Ухвала

від 28.06.2022 по справі 916/1910/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1910/17

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши скаргу (вх. №2-376/22 від 27.05.2022) представника ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р.

по справі №916/1910/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ 38039872)

до відповідачів:

1) Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК" (вул. Київська, буд. 111, оф. 1, м. Ромни, Сумська область, 42010, код ЄДРПОУ 30786357),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (вул. Мала Арнаутська, 2-А, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 33494460),

про стягнення 8 703,58 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача-1 не з`явився,

від відповідача-2 не з`явився,

від ВДВС не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області (головуючий суддя Волков Р.В.) перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС до Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО та Приватного сільськогосподарського підприємства „Шляховик про стягнення 8 703,58 грн.

Рішенням господарського суду від 29.09.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС до Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО та Приватного сільськогосподарського підприємства „Шляховик, про стягнення 8 703,58 грн задоволено.

18.10.2017 видані відповідні накази на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2017 по справі №916/1910/17.

27.05.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17.

У скарзі представник просив: 1) визнати незаконними дії державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17, котрі виразились у винесенні постанов від 13 травня 2022 року про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 2) скасувати постанови державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) від 13 травня 2022 року про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Обґрунтовуючи скаргу, представник позивача зауважив, що державний виконавець має право повертати виконавчий документ стягувачеві лише у разі, якщо ним у встановленому порядку вжито всіх передбачених законом заходів щодо з`ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника. Звернув увагу, що у даному випадку державний виконавець Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р., не вжив усіх передбачених законом заходів.

Крім того, представник акцентував увагу на тому, що висновок про безрезультатність та/або неможливість розшуку майна боржника буде обґрунтованим лише у тому випадку, якщо б державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного результату.

Ухвалою від 31.05.2022 скаргу представника ТОВ "Компанія" НІКО-ТАЙС" прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 08.06.2022, запропоновано державному виконавцю Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) надати до суду письмові пояснення щодо скарги.

08.06.2022 розгляд скарги відкладено на 29.06.2022.

08.06.2022 на електронну пошту суду, а 24.06.2022 до канцелярії суду надійшли пояснення Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) щодо скарги. Як вказав державний виконавець, починаючи з 22.04.2022 по 13.05.2022 майновий стан боржника перевірено в повному обсязі. Зазначив, що здійснив перевірку майнового стану боржника та, встановивши відсутність майна, 13.05.2022 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Інші учасники справи не надали до суду жодних заяв/клопотань чи пояснень щодо скарги, явку представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд скарги повідомлялись належним чином.

29.06.2022 складено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали скарги в сукупності з іншими матеріалами справи, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Роменського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області від 28.03.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58732971 з виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1910/17, виданого 18.10.2017, про стягнення з ПСП «Шляховик» адвокатський витрат у розмірі 800,00 грн.

Постановою державного виконавця Роменського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області від 28.03.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58732931 з виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1910/17, виданого 18.10.2017, про стягнення з ПСП «Шляховик» 3747,40 грн штрафу, 1886,38 грн пені, 511,90 грн інфляційних втрат, 2557,90 грн 30% річних.

Постановою державного виконавця Роменського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області від 28.03.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58733054 з виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1910/17, виданого 18.10.2017, про стягнення з ПСП «Шляховик» 1600,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановами державного виконавця Роменського міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 30.01.2020 прийнято до примусового виконання виконавчі провадження №№ 58732971, 58732931, 58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 по справі №916/1910/17.

27.02.2020 скаржник звертався до Роменського міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з клопотаннями про вчинення виконавчих дій, зокрема, у виконавчих провадженнях №№ 58732971, 58732931, 58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 по справі №916/1910/17, а також інших дій, які за переконанням скаржника мали б бути вчиненими в рамках вищевказаних виконавчих проваджень.

29.04.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звертався до Господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів ГСОО від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17, в якій просив визнати за період з 31.01.2021 по 23.02.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів господарського суду від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, просив зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів господарського суду від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги представник позивача вказував, що накази Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17 не виконані та відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період з 31.01.2021 по 23.02.2022 Роменським ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) не вживались всі можливі, необхідні, своєчасні, належні та об`єктивні виконавчі дії для виконання вищевказаних наказів.

Розглядаючи вказану скаргу, суд встановив, що в рамках виконавчих проваджень №№ 58732971, 58732931, 58733054 державним виконавцем за оскаржуваний період постанови не виносились. Разом з тим, 10.06.2021 державним виконавцем в кожному з виконавчих проваджень було здійснено запит до Державної фіскальної служби України про наявні у боржника рахунки. Відповідь на вказаний запит було отримано від ДФС України 10.06.2021 та повідомлено про наявність у ПСП «Шляховик» відкритого рахунку № НОМЕР_1 в АТ «БТА Банк».

Також, 16.06.2021 по вказаним виконавчим провадженням державним виконавцем було здійснено запит до МВС України щодо зареєстрованих за ПСП «Шляховик» транспортних засобів, на який отримано відповідь про відсутність останніх.

27.01.2022 державним виконавцем було запитано у ДФС України інформацію про наявні у боржника рахунки та отримано аналогічну відповідь, що і на запит від 10.06.2021.

Крім того, 04.02.2022 державний виконавець направив до МВС України черговий запит щодо зареєстрованих за ПСП «Шляховик» транспортних засобів, на який МВС також повідомило про відсутність такої інформації.

Судом не встановлено факту вчинення інших дій державним виконавцем за оскаржуваний період відповідно до інформації з АСВП.

Разом з тим, Роменським міськрайонним відділом ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було надано до суду пояснення (вх. №8038/22 від 16.05.2022), які свідчать про здійснення державним виконавцем виходів за місцем реєстрації боржника ПСП «Шляховик», а саме Сумська обл., м. Ромни, вул. Київська, 111.

Як вбачається з доданих до пояснень актів державного виконавця, 18.03.2021, 11.11.2021 та 17.02.2022 ним було здійснено виходи до місця реєстрації боржника з метою перевірки майнового стану. Так, 18.03.2021 виконавець зі слів енергетика ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» встановив, що боржник не проводить свою діяльність, а майно у нього відсутнє. 11.11.2021 державним виконавцем не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення, а зі слів директора ПСП «Шляховик» Шокоти О.М. підприємство не проводить будь-якої діяльності та існує лише на папері. Аналогічні обставини державним виконавцем встановлено і при виході 17.02.2021.

Ухвалою від 08.06.2022 задоволено скаргу (вх. №2-292/22 від 29.04.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17; визнано за період із 31 січня 2021 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

Підставою звернення представника позивача зі скаргою (вх. №2-376/22 від 27.05.2022) стало те, що постановами державного виконавця від 13.05.2022 в рамках виконавчих проваджень №58732931, №58732971 та №58733054 накази Господарського суду Одеської області від 18.10.2017 по справі №916/1910/17 повернуто стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Мотивуванням винесення державним виконавцем даних постанов стало те, що згідно відповідей реєструючих органів та актів державного виконавця за ПСП «Шляховик» відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 року в справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у пункті 4.1 рішення № 19-рп/2011 від 14.12.2011 року (справа за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 листопада 1997 року № 6-зп , пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Пунктом 9 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Водночас відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Так, статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцю надано широке коло прав для реалізації покладених на нього обов`язків. Серед прав виконавця зазначено, крім іншого, право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Крім того, виконавець має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) не застосовано усі можливі передбачені законом заходи для досягнення необхідного позитивного результату - фактичного виконання судового рішення.

У той же час суд звертає увагу на те, що чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.09.2021 року в справі № 905/2999/17.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року в справі № 619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

З огляду на те, що примусове виконання рішень в Україні покладається, зокрема, на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, беручи до уваги ненадання органом ДВС доказів вчинення всіх дій, необхідних для виконання рішення суду в справі №916/1910/17, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17, котрі виразились у винесенні постанов від 13 травня 2022 року про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, факти бездіяльності державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 за різні періоди було встановлено ухвалами господарського суду від 25.06.2019, від 25.09.2019, від 13.01.2020 та від 08.06.2022.

Зважаючи на встановлений судом факт неправомірної бездіяльності державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17, а також враховуючи нездійснення останнім усіх дій, направлених на розшук майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, які б давали підстави для висновку про безрезультатність відповідних заходів щодо розшуку такого майна, чим безумовно порушено права стягувача, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанов від 13 травня 2022 року про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» в рамках виконавчих проваджень №58732931, №58732971 та №58733054.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 та пункт мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).

Крім того, положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року гарантують кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. При цьому, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00): "для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду", а відповідно до рішення від 17.05.2005 року в справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02): "на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці".

Відтак, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року право особи на судовий упродовж розумного строку без жодних невиправданих затримок розповсюджуються в тому числі на стадію виконання рішення як невід`ємну складову частину судового розгляду, забезпечення якого в Україні покладається, зокрема, на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Варто зазначити, що за приписами ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Також, суд звертає увагу на положення статті 345 Господарського процесуального кодексу України, за якими про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу (вх. №2-376/22 від 27.05.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №916/1910/17 задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому проваджені №58732931, №58732971 та №58733054 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17, котрі виразились у винесенні постанов від 13 травня 2022 року про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Скасувати постанови державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) від 13 травня 2022 року про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року по справі №916/1910/17 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає чинності в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 с. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 29 червня 2022 р. Повний текст ухвали складено та підписано 04 липня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков