Ухвала
від 03.07.2022 по справі 904/1562/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

04.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1562/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром"

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром", м. Тернопіль

до Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в особі представництва "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (LIMAK INSAAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI), м. Дніпро

про стягнення 10 134 694,65 грн. заборгованості за договорами субпідряду

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в особі представництва "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" про стягнення заборгованості за договорами субпідряду у розмірі 10 134 694,65 грн.

Разом із позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову № 284 від 10.06.2022, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби та спецтехніку, які належать та зареєстровані за Акціонерним товариством "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" та/або представництвом "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (LIMAK INSAAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI), які знаходяться на будівельних майданчиках та виробничих площадках, розташованих на пр. Дмитра Яворницького, 66, пр. Дмитра Яворницького, 13М, по вул. Гкроїв Крут, 12М та проспекті Сергія Нігояна, 32 на об`єктах будівництва метрополітену у м. Дніпр, шляхом опису та арешту транспортних засобів та спецтехніки з передаванням їх на зберігання до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради".

Ухвалою суду від 20.06.2022 позовну заяву залишено без руху.

24.06.2022 від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 23.06.2022 № 394, в якій він просить заяву про забезпечення позову № 284 від 10.06.2022 залишити без розгляду та врахувати, що судовий збір за подання цієї заяви у сумі 1240,50 грн. сплачено та знаходиться в матеріалах справи.

Щодо заяви позивача про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову № 284 від 10.06.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.2. ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. (ч.2. ст. 14 ГПК України). Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. (п.3., ч.1. ст. 42 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" та залишити без розгляду заяву про забезпечення позову № 284 від 10.06.2022.

В заяві про забезпечення позову від 23.06.2022 позивач просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (код ЄДРІІОУ 26511979, ІПН 265119704620, 49000, м. Дніпро, вул. Героїв Круг, буд. 12М), які знаходяться на рахунку IBAN - UA503510050000026005617009700 в УКРCИББАНК м. Київ, МФО 351005 в межах 10 286 715,17 грн. (десять мільйонів двісті вісімдесят шість тисяч сімсот п`ятнадцять гривень 17 коп.).

Вивчивши матеріали заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення заяви від 23.06.2022 № 394 Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" про забезпечення позову на підставі наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (аналогічний висновок міститься у п. 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Статтею 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам (подібний висновок міститься у п. 3.17 постанови Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Отже, забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Заява про забезпечення позову мотивована наступним.

Між Акціонерним товариством "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в особі представництва "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті"(Підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" (Субпідрядником) протягом 2020-2022 років укладено чотири договори субпідряду на виконання робіт. Договори субпідряду стосуються виконання вибухових робіт з проходження в товщі твердих порід стволи №№13 і 16 на об`єкті- завершення будівництва метрополітену у м. Дніпро, а саме № 109 від 21.12.2020 у розмірі 1 322 410,67 грн., № 112 від 09.08.2021 у розмірі 202 062,44 грн., № LIM-SUB-0005/2111 від 12.11.2021 у розмірі 4 608 060,74 грн., № LIM-SUB-0006/2202 від 01.02.2022 у розмірі 4 002 160,80 грн., разом на суму 10 134 694,65 грн.

З 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який двічі продовжувався, що є загальновідомою обставиною. Починаючи з 24.02.2022 співробітники Відповідача покинули територію України, телефони представництва не відповідають, контактування з Відповідачем відбувається із застосуванням засобів електронного зв`язку. З повідомлення Підрядника (Відповідача), він розглядає намір односторонньої відмови від виконання умов Контрактів № І А та № 2 В через воєнний стан в Україні.

Позивач звертає увагу, що існують об`єктивні обставини вважати, що у подальшому може бути утруднене та взагалі неможливе виконання рішення суду і відшкодування Позивачеві коштів заборгованості за фактично виконані вибухові роботи на об`єкті будівництва метрополітену у м. Дніпрі.

У зв`язку з викладеним позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі Іммобільяре Саффі проти Італії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, зважаючи на значну суму заборгованості за договорами (10 134 694,65 грн), предмет спору у цій справі, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, суд вважає за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" про забезпечення позову № 394 від 23.06.2022 задовольнити, наклавши арешт на грошові кошти Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" які знаходяться на рахунку IBAN - НОМЕР_1 в УКРCИББАНК м. Київ, МФО 351005 в межах 10 286 715,17 грн.

Керуючись статті 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову № 284 від 10.06.2022 задовольнити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" про забезпечення позову № 284 від 10.06.2022 шляхом накладення арешту на транспортні засоби та спецтехніку, які належать та зареєстровані за Акціонерним товариством "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" та/або представництвом "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (LIMAK INSAAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI) залишити без розгляду.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорвибухпром" про забезпечення позову № 394 від 23.06.2022 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (код ЄДРІІОУ 26511979, ІПН 265119704620, 49000, м. Дніпро, вул. Героїв Круг, буд. 12М), які знаходяться на рахунку IBAN - UA503510050000026005617009700 в УКРCИББАНК м. Київ, МФО 351005 в межах 10 286 715,17 грн. (десять мільйонів двісті вісімдесят шість тисяч сімсот п`ятнадцять гривень 17 коп.).

Ухвала набирає законної сили після її підписання (частина 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України) 04.07.2022.

Ухвала може бути оскаржена, що передбачено статями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення03.07.2022
Оприлюднено06.07.2022
Номер документу105067532
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/1562/22

Ухвала від 20.09.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 01.08.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 25.07.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 03.07.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 03.07.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 19.06.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні