Постанова

від 19.06.2022 по справі 910/15335/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2022 р. Справа№ 910/15335/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

представники учасників справи

від позивача: Андріїшина Н.П.

від відповідача: Марчук В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 25.11.2021

у справі №910/15335/17 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за первісним

позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні

технології»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія

«Технологічна аграрна компанія об`єднана»

про стягнення 7815276,91 доларів США

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні

технології»

до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

про визнання недійсним кредитного договору

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - заявник, АТ КБ «Приватбанк») звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології», яке буде виявлено державним або приватним виконавцем при виконанні цієї ухвали, зокрема: нерухоме майно, корпоративні права, транспортні засоби, обладнання тощо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 заяву АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову та додані до неї документи повернуто заявнику.

Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), встановивши, що заява про забезпечення позову подана заявником без додержання вимог частини 1 статті 139 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, на думку скаржника, відсутність в заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не впливає на вирішення судом питання щодо його застосування. Положення чинного процесуального закону не встановлюють обов`язку суду у будь-якому випадку при задоволенні заяви про забезпечення позову застосувати інститут зустрічного забезпечення. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15335/17.

20.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15335/17.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.12.2021 суддю Північного апеляційного господарського суду Мартюк А.І. звільнено у відставку.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2021 для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Алданова С.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15335/17 за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2021.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» у порядку статті 263 ГПК України скориставшись своїм правом, подавало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Зокрема, відповідач за первісним позовом у своєму відзиві зазначає, що заява АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 139 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17, призначений на 25.01.2022 - не відбувся.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Владимиренко С.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За положеннями статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Виходячи із положень вказаної статті Конституції України, Рада суддів України рішенням від 24.02.2022 №9 рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

Враховуючи загострення збройної агресії російської федерації на адміністративно-територіальній одиниці, на яку розповсюджується юрисдикція Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку із наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи, суддів та працівників апарату суду, розгляд справи №910/15335/17 за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021, призначений на 02.03.2022 - не відбувся.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Разом з тим, конституційне право кожного на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмеженим.

Пунктом 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2022.

У судове засідання 20.06.2022 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору.

Так, представник позивача за первісним позовом підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В свою чергу представник відповідача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 20.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі частини 7 статті 140 ГПК України, оскільки заява не містила пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується з огляду на таке.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевим господарським судом повернуто подану позивачем за первісним позовом заяву про забезпечення позову на підставі частини 7 статті 140 ГПК України, згідно якої суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Тобто заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 139 ГПК України.

Дослідивши матеріали оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що порядок застосування інституту зустрічного забезпечення унормовано приписами статті 141 ГПК України, згідно з якою суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Виходячи з вищезазначених норм господарського процесуального законодавства, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду. Відтак колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутність пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення не може бути безумовною підставою для її неприйняття та повернення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №910/6503/19.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутність в заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не впливає на вирішення судом питання щодо його застосування. До того ж, положення чинного процесуального закону не встановлюють обов`язку суду у будь-якому випадку при задоволенні заяви про забезпечення позову застосувати інститут зустрічного забезпечення.

Також колегією суддів при прийнятті даної постанови, враховано правові позиції, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі №910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, згідно з якими частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом помилково повернуто заяву про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі на підставі частини 7 статті 140 ГПК України.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що не належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Приписами статті 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на розгляд Господарському суду міста Києва.

При цьому, розподіл сум судового збору, пов`язаного з поданням апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №910/15335/17 якою заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову та додані до неї документи повернуті зявнику - скасувати.

3. Матеріали справи №910/15335/17 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 01.07.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.В. Владимиренко

О.М. Гаврилюк