Постанова

від 30.06.2022 по справі 907/323/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 907/323/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Ужгородської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі

за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України,

2) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева

до Ужгородської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз",

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст позовних вимог та короткий зміст судових рішень ухвалених за результатом розгляду цих позовних вимог

У травні 2018 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева (далі - КЕВ м. Мукачева) звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Ужгородської міської ради про витребування на користь держави в особі позивачів з незаконного володіння відповідача земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:57:001:0065.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка на порушення вимог законодавства вибула з державної власності поза волею власника та законного землекористувача на підставі незаконного рішення відповідача про припинення права землекористування КЕВ м. Мукачева, скасованого судовим рішенням у справі № 5008/645/2011. У зв`язку з чим земельна ділянка на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню на користь держави в особі позивачів із незаконного володіння особи, яка набула їх за відплатним договором та за якою на даний час зареєстровано право власності на неї - Ужгородської міської ради.

При цьому прокурор вважав, що він не пропустив позовну давність, оскільки право на звернення з позовом у позивачів виникло з моменту оформлення останнім набувачем цього майна права власності на нього, а про час та підставу набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку позивачі довідалися 17.03.2017, коли між відповідачем та Публічним акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" було укладено договір міни земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/232/18 у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції констатував неможливість встановити належність спірної земельної ділянки до земель державної власності, наданих у постійне користування КЕВ м. Мукачева, право якого посвідчено державним актом від 16.08.2002, оскільки характеристики набутої відповідачем земельної ділянки площею 0,5 га не відповідають тим об`єктам, які були предметом спору в інших судових справах за позовом прокурора.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 907/323/18 змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції шляхом викладення її в редакції постанови апеляційного господарського суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції встановив, що спірна земельна ділянка державної власності належить КЕВ м. Мукачева на праві постійного користування та незаконно вибула з володіння держави поза волею дійсного власника та законного землекористувача, на підставі скасованого в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування. У зв`язку з чим наявні підстави для витребування спірного майна на підставі статей 387, 388 ЦК України з незаконного володіння відповідача. Проте прокурором пропущена позовна давність для звернення з даним позовом, оскільки позивачам стало відомо про вибуття спірної ділянки з власності держави щонайменше з часу прийняття судового рішення від 29.06.2011 у справі № 5008/645/2011 і саме з цієї дати слід обчислювати початок перебігу позовної давності, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21.08.2019 у справі №911/3681/17. Прокурором та позивачами не наведено поважних причин пропуску позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, а тому порушене право держави не підлягає судовому захисту.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.02.2020 касаційну скаргу заступника військового прокурора Західного регіону України залишено без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 907/323/18 залишено без змін.

Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18

У липні 2021 року до Господарського суду Закарпатської області від Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами.

Згідно з цією заявою, керуючись статтями 19, 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", заявник просив витребувати з незаконного володіння Ужгородської міської ради на користь держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Мукачева земельну ділянку з кадастровим номером 211010000:57:001:0065 площею 0,5 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та входить до складу військового містечка НОМЕР_1.

Як на нововиявлену обставину прокурор посилався на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21, якою встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), будучи керівником КЕВ м. Мукачева несумлінно ставився до своїх службових обов`язків, у порушення установленого порядку склав офіційний документ, зокрема лист від 25.12.2007 № 1829, скріпив його печаткою підприємства, чим виявив недбалість при виконанні визначених його службовим становищем обов`язків, внаслідок чого Ужгородською міською радою було незаконно припинено право постійного користування земельною ділянкою військового містечка НОМЕР_1 загальною площею 1,3272 га, вартістю 9 378 110,00 грн на АДРЕСА_1, яка відноситься до земель оборони. Земельну ділянку передано до земель запасу Ужгородської міської ради, а цільове призначення незаконно змінено "із земель оборони" на "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" чим, як вважає прокурор, завдано шкоди інтересам держави на загальну суму 9 378 110,00 грн. У зв`язку із закінченням строків давності та на підставі статті 49 Кримінального кодексу України (далі - КК України) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього закрито. Заявник вважає, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 04.03.2021 встановлено істотні обставини, що не були встановлені судом при винесення рішення у цій справі, та не були і не могли бути відомі заявнику, а тому просив рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 переглянути за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2021 (суддя Ремецькі О. Ф.) заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про перегляд за нововиявлденими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

