Ухвала

від 17.05.2022 по справі 687/182/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 687/182/20

провадження № 61-4943св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Чемерівці»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Чемерівці» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада

2020 року, ухвалене у складі судді Борсука В. О., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агро Чемерівці», який у подальшому уточнила, про скасування державної реєстрації права оренди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову вказував, що вона є власником земельної ділянки площею 2,26 га з кадастровим номером 6825281200:03:002:0010 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Наприкінці 2019 року їй стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 квітня 2015 року на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 10 квітня 2014 року, сторонами якого вказана вона та ТОВ «Мрія Агро Чемерівці», яке у подальшому перейменовано у ТОВ «Агро Чемерівці», зареєстровано право оренди щодо належної їй земельної ділянки

Позивач вказувала, що даний договір оренди є недійсним, оскільки з ТОВ «Мрія Агро Чемерівці» будь-яких договорів оренди землі не укладала та власну земельну ділянку в користування цьому товариству не передавала.

Уточнивши позовні вимоги, просила скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) вказаної земельної ділянки та усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області

від 25 листопада 2020 року позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію речового права (права оренди) ТОВ «Агро Чемерівці» щодо земельної ділянки площею 2,26 га з кадастровим номером 6825281200:03:002:0010, що розташована на території Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, зареєстрованого 11 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 9365506).

Усунено перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 2,26 га з кадастровим номером 6825281200:05:002:0010 шляхом повернення її з незаконного володіння ТОВ «Агро Чемерівці».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 спірний договір не підписувала, що вказує на відсутність у неї волевиявлення на укладення договору оренди землі, яка перебуває у її власності.

Місцевий суд зазначив, що факт реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі оспореного договору за ТОВ «Агро Чемерівці» за його ж заявою не є підтвердженням волевиявлення позивача на укладення даного договору, тому використання відповідачем земельної ділянки ОСОБА_1 здійснюється без належної правової підстави.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Агро Чемерівці» залишено без задоволення, а рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада

2020 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про існування правових підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність такого висновку обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

У березні 2021 року ТОВ «Агро Чемерівці» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначаєнеправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року

у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18), у постановах Верховного Суду від 2 вересня 2019 року у справі № 143/227/17

(провадження № 61-25861св18), від 17 червня 2020 року у справі № 538/898/17 (провадження № 61-35137св18), від 2 червня 2020 року у справі № 387/1007/17 (провадження № 61-28351св18), від 28 травня 2020 року у справі № 535/352/17 (провадження № 61-38911св18), від 21 травня 2020 року у справі № 177/1948/16-ц (провадження № 61-46954св18), від 14 травня 2020 року у справі № 143/226/17 (провадження № 61-11622св18), від 6 травня 2020 року у справі № 616/422/17 (провадження № 61-43966св18), від 25 березня 2020 року у справі № 704/593/17 (провадження № 61-14992св19), від 28 лютого 2020 року у справі № 624/946/16-ц (провадження № 61-732св20), від 11 вересня 2019 року у справі № 675/1430/17 (провадження № 61-9847св19), від 20 грудня 2019 року у справі № 387/553/18 (провадження № 61-3089св19), від 5 грудня 2019 року у справі № 177/1950/16-ц (провадження № 61-16253св19), у постановах Верховного Суду України

від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, від 2 листопада 2016 року у справі № 6-2161цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс13 (пункт 1

частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що оспорюваний позивачем договір оренди укладений у письмовій формі, з дотриманням форми, встановленої законом, та має підписи обох сторін, тобто в розумінні статей 207, 638 ЦК України, статті 14 Закону України «Про оренду землі» є укладеним і набрав чинності.

Також заявника вказує про недоведення позивачем належними та допустимими доказами порушення її прав як власника земельної ділянки, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій не дослідили наявні у справі докази, що призвело до прийняття незаконних рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та ухвалою цього ж суду від 5 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 7 квітня 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 227/3760/19-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання договору оренди недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Касаційного цивільного суду зазначила необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження

№ 14-499цс19), у зв`язку з тим, що у разі відсутності власноручного підпису сторони договору на документі необхідно вважати, що правочин не відповідає вимогам, які встановлюються до письмової форми правочину, проте це не означає, що між сторонами відсутня домовленість, якщо договір фактично виконується сторонами.

При застосування підходу, сформованого Великою Палатою Верховного Суду про те, що ефективним способом захисту в разі встановлення, що оспорюваний договір не підписувався однією зі сторін (наприклад, підпис підроблений), є негаторний позов про усунення перешкод у користуванні належним майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення майна, створюється ситуація правової невизначеності, коли констатація в мотивувальній частині рішення про неукладенність договору і, як наслідок, вказівка в резолютивній частині про відмову у визнанні договору недійсним не є підставою для скасування реєстраційних записів, здійснених на підставі договорів як документів, неукладенність яких констатує суд. Разом з тим визнання договору недійсним, підробленість підпису на якому встановлена судом, забезпечить можливість як повернення речі (майна) у фактичне володіння власника шляхом застосування реституції, так і стане підставою для скасування всіх реєстраційних записів, які здійснено на підставі цього договору.

Отже, позов про визнання договору недійсним з підстав, що підпис сторони в ньому є підробленим, та, відповідно, застосування наслідків недійсності правочину, передбачених у статті 216 ЦК України, є належним та ефективним способом захисту порушеного права власності позивача в цій справі.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2021 року прийнято до розгляду справу № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) та її розгляд призначено на 13 липня 2021 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Молчанової Н. О. про закриття провадження у справі.

Провадження у справі зупинено до залучення у справі правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові рішення у справі, які є предметом перегляду, та судове рішення

у справі, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що

у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (провадження

№ 14-79цс21).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 687/182/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Чемерівці» про скасування державної реєстрації права оренди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук