Постанова

від 22.06.2022 по справі 914/1529/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2022 р. Справа №914/1529/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянув апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наукова 19 б/н від 28.04.2022 (Вх № ЗАГС 01-05/923/22 від 29.04.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2022 (повний текст складено 11.04.2022)

та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2022

у справі №914/1529/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Косач Оксани Дмитрівни, Львівська область, м. Львів

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наукова 19, Львівська область, м. Львів

про стягнення майнової та немайнової (моральної) шкоди

ціна позову: 51465,99грн.

за участю представників:

від позивача Пилипець Р.Ю.,

від відповідача Івасенко С.М.

1 червня 2021 Фізична особа-підприємець Косач Оксана Дмитрівна звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наукова 19" про стягнення майнової та немайнової (моральної) шкоди; ціна позову: 44599,99грн. Як на підставу позовних вимог позивач покликається на завдання відповідачем позивачу майнової та немайнової (моральної) шкоди внаслідок невиконання своїх обов`язків з утримання будинку на вул. Наукова, 19 у м. Львові.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.03.2022 у справі №914/1529/21 позов задоволено частково; з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наукова 19 на користь позивачки стягнуто 35966 грн. завданих збитків, 5484,96грн. упущеної вигоди, 1828,29грн. судового збору та 6910,78 грн. судових витрат на оплату проведення експертизи; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у бездіяльності відповідача, а саме:

-вина відповідача у формі протиправної бездіяльності з виконання робіт щодо належного утримання будинку у м. Львові на вул. Науковій, 19, в тому числі скидання з дахів та покрівель снігу та льоду;

-внаслідок такої протиправної бездіяльності з виконання робіт щодо належного утримання будинку 16.02.2021р. з зовнішньої конструкції будинку, за обслуговування котрої був відповідальний відповідач, відбулось падіння льодових брил на захисний дашок та вивіску на фасадній стіні згаданого будинку над входом в належне позивачу приміщення;

-у зв`язку із падінням льодових брил позивачу було заподіяно збитки на суму 35966грн.;

-причинно-наслідковий зв`язок між протиправною бездіяльністю відповідача та завданням позивачу збитків в розмірі 35966грн. витрат, зроблених позивачем задля відновлення знищеного майна та 5484,96грн. не одержаних позивачем доходів, які позивачка одержала б у разі належного виконання відповідачем зобов`язання з належного утримання будинку по вул. Науковій, 19 у м. Львові.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 35966грн. завданих збитків та 5484,96грн. упущеної вигоди.

З огляду на недоведеність позивачем належними засобами доказування характеру та обсягу страждань, яких вона зазнала, характеру немайнових втрат та впливу протиправної бездіяльності відповідача на стан здоров`я позивачки, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користьпозивачки 10000грн. матеріальної компенсації моральної шкоди є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 12.04.2022 у даній справі заяву Фізичної особи-підприємця Косач Оксани Дмитрівни від 05.04.2022 про розподіл судових витрат задоволено частково; з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наукова 19 на користь Фізичної особи-підприємця Косач Оксани Дмитрівни стягнуто 8054,05 грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги; в решті - доводи заяви про розподіл судових витрат відхилено.

Суд, дослідивши подані позивачкою докази в підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку, що такі в своїй сукупності підтверджують дійсність, необхідність та розумність витрат на правничу допомогу для забезпечення належного захисту прав позивача під час розгляду справи №914/1529/21 Господарським судом Львівської області. Однак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог у даній справі, суд ухвалив стягнути з відповідача на користь позивачки 8054,05 грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а судові витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 1945,95 грн. залишити за позивачем.

Не погодившись із ухваленими рішеннями місцевого господарського суду, ОСББ «Наукова 19» оскаржило такі в апеляційному порядку.

Підстави, з яких апелянт не погоджується з оскаржуваними рішеннями місцевого господарського суду, обумовлені наступним:

- апелянт ставить під сумнів право власності позивачки на нежитлове приміщення, яке знаходиться в арочному просторі будинку по вул. Науковій, 19 у м. Львові та зазначає, що позивачка не є співвласником багатоквартирного будинку № 19, а вказане майно позивачки підпадає під ознаки самочинного будівництва;

- скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом не доведено протиправної бездіяльності відповідача, причинно-наслідкового зв`язку та вини відповідача у заподіянні шкоди майну позивачки. Зокрема, відповідач зазначає, що мала місце наявність льодової бурулі на дашку балкона квартири № 98, а не на даху будинку, яку мешканці вказаної квартири самостійно утилізували, а відповідач взагалі не має доступу до дашка балкона квартири № 98, яка знаходиться у співвласності мешканців будинку № 19 та є приватною власністю мешканців квартири № 98. Крім цього, відповідач зазначає, що в силу Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 року № 79, у таких будинках, як будинок № 19, забороняється очищати дахи від снігу;

- відповідач вважає, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами розміру завданих збитків, оскільки пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Відповідач зазначає, що рішення призупинити діяльність перукарні на три дні була власним рішенням позивачки. А подані позивачкою податкові декларації за 2019 рік та за 2020 рік не можуть слугувати належними доказами для розрахунку упущеної вигоди, оскільки такі лише фіксують суми задекларованих підприємцем доходів за вказані роки;

- на переконання апелянта позивачка на свій страх і ризик самовільно забудувала половину проходу, що був об`єктом спільної власності співвласників будинку № 19, самостійно та без згоди останніх причепила на фасадній стіні будинку № 19 дашок та вивіску, а тому самостійно та одноособово має нести відповідальність за охорону та збереження свого майна;

- щодо оскарження додаткового рішення, то скаржник зазначає, що на його думку підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача коштів відсутні, відтак відсутні підстави для стягнення з останнього і судових витрат пов`язаних з розглядом цієї справи.

З огляду на клопотання апелянта, яке викладене в апеляційній скарзі, про розгляд даної справи за участі її учасників у судових засіданнях, ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2022 та від 16.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Наукова 19» та призначено таку до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що спірне нежитлове приміщення набуте нею в законному порядку та належить їй на підставі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 27.01.2009. Крім цього, позивачка зазначає, що відповідачем не долучено до матеріалів справи жодного доказу, який би вказував на недійсність вказаного свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, або ж іншого документа, який би свідчив про те, що набуття позивачкою у власність згаданого приміщення відбулося з порушенням визначеної законом процедури або іншим чином завдало шкоди співвласникам даного будинку. Щодо доведеності протиправної бездіяльності відповідача, то позивачка зазначає, що саме неналежне виконання обов`язку з прибирання бурульок з даху, дашків та інших зовнішніх елементів конструкції будинку № 19 на вул. Науковій у м. Львові потягло за собою спричинення збитків ФОП Косач О.Д., наслідком чого є обов`язок їх відшкодування об`єднанням. Обов`язок щодо прибирання, ремонту цього будинку та надання послуг з поточного утримання прибудинкової території, в тому числі прибирання з дахів будинку льодових бурульок, віднесено до статутних завдань ОСББ «Наукова 19». При цьому прибирання бурульок з даху в зимовий період визначено законодавством як обов`язковий вид робіт для виконання з утримання будинків та прибудинкових територій. Отже, у неналежному виконанні обов`язку щодо утримання будинку та прибудинкових територій ОСББ «Наукова 19» та падінням льодової бурулі на майно, належне ФОП Косач О.Д. простежується причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою позивачці. Позивачка також звертає увагу суду на те, що саме на краю бетонного перекриття між горищем та балконом 9-го поверху (на даху балкону квартири АДРЕСА_1 на 9-му поверсі будинку) мало місце утворення льодових брил.

З огляду на долучення до матеріалів справи оригіналів документів, які були складені в результаті огляду місця події із автентичними підписами осіб, які їх складали, позивачка вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апелянта в частині безпідставності прийняття до розгляду вказаних доказів місцевим господарським судом. На переконання позивачки, вона належними та допустимими доказами підтвердила величину понесених нею збитків, що крім цього також підтверджується і експертним висновком від 15.12.2021 № 3914, складеним за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а розрахунок упущеної вигоди базується на показниках середньоденного доходу ФОП Косач О.Д., за період 2019 та 2020 років, що підтверджується відповідними письмовими доказами. З огляду на наведені обставини, позивачка просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ОСББ «Наукова 19» - без задоволення, оскільки вказане рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Щодо додаткового рішення у даній справі, то ФОП Косач О.Д. вважає, що таке відповідає вимогам процесуального законодавства, є законним та обґрунтованим, а факт понесення позивачкою витрат на професійну правову допомогу підтверджується відповідними доказами та є співмірним із складністю справи та обсягом робіт (наданих послуг) у вказаній справі.

10.06.2022 на адресу суду від відповідача надійшли письмові міркування щодо питань, які виникли під час судового розгляду апеляційної скарги та, зокрема, стосуються питання належного права власності ФОП Косач О.Д на нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_2 і недоведеності причетності відповідача до делікту.

В дане судове засідання прибули представники позивачки та відповідача, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, нежитлове приміщення загальною площею 37,9 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_2 (перукарня «У Софії та Олі») на праві приватної власності належить Косач Оксані Дмитрівні, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення від 27.01.2009р. серії САС № 670280, виданим Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради на підставі наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 27.01.2009р. №201-НЖ-Ф (а.с. 14 т.1).

Фізична особа-підприємець Косач Оксана Дмитрівна є суб`єктом підприємницької діяльності та платником єдиного податку, що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП та ГФ від 14.08.2017р. та свідоцтвом платника єдиного податку від 01.01.2012 серії А №895935.

Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинків, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 19».

ОСББ «Наукова 19» діє на підставі статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 19», затвердженого рішенням установчих зборів ОСББ «Наукова 19», оформленого протоколом від 11.04.2021р. №1 та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Іваненко Н.М., про що вчинено відповідний запис у Реєстрі за №354.

Відповідно до п.1 та п. 3 розділу 2 вказаного статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників і дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Завданням та предметом діяльності об`єднання, серед іншого, є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Внаслідок падіння льоду, яке відбулося 16.02.2021 близько 10: 00 год. дня (температура повітря мінус вісім градусів по Цельсію) з даху дев`ятого поверху над балконом квартири АДРЕСА_1 (яка безпосередньо розміщена над самим входом до перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») було пошкоджено та повністю зруйновано наступне майно перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (зовнішньо візуалізувалось): накриття даху (полікарбонат) та зовнішня вивіска з написом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які розміщені безпосередньо над самим входом до перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також ковані елементи зовнішньої огорожі, розміщеної перед входом до перукарні «У Софії та Олі», тощо. Вказані пошкодження зафіксовані представниками ОСББ та жителями багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в складі ОСОБА_1 (власник квартири АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (власниця квартири АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_3 (власниця квартири АДРЕСА_6 ) у акті огляду пошкодженого майна, що належить перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 16.02.2021.(а.с 15), який містить підписи перелічених вище осіб.

Вказаним актом встановлено, що зазначені пошкодження спричинені демонтажем та збиванням льоду мешканцями квартири АДРЕСА_1 і, як наслідок, його падінням на зовнішні конструкції перукарні «У Софії та Олі». Орієнтовна сума відновлення вищезазначеного пошкодженого майна становить близько 20000грн.

До акту додано фоторепродукції пошкоджень на дев`яти аркушах (а.с. 16-23 т. 1).

Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення(або таке, що готується) від 16.02.2021р. вх. №3274, цього ж дня ОСОБА_4 зверталась до Відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області із заявою про вжиття заходів до мешканця квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 , який близько 10:30год. пошкодив покриття захисного навісу, зовнішню вивіску та ковані перила (елементи) при вході у перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 .

17.02.2021 представниками ОСББ та жителями багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено та підписано акт, яким здійснено огляд пошкодженого, внаслідок падіння льоду 16.02.2021, майна перукарні «У Софії та Олі» та встановлено, що 17.02.2021р. накриття даху та металічна конструкція, яким був прикріплений дах, від стіни відійшла, впала і повністю розвалилась на частини, які практично не підлягають відновленню. У вказаному акті, серед іншого, вказано, що зазначені пошкодження спричинені демонтажем та збиванням льоду мешканцями квартири АДРЕСА_1 , а також такі могли бути спричинені неналежним виконанням головою ОСББ «Наукова 19» своїх посадових обов`язків та невжиттям відповідних заходів реагування. Додатком до вказаного акта є фоторепродукції на 10 аркушах.

19.02.2021р. ДОП СП ВП №3 ЛРУП ГУНП у Львівській області було відібрано пояснення у громадянина ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 , який пояснив, що 16.02.2021р. йому зателефонувала дружина і повідомила, що на лоджії висить велика буруля. Прийшовши додому ОСОБА_6 попросив дружину зійти вниз та постояти біля проходу між будинками, поки ОСОБА_6 зніматиме бурулю, а також зайшла в перукарню (побудована в проході) і попередила працівників. Коли дружина вийшла з перукарні і переконалась у відсутності поблизу людей, про що повідомила ОСОБА_6 , останній зняв бурулю льоду і помістив її в ванну. З приводу обставин пошкодження дашка над перукарнею ОСОБА_6 повідомив, що такі йому не відомі.

Аналогічні за змістом пояснення відібрано ДОП СП ВП №3 ЛРУП ГУНП у Львівській області від ОСОБА_6 .

Листом від 09.03.2021р. вих. №К-141/40/01/06/21 Відділ поліції №3 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області повідомив ОСОБА_4 про те, що по матеріалах ІТС ІПНП №3274 від 16.02.2021р. за її зверненням щодо можливого пошкодження покриття захисного навісу при вході у перукарню «У Софії та Олі» зі сторони ОСОБА_6 , що мало місце 16.02.2021р. близько 10:30год. по вул. Науковій, 19 у м. Львові працівниками Франківського ВП ГУ НП у Львівській області проводилась ретельна перевірка, за результатами якої підстав до внесення відомостей до ЄРДР не вбачається, оскільки в ході проведених заходів гр. ОСОБА_6 свою причетність до вищевказаного пошкодження заперечив. Одночасно листом повідомлено, що факти, викладені в письмових зверненнях, носять цивільно-правовий характер, вирішення яких відноситься до компетенції судових органів, з даного приводу слід звернутись в суд в порядку приватного звинувачення.

З метою демонтажу, виготовлення та облаштування накриття над безпосереднім входом у перукарню «У Софії та Олі» з кованими декоративними елементами, ФОП Косач О.Д. (замовник) 11.03.2021 з ФОП Семеновичем В. І.(виконавець) було укладено договір про надання послуг. Відповідно до п.3.1. вказаного договору повна вартість послуг визначена сторонами за домовленістю і становить 15600грн.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2021р. №1 до договору виконавець передав, а замовник прийняв послуги за договором від 11.03.2021, а саме демонтаж, виготовлення та облаштування накриття над безпосереднім входом у перукарню «У Софії та Олі» з кованими декоративними елементами на суму 15600грн.

За виконання вказаних робіт по договору про надання послуг від 11.03.2021, ФОП Косач О.Д. було сплачено ФОП Семеновичу В. І. 12.03.2021 передоплату в розмірі 5000,00 грн. та 19.04.2021 здійснено повну оплату робіт в сумі 10600грн., що підтверджується квитанцією від 12.03.2021р. №0.0.2048402863.1., та, відповідно, квитанцією від 19.04.2021р. №0.0.2095180683.1.

Окрім заміни та облаштування накриття над входом у перукарню «У Софії та Олі», ФОП Косач О.Д. було здійснено заміну зовнішньої світлової вивіски, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.05.2021р. №40, підписаним ФОП Якубів Н.О. та позивачем на суму 13500грн.

27.04.2021р. та 14.05.2021р. позивачем перераховано на користь ФОП Якубіва Н.О. 8000грн. та 5500грн., що підтверджується квитанціями від 27.04.2021р. №0.0.2105685981.1 та від 14.05.2021р. №0.0.2122340234.1 відповідно.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту 15.12.2021 було складено відповідний висновок № 3914, в якому вказано, що згідно актів огляду від 16.02.2021р. та 17.02.2021р., складених комісією у складі представників ОСББ та мешканців будинку № 19 на вул. Науковій у м. Львові, матеріальна шкода ФОП Косач О.Д. завдана внаслідок падіння льодових брил з даху будинку на вул. Науковій, 19 на дах, зовнішню світлову вивіску з написом «Салон перукарня «У Софії та Олі», що розміщені над входом до приміщення перукарні, та ковані елементи зовнішньої огорожі, що знаходиться на першому поверсі даного будинку. Встановити чи мали місце інші причини пошкодження даху, зовнішньої світлової вивіски з написом «Салон перукарня «У Софії та Олі » та кованих елементів зовнішньої огорожі експертним шляхом не видається можливим.

Пунктом 2 вказаного висновку встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої ФОП Косач О.Д. внаслідок падіння льодових брил на дах, зовнішню світлову вивіску з написом «Салон перукарня «У Софії та Олі», ковані елементи зовнішньої огорожі, що розміщені над входом до приміщення перукарні та знаходиться на першому поверсі будинку на вул. Науковій, 19 становить 35966грн.

Крім цього, матеріали справи містять податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 07.02.2020р. за 2019 рік та 25.01.2021р. за 2020 рік, якими підтверджується отримання позивачем у 2019 році доходу в розмірі 852300грн., а у 2020 році - 484200грн.

Згідно п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За приписами ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1 та 7 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Нормою ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями цієї статті закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019р. у справі №917/377/17 та від 21.03.2019р. у справі №909/175/18.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення від 27.01.2009р. серії САС № 670280, виданим Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради на підставі наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 27.01.2009р. №201-НЖ-Ф підтверджується право власності Косач Оксани Дмитрівни на нежитлове приміщення загальною площею 37,9 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_2 (перукарня «У Софії та Олі»). В свою чергу, відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на визнання незаконними дій чи бездіяльності посадових осіб при видачі вказаного свідоцтва, а також скасування чи визнання недійсним наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 27.01.2009р. №201-НЖ-Ф чи запису в реєстрі запису про право власності позивача на вказане нежитлове приміщення. Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про самовільне переобладнання позивачем арочного проходу для використання за іншим функціональним призначенням шляхом часткової його забудови, внаслідок чого створено нежитлове приміщення. Відтак, доводи відповідача про те, що вказане майно позивачки підпадає під ознаки самочинного будівництва та як наслідок, одноосібна відповідальність позивача за належне йому майно, правомірно відхилені судом першої інстанції. Крім цього, суд зазначає, що з врахуванням визначеного позивачкою предмета та підстав позову, питання правомірності права власності ФОП Косач О.Д. на нежитлове приміщення загальною площею 37,9м.кв., яке знаходиться в м. Львові на вул. Наукова, 19 не входить до предмета доказування у цій справі.

Згідно з приписами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Приписами ч.3 ст.386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009р. у справі №25/207).

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 23.01.2018р. у справі №753/7281/15.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до приписів ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021р. у справі №910/8926/20, що неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Приписами ст.381 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (ч.1 ст.381 ЦК України).

Нормою ч.1 ст.385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Згідно ч.2 вказаної статті власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання відповідно до цього Закону та статуту, серед іншого, зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам (ст.18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, тощо, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005р. №76 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (надалі - Правила), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 2.2.1 Правил встановлено, що позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли.

Відповідно до п.2.2.2. Правил виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів огляду; виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для забезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося, власника будинку чи уповноважену ним особу.

Згідно п.1.1.8.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004р. №150 (надалі - Примірний перелік) послуги з санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів включають скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.

Відповідно до п.3.1.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. №376 встановлено, що утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та ділянок, що перебувають у приватній власності громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд здійснює власник або балансоутримувач цього будинку, або підприємство, установа, організація, з якими балансоутримувач укладе відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Пунктом 7.3.3. Правил благоустрою м. Львова передбачено, що очищення дахів та дашків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та дашків необхідно забирати на купи і протягом доби вивозити.

Враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подані суду докази, які б свідчили про укладення з іншими виконавцями послуг договорів на обслуговування будинку чи виконання в ньому окремих робіт, в тому числі скидання з дахів та покрівель снігу та льоду, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що, в силу наведених нормативно-правових актів та статуту ОСББ, обов`язок з утримання будинку на вул. Науковій,19 у м. Львові, в тому числі, щодо виконання робіт з скидання з дахів та покрівель снігу та льоду, покладено саме на ОСББ «Наукова 19» - відповідача у даній справі. Отже, саме відповідач був відповідальним за скидання снігу і льоду з будинку станом на 16.02.2021р.

Щодо покликань відповідача на те, що падіння льодової брили відбулося саме з дашка балкону квартири № 98, що є приватною власністю мешканців квартири № 98 та унеможливлює доступ відповідача до такого, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне:

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та спору ДК 018-20000, будинок, як різновид будівлі, складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення.

З наведеного вбачається, що зовнішня сторона балконів в будинку на вул. Науковій, 19 складає частину фасаду згаданого будинку. Крім цього, матеріалами справи встановлено, що падіння льодової брили мало місце саме з зовнішньої несучої, огороджувальної чи сполученої конструкції даху будинку на вул. Науковій, 19, що, зокрема, підтверджується актом огляду від 17.02.2021 та висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15.12.2021.

Щодо доведеності позивачем розміру неодержаного доходу (упущеної вигоди) суд зазначає, що подані позивачем докази в своїй сукупності підтверджують здійснення позивачем розрахунку розміру упущеної вигоди, виходячи з середньоденного розміру доходу за попередні звітні періоди, а відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позивачем обставин упущеної вигоди за період з 16.02.2021р. по 18.02.2021р., який базується на показниках середньоденного доходу ФОП Косач О.Д., за період 2019 та 2020 років, що підтверджується відповідними доказами. Крім цього, величину понесених позивачки збитків, підтверджує також і експертний висновок від 15.12.2021 № 3914, складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Отже, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає доведеною позивачем вину відповідача у формі протиправної бездіяльності з виконання робіт щодо належного утримання будинку на вул. Науковій, 19 у м. Львові, в тому числі скидання з дахів та покрівель снігу та льоду, внаслідок чого 16.02.2021р. з зовнішньої конструкції будинку, за обслуговування котрої був відповідальний відповідач, відбулось падіння льодових брил на захисний дашок та вивіску на фасадній стіні загаданого будинку над входом в належне позивачу приміщення, де вона здійснює підприємницьку діяльність, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 35966грн., а також причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача та завданням позивачу збитків в розмірі 35966грн. витрат, зроблених позивачем задля відновлення знищеного майна та 5484,96грн. не одержаних позивачем доходів, які позивачка одержала б у разі належного виконання відповідачем зобов`язання з належного утримання будинку на вул. Науковій, 19 у м. Львові.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки 10000грн. матеріальної компенсації завданої моральної шкоди, суд зазначає, що загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст.1167 ЦК України відповідно до ч.1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Водночас під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Разом з тим, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. "Розумність" і "справедливість" є оціночними поняттями, тому суд, заслуховуючи сторони та встановлюючи фактичні обставини справи, має свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021р. у справі №925/247/20.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019р. у справі №201/9870/16-ц.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що позивачкою не доведено належними засобами доказування характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивачка, а також характеру немайнових втрат. Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 10000грн. матеріальної компенсації заподіяної моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2022 у справі № 914/1529/21 суд зазначає наступне:

В ході розгляду даної справи, позивачкою було заявлено клопотання про розподіл понесених нею судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2022р. позивачкою було подано до суду першої інстанції заяву про стягнення судових витрат, у якій остання зазначає про понесення нею судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000 грн. та просить суд стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на правову допомогу, що пов`язані із розглядом справи № 914/1529/21. До вказаної заяви позивачкою було долучено копію акта про прийняття-передачі наданих послуг від 21.02.2022 та копію квитанції № 8 від 14.05.2021 про прийняття адвокатом від ФОП Косач О.Д. 10000,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги № 1/26/04 від 26.04.2021.

В свою чергу, відповідач подав заперечення на вказану заяву позивачки в якій покликається на те, що вказаний розмір витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, з врахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Як уже зазначалося, додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 12.04.2022 у даній справі заяву Фізичної особи-підприємця Косач Оксани Дмитрівни від 05.04.2022 про розподіл судових витрат задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 8054,05 грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги; в решті - доводи заяви про розподіл судових витрат відхилено, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2); для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

Частини 5-6 статті 126 ГПК України встановлюють, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі, як на підставу скасування додаткового рішення покликається лише на відсутність підстав для задоволення позову, відтак на його переконання відсутні підстави для стягнення з відповідача і судових витрат пов`язаних з розглядом цієї справи.

Враховуючи ту обставину, що місцевим господарським судом було досліджено усі матеріали справи, вірно встановлено дійсні обставини справи та з врахуванням того, що Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відтак у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2022 у справі № 914/1529/21.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2022 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2022 у справі № 914/1529/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наукова 19 без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 05.07.2022.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік