Ухвала

від 03.07.2022 по справі 640/31333/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2022 року

м. Київ

справа №640/31333/20

адміністративне провадження №К/990/15250/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 640/31333/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Почайна-офіс" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування окремих пунктів розділу "Містобудівні умови та обмеження", визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Почайна-офіс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції №1402 від 06.11.2019 року в частині речення: «Граничну висоту об`єкта проектування прийняти відповідно до положень Генерального плану міста Києва з урахуванням державних будівельних норм h<27 м» граничну висоту, об`єкта проектування визначити h <36,95м;

- визнати протиправними та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції №1402 від 06.11.2019 року в частині визначення, що «Об`єкт проектування знаходиться в межах Центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови другої категорії, охоронній археологічній зоні, пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», території пам`ятки археології ІХ-ХІІІ ст. місцевого значення Культурний шар Подолу, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції №1402 від 06.11.2019 в частині визначення «Виконати вимоги Законів України "Про охорону археологічної спадщини», «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (із змінами)»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції №1402 від 06.11.2019 в частині визначення «Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (Закон України «Про охорону культурної спадщини»);

- визнати протиправним та скасувати абзац 14 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції №1402 від 06.11.2019 в частині визначення, що: «Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про охорону археологічної спадщини»;

- визнати бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання відповіді на заяву Позивача від 6 листопада 2020 року №6/11/20 незаконною та зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до Містобудівних умови та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2019 року шляхом:

- пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» викласти в редакції «Визначити граничну висоту об`єкта проектування h < 36,95м.»;

- виключити абзаци 1-4 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень в редакції: «об`єкт проектування знаходиться в межах Центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови другої категорії, охоронній археологічній зоні, пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», території пам 'ятки археології ІХ-ХІІІ ст. місцевого значення Культурний шар Подолу, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народній депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.»;

«виконати вимоги Закону України "Про архітектурну діяльність». Закону України «Про охорону культурної спадщини». Закону України «Про археологічну спадщину», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318(із змінами)»;

«Дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;

- в абзаці 14 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень виключити вимогу щодо необхідності розглядати проектну документацію та затверджувати таку документацію відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про охорону археологічної спадщини».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 скасовано в частині пункту 8 резолютивної частини та прийняти в даній частині нову постанову, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Почайна-офіс" в задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Щодо строків касаційного оскарження слід зазначити таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 08 лютого 2022 року (відомості про виготовлення повного тексту постанови відсутні). Розгляд апеляційної скарги відбувався у порядку письмового провадження.

Як вбачається з даних конверту та трекінгу АТ «Укрпошта» касаційну скаргу заявником було направлено до суду 16 червня 2022 року, тобто поза межами встановленого процесуального строку.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

На обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку заявник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови отримав 21.02.2022, а 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан, що є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Крім того, заявник зазначає, що наказом Департаменту від 16.03.2022 №36ОС оголошено простій не з вини працівників з 16.03.2022 до припинення чи скасування воєнного стану, який скасовано 01.06.2022.

Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у заяві про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2263-ІХ від 22.05.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи те, що оскаржуване судове рішення скаржник отримав 21.02.2022, що підтверджується копією конверту Шостого апеляційного адміністративного суду та даними трекінгу АТ «Укрпошта», то останнім днем строку звернення з даною касаційною скаргою було 23.03.2022, що припадало на час дії в Україні воєнного стану.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску процесуального строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки зазначені обставини є невідворотними та такими, що об`єктивно унеможливлювали своєчасну реалізацію учасника процесу права на звернення з даною касаційною скаргою.

Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Так, у касаційній скарзі є посилання на постанову Верховного Суду та приписи частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не конкретизовано, на підставі якого пункту, передбаченого частиною 4 статті 328 цього Кодексу подається дана касаційна скарга.

Також, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судом першої інстанції було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, належне обґрунтування наявності яких у касаційній скарзі відсутні.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права, порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, з посиланням на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України із вказівкою на наявність виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та їх належним обґрунтуванням.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником не було дотримано вищевказаної вимоги - до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.

У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить вимогу немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року в розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою у справі за позовом, що містить дві вимоги немайнового характеру, складає 8408,00 ((2102*2)*200%=8408) гривень.

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8408,00 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, заявнику необхідно уточнити підстави звернення з даною касаційною скаргою та сплатити вказану суму судового збору або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Поновити Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 09.06.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 640/31333/20.

Касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя С.Г. Стеценко