На виконання вимог зазначеної ухвали місцевого господарського суду Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами. У зазначеному клопотанні прокурор вказує, що згідно з вимогами Закону України № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", що ухвалений парламентом 19.09.2019, протягом 2020- 2021 років тривали заходи, пов`язані з реформуванням та кадровим перезавантаженням органів прокуратури. 05.02.2020 Генеральним прокурором видано наказ № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)". Наказом Генерального прокурора від 02.03.2021 № 54 затверджено перелік спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних). Згідно з додатком до цього наказу встановлено, що Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах окружної), реалізовує функції прокуратури відповідно до компетенції в межах Берегівського, Мукачівського, Рахівського Тячівського, Ужгородського та Хустського районів Закарпатської області. 15.03.2021 військова прокуратура Ужгородського гарнізону Західного регіону України змінила своє найменування на Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

Таким чином, ураховуючи наведене, заявник вказував, що у березні-квітні 2021 року в органах прокуратури ще тривали заходи, пов`язані з реформуванням та кадровим перезавантаженням органів прокуратури, в тому числі відбувалося звільнення службових осіб. У березні 2021 року, а саме 03.03.2021 та 09.03.2021 заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Крижановського О. М. та військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Продана О. С., на яких було покладено службові обов`язки із здійснення функцій представництва інтересів громадян або держави в суді, відповідно, звільнено із займаних посад. При цьому публічне обвинувачення в рамках кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020 у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області підтримував прокурор військової прокуратури Продан О. С., який, як вказано вище, був звільнений. Обставини, встановлені в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021, діючому заступнику Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону стали відомі 07.07.2021 у ході опрацювання матеріалів справи № 907/323/18 та матеріалів кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020.

З огляду на наведене, керуючись статтями 19, 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статтями 119, 174, 320- 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заявник (прокурор) просив суд визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення заяви, поновити зазначений строк та прийняти до розгляду заяву.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 907/323/18 (суддя Ремецькі О. Ф.) у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами відмовлено. Заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що викладені заявником у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами причини не є поважними, про прийняття судового рішення та його зміст заявнику стало відомо 04.03.2021, а звільнення прокурора, який підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні, не є достатніми підставами вважати пропущення процесуального строку поважними, а тому зроблено висновок, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, у зв`язку з чим клопотання заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про відновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами відхилено. З урахуванням наведеного, керуючись статтею 118 ГПК України, заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі №907/323/18 за нововиявленим обставинами залишено без розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 (головуючий суддя Малех І. Б., судді: Гриців В. М., Зварич О. В.) ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 907/323/18 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким клопотання заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами задоволено; поновлено заступнику керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону строк для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. Отже, заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Апеляційний господарський суд не погодився із висновком місцевого господарського суду щодо неповажності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами, зважаючи на те, що наведені заявником обставини щодо реформування органів прокуратури істотно утруднювали вчинення ними відповідних процесуальних дій, що відповідно вплинуло на обізнаність останніх щодо обставин, встановлених ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18, Ужгородська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та заперечень на неї

Ужгородська міська рада вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що викладені заявником у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами причини не є поважними, про прийняття відповідного судового рішення та його зміст заявнику стало відомо 04.03.2021, а звільнення прокурора, який підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні, не є достатніми підставами вважати пропущення процесуального строку з поважних причин.

Скаржник, посилаючись на положення статей 1, 7, 15 Закону України "Про прокуратуру", зазначає, що поняття "прокурор" охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретній справі (Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівники регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники), а тому особливості організації внутрішнього документообігу в системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, встановлений ГПК України. Ужгородська міська рада звертає увагу на те, що аналогічні висновки щодо процесуального статусу поняття "прокурора" викладено Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 222/466/17 та від 02.06.2021 у справі № 295/10895/20

Відповідно до наведених прокурором обставин 15.03.2021 військова прокуратура Ужгородського гарнізону Західного регіону України змінила своє найменування на Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Проте, на думку скаржника, сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Крім того, перейменування заявника та кадрові зміни є його внутрішнім організаційним питанням, спрямованими передусім на підвищення ефективності його роботи. Проведення таких організаційних заходів органом прокуратури не повинно зупиняти його роботу чи впливати на виконання працівниками своїх обов`язків.

Скаржник також звертає увагу на те, що прокурор замовчує те, що в структурі військової прокуратури завжди була особа, яка виконувала обов`язки військового прокурора, а також штатні прокурори військової прокуратури.

Натомість суд апеляційної інстанції не врахував, що на час кадрових та організаційних змін прокуратура не була позбавлена можливості подати вчасно заяву про перегляд рішення за нововиявленим обставинами, оскільки вона не була припинена як юридична особа.

Ужгородська міська рада акцентує на тому, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21 (на яку посилається прокурор) набрала законної сили 12.03.2021. Отже, за твердженням скаржника, починаючи з 12.03.2021 розпочався відлік 30-ти денного строку, встановленого частиною 1 статті 321 ГПК України, для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами який водночас, може бути поновлений за ухвалою суду в порядку, передбаченому процесуальним законом залежно від того, до суду якої інстанції подано заяву. При цьому з матеріалів справи вбачається, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 була подана до канцелярії місцевого суду лише 27.08.2021.

Зважаючи, що у даному випадку відлік строку, встановленого статтею 321 ГПК України, розпочався для заявника з часу набуття законної сили ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04.03.2021 у справі № 303/1689/21 (12.03.2021), останнім днем подання відповідної заяви було 12.04.2021. Таким чином, у заявника за умови належної організації внутрішнього документообігу було достатньо часу для підготовки та подання заяви у межах встановленого чинним законодавством строку.

Заявник наголошує на тому, що слід врахувати, що прийняття ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04.03.2021 у справі № 303/1689/21 відбулося у відкритому судовому засіданні за участю, зокрема, прокурора Продана О. С. та представника КЕВ м. Мукачева Дементьєвої С. М. При цьому КЕВ м. Мукачева, будучи потерпілою стороною як у вищевказаному кримінальному провадженні так і позивачем у даній справі, був обізнаний про прийняття вищевказаної ухвали, а також мав можливість звернутися до суду із заявою про перегляд рішення місцевого господарського суду у справі № 907/323/18 за новоявленими обставинами.

Таким чином, на думку скаржника, є очевидним факт пропуску строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами, оскільки, як зазначено вище, заява була подана лише 27.08.2021 (тобто через півроку з часу набрання законної сили судовим рішенням, на яке посилався прокурор у відповідній заяві).

За таких обставин, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, насамперед повинен був належним чином дослідити та з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності поважних підстав для поновлення заявнику строку, встановленого статтею 321 ГПК України.

Скаржник акцентує на тому, що у справі, яка розглядається, пропуск встановленого процесуальним законом 30-ти денного строку є тривалим і становить 168 календарних днів, а тому перевірка судом наявності чи відсутності поважних підстав для його поновлення особливо гостро постає у світлі принципу правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, на чому неодноразову наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

При цьому скаржник звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі № 320/6622/19 наголосив, що організаційні питання не можуть бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Подібними правовідносинами в цьому випадку є питання щодо застосування поважності пропуску процесуального строку та можливість його поновлення прокурору. Однак навіть у разі виникнення під час проведення організаційних заходів труднощів, що призвели до пропущення процесуальних строків, буде несправедливо порушувати права відповідача, безпідставно розширюючи межі строку пред`явлення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленим обставинами, всупереч принципу юридичної визначеності.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини".

Відповідно у цій справі військова прокуратура як особа, на котру покладено законом обов`язок підтримання обвинувачення в суді, повинна сумлінно, з урахуванням принципів добросовісності та розумності користуватися наданими їй правами та вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, відкритого в кримінальному провадженні. Дотримання процесуальних строків перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, відносини стають стабільними.

З огляду на це, на думку скаржника, апеляційний суд дійшов хибного висновку, що зазначені у клопотанні заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону обставини об`єктивно могли перешкодити прокурорам подати заяву про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленим обставинами.

Скаржник зауважує на тому, що постанови Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 222/466/17, від 02.06.2021 у справі № 295/10895/20, від 05.08.2021 у справі № 320/6622/19, в яких викладено висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, помилково не було враховано в оскаржуваному судовому рішенні.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони України просить касаційну скаргу залишити без задоволення або закрити провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради. У зазначеному відзиві Міністерство оборони України наголошує, що справи № 222/466/17 та № 295/10895/20, наведені скаржником у тексті касаційної скарги, є кримінальними, а справа № 320/6622/19 - адміністративною, що вказує на те, що правовідносини у зазначених справах абсолютно відрізняються від тих, що склалися у справі № 907/323/18, яка є господарською. На думку Міністерства оборони України, відсутні підстави стверджувати про подібність правовідносин у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду та у цій справі, і неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у цих постановах. З огляду на викладене Міністерство оборони України вважає, що наявні всі підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18.

Акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувану постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 907/323/18 залишити в силі. У зазначеному відзиві Акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" наголошує, що на час реорганізації прокуратура не була позбавлена можливості подати вчасно заяву про перегляд рішення за нововиявленим обставинами.

Закарпатська спеціалізована прокуратуру у військовій та оборонній сфері у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 без змін. Прокурор у зазначеному відзиві наголошує, що обставини, встановлені ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21, не були і не могли бути відомі заступнику керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Тхір В. А. до моменту опрацювання матеріалів справи № 907/323/18 та матеріалів кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020, адже згідно з наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері Західного регіону № 277 останнього призначено на вищевказану посаду 13.04.2021, а функціональні обов`язки із забезпечення здійснення функцій представництва інтересів держави в суді відповідно до наказу керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури № 20К покладено 11.05.2021.

Службові особи військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України, які до березня 2021 року відповідали за забезпечення здійснення функцій представництва інтересів держави в суді, а саме заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Крижановський О. М. та прокурор військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України Продан О. С. звільнені із займаних посад. На думку прокурора, варто враховувати фактичний час, необхідний для прийняття справ та вивчення їх матеріалів, а також той факт, що прокурор Продан О. С., який підтримував публічне обвинувачення в рамках кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020 у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області та здійснював процесуальне керівництво на стадії досудового розслідування вказаного кримінального провадження, звільнений із військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України та у Закарпатській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону не працює.

Окрім іншого, Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері, хоч і входить в систему органів прокуратури, однак не є єдиним органом із Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону та Офісом Генерального прокурора та не пов`язана із вказаними прокуратурами єдиною системою документообігу. Тому, окрім прокурора Продана О. С., за участі якого розглянуто кримінальне провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020, обставини, що зазначені в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21, не були і не могли бути відомі іншим службовим особам.

Ураховуючи вищенаведене прокурор вважає, що судова колегія апеляційного суду правильно та законно визнала зазначені прокуратурою підстави об`єктивно непереборними та такими, що істотно ускладнювали вчинення службовими особами Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері покладених на них службових обов`язків.

Також у зазначеному відзиві прокурор, ураховуючи, що перегляд постанови здійснюються у письмовому провадженні і можливості для виступу не буде, просить суд при винесенні рішення врахувати те, що в умовах збройної агресії російської федерації, є неприйнятними факти відчуження майна та земель, що належать державі в особі Міністерства оборони України, яке є головним органом у сфері оборони країни.

Держава в особі Міністерства оборони України повинна використовувати свої землі, землі оборони, для підвищення боєздатності Збройних Сил України шляхом розміщення і постійної діяльності на них військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств, організацій чи інших військових формувань, в тому числі розміщення та будівництва на них військових містечок з метою забезпечення житлом військовослужбовців, членів їх сімей та членів сімей тих військовослужбовців, які загинули, захищаючи право нашої держави та громадян на мирне, вільне, демократичне та незалежне життя.

Беручи до уваги усе вищенаведене, на думку прокурора, твердження відповідача є безпідставними. Суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно із частиною 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;

5) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;

6) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

У цій справі прокурор звернувся до суду із заявою про перегляд рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною у цьому разі є обставини, встановлені ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21, щодо несумлінного ставлення ОСОБА_1 , керівника КЕВ м. Мукачева до своїх службових обов`язків, який порушивши установлений порядок склав офіційний документ, зокрема лист від 25.12.2007 № 1829, скріпив його печаткою підприємства, чим проявив недбалість при виконанні визначених його службовим становищем обов`язків, внаслідок чого Ужгородською міською радою було незаконно припинено право постійного користування земельною ділянкою військового містечка НОМЕР_1 загальною площею 1,3272 га та вартістю 9 378 110,00 грн на АДРЕСА_1, яка відноситься до земель оборони, передано її до земель запасу Ужгородської міської ради, а цільове призначення земельної ділянки незаконно змінено із "земель оборони" на "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд", чим спричинено шкоду інтересам держави на загальну суму 9 378 110,00 грн. Водночас у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_1 на підставі статті 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього закрито.

Суд першої інстанції, керуючись статтею 118 ГПК України, залишив без розгляду заяву прокурора про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами з тих підстав, що таку заяву подано після закінчення процесуальних строків, встановлених частиною 1 статті 321 ГПК України для її подання. У задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення місцевого господарського суду судом відмовлено у зв`язку з неповажністю причин пропуску, наведених прокурором.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 6, 7 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Верховний Суд зазначає, що аналіз наведених положень процесуального законодавства свідчить, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

У справі, що переглядається, господарські суди попередніх інстанцій установили, що на обґрунтування причин пропуску строку для звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, прокурор посилався на тривалі заходи, пов`язані з реформуванням та кадровим перезавантаженням органів прокуратури, згідно з вимогами Закону України № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", що ухвалений парламентом 19.09.2019 та наказу Генерального прокурора від 02.03.2021 № 54 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних).

Прокурор просив врахувати, що у березні 2021 року заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Крижановського О. М. та прокурора військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Продана О. С., на яких було покладено службові обов`язки із здійснення функцій представництва інтересів громадянина або держави в суді, звільнено із займаних посад. При цьому публічне обвинувачення в рамках кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020, у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області підтримував прокурор військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України Продан О. С., який, як вказано вище, звільнений із військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України, та у Закарпатській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону, не працює.

Отже, про обставини, встановлені ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021, діючому заступнику Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону стали відомі лише 07.07.2021 у ході опрацювання матеріалів справи № 907/323/18 та матеріалів кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020.

Місцевий господарський суд, відхиляючи клопотання прокурора про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення місцевого господарського суду за нововиявленим обставинами, виходив з того, що причини пропуску такого строку, наведені прокурором не є об`єктивними, тобто не залежними від конкретної особи та не є такими, які унеможливили або істотно утруднили вчинення прокуратурою відповідних дій.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, зокрема із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поза встановленим процесуальним законом строку, покладає на заявника обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Єдність системи прокуратури України забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; єдиним статусом прокурорів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів (частина 5 статті 7 Закону України "Про прокуратуру").

Частиною 2 статті 15 цього Закону визначено, що прокурори в Україні мають єдиний статус, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Виходячи із системного аналізу зазначених вище норм, поняття "прокурор" охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює, зокрема, повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, але й прокурорів вищого рівня.

Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що звільнення прокурора, який підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні, чи виконував функції представництва, не є достатніми підставами вважати пропущення процесуального строку з поважних причин, про що правильно вказано місцевим господарським судом.

Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури.

Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Генерального прокурора від 02.03.2021 № 54 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних)" затверджено перелік спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) та установлено, що спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) реалізовують функції прокуратури відповідно до компетенції в межах територій, визначених додатком до цього наказу.

Згідно з додатком до наказу Генерального прокурора від 02.03.2021 № 54 "Перелік спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних)" Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах окружної), реалізовує функції прокуратури відповідно до компетенції в межах Берегівського, Мукачівсъкого, Рахівського, Тячівського, Ужгородського та Хустського районів Закарпатської області.

Ураховуючи наведене, 15.03.2021 військова прокуратура Ужгородського гарнізону Західного регіону України змінила своє найменування на Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

Виходячи із системного аналізу зазначених вище норм, убачається, що у наведений період у відповідних органах прокуратури відбувалося вирішення організаційних питань щодо порядку роботи, зокрема, перейменування заявника та кадрові зміни, спрямовані передусім на підвищення ефективності його роботи. Проведення таких організаційних заходів органом прокуратури не зупиняє його роботу, не впливає на виконання працівниками своїх обов`язків та не впливає на обчислення строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Отже, викладені у заяві про поновлення строку обставини (причини), не є об`єктивно непереборними, а тому колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду, що такі причини є неповажними.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що викладені у клопотанні обставини, які прокурор вважає поважними причинами пропуску встановленого процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, мають суто суб`єктивний характер, не підтверджені належними доказами, і переконливо свідчать про те, що своєчасне подання такої заяви залежало виключно від волевиявлення заявника, що, в свою чергу, вказує на правильність висновку місцевого господарського суду щодо відмови у поновленні процесуального строку на подання відповідної заяви та залишення її без розгляду з підстав подання після закінчення строків, встановлених чинним законодавством. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, наведеного не спростовують.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Здійснюючи правосуддя, суд наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним учасником справи обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, врахувати баланс суспільного та приватного інтересу і, виходячи з принципу пропорційності, дійти висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження (рішення ЄСПЛ у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації").

У справі "Пелевін проти України" ЄСПЛ зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в провадженнях у цих судах. ЄСПЛ повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства" та рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

У пунктах 33, 34 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" також визначено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, відповідно якого у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Відповідно до цього принципу жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказаного не врахував, скасував законне судове рішення.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

За змістом статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи касаційної скарги Ужгородської міської ради колегією суддів визнаються обґрунтованими, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської міської ради задовольнити.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 907/323/18 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