Постанова

від 29.06.2022 по справі 569/12937/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/12937/21

Провадження № 22-ц/4815/512/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Хилевич С.В., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційні скарги представника Приватногоакціонерного товариства"Рівнеазот"та ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про визнання незаконним відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул,-

В С Т А Н О В И В :

24 червня 2021 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" в якому просить:

визнати незаконним наказ заступника директора департаменту з управління персоналом та соціальних питань Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» № 2391-ВК від 20 жовтня 2020 року про відсторонення позивача від роботи з 21 жовтня 2021 року,

скасувати наказ голови правління ПрАт «Рівнеазот» №2537-ВК від 12 листопада 2020 року про звільнення позивача з роботи,

поновити його на роботі стропальником цеху аміачної селітри Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» з 14 листопада 2020 року,

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на його користь заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 21 жовтня 2020 року по 13 листопада 2020 року включно в сумі 21 296 грн. 70 коп.,

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на його користь заробітну плату за вимушений прогул з 14 листопада 2020 року по день ухвалення рішення судом по 1 183 грн. 15 коп. за кожен робочий день.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2021 року позов задоволено частково.

Позов ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про визнання незаконним відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул задоволено частково.

Скасовано наказ голови правління ПрАТ «Рівнеазот» №2537-ВК від 12 листопада 2020 року про звільнення ОСОБА_4 з роботи.

Поновлено ОСОБА_4 на роботі стропальником цеху аміачної селітри Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» з 14 листопада 2020 року.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 листопада 2020 року по день ухвалення рішення судом в сумі 330 098 грн. 85 коп.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот", зокрема в частині відсторонення позивачавід роботиз 21жовтня 2021року тастягнення заробітноїплати з21жовтня 2020року по13листопада 2020року включнов сумі21296грн.70коп. - відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, представник Приватного акціонерноготовариства "Рівнеазот" подала апеляційну скаргу, зі змінами до неї, в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідно до результатів проведеної атестації робочих місць підприємства, а також згідно погодженого Управлінням Держпраці у Рівненській області Списку працівників цеху аміачної селітри, які підлягають періодичному медичному огляду у 2020 році, ОСОБА_4 підлягав у2020проходженню обов`язковогоперіодичного медичногоогляду у зв`язку з наявністю на його робочому місці стропальника 4 розряду цеху аміачної селітри ПрАТ Рівнеазот таких шкідливих і небезпечних факторів, як пил бруситу, шум, робота на висоті.

Законом врегульовано порядок проведення періодичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці до яких відноситься Позивач, а ПрАТ Рівнеазот у суворій відповідності до вимог чинного законодавства організовано проведення медоглядів зазначених категорій працівників підприємства.

Вказує, що лікування імедичний огляд є різними видами діяльності, лікування є добровільним, в той час як медичний огляд є обов`язковим. Лікування і обов`язковий періодичний медичний огляд регулюються різними нормативними актами. Посилання позивача на ст. 38 ЗУ Основи законодавства України про охорону здоров`я при проходженні медичного огляду працівниками, які працюють на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки для проходження таких медичних оглядів законодавцем встановлений інший порядок, відмінний від порядку лікування закладами первинної, вторинної, третинної медичної допомоги. Задовольняючи з цих підстав позовні вимоги, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права - застосовано норму, яка не підлягає застосуванню, а саме ст.38 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я, і не застосовано норми, які підлягають застосуванню, а саме ст. 31 Закону Основи законодавства України про охорону здоров`я, ч. 2 ст.169 КЗпП України, ч.1 ст. 17 Закону України Про охорону праці, а також проходження медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений Наказом МОЗ України №246 від 21.05.2007 року.

Зазначає, що позивач був обізнаним про наявність на його робочому місці шкідливих та небезпечних факторів виробничого процесу, свій обов`язок щодо проходження періодичних медоглядів визнає і не оспорює. Проте вимог законодавства не виконав і був відсторонений від роботи без збереження заробітної плати Наказом №2391-ВК від 20.10.2020 року, який не скасований місцевим судом, а позовні вимоги залишені без задоволення.

Стверджує, що 21.10.2020 року Позивачем надіслано на адресу ПрАТ Рівнеазот заяву щодо неправомірного, на його думку, відсторонення його від роботи. До заяви, серед іншого, долучено не засвідчені копії Картки №1227/3 від 31.07.2020 працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду та Медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника №1227/3, виданих КНП Міська лікарня №2 PMP.

Оригінали вказаних документів знаходяться у Позивача, а перший і єдиний раз представники роботодавця побачили їх під час судового засідання у даній справі в Рівненському міському суді. Даний факт визнається Позивачем.

Згідно Картки позивач пройшов медичний огляд на встановлення можливості його роботи за посадою стропальника на робочому місці без шкідливихта небезпечнихфакторів і факторів виробничого процесу.

Картка не підтверджує проходження всіх необхідних обстежень оскільки не враховує окремих шкідливих факторів характерних для умов праці позивача.

Не погоджується з висновками суду про неврахування Картки та Медичної довідки №1227/3 від 31.07.2020 року, оскільки 26.10.2020 позивачу вручено письмове повідомлення за вих.401 про необхідність проходження в найкоротші строки періодичного медичного огляду з урахуванням шкідливих і небезпечних виробничих факторів та виробничого процесу згідно умов його праці й визначено медичний заклад.

Однак, позивачем вказане повідомлення проігнороване. Тому розпорядженням начальника цеху аміачної селітри ОСОБА_5 №149 від 02.11.2020 року, позивача направлено для проходження періодичного медичного огляду в медико-санітарну частину підприємства і встановлено йому строк для проходження медичного огляду до 04.11.2020 року. Розпорядження не виконане, від надання пояснень ОСОБА_4 відмовився. Відповідно до Наказу №2884-ВК від 05.11.2020 року до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вказаний наказ позивачем не оскаржувався, що свідчить про визнання ним факту вчинення дисциплінарного проступку.

Оскільки позивач продовжував протиправну поведінку розпорядженням начальника цеху аміачної селітри ОСОБА_5 №161 від 06.11.2020 року ОСОБА_4 зобов`язано в строк до 11 години 06.11.2020 року з`явитися в медико-санітарну частину ПрАТ Рівнеазот і невідкладно приступити до проходження періодичного медичного огляду згідно Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом МОЗ №246 від 21.05.2007 року, і в строк до 12 години 09.11.2020 року повідомити керівника цеху аміачної селітри про результати обстежень. Розпорядження не виконане, від надання пояснень ОСОБА_4 відмовився.

Факт невиконання ОСОБА_4 розпорядження начальника цеху №161 від 06.11.2020 року ним не заперечується, порушення також підтверджується службовою запискою заступника начальника цеху ОСОБА_6 від 09.11.2020 року, актом від 09.11.2020 року про відмову від надання пояснень щодо невиконання розпорядження начальника цеху аміачної селітри, службовою запискою начальника медико-санітарної частини підприємства від 09.11.2020 року.

З оскаржуваного Наказу №2537-ВК від 12.11.2020 року Про звільнення ОСОБА_4 вбачається порушення: не виконав законні вимоги адміністрації підприємства - розпорядження начальника цеху аміачної селітри Кришталя А.В. №161 від 06.11.2020 року, не приступивши та не пройшовши обов`язковий медичний огляд у строки, вказані в розпорядженні. Оскільки раніше позивач вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани згідно Наказу №2484-ВК від 05.11.2020 і вжиті заходи не дали позитивного результату, порушення трудової дисципліни у вигляді невиконання розпорядження №161 від 06.11.2020 року носить характер систематичності. Таким чином, звільнення відповідача відбулося відповідно до вимог чинного законодавства.

Також вказує, що з показань свідків вбачається, що позивачу було надано можливість надати письмові пояснення, від яких він категорично відмовився, а тому були складені відповідні акти від 05.11.2020 року та від 09.11.2020 року, що свідчить не про формальність складених актів, а про дотримання процедури визначеної статтею 149 КЗпП України щодо зажадання від позивача письмових пояснень. Разом з тим, навіть невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Доводить, що оскільки є чинним наказ про відсторонення, тому відсутні підстави для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки жодних втрат у заробітній платі у зв`язку зі звільненням позивач не поніс. Крім того, судом безпідставно стягнуто середній заробіток за 279 робочих днів, що становить 409 календарні дні, при цьому судом не враховано час, який минув від дати звільнення позивача до дати його звернення з позовом, а також відсутність будь-яких підстав у позивача для відтягування такого звернення до суду.

Також зазначає, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, будь-яких поважних причин не звернення до суду протягом семи місяців Позивачем не наведено, а тому судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 233 КЗпП та норми процесуального права, а саме Прикінцевих Положень ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28.12.2021 року в частині задоволенихпозовних вимог ОСОБА_4 про скасування наказу голови правління ПрАТ Рівнеазот №2537-ВК від 12.11.2020 року про звільнення з роботи, поновлення ОСОБА_4 на роботі стропальником цеху аміачної селітри ПрАТ Рівнеазот з 14.11.2020 року, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.11.2020 року по день ухвалення рішення судом в сумі 330098,85 грн.

Не погоджуючисьіз вказанимрішенням судув частинівідмови взадоволенні позовнихвимог, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що як встановлено судом, 21 жовтня 2020 року позивач надіслав заяву на ім`я директора з проханням втрутитися і усунути порушення своїх прав і додав копію медичної довідки і медичної картки. Після отримання цих документів, роботодавець повинен допустити його до роботи, однак відповідач ігнорував надіслані ним документи і цинічно в відповіді зазначив, що ніяких документів він не надав. Такі дії відповідача свідчать про свідому фальсифікацію ним фактів.

До того ж, з наданих документів вбачається, що необхідний медичний огляд ОСОБА_4 пройшов ще в липні 2020 року і отримав медичну довідку 31 липня 2020 року і що за станом здоров`я я може виконувати роботи за спеціальністю.

За таких обставин, наказ про відсторонення мене його роботи станом на 20 жовтня 2020 року є незаконним, а відтак рішення суду про відмову визнання цього наказу незаконним і відмову в стягненні заробітної плати за час відсторонення від роботи є незаконним і необґрунтованим.

Просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28.12.2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу № 2391-ВК від 20 жовтня 2020 року заступника директора департаменту з управління персоналом та соціальних питань Приватного акціонерного товариства Рівнеазот про відсторонення ОСОБА_4 від роботи з 21 жовтня 2021 року і стягнення з Приватного акціонерного товариства Рівнеазот на користь ОСОБА_4 заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 21 жовтня 2020 року по 13 листопада 2020 року включно в сумі 21296 гривень 70 копійок, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задоволити зазначені позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , представник ПрАТРівнеазот просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, що медичний огляд, який проходив позивач і за наслідками якого видано довідку №1227/3 не проводився для з`ясування питання щодо можливості продовжувати позивачем роботу в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого процесу, наявних на робочому місці стропальника цеху аміачної селітри.

Стверджує, що нехтування позивачем власними обов`язками щодо проходження медичного огляду для встановлення можливості працювати в шкідливих умовах створює небезпеку не лише для позивача, а й для представників адміністрації ПрАТ Рівнеазот.

Заперечує щодо заявленого розміру заробітної плати за період з 21.10.2020 року по 13.11.2020 в розмірі 21296,70 грн.

У відзиві на апеляційну скаргуПрАТ Рівнеазот, ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу.

Вказує, що заздалегідь пройшов необхідний медичний огляд та повідомив роботодавця.

Вважає незаконною вимогу відповідача щодо повторного проходження медичного огляду у відомчій поліклініці.

Зазначає, що відповідач порушив порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності. Письмові пояснення не відбирались, а усно позивач пояснював неодноразово, що медичний огляд пройдений і за висновком лікарів придатний до роботи на займаній посаді. Акти, що надані відповідачем не зареєстровані належним чином, а покази надані працівниками є суперечливими.

Місцевим судом встановлено, що позивач з 01 червня 1995 року прийнятий на роботу вантажником аміачної селітри складського господарства Рівненського орендного підприємства «Азот» (на даний час це Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот»). Посада позивача на даний час - стропальник 4 розряду дільниці пакування та відвантаження цеху аміачної селітри.

20 жовтня 2020 року наказом заступника директора департаменту з управління персоналом та соціальних питань ПрАТ «Рівнеазот» №2391-ВК позивач був відсторонений від роботи за ухилення від проходження періодичних медичних оглядів.

Згідно із заявою позивача від 21 жовтня 2020 року, останній звернувся до голови правління ПрАТ «Рівнеазот» Заблуди М.В. з проханням втрутитися в незаконні дії підлеглого персоналу, просив скасувати наказ №2391-ВК від 20.10.2020, повідомляв, що ним у відповідності до вимог Наказу МОЗ України №246 пройдено медогляд в міській лікарні №2 Рівненської міської ради, за висновком лікарів він придатний для роботи стропальника на ПрАТ «Рівнеазот», вказував, що медичні документи він надавав табельнику цеху аміачної селітри. До вказаної заяви позивачем також було долучено копії картки №1227/3 та медичної довідки №1227/3 від 31.07.2020.

У відповіді на заяву позивача за підписом голови правління ПрАТ «Рівнеазот» Заблуди М.В. від 05 листопада 2020 року вих. № 2574, вказано, що відомості про проходження медичного огляду у 2020 році на підприємстві відсутні, оскільки в медчастині огляд позивач не проходив. Також зазначається, що медична довідка на підприємство не надходила, а твердження щодо надання довідки табельнику цеху аміачної селітри під час перевірки не знайшли підтвердження, оскільки згідно з поясненнями економіста (табельника) цеху аміачної селітри ОСОБА_7 зазначені документи їй не надавалися.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, …

Як вбачається з пояснень представника ОСОБА_4 вона не знає чи її довіритель був членом профспілки, а представники відповідача стверджують, що ОСОБА_4 не був членом профспілки. Іншого по справі не встановлено.

Відповідно до ст. 169 КЗпП України та ст. 17 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.

Порядком проведеннямедичних оглядів працівників певних категорій затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 року № 246, розробленим на виконання ст. 17 ЗУ «Про охорону здоров`я», передбачено процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівниківзайнятих наважких роботах,роботах ізшкідливими чинебезпечними умовамипраці або таких, де є потреба у професійному доборі.

Пунктами 2.2, 2.3 розділу ІІ Порядку закріплено, що заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1.

На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров`я, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

З додатків 1 та 2 вбачається, що обов`язковою інформацією, яка вказується в акті та списках працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам є: назва шкідливихта небезпечнихфакторів і № пункту та підпункту Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов`язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників; назва робіт і № пункту та підпунктів Переліку робіт, для виконання яких є обов`язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.

Згідно пункту 2.8 розділу ІІ Порядку проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров`я (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.

Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.

Відповідно до наведених норм порядок проведення медичного огляду характеризується індивідуальним підходом до обстежень працівників, який залежить від наявності на робочому місці шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, що впливають на здоров`я працівника. При цьому повнота, доцільність та якість медичних обстежень досягається шляхом узгодження між роботодавцем та закладами охорони здоров`я конкретно визначених шкідливих та небезпечних факторів й необхідних обстежень відповідно до цих факторів.

Пунктом 2.16. розділу ІІ Порядку встановлено, що результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров`я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі - Картка працівника) за формою, зазначеною у додатку 7, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о va302282-99, затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 N 302 v0302282-99 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)".

Відповідно до типової форми Картки працівника, зокрема п. 8, передбачено внесення відомостей про конкретні шкідливі танебезпечні виробничіфактори ітрудового процесу,крім тогопередбачено,що пункти1-12заповнюються вході підготовкидо медоглядівмедичною сестроюабо фельдшеромзакладів охорониздоров`язгідно ізсписком працівників,які підлягають медичному огляду.

Відповідно до Наказу ПрАТ «Рівнеазот» №117 від 20.02.2019 року проведено атестацію робочих місць, зокрема за посадою стропальник цеху аміачної селітри відділення пакування та відвантаження готової продукції (а.с. 130) відповідно до результатів атестації та Списку працівників цеху аміачної селітри, які підлягають періодичному огляду у 2020 році, ОСОБА_4 був зобов`язаний пройти медичний огляд у зв`язку з наявністю на його робочому місці шкідливих і небезпечних факторів, а саме пил бруситу, шум, робота на висоті.(а.с. 53)

Наказом-Постановою №823 від 31.12.2019 року ПрАТ «Рівнеазот» та Профспілковим комітетом, роботодавцем організовано проведення обов`язкових періодичних медичних оглядів працівників підприємства у медико-санітарній частині підприємства. (а.с. 49) Повноваження на проведення зазначених медоглядів підтверджується Ліцензією МОЗ України №603330 та акредитаційним сертифікатом серії МЗ №014238 (а.с. 76-77)

Як вбачається з долученої позивачем Картки працівника №1227/3 від 31.07.2020 року та Медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника №1237/3, виданих КНП Міська лікарня №2 РМР не містять відомостей про шкідливі та небезпечні виробничі фактори і виробничого процесу.

Отже, проходження медичного огляду здійснювалось без урахування особливостей місця роботи ОСОБА_4 та не дозволяє зробити висновок про можливість працівника продовжувати роботу в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів.

Відповідно покликання позивача на завчасне проходження ним медичного огляду зі своєї ініціативи та за свій кошт в іншій медустанові, разом з ігноруванням законних вимог роботодавця покладеного на нього нормами ст.169КЗпП Українита ст.17ЗУ «Проохорону праці»обов`язку організуватимедичний оглядпрацівників, спричинило застосування адміністрацією дисциплінарних санкцій до позивача, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних наказів.

Безпідставним є посилання ОСОБА_4 на норму ст. 38 ЗУ Основи законодавства України про охорону здоров`я та його право обирати медзаклад при проходженні медичного огляду працівниками, які працюють на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, оскільки для проходження таких медичних оглядів виходячи з наведених вище норм законів та ст.31 Основ, законодавцем встановлений інший порядок, відмінний від порядку лікування, організація та відповідальність за проходження якого покладена на роботодавця.

Роботодавцем визначений мед заклад до якого на проходження медичного огляду ОСОБА_4 не з`явився жодного разу. Його твердження про неприязнені стосунки з головним лікарем медсанчастини підприємства заперечуються представниками відповідача та не заслуговують на увагу, оскільки висновок здійснюється комісією, а не головлікарем. Маючи довідку від 31 липня 2020 року з міської лікарні, яка за його твердженням надає йому право працювати стропальником в шкідливих умовах цеху аміачної селітри, він мав би з`явитись на медкомісію та надати відповідну довідку. Компетенція визначати придатність ОСОБА_4 до роботи та належність поданої ним довідки від 31 липня 2020 року для допуску його до роботи в шкідливих умовах, належить не йому особисто, а лікарській комісії, однак навіть цього позивачем зроблено не було.

У випадку негативного для ОСОБА_4 висновку лікарської комісії медсанчастини підприємства, з огляду на висновок викладений в довідці від 31 липня 2020 року позивач міг оскаржити такий негативний висновок, що прямо передбачено п. 2.27. Порядку № 246.

Отже, з огляду на вимоги ст.46 КЗпП України та п.3.6, п.3.9 Порядку № 246 від 21.05.2007 року у роботодавця були всі підстави для відсторонення ОСОБА_4 від роботи.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про скасування наказу № 2391-ВК від 20 жовтня 2020 року про відсторонення його від роботи з 21 жовтня 2021 року і стягнення з роботодавця заробітної плати за період відсторонення від роботи з 21 жовтня 2020 року по 13 листопада 2020 року включно в сумі 21296 гривень 70 копійок то в їх задоволенні місцевий суд відмовив обґрунтовано і підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 немає.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_4 достовірно, завчасно і неодноразово був повідомлений про час і місце проходження медичного огляду, однак законного розпорядження адміністрації не виконав, на медичний огляд не з`явився, про що було складено відповідні акти (а.с.42-45, 82-89).

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

До 4 листопада 2020 року ОСОБА_4 не з`явився на медичний огляд, тому наказом №2884-ВК від 05.11.2020 року до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Зазначений наказ позивачем не оскаржувався, що свідчить про визнання ним факту вчинення дисциплінарного проступку.

6 листопада 2020 року ОСОБА_4 також не з`явився на медичний огляд.

Тобто, повторне невиконання працівником законного розпорядження роботодавця вказує на систематичність порушення ним трудової дисципліни, а тому у роботодавця були всі підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, про що керівником підприємства і було видано відповідний наказ № 2537 ВК від 12 листопада 2020 року.

За встановлених обставин, місцевий суд не в повній мірі дотримався вимог норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не всі його висновки відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга ПрАТ «Рівнеазот» підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до часткового скасування з ухваленням нового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_4 без задоволення.

Водночас, апеляційна скарга ОСОБА_4 є необґрунтованою, а тому відхиляється колегією суддів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати в виді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги ПрАТ «Рівнеазот» підлягають стягненню позивача.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381,382,383,384,390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерноготовариства "Рівнеазот" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2021 року скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» судовий збір в розмірі 6313 гривні 48 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 липня 2022 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.В. Хилевич

С.С. Шимків