Рішення

від 29.06.2022 по справі 754/6977/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 754/6977/21

Провадження № 2/344/1406/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря Федоришин М.З.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, пені та відсотків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в травні 2021р. до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики від 12.11.2020р. в сумі 110 000.00 доларів США, 3% річних в розмірі 414,92 долари США та судових витрат.

Позов обґрунтував тим, що 12.11.2020р. між позивачем від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір позики згідно якого позивач надала, а відповідач зобов`язався повернути надані йому гроші в сумі 110 000 доларів США до 10 березня 2021р. Отримання відповідачем коштів підтверджується договором позики та розпискою від 12 листопада 2020р. Однак станом на дату подання позовної заяви відповідач грошових коштів позивачу не повернув. Просила стягнути з відповідача борг за договором позики, 3% річних та судові витрати.

27.05.2021р. ухвалою Деснянського районного суду міста Києва забезпечено позов.

02.08.2021р. ухвалою Деснянського районного суду міста Києва здійснено заміну заходів забезпечення позову.

18.08.2021р позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог за змістом якої просила стягнути з відповідача борг за договором позики від 12.11.2020р. у розмірі 110 000 доларів США, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 159 днів прострочення повернення боргу у розмірі 196 584,16 грн., 3% річних за 159 днів прострочення боргу в розмірі 1 503,00 доларів США та судові витрати.

06.09.2021р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву за змістом якої просив відмовити у задоволенні позову або закрити провадження у справі оскільки строк повернення позики не настав.

10.09.2021 р. представником відповідача подано відповідь на відзив.

10.09.2021р. ухвалою Деснянського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики передано Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

13.12.2021р. справу розподілено судді Польській М.В.

15.12.2021р. цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 24.05.2022р. призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання повторно не з`явився, повідомлявся про судові засідання належно, але подав відзив на позовну заяву, а тому суд вважав за можливе завершити розгляд даної справи за відсутності відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.11.2020р. між позивачем, від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_4 , та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого позивач надала, а відповідач зобов`язався повернути надані йому гроші в сумі 110 000 доларів США. (а.с.6-7 Т.1, а.с.41-42 Т.2). Як слідує з п.1.1, 3.1, 4.1 договору позика у сумі 110 000 доларів США підлягає поверненню до 10.03.2021р. в порядку та на умовах даного договору настанням строку встановленого п.3.1 шляхом передачі коштів.

А тому доводи представника відповідача у відзиві про те, що сторони не визначили строк повернення є невірними, як і те, що гроші у день підписання договору позики позичальник не отримував.

Факт надання коштів за договором позики підтверджується розпискою від 12.11.2020р. (а.с.8 Т.1, а.с.43 Т.2), а також п.2.1 договору щодо надання позики в день підписання договору.

За вимогами ст.1046 ЦК України за договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Статтею 527 ЦК України передбачено зобов`язання боржника виконати свій обов`язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов`язанні вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як слідує зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, доводи сторони відповідача про невизначеність строку позики спростовується п.3.1. договору згідно якого позика надається до 10 березня 2021р. та підлягає поверненню не пізніше дня зазначеного строку.

Оскільки, примірник оригіналів договору позики від 12.11.2020р. та розписки про отримання коштів позикодавець надав до справи як доказ неповернення позики у строк до 10.03.2021р., що позика не повернута повністю, що і доводила сторона позивача та не спростовано стороною відповідача. Тому вимоги щодо стягнення коштів в сумі 110 000 доларів США підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги про стягнення пені за період з 10.03.2021 по 16.06.2021 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 159 днів прострочення повернення боргу у розмірі 196 584,16 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно п.5.2. договору позики у випадку недотримання позичальником строків позики, установлених п.3.1. цього договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до поданого розрахунку пені позивачем нараховано за період 11.03.2021-15.04.2021 36 днів прострочення, подвійну облікову ставку НБУ в день у розмірі 0,036%, що становить 39 350,47 грн., за період 16.04.2021-17.06.2021 63 дня прострочення, подвійну облікову ставку НБУ в день у розмірі 0,041%, що становить 79 457,67 грн., за період 18.06.2021-22.07.2021 35 днів прострочення, подвійну облікову ставку НБУ в день у розмірі 0,041%, що становить 44 143,15 грн., за період 23.07.2021-16.08.2021 25 днів прострочення, подвійну облікову ставку НБУ в день у розмірі 0,044%, що становить 33 632,88 грн., на загальну суму 196 584, 16 грн. Тому, дані вимоги теж належно обґрунтовані.

Що стосується стягнення 3 відсотків річних нарахованих позивачем за період з 11.03.2021р. по 16.08.2021р. в сумі 1503,00 доларів США, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №373/2054/16-ц від 16.01.2019 року, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. При обрахунку 3% річних за основу має братись прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті.

Таким чином, 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника, а тому при його обрахунку береться за основу прострочена сума, визначена у договорі та в іноземні валюті.

Згідно розрахунку за період з 11.03.2021р. по 16.08.2021р. 3% річних (за 159 днів прострочення) становлять 1503,90 доларів США.

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є повністю доведеними та обґрунтованими.

Окрім того, з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позову у розмірі 10 945 грн. (а.с.5 Т.1) та за забезпечення позову у розмірі 454 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 527,1046-1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , кошти за договором позики від 12.11.2020р. в розмірі 110 000 доларів США (сто десять тисяч доларів США), пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.03.2021р. по 16.08.2021р. (159 днів прострочення повернення боргу) у розмірі 196 584,16 грн. (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні), 3% річних за період з 11.03.2021р. по 16.08.2021р. (159 днів прострочення боргу) в розмірі 1 503,00 доларів США (одна тисяча п`ятсот три долари США).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір за подання позову в розмірі 10945 (десять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 00 копійок та за забезпечення позову 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 04.07.2022р.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА