеріалами - 1500 грн, аналіз нормативної бази та судової практики, консультації - 1500 грн, підготовка до судових засідань та процесуальних документів - 3000 грн, представництво інтересів в суді - 2000 грн, всього 8000 грн (а.с. 18 на звороті), сплата вказаних коштів позивачем ОСОБА_1 адвокатському бюро «Бюро адвоката Єлова» підтверджується квитанцією № 1 від 24.06.2021 року на суму 8000 грн (а.с. 19).

Відповідно до ч.5, ч.6ст.137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачі - ОСОБА_2 та Міністерство юстиції України заперечували щодо задоволення вимог позивача повністю.

Враховуючи характер інституту судових витрат, оплата послуг адвоката безпосередньо пов`язана з розглядом справи, а тому до уваги судом беретьсяскладність справи, час, витрачений адвокатом на виконання ним відповідних робіт щодо правової консультації, збирання доказової бази, складання заяви про забезпечення позову та позовної заяви, а також підготовку клопотань, тощо.

Суд вважає, що обсяг наданих адвокатом Єловим В.А. послуг та виконаних робіт у даній справі є значним, проте розмір витрат на правничу допомогу суд вважає завищеним в порівнянні із складністю справи. При цьому судом взято до уваги заперечення відповідачів, а тому вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково, в сумі 5000 грн, в задоволенні решти вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження сплати судового збору позивачем суду було надано квитанції на суму 4086 грн. Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі даний судовий збір підлягає стягненню в користь позивача.

У судовому засіданні позивачем та її представником було заявлено клопотання про стягнення судових витрат лише з відповідачів ОСОБА_2 та Володимир-Волинської державної нотаріальної контори.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги наступне.

Так, у судовому засіданні було встановлено та доведено матеріалами спадкової справи 150/2015, що ОСОБА_1 не було подано нотаріальній конторі будь яких доказів її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час смерті останньої, а відповідачем ОСОБА_2 навпаки вказано про прийняття спадщини шляхом його постійного проживання та реєстрації із спадкодавцем за однією адресою, а тому, з врахуванням вказаного, суд не вбачає вини нотаріальної контори у даному спорі. Аналізуючі обставини справи, на думку суду, усі понесені позивачем судові витрати мають бути стягнуті з відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, арешт, накладений ухвалою суду від 25.08.2021 рокуна житловий будинок, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, однак може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.10,13,77, 81, 82, 133, 137, 141, 158, 258, 259, 263-265 ЦПКУкраїни,ст.ст. 1268, 1269, 1280, 1296, 1300 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а відтак - прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.10.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за Р№ 887, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 84 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що спадкоємцями вказаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 ( 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

Внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.10.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за Р№ 888, на земельну ділянку, площею 0,25 га, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зазначивши, що спадкоємцями вказаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 ( 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

Внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.10.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за Р№ 889, на земельну ділянку, площею 0,3639 га, передану для ведення особистого селянського господарства, зазначивши, що спадкоємцями вказаного в цьому свідоцтві майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_2 ( 1/2 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в розмірі 4086 грн 00 коп. (чотири тисячі вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

В решті вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Вжитий ухвалою Локачинського районного суду від 25.08.2021 року захід забезпечення позову у виді арешту, накладеного на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 84 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, площею 0,3639 га, для ведення особистого селянського господарства, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили, однак може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

-Міністерство юстиції України, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622.

-Володимир-Волинська державна нотаріальна контора Волинської області, адреса: м. Володимир, вул. Ковельська, 35, код ЄДРПОУ 02776259.

Повний текст рішення складено в перший день після закінчення тимчасової непрацездатності головуючого судді у справі Кідиби Т.О. - 01.07.2022 року.

Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба