Постанова

від 28.06.2022 по справі 640/26093/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26093/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю., Черпіцької Л.Т.

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 0007674609.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року клопотання Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено.

Замінено відповідача у справі, а саме, Офіс великих платників податків Державної податкової служби, його правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Адміністративну справу №640/26093/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 0007674609, передано на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт вказує, що за відкритою інформацією з сайту Міністерства юстиції України, Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) знаходиться в стані припинення, тобто, особа не ліквідована, наявна державна реєстрація такої особи. Тобто, підстав для вибуття сторони з судового процесу немає.

З посиланням на приписи частин 3-4 статті 48 КАС України, якою врегульовано питання заміни неналежної сторони, позивач вказує, що суд може замінити відповідача лише якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, при цьому, суд може залучити до участі у справі співвідповідача.

Таким чином, на думку позивача, враховуючи, що підстав для вибуття Офісу великих платників податків ДПС немає - наявна державна реєстрація особи, тому Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, повинно бути залучено у справу як другий відповідач, без зміни підсудності розгляду справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні 29 червня 2022 року.

24 червня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому представник просив апеляційну скаргу залишити бе задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року клопотання представника Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon» з використанням власних технічних засобів задоволено, ухвалено провести судове засідання у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon» з використанням власних технічних засобів 29 червня 2022 року о 11:10 год в залі судових засідань № 9 в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30.

29 червня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення позивача про наянвість підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

12 жовтня 2021 року від Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво, а також про передачу справи за територіальною підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи вищевказане клопотання та передаючи справу до іншого адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків почало діяльність, як орган виконавчої влади, та є правонаступником Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

При цьому, місцезнаходженням Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків є м. Дніпро, пр-т О. Поля, 57, 49600, а місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" є наступна адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76. Таким чином, місцезнаходженням і позивача і відповідача у справі є Дніпропетровська область.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для передачі даної адміністративної справи на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду, юрисдикція якого поширюється на Дніпропетровську область.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, апеляційна скарга стосується, зокрема, питання застосування норм процесуального права, якими врегульовано заміна сторони її правонаступником, у випадку, якщо суб`єкт владних повноважень перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій особі публічного права, яка не має статусу юридичної особи.

Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Ааналогічна правова позиція було неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 06 жовтня 2020 року у справі № 804/958/17, від 03 грудня 2020 року у справі № 805/2173/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 805/4361/17-а.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі, Офіс великих платників податків ДПС).

Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Східне міжрегіональне управління ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року № 643, Східне міжрегіональне управління ДПС є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження, є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.09.2020 здійснено державну реєстрацію Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, адреса: 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 57) як відокремленого підрозділу юридичної особи - Державної податкової служби України.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Таким чином, з 01.01.2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС здійснює функції та повноважень Офісу великих платників податків ДПС, що припиняється, з реалізації державної податкової політики щодо платників податків, які перебувають на податковому обліку в цьому управлінні.

Відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за № 321/35943), інтегрована картка платника відкривається: за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку); за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до пункту 1.4. Розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (зі змінами та доповненнями) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» знаходиться на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Східне міжрегіональне управління ДПС є процесуальним правонаступником Офісу великих платників податків ДПС у справі № 640/26093/19.

Правова позиція щодо процесуального правонаступництва Східного міжрегіонального управління ДПС з Офісу великих платників податків ДПС викладена у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 805/2692/17-а.

Апелянт, з посиланням на приписи частин 3-4 статті 48 КАС України, якою врегульовано питання заміни неналежної сторони, вказує, що суд може замінити відповідача лише якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, при цьому, суд може залучити до участі у справі співвідповідача.

Таким чином, на думку позивача, враховуючи, що підстав для вибуття Офісу великих платників податків ДПС немає - наявна державна реєстрація особи, тому Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, повинно бути залучено у справу як другий відповідач, без зміни підсудності розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що посилання апелянта на приписи статті 48 КАС України є необгрунтованими, оскільки спірні правовідносини стосуються процесуального правонаступництва та врегульовані, зокрема, приписами статті 52 КАС України, в той час як стаття 48 КАС України регулює порядок заміни неналежної сторони, що стосується випадків, коли суд першої інстанції встановив, що з позовом звернулася не та особа, або позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Отже, в межах спірних правовідносин судом першої інстанції було вірно застосовано саме процесуальні норми статті 52 КАС України щодо процесуального правонаступництва відповідача.

Щодо наявності правових підстав для передачі справи № 640/26093/19 на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що юридичною адресою Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків є м. Дніпро, пр-т О. Поля, 57, 49600.

Також, згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» є адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76.

Таким чином, місцезнаходженням як позивача, так і відповідача у справі є Дніпропетровська область.

Передаючи справу на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції посилався на пункт 3 частини першої статті 29 КАС України та виходив з того, що на підставі Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів в системі адміністративних судів України» утворено місцеві адміністративні суди, зокрема, Дніпропетровський окружний адміністративний суд. Додатком №1 до зазначеного Указу визначено, що територією, на яку поширюються повноваження Дніпропетровського окружного адміністративного суду, є Дніпропетровська область.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Так, процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.

Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.

Відповідно до частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;

6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;

7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

Передаючи справу на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду суд першої інстанції посилався саме на пункт 3 вищевказаної статті, згідно з яким суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Однак, колегія суддів наголошує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував приписів частини третьої статті 30 КАС України, згідно з якою справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Таким чином, щоб унеможливити пересилання справи з одного суду до іншого з підстави забезпечення дотримання територіальної підсудності, закон встановив заборону.

В межах даної справи, станом на дату відкриття провадження судом першої інстанції, справа за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення була підсудна територіально Окружному адміністративному суду міста Києва (за місцезнаходженням відповідача).

Враховуючи вищевикладене, оскільки дана справа була прийнята Окружним адміністративним судом міста Києві до свого провадження з додержанням правил підсудності, процесуальне правонаступництво з Офісу великих платників податків ДПС на Східне міжрегіональне управління ДПС реалізовано в ході розгляду справи в суді першої інстанції, тобто, лише в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для передачі даної адміністративної справи на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду з огляду на їх невідповідність приписам адміністративного процесуального законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для здійснення заміни відповідача у справі його правонаступником, однак, не погоджується з наявністю підстав для передачі справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню в частині, а справа - направленню для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року - скасувати в частині передачі дміністративної справи №640/26093/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року - залишити без змін, справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Повний текст виготовлено 01 липня 2022 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді А.Ю. Кучма,

Л.Т. Черпіцька